РубрикиБез рубрики

У пошуку оптимальних моделей

Триває реформування галузі охорони здоров’я. Можливо, не такими стрімкими темпами, як би того хотілося, але зрушення є, і вони достатньо суттєві.

Про стан галузі і, зокрема, про набутки й проблемні моменти медицини Одещини говорилося під час візиту до нашої області заступника міністра охорони здоров’я Віктора Шафранського, який ознайомився з роботою державних та приватних лікувально-профілактичних закладів різних рівнів надання медичної допомоги, поспілкувався з медичною спільнотою та громадськістю Одещини, з представниками ЗМІ.

Під час відвідин Одеської обласної клінічної лікарні представник дав високу оцінку соціально значущому проекту «Надання безоплатної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда» та роботі медичного персоналу. «Позитивно вразила комплексність підходу. Це і своєчасна якісна ді-агностика, і своєчасна доставка пацієнта в той медичний центр, де йому нададуть кваліфіковану допомогу. В Одесі це відбувається на базі відділення інтервенційної кардіології обласної лікарні, де хворим з гострим коронарним синдромом проводять стентування», — підкреслив Віктор Шафранський.

Варто уточнити, що лише за три неповні місяці реалізації проекту (з 1 травня) показник госпітальної летальності у хворих з гострим інфарктом міокарда в обласній клінічній лікарні знизився майже вдвічі — з 7,9% до 4,87%. Станом на 20 липня кількість звернень за швидкою медичною допомогою з ознаками гострого коронарного синдрому склала 292 випадки, при цьому 246 осіб було госпіталізовано в реперфузійний центр обласної лікарні. Коронаровентрикулографію проведено 232 хворим, 117 пацієнтам були поставлені стенти, 55 — проведена балонна ангіопластика.

Успішна реалізація цього медичного проекту дає надію на те, що перелік безкоштовних медичних послуг для населення, які надзвичайно затратні фінансово, а відтак — для більшості людей недоступні, оплачуватиме держава. І цей перелік поступово суттєво розширюватиметься.

Щоправда, не обійшлося за цей час і без неприємних моментів. Звільнено кілька лікарів за спробу вимагати гроші від пацієнтів і від їхніх родичів. Керівництво управ-ління охорони здоров’я області вкотре звертається до населення з інформацією про те, що лікування громадян із гострим коронарним синдромом стовідсотково фінансується державою, тож навіть натяки медиків на якусь винагороду є посадовим злочином, який суворо каратиметься.

З огляду на те, що 90% медичної допомоги нині надається на первинній ланці та працівниками «швидкої», заступник міністра охорони здоров’я у рамках візиту на Одещину відвідав сімейну амбулаторію Центру первинної медико-санітарної допомоги №5 Одеси та ознайомився з ходом впровадження сімейної медицини.

Одеса — один з лідерів надання медичної допомоги населенню на засадах сімейної медицини серед державних лікувально-профілактичних закладів у країні. Саме тут ще в 2000 році, з урахуванням передового європейського досвіду, було відкрито друге в Україні (після Львова) відділення сімейної медицини. Сімейна амбулаторія, яку відвідав Віктор Шафранський, також була відкрита ще до початку системного реформування медичної галузі на державному рівні — в 2007 році як філія міської полі-клініки.

Торік, коли в Одесі провели остаточне розмежування рівнів медичної допомоги, на базі цієї філії створили Центр первинної медико-санітарної допомоги. Амбулаторія розташована на першому поверсі багатоповерхового будинку в густозабудованому районі, що забезпечує високу пішохідну доступність для пацієнтів.

Свого часу набутком Одеси в галузі сімейної медицини стало й те, що для забезпечення комфорту та зручності пацієнтів в приміщенні сімейної амбулаторії організували прийом не лише лікарів загальної практики, а й лікаря-педіатра та вузьких спеціалістів — гінеколога, кардіолога, невропатолога тощо. Також тут працює денний стаціонар. Але під час відвідин амбулаторії Віктор Шафранський підкреслив, що така система організації надання первинної медичної допомоги є тимчасовою, на період реформування. «Сімейний лікар — це той спеціаліст, який має необхідну кваліфікацію для надання всього спектру амбулаторних послуг як дорослим, так і дітям, починаючи від народження. Зараз сімейні лікарі мають можливість вести спільний прийом з вузькопрофільними фахівцями, обмінюватися практичним досвідом, але в перспективі саме сімейний лікар повинен взяти на себе весь обсяг первинної допомоги», — підкреслив заступник міністра.

Директор департаменту охорони здоров’я Одеської міськради Ігор Шпак зазначив, що перехід до надання первинної медичної допомоги сімейними лікарями дітям у нас відбуватиметься поступово. Спочатку на обслуговування сімейними лікарями переведуть дітей віком від 14 до 18 років, потім — 10—14 років, на наступних етапах — ще менших, і лише наприкінці цього процесу сімейні лікарі почнуть працювати з новонародженими. Така система дозволить провести реформу педіатричної ланки максимально м’яко та забезпечити належну якість надання медичної допомоги на всіх етапах.

Не зайве нагадати, що в Одесі навчання сімейних лікарів було організовано за рахунок коштів міського бюджету. Завдяки цьому спеціальність лікаря загальної практики — сімейної медицини, за власним вибором,  отримали майже триста медиків.

Знайомлячись з роботою під-приємств приватного сектору, за-ступник міністра охорони здоров’я підкреслив доцільність впрова-дження ідеї державно-приватного партнерства в умовах реформування галузі. «МОЗ не збирається приватизовувати існуючу мережу лікувальних закладів. І державна, і приватна медична допомога мають право на життя. Можуть вдало доповнювати одна одну. Одеса гарний приклад такої взаємодії. Так, держава закуповує у приватних медцентрів низку медичних послуг. Однак засади державно-приватного партнерства треба ще допрацювати на законодавчому рівні», — підкреслив Віктор Шафранський.

Питання роботи служби швидкої медичної допомоги — не байдуже для кожного з нас. Важлива думка керівництва МОЗ щодо її розвитку. Віктор Шафранський переконаний, що виклик екстреної медичної допомоги не має бути прив’язаний до адміністративних кордонів районів. Тобто під час екстрених викликів повинен працювати принцип екстериторіальності: «До хворого повинна виїжджати розташована най-ближча до нього бригада медичної допомоги. Виклики «швидкої» в майбутньому не мають бути прив’язані і до територіальних кордонів областей».

Збираючи позитивний досвід медиків Одещини, щоб надалі ширити його в решті українських ре-гіонів, Віктор Шафранський порадив нашим ескулапам переймати вдалі напрацювання колег з інших областей. Як приклад навів Полтаву. Там, за словами посадовця, вже давно реалізується проект «Електронна картка пацієнта». На звичайній карточці, на зразок банківської, фіксується вся історія життя пацієнта — захворювання, шкідливі звички, візити до вузьких спеціалістів. Покликання такої електронної картки — прийти на допомогу сімейним лікарям. Якщо ті не в змозі зарадити хворому, з допомогою цієї картки вони можуть зайти на спеціальний медичний сайт — там знайти потрібного спеціаліста і записати свого пацієнта до нього на прийом. Одразу вирішується кілька проблем: у лікарнях менше черг, пацієнтові не доводиться робити зайвих кроків, а допомога у підсумку ефективніша.

Під час короткого брифінгу для журналістів заступник міністра також повідомив про наміри МОЗ створити централізований сучасний дата-центр для координації роботи оперативно-диспетчерських служб усіх регіонів України. «В деяких областях уже сьогодні розроблені ефективні моделі екстреної медичної допомоги. Наприклад, у Харкові застосовують сучасне програмне забезпечення, вирішене питання створення сучасної оперативно-диспетчерської служби, а також закупівлі транспорту та навчання персоналу. Завдяки такому комплексному підходу бригада екстреної медичної допомоги у Харкові доїжджає до хворого не пізніше, ніж за 8 хвилин з моменту виклику».

Одразу після спілкування з журналістами заступник міністра охорони здоров’я вирушив на вулицю Тінисту на зустріч з одеськими — нинішніми і майбутніми — медиками, до університетської клініки, саме тої, за аналогом якої мають побудувати дещо схоже, а може, й краще, в Києві. Обмін ідеями між чорноморськими і столичними світилами медицини проходив у невимушеній, але діловій атмосфері.

Медики двох провідних міст — Києва й Одеси — впевнені: без клініки на базі профільного вишу столичний медуніверситет далеко не піде. Адже для повноцінного опанування будь-якої професії однієї теорії замало. Потрібна дієва практика — на сучасному обладнанні, без відриву від основного процесу навчання. У певному розумінні, також потрібна й база для проведення курсів підвищення кваліфікації лікарів. Обидва завдання цілком під силу вирішити університетській клініці. «Рівень підготовки майбутніх лікарів, якщо вони проходять підготовку не на базі університетської клініки, набагато нижчий, і ми сьогодні це чули від колег тут, в Одесі, ніж коли вони проходять підготовку, а потім інтернатуру в університетській клініці. Тому принципова справа для столичної влади таку клініку створити», — зазначив Михайло Радуцький, заступник голови Київської міської держадміністрації.

Придумувати велосипед не треба: досвідом створення університетської клініки готові поділитися одеські медики. Саме у нас ще 10 років (вперше в Україні) таку клініку відкрили на базі 12-ї лікарні. За цей час заклад пройшов всі етапи становлення — від майже повної руйнації до створення багатопрофільної медустанови, в якій майбутні лікарі проходять практику. Про затребуваність говорять цифри. Щодня в клініці працюють 250 студентів та аспірантів. «Студенти хочуть отримувати практичні навики, лікарям потрібно постійно вдосконалюватися. І європейський досвід свідчить, що такими закладами освіти, науки і лікувального процесу високої якості мають стати саме університетські клініки», — зазначила Владлена Дубініна, проректор з післядипломної освіти ОНМУ.

У столиці подібний заклад планують створити на базі клініки Амосова, скориставшись причорноморським досвідом. «Наступного тижня в Києві ми проведемо робочу нараду, аби визначитися з першими практичними кроками в цьому напрямку. Є надія, що хорошого європейського рівня клініку у Києві ми все ж отримаємо, може, навіть кращу, ніж в Одесі», — сказав Віктор Шафранський. Зробити швидко — не обіцяють. Щоб при Київському національному медичному університеті ім. Олександра Богомольця з’явилася власна клініка, потрібно щонайменше рік. Фінансову підтримку цьому проекту надасть держава.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО,
Ніна ЗАЛЕВСЬКА.

Переглядів: 463
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua