РубрикиБез рубрики

Навіщо кухареві НАТО?

В Одеському вищому професійному училищі торгівлі та кулінарії відбувся «круглий стіл» «Україна — НАТО. Міфи та реальність». У конференц-залі, прикрашеному прапорами України, країн Європейського Союзу та НАТО, — учні та викладачі. Настрій піднесено-урочистий, адже урок сьогодні — незвичайний.

Директор училища Людмила Висоцька, привітавши присутніх, зазначила, що вступ до Європейського співтовариства є основним напрямком державної полі-тики України. Вона розповіла, що колектив очолюваного нею навчального закладу намагається крокувати в ногу з часом. Тут панує творча атмосфера, впроваджуються інноваційні педагогічні технології. Викладачі беруть участь у написанні підручників та навчальних посібників. Учні опановують не лише професійно-технічні дисципліни, а й загальноосвітню підготовку.

Інновації не оминули й систему адміністрування, ми відходимо від авторитарного управління і керуємося думкою учнівського самоврядування, яке створене як громадська організація з числа наших учнів, зазначає директор. Училище бере участь у низці міжнародних проектів: українсько-австрійському «Реформування профтехосвіти», спільних з Німеччиною «Створення комерційної діяльності», з Грецією — «Підготовка кваліфікованих робітників на виробничих місцях», а за підтримки міжнародного фонду «Відродження» училище є пілотним з реалізації навчального курсу «Європейські студії». «У рамках цих проектів наш учень у міжнародному конкурсі в Болгарії посів третє місце за професією пекар. Наші вихованці також здобули призові місця на професійному конкурсі, який проходив у Польщі. Так виглядає наша інтеграція до Європи», — підсумувала Людмила Євгенівна.

Сергій Пеняєв, викладач історії України та правознавства, очолює в училищі Євроклуб. Він проводить багато заходів. От і зараз, за планом роботи Євроклубу, відбувається бесіда про НАТО. Сергій Миколайович ознайомив учнів з найчастіше вживаними міфами, якими користуються противники вступу України до Альянсу.

Дискусія між прихильниками та супротивниками НАТО серед учнів проходить у вигляді симуляції. Одні наводять найпоширеніші аргументи проти вступу, серед яких — «значні витрати на досягнення стандартів НАТО, розташування військових сил інших держав на території України, посилення впливу політиків іноземних держав на політику України і навіть… погіршення братніх стосунків з Росією». Прихильники ж вступу до НАТО говорять про Альянс як про гаранта безпеки Української держави, інтеграцію нашої країни до Європи, прискорення темпів вступу до ЄС, появу нових ринків збуту для вітчизняної продукції, гарантії недоторканості кордонів України та її територіальної цілісності, проведення військової реформи, покращення еконо-мічної співпраці з країнами—членами НАТО, підвищення загального рівня життя. Неозброєним оком видно, що ті учні, які за сценарієм наче «проти», насправді мають іншу позицію.

Володимир Геник, голова Одеського регіонального комітету «Україна — НАТО»:

— Ми з колегами перед початком зустрічі вже встигли познайомитися з деякими учнями, відчули доброзичливу атмосферу, яка тут панує, та інтерес дітей до обраної професії. Чимало з вас мріє працювати в морі, на круїзних суднах, мати улюблену високооплачувану роботу та отримати змогу побачити світ. Ви обрали мирну і дуже потрібну професію — годувати людей і в такий спосіб робити добро. У залі прапори різних країн. Я бажаю, щоб ви, коли опануєте свій фах, відвідали ці країни, побачили, як живуть там люди.

Свою презентацію Володимир Геник охарактеризував як азбуку про НАТО:

— Коли людина має знання — вона озброєна. Досвід наших сусідів, країн Східної Європи та Балтії показав, що їхній вступ у НАТО був містком для вступу до Євросоюзу. А що таке Євросоюз? Це — дотримання законності та високі стандарти життя. Україна впродовж 25 років то наближалася до НАТО, то віддалялася. Двері Альянсу завжди були для нас відчиненими, але наше керівництво зволікало та оглядалося на Схід. До-оглядалися до того, що Україна скотилася на останнє місце за рівнем життя у Європі, бо наші керманичі весь час боялися: а чи не образиться на нас Росія? Й от Росія, котру з усіх сил прагнули задобрити, окупувала Крим і розв’язала війну, в якій уже загинули понад

10 тисяч людей і кілька десятків тисяч залишилися інвалідами. Економіка Донбасу зруйнована, кращі заводи демонтовані та вивезені окупантами до Росії, а інші підприємства та шахти руйнуються і ріжуться на металобрухт. Тут молодіжна аудиторія, і я собі дозволю таке порівняння. Мені колись, як і вам зараз, було 17 років. Якщо ти у дворі всіх боїшся і на всіх оглядаєшся, щоб ніхто не образився, то тебе будуть товкти-шпиняти і ти будеш останнім. На жаль, так само відбувається у міждержавних відносинах. Що нам треба? Треба бути у компанії успішних держав. Кожна мати хоче, щоб її дитина була у хорошій компанії, щоб у неї були добре виховані друзі і щоб дитина тягнулася до кращого, мала з кого брати гарний приклад. Сьогодні увесь цивілізований світ нас підтримує, але, якщо пофантазувати, що Україна вступила до НАТО десять чи п’ять років тому, то цієї війни взагалі не було б, бо ми були б захищені 5-ю статтею Атлантичного договору. Отже, НАТО, як і Євросоюз, потрібні Україні для того, щоб життя зробити кращим, мирним, щоб жити у достатку та безпеці. Любіть Україну!

Олександр Захарія, керівник Інституту стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів, доцент ОНУ ім. І.І. Мечникова:

— Ми впродовж багатьох років беремо участь в організації та проведенні різноманітних заходів, у тому числі й за участю молоді, військовослужбовців, співпрацюємо з Центром патріотичного виховання, бо це дуже важливий елемент у нашому житті — щоб кожна молода людина відчувала себе громадянином своєї країни. Чим більше ти бачиш, чим більше знаєш — тим легше тобі орієнтуватися.

Бо трапляється, людину запитуєш, що таке НАТО, й отримаєш відповідь, що це погана організація, а коли питаєш як ця абревіатура розшифровується, то вона не знає.

Олександр Захарія детально розповів про програму НАТО «Наука заради миру», відповідно до якої за кошти, виділені країнами Альянсу, в Україні утилізують небезпечні для довкілля та здоров’я людини хімічні речовини: гербіциди, пестициди та ракетне паливо «меланж».

Вадим Кіров, голова Одеського центру патріотичного виховання молоді при облдержадміністрації:

— Упродовж десяти років ми займалися патріотичним вихованням молоді на громадських засадах. Останні два роки у нас працював центр військово-патріотичної молоді «Гайдамацька Січ» на базі козацького товариства «Чорноморське гайдамацьке з’єднання». Із 2006-го ми проводимо літні табори. Основний напрямок роботи — вишколи молоді в наметових таборах. Знання подаються у форматі гри.

Й ось три місяці тому ми з хлопцями (тут присутні мої заступники Олексій Строганов та Сергій Шаманаєв) стали чиновниками. У нас працюють гуртки — з поглибленого вивчення історії України, військової підготовки, першої долікарської допомоги, основ туризму, виживання в умовах навколишнього природного середовища. Вихователі центру — військові інструктори, медики, ветерани війни на Сході. Під час вишколів запрошуються видатні особистості, історики, громадські діячі, представники влади. Ми активно співпрацюємо з кафедрою історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова, влаштовуємо екскурсії для дітей українською Одесою. На Савранщині, неподалік села Кам’яне, створюється база, де щоліта проходитиме військова підготовка.

Учні з інтересом переглянули світлини та відео з останніх ви-школів центру.

Людмила Євгенівна Висоцька показує нам навчальний заклад. Побачене у вестибюлі, коридорах та аудиторіях приємно дивує. Впадає у вічі ідеальний порядок, справжній, а не показний. Майбутніх кулінарів у стінах училища привчають, що їхня професія — це передусім стерильна чистота. Тут нема дорогих, «по-багатому», ремонтів, але не побачите й безна-дійної облупленості, без якої годі уявити собі інтер’єри багатьох одеських вишів. З фінансуванням тут сутужно, та чимало робиться власними силами. Все зі смаком пофарбоване.

Нас зустрічає полковник Сергій Іванович Волошин, викладач предмету «Захист Вітчизни». Щоб зайти до кабінету військової підготовки, учень повинен підтягнутися на перекладині, встановленій перед входом, — такий порядок. З патріотичного оформлення кабінету видно, що тут готують справжніх захисників.

А це лабораторії з обладнанням для приготування різних страв, поруч — демонстраційна зала: тут свою смакоту презентують майбутні кухарі, пекарі, кондитери, бармени. Окрім того, що смачно приготувати, необхідно навчитися ще й правильно та естетично подати.

Олена Вікторівна Сесь завідує бібліотекою та музеєм. Фонд книгозбірні повністю забезпечений навчальними посібниками. Є великий вибір і художньої літератури. В дар училищу свою багату приватну бібліотеку української класики передала директор Людмила Євгенівна Висоцька. Частими гостями тут є одеські письменники, які також дарують свої видання. Гордість училища — музей, який брав участь у конкурсі «Музеї в системі профтех-освіти України» і посів призове місце. За дослідницьку роботу він відзначений грамотою Міносвіти. Лише невелика частина грамот та подяк училищу від роботодавців за якісну підготовку кваліфікованих фахівців експонується в музеї та коридорах. Випускники успішно працюють в елітних ресторанах Одеси та на круїзних суднах.

Патріотичному вихованню тут приділяється велика увага. На стінах — українська символіка, портрети героїв Небесної Сотні та воїнів АТО. Бібліотека та музей є справжніми осередками українства.

«Ми проводимо велику роботу з виховання патріотичних почуттів, — підсумовує Людмила Євгенівна. — Яку мораль закладемо в дитячі душі, таку й матимемо в майбутньому державу».

Володимир ЛИПОВИК.

Переглядів: 404
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua