РубрикиОпитування

Між надією і тривогою

Більше половини (60%) населення України вважає, що події в нашій державі розвиваються у неправильному напрямку. Про це свідчить дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 25 грудня 2015 року. У рамках цього дослідження було опитано 2040 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком АР Крим, а в Луганській та Донецькій областях воно проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною). Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різний час «Демініціативами» у співпраці з Центром Разумкова та КМІС.

Отож наприкінці 2015 року 60% населення вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку — практично стільки ж (58%), що й наприкінці 2014-го, та дещо більше, ніж наприкінці 2013-го (52%). У правильності напрямку розвитку подій у грудні 2015-го впевнений 21% громадян (у грудні 2014-го — 22%, у грудні 2013-го — 26%).

Для тих, хто вважає, що Україна рухається в правильному напрямку, головними аргументами є: європейська інтеграція (63%), зростання соціальної активності людей, поширення волонтерства (39%), здійснення в країні, хоч і не надто швидко, потрібних реформ (38%), зміцнення української армії, яка змогла дати відсіч агресору (34%), більша згуртованість та патріотичність людей (33%).

Аргументами тих, хто вважає, що Україна рухається «не туди», служать: війна на Сході (73%), ріст цін при «заморожених» зарплатах (69%), високий рівень корупції (57%), відсутність упевненості у майбутньому (38%), ріст комунальних тарифів (36%), олігархи, що й досі правлять країною (31%).

Як зауважують автори дослідження, основним сигналом того, що країна стала на правильний шлях розвитку, для більшості населення могли б послужити: закінчення бойових дій, встановлення миру на Донбасі (73%), загальне зростання української економіки (56%), загальне зростання рівня життя людей — пенсій, зарплат, стипендій (52%), притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів (50%), створення нових робочих місць (37%).

Владі, вочевидь, слід звернути увагу на зміну настроїв українців щодо «порогу терпимості» до нестатків. Бо якщо у грудні 2014 року загалом 43% населення були готові змиритися з певними матеріальними труднощами заради здійснення реформ (10% — готові «терпіти стільки, скільки треба для успіху» і ще 33% — не більше року, а незгоду висловлювали 48%, з яких 29% казали, що їх матеріальне становище й так уже нестерпне), то у грудні 2015-го готових терпіти матеріальні труднощі заради успіху реформ поменшало до 33%, а 59% сказали: «несила», при цьому аж 39% — через те, що вже й так живуть у злиденному становищі.

Втім, навіть за такої оцінки життя, брати участь у масових акціях протесту люди не налаштовані: лише 24% висловили готовність долучитися до мітингів чи демонстрацій.

Основними почуттями українців, коли вони думають про майбутнє держави, є надія (39%) і тривога (39%), причому надія дещо переважає на Заході і в Центрі, а тривога — на Півдні, Сході і Донбасі.

У 2015 році лідерами суспільної довіри стали волонтери (їм довіряють 68%, не довіряють — 19%, баланс довіри-недовіри становить +49%). Далі йде церква (баланс довіри-недовіри становить +44%). Переважає довіра над недовірою у ставленні населення до Збройних сил України (+22%), позитивним є також баланс дові-ри-недовіри до громадських організацій (+10%), врівноважена довіра і недовіра у ставленні до засобів масової інформації України (0%), проте довіра до українських ЗМІ постійно падає: у 2010 році баланс довіри-недовіри становив +26%.

Найвищим рівнем недовіри вже два роки поспіль відзначаються засоби масової інформації Росії (— 75% у 2015-у, —72% у 2014-у, тоді як у 2013-у було лише —28%). Далі за рівнем недовіри йдуть усі правоохоронні органи, причому недовіра до них за п’ять останніх років істотно зросла: суди (— 72% у 2015-у, — 72% у 2014-у, —45% у 2010-у), прокуратура (—66% у 2015-у, —48% у 2010-у). Конституційний Суд України теж не має довіри (баланс довіри —58%).

До Служби безпеки України довіра дещо вища, хоча за п’ять років вона теж істотно знизилася: від —9% у 2010-у до —35% у грудні 2015-го. А от до но-воутвореної поліції довіра зросла, хоча баланс довіри-недовіри все ж за-лишається негативним (щоправда, якщо у липні цього року баланс довіри-недовіри до міліції складав —57%, то у грудні вже до поліції він вийшов на —24%).

Соціологи звертають увагу на різке зниження довіри до владних інституцій: баланс довіри до Верховної Ради у грудні 2014-го складав —26%, а через рік —74%; уряду, відповідно, від —18% до —67%, президента від +5% до —40%. Полі-тичні партії теж посідають «призові» місця у рейтингах недовіри: —72% у грудні 2015 року. Падає довіра до місцевої влади: від +10% у 2012-у до —15% у грудні 2014-го і —24% у грудні 2015 року.

За рік, що минув, показало дослідження, майже не змінилася громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтирів. У грудні 2014-го 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і лише 16% — на Митний союз, у грудні 2015-го, відповідно, — 56% і 13%. Проте з питання зовнішньополітичних орієнтацій існують істотні відмінності між регіонами: західний майже абсолютно орієнтований на ЄС (85% проти 2%), центральний теж має проєвропейську орієнтацію (63% проти 6%), на Півдні ж європейський вектор дещо переважає східний (27% проти 20%), на Сході ці два вектори врівноважені (29% і 30%), а на Донбасі орієнтація на Митний союз переважає (24% — за членство в ЄС, а 33% — за Митний союз). Проте і на Півдні, і на Сході, і на Донбасі значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 53%, 41% і 43%).

Найкращим варіантом забезпечення безпеки для України був би вступ до НАТО — так вважає 43% населення. Позаблоковий статус обстоюють 29%, а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД впала до рекордного значення — 5%. Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у західному (67%) та центральному (50%), а от у південному (51%), східному (39%) та на Донбасі (51%) віддають перевагу нейтральному статусу України.

Джерело: http://www.dif.org.ua.

Переглядів: 1071
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua