РубрикиОпитування

Держава втрачає час, а люди – віру і довіру

У понеділок, 3 серпня, в «Укрінформі» відбувся «круглий стіл» на тему «Кому більше довіряють українці: владі, громадськості, ЗМІ?..», присвячений 60-річчю від дня народження Ілька Кучеріва (1955—2010) — фундатора фонду «Демократичні ініціативи».

За результатами соціологічного дослідження, проведеного 22—27 липня фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, найбільше українці сьогодні довіряють волонтерам, які вперше випередили традиційного лідера громадської довіри — церкву. Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

«Вперше за весь час у лідери довіри громадської думки вийшли волонтери (67%). Їм довіряють зараз навіть більше, ніж церкві (62%). Більше того, церква зараз, звичайно, у лідерах громадської довіри і результати довіри до неї цілком позитивні, але не такі, як раніше. Очевидно, церквам теж потрібно задуматися, чому люди починають їм менше довіряти. Гадаю, це пов’язано з тим, що церква не знайшла свого місця в тій ситуації, в якій зараз перебуває Україна», — зазначила вона.

Ірина Бекешкіна наголосила, що дедалі більше українське суспільство розчаровується в державних інституціях (президент — 29,5%, Верховна Рада — 15,5%, уряд — 18,3%, місцева влада — 34,5%), а довіра до інституцій недержавних зростає (46,2%). «Це, звичайно, серйозна проблема, тому що громадські організації, громадські інституції, волонтери не можуть підмінити собою державні структури... Ми втрачаємо час, люди втрачають віру і довіру. Це серйозна проблема», — підкреслила експерт. За її словами, владі треба цей значний ресурс довіри до недержавних організацій максимально використати, особливо якщо зважити на наступні місцеві вибори і процеси децентралізації.

Директор «Демініціатив» відзначила також, що Донбас сьогодні став менше відрізнятися від решти регіонів України. «Якщо ми раніше говорили, що є єдиний регіон України, який не хоче європейської інтеграції і віддає перевагу Митному союзу, — це Донбас, то нині цього нема. Зараз там, щоправда, велика частина переходить у «важко сказати», але нині уже й на Донбасі в Митний союз не хочуть», — сказала вона.

Соціологічне опитування свідчить, що 54,7% респондентів довіряють Збройним силам України, 52,6% — добровольчим баталь-йонам, 46,9% — ЗМІ України, а от ЗМІ Росії — тільки 7,3%.

Найвищий рівень недовіри вже два роки поспіль мають засоби масової інформації Росії (— 76% у 2015-у, —72% у 2014-у, а у 2013-у було —28%).

Далі за рівнем недовіри йдуть усі правоохоронні органи, причому недовіра до них за п’ять останніх років істотно зросла: суди (— 67% у 2015-у, — 72% у 2014-у, —45% у 2010-у), прокуратура (—67% у 2015-у, —48% у 2010-у), міліція (—57% у 2015-у, — 37% у 2010-у). До Служби безпеки України довіра дещо вища, хоча за п’ять років теж істотно підупала: від —9% у 2010-у до —34% у 2015-у.

Довіра до Верховної Ради та до президента коливається: найвищою вона є одразу після виборів, а далі різко йде на спад. Петро Порошенко у грудні 2014-го мав баланс довіри у +5%, а в липні 2015-го вона впала до —33%. Верховна Рада торік у грудні мала баланс довіри —26%, а в липні 2015-го — 63%.

Довіра до банків теж коливається, але залежно від фінансово-економічної ситуації в країні, і в останні два роки є найнижчою: —71% у грудні 2014-го та —63% у липні 2015-го.

Падає і довіра до місцевої влади: від +10% у 2012-у до —22% у липні 2015-го.

Як зауважують соціологи, за останні два роки значно зросла ідентифікація населення з громадянством України за рахунок зменшення регіональної та місцевої ідентифікації. Так, у 2010-у 51% населення вважав себе передусім громадянами України, натомість 34% позначали регіональну ідентифікацію (27% — зі своїм містом чи селом і ще 7% — з регіоном).

У грудні 2014-го загальнонаціональна ідентифікація становила 73%, регіональна — 19%. Щоправда, у липні 2015-го ситуація знову дещо змінилася: 66% національної ідентифікації і 27% — регіональної.

За останні два роки істотно змінилася громадська думка населення щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій. У 2010-у більшість населення вважала пріоритетним вступ до Митного союзу (49% проти 38% тих, хто підтримував пріоритетність вступу до ЄС); у грудні 2014-го 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і лише 16% — на Митний союз, у липні 2015-го — відповідно 51% і 17%.

Найкардинальніші зміни сталися у ставленні населення України до НАТО. Соціологічне дослідження засвідчило, що на уявному референдумі про вступ України до НАТО сьогодні «за» приєднання до Альянсу проголосували б 63,9% учасників, проти — 28,5%. «Якби референдум (про вступ до НАТО — Ред.) відбувався зараз, то він, звичайно, був би виграний. Проте це поки що питання, яке ділить Україну», — наголосила Ірина Бекешкіна.

Попри в цілому кардинальні зміни у ставленні населення України до НАТО за останні п’ять років (у червні 2010-го вступ до НАТО підтримало б 25%, а 68% були б проти), експерт відзначила істотні зміни, які відбулися у ставленні до Північноатлантичного альянсу саме серед українців на Донбасі. «Коли раніше 95% на Донбасі були проти вступу до НАТО, то зараз ця цифра знизилася приблизно до 60%, а вже є, за різними опитуваннями, 17—20% на Донбасі тих, хто за вступ до Альянсу. І це свідчить про істотні зміни», — підкреслила вона.

У рамках дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, було опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Теоретична похибка вибірки — 2,3%.

 

Переглядів: 4294
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua