РубрикиБез рубрики

Стратегічний однокутник

Коли «заклад» з року в рік приносить збитки, перше, що приходить у голову реформаторам, — поміняти ліжка місцями. Після перестановки збитки часто ростуть. Що після цього запропонують реформатори? Правильно. Ще раз переставити ліжка.

Єдиновладдя як система

Формально Україна є парламентсько-президентською республікою. Це зафіксовано в Конституції і в законодавстві, втілене в системі державного управління. Але реальні повноваження нинішнього глави української держави набагато ширші. З допомогою Адміністрації Президента він керує країною майже так само, як Генеральний секретар ЦК КПРС керував Радянським Союзом.

Роль Політбюро при цьому виконує так звана «стратегічна сімка» або «дев’ятка», а роль ЦК — Кабінет Міністрів і Верховна Рада. Можна без кінця розмірковувати про демократію, поділ влади і конкуренцію політичних партій, але стратегічні рішення приймаються не в парламентських фракціях і не на урядових засіданнях, а в кабінетах на Банковій, де останнє слово в усьому до останніх деталей належить одній людині.

Основною перевагою Петра Порошенка як Президента вважають, з невідомої причини, саме його здатність вникати в деталі (мікроменеджмент), запитуючи і зіставляючи конкурентні думки міністрів, членів РНБО та лідерів парламентських фракцій. Однак важко уя-вити, що після цього в парламенті чи в уряді питання поставлять на голосування і приймуть рішення, яке не влаштовує главу держави.

Систему єдиновладдя в Україні з різним ступенем успішності намагалися сформувати два президенти. Леонідові Кучмі це майже вдалося, але завадила Помаранчева революція. Віктор Янукович до наміченої мети підійшов ще ближче, але Революція Гідності зруйнувала вже побудовану піраміду. Тепер справу взяв у свої руки Петро Порошенко і за три роки домігся великих успіхів.

Єдиновладдя-лайт п’ятий Президент України взявся будувати за законами бізнесу, об’єд-нуючи під своїм управлінням політичні активи або поглинаючи їх частинами ще до обрання на найвищу посаду в країні. Малопомітна «Солідарність» з’їла «УДАР» Кличка разом з лідером, після чого за підтримки олігархів Петра Олексійовича всенародно обрали в першому турі. І ми, не перепочивши від Майдану й анексії Криму, почали «жити по-новому». Тобто в умовах неоголошеної війни, падіння економіки та різкого зубожіння населення.

Звинувачувати в цьому главу української держави безглуздо. Він разом з українським народом виявився жертвою російської агресії, потрапив у ситуацію, яку не міг передбачити. Однак війна, перманентний «форс-мажор» стали приводом для концентрації влади в одних руках. І Порошенко, як справжній бізнесмен, цією нагодою скористався як у полі-тиці, так і в управлінні державою.

Восени 2014 року на позачергових парламентських виборах президентові, щоправда, не вдалося досягти повної перемоги свого блоку, але розпад парламентської коаліції фактично перемістив центр влади з Верховної Ради та Будинку уряду в Адміністрацію Президента. А двопартійна система Блок Петра Порошенка — «Народний фронт» досі забезпечує цьому центру підтримку.

Демократія перехідного періоду

Український парламент, однак, ще не перетворився в машину, яка автоматично штампує рішення, прийняті на Банковій. З цілої низки принципових питань Президентові не вдається досягти згоди з народними депутатами. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, недосконале податкове законодавство, відсутність радикальних змін у системі судочинства, недосконале й недієве антикорупційне законодавство — невирішених проблем тьма. І вони перешкоджають концентрації влади.

У зверненні до парламенту

7 вересня Президент Петро Порошенко не ухилився від обговорення важливих для нього питань. Але показово, що у своїй довгій промові він кілька разів підкреслив, що не збирається тиснути на парламент або втручатися в його діяльність. Хоча висловлюючи конкретні побажання у частині оподаткування, боротьби з корупцією чи застерігаючи від внесення змін у закони, схвалені для отримання «безвізу», Петро Олексійович на депутатів саме тиснув. І в залі не всім це подобалося.

Зате пропозиція про скасування депутатської недоторканності, починаючи з 2020 року (тобто для Верховної Ради наступного скликання), зустріла у депутатського корпусу доброзичливий відгук. Є шанс з гарантією досидіти в залі під куполом, а там хоч трава не рос-ти. Цікаво, що це бажання по-діляє з народними депутатами і низка високопоставлених чиновників з Банкової. І намагається підстрахуватися у разі раптового загострення політичної ситуації. Зберігши систему єдино-владдя, якщо вдасться.

На кількох відомих українських інформаційних сайтах (наприклад, на «Главкомі» та «Лівому березі») практично одночасно з’явилися матеріали, що використовують так звані витоки або інсайдерську інформацію, щільно закриту для звичайних смертних. Йдеться про переформатування кадрів на найвищих щаблях.

Переформатування, зрозуміло, не стосується поста президента. Навпаки, «перестановка ліжок» повинна допомогти Петрові Порошенку бути обраним на другий термін. До виборів, як наполегливо підкреслює глава держави, ще два роки, але всяке може трапитися. І до випадковостей треба готуватися.

Двопартійна система БПП—«НФ» у парламенті сьогодні здається комусь надійною. А завтра? Когось із вірних слуг народу зачепить боротьба з корупцією, і він перебіжить до старих приятелів. В опозицію. За ним й інші потягнуться. Інша річ, коли партія влади єдина й керована з єдиного центру. А центр очолює перевірений кадр.

На нараді «сімки» або «вісімки», яка начебто відбулося на Банковій 3 вересня, недільного ввечора, єдину партію вирішили будувати з трьох частин — Блоку Петра Порошенка «Солідарність», «Народного фронту» та «Європейської стратегії» (вихідців з Вінниці). Лідером нової КПРС нібито стане чинний прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Арсеній Яценюк отримає посаду голови правління Національного банку, а Олександр Турчинов, залишаючись секретарем РНБОУ, одночасно очолить виборчий штаб Порошенка.

Перевірити інсайдерську інфор-мацію, природно, неможливо. Але перестановка ліжок на Олімпі — захоплюючий сюжет. Схожий на анекдот про вождів, що стоять на мавзолеї. Сьогодні порядок в їх шерензі значення не має, а завтра, дивись, на чолі партії — новий Генеральний секретар...

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 432
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua