РубрикиОсвіта

Рівний доступ за різних коефіцієнтів?

Наступний рік для системи зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти ювілейний — сповниться 10 років, як його запровадили в Україні. За цей час, як запевняє директор Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Анатолій Анісімов, довіру до ЗНО жодного разу серед населення підірвано не було. За останніми соціологічними опитуваннями, тих, хто вірить системі, — майже 70%.

Але чи так усе добре?

ЗНО-2017 було специфічним і кардинально відрізнялося від усіх попередніх. На так званому всеукраїнському іспиті, який, за офі-ційним формулюванням, «надає рівний доступ до вищої освіти», цьогоріч не до всіх абітурієнтів ставилися однаково. Міносвіти запровадило спеціальні коефіцієнти: бали абітурієнтів із сільської місцевості при вступі автоматично множили на 1,02, аби ті могли конкурувати з міськими дітьми. Автоматичну надбавку в 1,03 бала отримали також ті, хто обрав інженерні та математичні спеціальності. Головне ж нововведення (щоб усі не ринулися в переповнені столичні виші) — це додатковий бал вступникам, які вирішили навчатися в обласних центрах. Отож конкурсний бал нинішньо-го року балансувався регіональним, галузевим, сільським та першочерговим коефіцієнтами — від 1 до 1,03.

Крім цього, 20% бюджетних місць передбачили для переселенців із Криму (в цифрах це квота — понад 2600 місць, розподілених між 35 ВНЗ України). Найбільше бюджетних місць для кримчан передбачили в Львівсь-кій політехніці (338), Одеській юридичній академії (181), Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова (160), Запо-різькому національному університеті (127), Херсонському державному університеті (127). Також виділено 10% місць для дітей-сиріт та учасників АТО.

На практиці нововведення зіграли злий жарт з абітурієнтами. У день, коли всі виші повинні були оприлюднити списки рекомендованих до зарахування на бюджет, несподівано з’ясувалося, що додаткові бали система помилково додала вступникам із міст, а не із сіл. Помилку згодом виправили. Зазначимо, що сприяння сільським дітям у вступі є й нормою Закону «Про пріоритетний розвиток села». Ним передбачено, зокрема, певні квоти в університетах для такої категорії. Останні два-три роки норма з невідомих причин не працювала — міністри закону не знали чи не хотіли знати. До речі, Ігор Лікарчук, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти у своїй статті «МОН ЗНО не склало» запровадження так званих регіональних коефіцієнтів назвав порушенням Конституції. Ось цитата з цього матеріалу: «Писав не раз, що україн-ські вступні кампанії — пряме порушення конституційного права абітурієнтів на вищу освіту та рівний доступ до неї. Цьогорічна іще раз підтвердила цей висновок. Бо визначення чиновниками кількості університетів і спеці-альностей, які доступні для абі-турієнта, встановлення якихось коефіцієнтів, надання права окремим категоріям вступати без складання ЗНО — це і є порушення отого конституційного права на рівний доступ на засадах конкурсу до вищої освіти. І з кожним роком їх стає більше й більше».

А ще цьогорічна вступна кампанія відзначилася «підвищеним градусом». Від самого початку вона проходила під гаслом «Ні дня без скандалу!». Спершу абі-турієнти не могли зареєструвати свої електронні кабінети, потім комп’ютерна система знищила більше 40 тисяч заяв вступників, а деяким навіть змінила бали. Коли ці проблеми вирішували, виникали нові. Справжнім шоком для нинішніх абітурієнтів стало те, що дехто із тих, хто отримав середній бал вище 190 (із 200 можливих), на бюджет не пройшли, тоді як на деякі спе-ціальності без проблем зараховували тих, хто ледве зміг набрати 130—140 балів. Заковика у новому правилі, згідно з яким сам виш установлював, при якій кількості бюджетників він готовий набирати групу на ту чи іншу спеціальність. У Міносвіти цей принцип називають справедливим: мовляв, чим популярніший ВНЗ, тим більше бюджетних місць йому дадуть, а відтак й абітурієнти будуть задоволені, й вишам буде до чого прагнути. Та насправді вийшло, що система спрацювала проти абітурієнтів з високими балами у сертифікатах зовнішнього тестування. Більшість ВНЗ вказала, що навіть одного студента-бюджетника для формування групи їм буде достатньо, деякі — що бюджетників має бути, наприклад, не менше п’яти. І якщо потім виявлялося, що претендентів на бюджет вони набрали не п’ять, а чотири, конкурсний набір скасовувався, і ті четверо абітурієнтів, які за балами потрапляли на бюджет, опинялися за бортом.

Сама міністр освіти й науки Лілія Гриневич в ефірі «5-го каналу» заявила, що проблеми під час ЗНО виникли внаслідок зміни програмного забезпечення державної бази з питань освіти: «Ця кампанія була складною. І передусім причина в тому, що ми в дуже короткий термін впроваджували нове програмне забезпечення. Ми фактично отримали більш ніж удвічі коротший термін на розробку такого складного програмного забезпечення. І зрозуміло, що не було часу на його введення в повноцінну експлуатацію, тому дуже багато речей дороблялося вже буквально під час вступної кампанії».

Відомо, що за підсумками вступної кампанії, прем’єр доручив Міністерству фінансів і Міністерству освіти та науки опра-цювати можливість виділення бюджетних коштів на вдосконалення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. «Надзвичайно важливо, щоб ця система була відкритою та конкурентною!», — написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Гройсман.

У цілому ЗНО-2017 пройшло «не гірше, ніж у попередні роки». Загальна кількість учнів, які пішли на основну сесію ЗНО, — майже 240 тисяч. Саме стільки школярів мали складати тест з українсь-кої мови та літератури, який є обов’язковим для всіх. Станом на 10 серпня майже 90% вступників уже зараховані до вищих навчальних закладів. У ці дні триває перерозподіл вільних місць серед пільгових категорій. Бюджетників в українські виші вступила 61 тисяча. Втім, слід зауважити, що, скажімо, в одеських ВНЗ кількість бюджетних місць скоротилася на чверть. Про це заявив голова спілки ректорів області Сергій Степаненко. За його словами, якщо абітурієнти невчасно подавали оригінали документів (до

5 серпня), то їхні місця автоматично переходили до вступників пільгових категорій — дітей воїнів АТО та героїв Небесної Сотні. Причини, з яких відбувалася затримка з поданням документів, нікого не цікавили.

Хочу процитувати ще один витяг зі статті вже згаданого екс-директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука: «За всі проблеми, що їх мали й матимуть вступники та батьки в період вступної кампанії, перед ними ніхто не вибачився. А, зважаючи на риторику очільників МОН, ніхто з високих чиновників за те, що ці проблеми з’явилися, не буде покараний. І це дуже прикро. Бо урок несправедливості і головотяпства молоді лю-ди отримали дуже потужний».

І наостанок. Як свідчить аналіз результатів ЗНО-2017, проведений експертами УЦОЯО, найкраще з цьогорічним тестуванням справилися кияни та вступники з Львівщини.

У четвер директор Українського центру оцінювання якості ос-віти Вадим Карандій в ІА «Укрінформ» дав прес-конференцію, на якій розповів про основні результати цьогорічного ЗНО, виявлені тенденції та деякі висновки.

Скажімо, коментуючи запровадження «сільського коефіцієнта», він, зокрема, зауважив: як показали результати ЗНО/ДПА 2017 року з української мови та літератури, випускники міських шкіл у 28,4% підтверджують високий рівень навчальних досягнень, тоді як серед випускників шкіл із сільської місцевості такий показник становить 8%. А відтак, щоб діти із сіл уже на старті вступної кампанії не опинилися в аутсайдерах, держава

і пішла на такий крок.

За словами Вадима Карандія, дівчата продемонстрували кра-щі знання, ніж хлопці, що є притаманним для цього віку, а тому й цікавим з точки зору вікової психології.

З-поміж тенденцій нинішнього ЗНО — при виборі предметів випускники шкіл надали перевагу історії України перед математикою і, за словами очільника УЦОЯО, прогадали. Адже із тих, хто складав математику, достатнього та високого рівнів оцінки отримали 49,1%, а от з історії цей показник становить лише 39,1%, й аж 55% випускників з історії України отримали результати середнього рівня досягнень.

Натомість ЗНО/ДПА з україн-ської мови та літератури, яке обов’язково проходять усі випускники загальноосвітніх навчальних закладів, за словами директора УЦОЯО, склали на достатньо високому рівні — цей показник вищий за 50%, що навіть дещо перевищило очікування. Водночас Вадим Каран-дій зауважив, що позитивної динаміки щодо зростання рівня навчальних знань з фізики, біології, хімії, на жаль, нема.

Найбільше учасників, які за результатами ДПА з української мови мають високий та достатній рівні навчальних досягнень, зафіксовано в Києві (76,5% від загальної кількості випускників) та у Львівській області (70%). Випускники шкіл Львівської області та Києва лідирують і за результатами ДПА з історії України та математики.

З-поміж цьогорічних учасників ЗНО 285 отримали максимальні 200 балів з одного предмета, а дев’ятеро — з двох (четверо — випускники шкіл Львова, по одній особі отримали 200 балів з двох предметів з Львівської області, Києва, Чернігова, Одеси та Ужго-рода). Найбільше випускників, які написали тести на 200 балів, — у Києві (82), Львівській (49), Запорізькій та Харківській (по 18), Дніпропетровській (15) та Закарпатській (14) областях.

За словами директора УЦОЯО, найбільше «200-бальників» — випускники спеціалізованих закладів. Так, фізико-математичний інтернат при Львівському національному університеті підготував аж 16 осіб, які отримали максимальний бал, на другому місці — Київський ліцей № 171 «Лідер» — 10 осіб, на третьому — Ужгородська спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів — 9 осіб. По 5 учнів, які набрали 200 балів, підготували три ліцеї Києва — «Наукова зміна», № 142 та № 208.

На жаль, Одещина, як бачимо, серед лідерів не згадується.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

Переглядів: 1313
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua