РубрикиБез рубрики

Судимі будуть

У середу, 29 липня, після кількох відтермінувань і відтягувань у Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй відбулося голосування за проектом резолюції про створення міжнародного трибуналу з розслідування катастрофи авіалайнера МН17. Попри відсутність результату (резолюцію не схвалили), це голосування стало головною міжнародною подією тижня.

Притягнути до відповідальності
та встановити винних

17 липня 2014 року над районом Донбасу, який на той час контролювали сепаратисти, був збитий «Боїнг» компанії «Малайзія-ейрлайнз», що летів з Амстердама в Куала-Лумпур. Загинули пасажири, громадяни 18 країн, загалом 298 осіб, у тому числі діти. Жахливий злочин привернув увагу всього світу, і вже майже рік розслідування обставин трагедії перебуває на контролі Організації Об’єднаних Націй.

Рада Безпеки ООН за цей час схвалила щодо трагедії дві резолюції (№ 2166 від 21 липня 2014 року і № 2202 від 17 лютого 2015 року), в яких зажадала, щоб усі причетні до злочину були притягнуті до відповідальності, а всі країни—члени ООН співпрацювали у встановленні відповідальних.

Обидві резолюції були схвалені одноголосно, і з надходженням даних про розслідування, яке вело управління з безпеки польотів Нідерландів відповідно до Міжнародної конвенції з цивільної авіації, в секретаріаті РБ ООН проводилися консультації щодо виконання схвалених рішень.

За вимогою Нідерландів та за погодженням з ООН у грудні 2014-го була створена Об’єднана комісія з розслідування, яка координувала міжнародні зусилля, збирала дані для кримінального переслідування осіб, причетних до злочину, і займалася розслідуванням технічних причин катастрофи.

Оскільки великий обсяг зібраної і перевіреної інформації свідчив про те, що «Боїнг» був збитий наземними засобами ППО, а керували цими засобами конкретні люди, представники більшості країн, представлених у Радбезі ООН, схилялися до того, що найкращим засобом притягнення до відповідальності та встановлення відповідальних є організація міжнародного трибуналу відповідно до сьомої статті Статуту ООН.

Неприємна ситуація

Робота щодо створення трибуналу по «Боїнгу» велася більше півроку. У ній були задіяні юристи і дипломати десятка країн—членів ООН та експерти низки міжнародних організацій. Вони вивчали прецеденти створення та організації подібних трибуналів, обговорювали статут міжнародного трибуналу і часові рамки його повноважень.

Сприяння дипломатам та юристам секретаріату РБ ООН надавали фахівці багатьох країн світу, і тільки Росія, постійний член Ради Безпеки, не просто усунулася, а з самого початку перешкоджала роботі. Більше того, представник Російської Федерації в РБ ООН Геннадій Чуркін неодноразово заявляв незгоду із самою ідеєю створення трибуналу і розраховував, що така резолюція не пройде.

У складі Ради Безпеки ООН — п’ять постійних і десять непостійних членів. Для результативного голосування необхідно дев’ять голосів за умови, що жоден з постій-них членів РБ (США, Франція, Великобританія, Росія, Китай) не проголосує проти. У Москві розраховували, що з допомогою масованої пропаганди та кулуарної роботи (включаючи шантаж і підкуп) дев’яти голосів «за трибунал» не набереться. Російська делегація в цьому випадку могла утриматися і в неприємній для неї ситуації хоч якось зберегти обличчя.

Неприємна ситуація була в тому, що не тільки в країнах—членах РБ ООН, але й у більшості країн світу політики підозрювали: до знищення «Боїнга» причетне керівництво Росії та опікувані Росією українські сепаратисти. А російські військові безпосередньо керували засобами ППО, що збили літак.

Ці підозри підсилювали не лише дані розслідування в Нідерландах, але, як не дивно, і засоби масової інформації самої Росії, які впродовж десяти місяців висували фальшиві, відверто брехливі і такі, що суперечили одна одній, версії причин катастрофи «Боїнга» над Донбасом. Причому, деякі з нісенітниць у публічних виступах підтримували офіційні особи, в тому числі військові з Генерального штабу РФ і менеджери російських військових корпорацій.

Росія загнала
себе в пастку

Усе це зіграло роль, коли справа дійшла до голосування в Раді Безпеки ООН за резолюцію щодо трибуналу, внесену Австралією, Бельгією, Малайзією, Нідерландами та Україною. За резолюцію було подано 11 голосів. «За» голосували три постійні члени РБ ООН (США, Великобританія, Франція) і вісім непостійних членів (Йорданія, Іспанія, Литва, Малайзія, Нігерія, Нова Зеландія, Чад і Чилі). Три делегації (Китай, Ангола і Венесуела) участі в голосуванні не взяли.

Не бажаючи допустити створення міжнародного трибуналу, росій-ська делегація змушена була голосувати «проти». Тобто застосувала своє право «вето». Кращого способу публічно визнати причетність до скоєного злочину неможливо придумати. Але вибору фактично не було. У процесі судового розслідування за визначеною ООН процедурою до відповідальності за скоєні злочини можуть бути притягнуті навіть керівники держав.

Якою мірою до знищення цивільного авіалайнера на Донбасі причетний президент Російської Федерації Володимир Путін і чи причетний він до цього взагалі, однозначно відповісти не можна. Питання відкрите, підозри залишаються. Міжнародний трибунал міг їх зняти, але, визнавши його створення «несвоєчасним і неконструктивним», Володимир Володимирович загнав себе в пастку. Після вето в Радбезі ООН вина не тільки за «Боїнг» — за все, що відбувається в Україні з лютого 2014 року, вразила Путіна, як проказа. І нема ботокса, здатного зберегти спо-творене обличчя.

До ідеї створення міжнародного трибуналу, думаю, ООН ще повернеться. Але в новому широкому форматі. Трибунал притягне до відповідальності тих, хто причетний до анексії Криму, до порушення підписаних Росією міжнародних договорів. Притягне тих, хто причетний до розв’язування неоголошеної війни проти України і створення в центрі Європи нашпигованого російським зброєю терористичного анклаву. Що спричинило за собою смерть тисяч воїнів і мирних громадян.

Робота зі збирання доказів у скоєнні цих злочинів ведеться в багатьох країнах. Над проектом організації «Нюрнберга-2» працюють не фантазери, а кваліфіковані юристи, і саме час готувати зал засідань з довгою лавою для обвинувачених. Серед них виявляться і виродки, які збили «Боїнг».

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 514
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua