РубрикиПолітика

Хмари розсіюються

Цього тижня в затягнутій хмарами внутрішній та зовнішній політиці України стали з’являтися просвіти. З’явилася надія, що погода зміниться на кращу або, принаймні, не здійметься буря.

Саміт G-20 не став новим «Мюнхеном»

На кінець серпня і початок вересня 2016 року Кремль запланував широкомасштабну спецоперацію, спрямовану на підрив української держави. Гасу московські стратеги не придумували і велосипеда не винаходили. Вирішили повторити атаки серпня 2014-го та лютого 2015-го. Завдання ставилося те ж — примусити Україну до капітуляції, але здійснити задумане передбачалося іншими засобами. Не агресією, замаскованою під наступ сепаратистів, а загрозою прямого вторгнення російських військ, стягнутих до кордонів України.

Провокація з «кримськими диверсантами» була стовідсотковим «казусом беллі», приводом для оголошення війни, а те, що війна не відбулася і спецоперація успіху не принесла, залежало не від Путіна, а від одностайної реакції лідерів провідних держав світу. Вони російську гру розгадали і на саміті G-20 в Ханьчжоу не погодилися на новий «Мюнхен». Не дозволили будь-кому розпоряджатися долею України за її спиною.

Після відсічі, яку президент Росії отримав на саміті «двадцятки», стало зрозуміло, що продовжувати військовий тиск не має сенсу, а витіснення України з «нормандського формату» жодних дивідендів Кремлю не принесе. І Путіну, як він сам висловився, «доведеться спілкуватися з Порошенком». Для такого спілкування (воно в рамках «четвірки», ймовірно, відбудеться на початку жовтня в Берліні) треба підготувати порядок денний. І такий порядок, швидше за все, буде мирним. Мирним у тому сенсі, що Олланд, Меркель і Путін з гаслом «поганий мир кращий за добру війну» спробують натиснути на Порошенка і законсервувати ситуацію на Донбасі.

Про такі наміри свідчать результати засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, яке відбулося у середу, 7 вересня. Всі сторони, а також представники «ЛНР-ДНР» погодилися безстроково продовжити режим тиші, який діє з 1 вересня, а також домовилися з цілої низки конкретних, але важливих питань, що стосуються поновлення залізничних перевезень та відновлення контактів у галузі енергопостачання.

Підпал «Інтера» — гра наосліп

Надії на успіх переговорів «нормандської четвірки» і наміри продовжити режим тиші, звичайно, новина хороша. Але розгойдати корабель «Україна» може не тільки воєнний шторм, але й сама команда з пасажирами. Події, які розгорнулися навколо телеканалу «Інтер», показують, що провокації вдаються і спецоперації успішно закінчуються, коли в них утягнуті маси людей, яких використовують наосліп.

Не секрет, що найбагатший і найбільш технічно розвинений телевізійний медіаресурс України тривалий час використовується як потужний засіб російської пропаганди. Донедавна російським власникам належало 25% акцій «Інтера», а власниками більшої частини решти акцій були український олігарх Дмитро Фірташ і колишній голова адміні-страції президента Януковича Сергій Льовочкін, один з лідерів «Опозиційного блоку».

Після Революції Гідності і з початком війни форми російської пропаганди стали обережними і добре замаскованими. Але час від часу назовні спливали факти прямого співробітництва керівників «Інтера» з сепаратистами на Донбасі, в рамках ток-шоу звучали заклики, ворожі нашій державі, а в концертних програмах телеканалу з’являлися російські артисти, які виступають за анексію Криму.

Законодавство в галузі інформаційної політики в Україні ліберальне, і спроби вирішити проблему безпеки, позбавити «Інтер» ліцензії не давали і не дають результатів. У зв’язку з цим напруга в суспільстві зростала, чим провокатори і скористалися.

Історію з блокадою і підпалом 4 вересня офісу «Національних інформаційних систем», які створюють програми новин для телеканалу «Інтер», можна сміливо віднести до акцій, спрямованих на дискредитацію нашої держави. І дуже прикро, що до ганебного заходу були залучені українські військовослужбовці і громадські активісти.

Ні воїни, ні активісти, судячи з усього, в підпалі участі не брали. Але вони створили для професіоналів, задіяних у спецоперації, необхідний фон. На цьому тлі справжні злочинці непомітні, зате з’явився привід говорити про перешкоди для діяльності журналістів та замах української влади на свободу слова.

Під кінець — хороші новини

Повернемося, однак, до гарних новин і пов’язаних з ними сподівань. У середу, 7 вересня, на офіційному сайті Міжнародного валютного фонду з’явився графік засідань ради директорів МВФ, де на 14 вересня призначено розгляд питання про подальше фінансування України.

На рівні місії Фонду, яка працювала в нашій країні у травні цього року, це питання було, здавалося, вирішене. І рада директорів МВФ повинна була ухвалити рішення про виділення чергового грошового траншу Україні ще в липні. Але не ухвалила. І все літо українські чиновники різного рангу, включаючи міністрів, намагалися пояснити, чому.

Пояснення на кшталт того, що в Міжнародному валютному фонді всі пішли у відпустку або що нам треба зайняти чергу за Гондурасом, перестали працювати до вересня, коли Україні довелося виплатити півмільярда доларів за євробондами і готувати гроші для виплат тому ж МВФ. Крім того, до 15 вересня, якщо хтось не пам’ятає, уряду належить відповідно до закону внести в парламент проект бюджету на 2017 рік.

Низка експертів вважає, що без урахування траншу МВФ і пов’язаних з ним надходжень від інших кредиторів проект бюджету взагалі не може бути зверстаний. А в демократичних країнах це привід для відставки уряду.

Цілком імовірно, що безвихідне становище з фінансами і труднощі політиків змусили раду директорів МВФ прискорити розгляд питання про виділення Україні чергового траншу за програмою EFF (розширеного фінансування) або додаткового траншу за старою програмою «стенд-бай». Імовірно й те, що, на думку директорів Фонду, в нашій країні, нарешті, почалася реальна боротьба з корупцією, запрацювала система е-декларацій для українських чиновників і суддів.

Але ще вірогідніше, що з липня по серпень у Вашингтоні чекали, чим завершиться для України «спекотне воєнне літо». І повернулися до питання про виділення грошей нашій країні тільки тоді, коли впевнилися: масштабної війни з Росією не буде.

Відомо, що в сфері точних прогнозів перше місце після астрологів займають фінансисти. Доводиться їм вірити хоча б тому, що вірити більше нікому не можна.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 1369
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua