РубрикиТочка зору

Два фарватери для флоту

Відродження українського флоту неможливе без будівництва корветів (багатоцільових військових кораблів ближньої морської дії) і прийняття закону про суднобудування на експорт. Такими думками з одеськими журналістами поділився колишній житель Севастополя Вадим Махно, капітан першого рангу у відставці, а нині — президент благодійного «Фонду відродження українського флоту».

За словами Вадима Петровича, сьогодні український флот у жалюгідному стані. Більшість кораблів залишилася замкненою у пастці в Криму. Навіть якщо колись і вдасться їх звідти забрати, відновлення суден обійдеться в чималу копійку. Так, два капітальні ремонти за вартістю прирівнюються до будівництва одного повноцінного корабля «з нуля».

Розпочати відродження вітчизняного флоту українцям під силу, впевнений Вадим Махно. Досвід будівництва військових кораблів у нас є, і він чималий. Є і свіжі приклади. У 2011-у в Миколаєві почали будувати корвет «Володимир Великий» — бюджетним коштом і з допомогою згаданого благодійного, який, власне, й створювався спеціально для реалізації проекту з будівництва корвету і гроші до якого переказували навіть пенсіонери і школярі. Корвет планувався як заміна застарілим суднам, успадкованим Україною від Радянського Союзу. «Володимир Великий» мали передати ВМС України в 2016 році. Однак будівництво з не досить об’єктивних причин у 2014-у зупинили. За офіційним формулюванням — «задля економії бюджетних коштів». Але насправді, стверджує Вадим Махно, все було не так.

«Все вже було готове, підписані договори. І ми вже готувалися «начиняти» збудовані чотири відсіки зброєю. Але одному з адміралів раптом щось не сподобалося. Зачепився за зброю — і змусив переробляти весь проект. Йшлося про зміну конфігурації озброєння корвета, відмову від західних на користь російських зразків. На переробку проекту пішло півтора року, а потім усе взагалі зупинилося», — зазначив капітан. Однак і ця ідея, за його словами, була провальною. Після переговорів з російськими компаніями українське Міністерство оборони дійшло висновку, що російська зброя та обладнання не зроблять проект дешевшим та ще й послаблять його можливості. «А потім — грянула війна. Про ро-сійську зброю на довгі десятиліття можна взагалі забути», — зауважує Вадим Петрович.

За початковим планом, «озброювати» корвет мали українською та імпортною технікою: французький уряд погодив поставки в Україну протикорабельних ракет, артустановки малого калібру планували придбати в Німеччині, гармати — в Італії. Дещо мали виготовити в Україні. Як розповів наш співрозмовник, повернутися до старого проекту з імпортним озбро-єнням можна за місяць-два, однак у нинішніх економічних умовах Україні навряд чи під силу поновити будівництво, хоча «корветна програма» мала б відродити занепалу галузь вітчизняного кораблебудування. «Зброя — це не тільки те, що стріляє. На корвет було заплановано електроніку, радіошуми, радіорозвідку… Все це українське, і все не лише для «Володимира Великого», а для всієї лінії кораблів, які закладалися за ціною корвета. Все взаємопов’язане. Електроніка менших кораблів, радіорозвідка — все зав’язане на корветі. Іншими словами, не буде корвета — не буде українських військових кораблів у принципі», — пояснив Вадим Петрович.

З окупацією Криму Україна втратила не лише кораблі. Найцінніші і найбільші збитки — люди. «Залізо можна купити, а людей — ні. На півострові залишилася значна частина висококваліфікованих, добре підготовлених офіцерів», — зауважив Вадим Махно.

А ще він дорікнув владі за несвоєчасність прийняття врай важливих законів. Як-от закону про суднобудування на експорт. Двічі його клали на стіл тодішньому прем’єр-міністру Миколі Азарову, і двічі він відмовляв. Нині ж про документ взагалі забули. «Законопроект уже розроблений. Найбільше в ньому зацікавлені Миколаїв і Херсон — там сконцентровано багато профільних заводів. Саме на ці два міста я покладаю сподівання, що вони зуміють довести справу до кінця», — зазначив Вадим Махно. Сьогодні ж українські суднобудівники замість того, щоб працювати на себе в своїй же країні і заробляти чималі гроші, — змушені найматися підсобними робітниками за кордоном, зокрема й у найближчих сусідів. «Український народ правий, коли придумав приказку: «Чого ми бідні? Бо дурні. Чого дурні? Бо бідні». Сім країн світу (за даними 2014 року — прим. Авт.), розробляють кораблі за нашими проектами: хто — на продаж, хто — собі. Всі, але не ми. Бо в них є відповідні закони, а в нас — ні. А жити ж з чогось людям треба! Поки що ми даємо заробити комусь, а не собі. Скажімо Болгарії: наші там будували два корвети на експорт. Проект український, а фірми-виконавці, ключові фахівці — болгарські, наші — лише «принеси-подай», — обурюється Вадим Петрович.

Пояснюючи, про які саме грошові втрати йдеться, капітан у відставці навів приклад з тим же корветом «Володимир Великий»: «Це два головні підрядники, 10 субпідрядників і 108 (від Львова до Одеси) підприємств. Що в підсумку дорівнює близько 40 тисячам робочих місць».

Ще однією нагальною потребою відновлення військового суднобудування в Україні Вадим Махно називає розвиток морської торгівлі. Адже, каже він, за міжнародними правилами, просто заробляти ніхто не має права, кожна країна повинна робити свій внесок у боротьбу з морський піратством. «Нам ніхто не дозволить отримувати гроші завдяки морській галузі, якщо не долучатимемося до боротьби з піратами. Так, зараз нас не чіпають, але рано чи пізно Донбас за-кінчиться і нам доведеться або посилати українських хлопців на кораблі НАТО, або давати на захист свої військові кораблі. Наразі потрібно як мінімум три корвети, аби убезпечити «Шовковий шлях» Чорним морем», — пояснив свою позицію моряк.

Підсумовуючи, Вадим Махно сказав таке: «Відновлення флоту в Україні все одно буде. Але питання, в який спосіб: чи ми будуватимемо нові власні кораблі, створюючи робочі місця для наших фахівців та отримуючи надходження до бю-джету, а чи купуватимемо чужий секонд-хенд, потім ще й витрачаючи кошти на його ремонт».

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

Переглядів: 984
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua