РубрикиБез рубрики

Скрупульозність архітектора, чуттєвість живописця

Під час минулорічної Першої всеукраїнської і міжнародної виставки «Море акварелі» широкому загалу стало відоме ім’я Івана Сільвестровича-Давойни — архітектора, художника, який зробив помітний внесок у розвиток одеської акварельної школи у післявоєнний період. Ця акція дала поштовх до організації його персональної виставки, яка відкрилася 13 лютого у Виставковій залі Одеської обласної організації НСХУ.

На ній представлено 43 роботи Івана Сільвестровича та художня вишивка його дружини Євгенії Сільвестрович (Калініної). Виставку уможливила добра воля родини художника, найперше онука митця — Євгена Лобунського. Куратори — Анатолій і Галина Кравченки — з любов’ю поставилися до організації цієї експозиції, підготувавши прекрасні афіші та ґрунтовний прес-реліз, планується видати каталог робіт майстра.

Іван Львович Сільвестрович-Давойна (1902—1963) народився в сім’ї німецьких колоністів. (По іншій лінії роду в нього були угорці Давойни). Навчався в Одеському художньому училищі (з 1924-го — Одеський політехнікум образотворчих мистецтв): спершу — на живописному факультеті у К. Костанді (1921–1923), згодом — у Д. Крайнєва (1923—1924). Пізніше перевівся на архітектурний, де його наставником був професор М. Покорний (1924–1926). Згодом це позначиться на творчості Сільвестровича, який у своїх акварелях поєднає скрупульозність, аналітичність архітектора з чуттєвістю живописця.

Після закінчення одеського вишу вступив до архітектурного факультету Ленінградської художньої академії, де за участь у студентських протестах у 1929 році «не через академічні причини» був відрахований із закладу. На певний час шлях у мистецтво йому був закритий. Мине понад два десятиліття, поки він відкрито займеться улюбленою справою.

Це був один із складних періодів його життя, хоча таких періодів буде декілька, бо особистості з бунтарською вдачею не вписуються у прокрустове ложе тоталітарної системи. Впродовж 1929—1933 років, у добу індустріалізації, Сільвестрович працював на різних підприємствах СРСР. Очевидно, що в молодої людини були наставники, які порадили шукати інший шлях у житті. Три роки Іван Сільвестрович навчався в Одеському інституті морського транспорту. Згодом отримав посаду архітектора-художника в майстерні при Одеській міськраді, а до початку радянсько-німецької війни був задіяний на Одеській кіностудії як архітектор-художник у цеху мультиплікату та відділі спеціальних зйомок.

У період німецько-румунської окупації Іван Сільвестрович перебував в Одесі, де на той час жили такі постаті, як Михайло Жук, Михайло Божій, Микола Павлюк, його вчитель Данило Крайнєв. Відомо, що чимало одеських майстрів виставлялися в «Salonul Oficial», з обережності не підписуючи свої твори. Ця сторінка життя митця повита таємницею. Відомо також, що з приходом Червоної армії він був репресований і вийшов на волю лише з початком хрущовської відлиги в 1953-у. Реабілітований посмертно, у 1991-у. Останні десять років життя, найбільш плідних у творчому плані, Іван Львович працював архітектором у будівельній організації «ДІПРОМІСТО».

Євгенія Сільвестрович (Калініна) (1908—1992) працювала декоратором в одеських українському театрі та театрі опери і балету. Її роботи переконують, що вона тонко відчувала колір, мала солідну професійну підготовку. В експозиції представлена художня вишивка, що вражає живописністю та високою технікою виконання. Окремі сюжети взяті з творів її чоловіка. Євгенія Іванівна захоплювалася також в’язанням та аплікацією і проявила себе, в основному, в царині декоративно-ужиткового мистецтва. Це були роботи «для себе». На виставці можна бачити її акварельний портрет пензля Івана Сільвестровича. Це один з небагатьох зразків портретної творчості аквареліста, який дійшов до нас: в експозиції домінують пейзажі, ведути (міські види) та реалістичні натюрморти.

Стихією Івана Сільвестровича була архітектура, яка, власне, сформувала його графічний стиль: філігранний рисунок, архітектонічність, урівноваженість композиції, збалансованість загального і деталей, легка, делікатна техніка письма. Художник залишив нащадкам образ дорогої його серцю Одеси, в якій ще вгадувалися сліди війни, наприклад, зруйнований, а пізніше вже реконструйований храм на вулиці Преображенській, лютеранська кірха (можливо, в ній молилися його батьки). Твори Сільвестровича викликають у пам’яті роботи іншого знаменитого одеського аквареліста, француза Еміля Вільє, який творив у другій половині ХІХ ст., залишивши багато зображень інтер’єрів та екстер’єрів.

В інших пейзажах можна бачити краєвиди Причорномор’я, наприклад, нинішнього Чорноморська, які вже безповоротно канули в Лету, і навіть ландшафти далекого Сибіру, куди його відправили на вільне поселення. Там він працював архітектором в «Дальстрое». Помітний вплив на Івана Сільвестровича справив імпресіонізм (що взагалі характерно для одеської школи). Особливо це зауважуємо в творах, написаних за містом, на дачі, куди він інколи брав з собою свого маленького внука Женю. У них — тиха радість і душевний спокій. Ці камерні акварелі можуть викликати навіть слухові асоціації: в них ви відчуєте легкий подих теплого вітерця, шелест листя і трави.

На завершення зазначу, що це чи не перша персональна виставка цього митця за останні півстоліття, яка дає досить повне уявлення про його творчі пріоритети і досягнення.

Володимир КУДЛАЧ.

Переглядів: 211
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua