РубрикиБез рубрики

Коли історія не наука, а засіб поневолення

У Росії звикли переписувати історію. Ось і недавно на традиційній передноворічній зустрічі у Кремлі голова ради федерації РФ Валентина Матвієнко запропонувала визнати незаконним рішення політбюро ЦК КПРС і Верховної Ради СРСР про передачу Криму Україні в 1954 році. Бачте, їй муляє слово «анексія», до якої торік вдалася Росія, аби привласнити півострів собі.

Про зміну підпорядкування Кримської області написано багато, але доводиться повторювати.

По-перше, про жоден подарунок Україні Криму не може бути й мови. Це був вимушений крок керівництва СРСР, щоб витягнути півострів із злиднів. А передувало цьому багато трагічних подій. У травні 1944-го радянська влада депортувала звідти кримських татар, у червні того ж року такої ж долі зазнали кримські вірмени, болгари, чехи і греки. Натомість сюди завезли переселенців переважно з глибинки Росії, які, однак, не змогли швидко адаптуватися на новому місці. Як писав професор Валерій Швець у статті «Україна — Крим — Росія», («ЧН», 30.04.2014), вони побачили сади, виноградники, ефі-роноси, тютюн, технічні культури, навіть кукурудзу вперше в житті. Внаслідок такої недолугої політики скоротилася площа посівів та врожайність, занепало тваринництво. Авторитетний науковець наводить спогади Олексія Аджубея, зятя Микити Хрущова,  який разом з партійним лідером у 1953 році відвідав Крим. Люди там скаржилися на нестерпні умови життя, погане житло, нестачу харчів. Та про що там говорити, якщо у 1953-у в Криму було лише три хлібні магазини… «З натовпу лунали і зовсім істеричні крики: «Картопля тут не росте, капуста в’яне». Або вкрай сумне: «Блошиці заїли»…»

РубрикиБез рубрики

Кримськотатарський народ просить захисту

Комітет із захисту прав кримськотатарського народу просить ООН, Туреччину та Україну звернути увагу на порушення прав корінного народу в анексованому Росією Криму. Ці звернення ухвалені на конференції, яка пройшла у Сімферополі в суботу попри спроби її зірвати.

«У результаті чергового захоплення Криму, корінне населення — кримські татари — перетворилися на об’єкт терору і фізичного насильства», — наголошується у заяві.

РубрикиБез рубрики

Підмурівок держави – національна ідея

22 січня — День Соборності України

Соборність... Ця тема буде актуальною для України ще довгий час. Бо ж коли зароджувалася ідея соборності, то малося на увазі зібрання всіх українських земель, які перебувають у складі інших держав, у єдину незалежну Українську державу. Землі зібрали, а якщо десь якісь і залишилися — чи то в Польщі, чи в Росії, чи деінде, — то це питання нині ніхто не порушуватиме. Як ніхто, крім, мабуть, Путіна, не сумнівається в тому, що раніше чи пізніше й окупований Крим, і зранений, поруйнований російськими бойовиками Донбас, точніше, захоплена терористами його частина, повернуться в лоно України. Зараз проблема у тому, що українці роз’єднані не стільки територіально, як за етнопсихологічним станом. А етнопсихологічна соборність набагато складніша, вагоміша, дорожча. Пригадаймо Тараса Шевченка, який у посланні «І мертвим, і живим...» закликає саме до такої, етнопсихологічної, соборності: «Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!»

Соборність України — це поняття не тільки географічне, це й соборна здатність нації творити державу, наповнювати її добрими ділами національного і загальнолюдського змісту. Свята святих української національної ідеї — сформувати єдиний національний економічний, мовно-інформаційний, культурний, релігійний та інші простори і допомогти всім українцям у різних регіонах усвідомити себе соборною державоцентричною нацією. Отже, соборність — це не лише інтеграція економік регіонів, а й духовна, морально-психологічна характеристика, внутрішньо притаманна людині, її свідомості та ментальності. Це й інтеграція в зовнішній світ, джерело державної суб’єктності.

РубрикиБез рубрики

«Крим – це Україна!»

20 січня — День Автономної Республіки Крим

/_f/2015/004.jpg Ці слова передавав 20 січня прапорцевий сигнальник і світловий семафор на рубці фрегата «Гетьман Сагайдачний» під час виконання Гімну України у рамках урочистих заходів, присвячених Дню Автономної Республіки Крим.

Цю дату відзначили моряки ВМС України, які раніше дислокувалися в Криму, а після анексії півострова перебазувалися в Одесу. Ця дата па-м’ятна тим, що в 1991 році саме 20 січня  кримчани ви-словилися за свою автономію у складі України. Церемонія, присвячена цій події, пройшла у Військовій гавані Одеси. Українські моряки вшанували пам’ять товаришів, загиблих під час окупації Криму Російською Федерацією в лютому—березні 2014 року, а також у ході антитерористичної операції на Донбасі, поклавши квіти до мемо-ріальної дошки, встановленої у Військовій гавані, і провівши п’ять залпів почесного салюту.

На урочистому шикуванні екіпажів кораблів, розміщених у гавані, хор Центру військово-музичного мистецтва ВМС ЗС України виконав Державний Гімн і пісні «Морська похідна» та «Служимо Україні!».

РубрикиБез рубрики

Харківський транзит

Волонтери та вимушені переселенці

«Інколи розумієш, що ціна людського життя — сімдесят гривень», — каже Лариса Веселянська, і замовкає. Ця 53-річна жінка, в минулому керівник будівельної фірми, з літа працює волонтером об’єднання «Станції Харків». Сімдесят гривень, про які говорить Лариса, — це ціна однієї ночі в харківському хостелі для вимушених переселенців із зони АТО. Ця перша ніч дає можливість людям відійти від шоку, зібратися з думками та подумати про майбутнє. Комусь потрібно забути дні чи тижні, проведені в підвалі під обстрілами; хтось болісно згадує, як ділили одне варене яйце на всіх дітей та ходили в туалет у кутку в тому ж підвалі; хтось бачив з підвалу, як смертельно поранило сусідку, і вона помирала у них на очах, тому що люди не наважувалися вийти на вулицю під обстріл, щоби їй допомогти…

РубрикиБез рубрики

Реабілітована меморіальна дошка

Харківський апеляційний адміністративний суд скасував рішення Харківської міськради і розпорядження мера Геннадія Кернеса про демонтаж меморіальної дошки видатному українському філологу Юрієві Шевельову, повідомляє «Укрінформ».

Нагадаємо, 25 вересня 2013 року на сесії Харківської міськради депутати ухвалили ліквідувати меморіальну дошку Шевельову, звинувативши його у співпраці з німцями в окупованому Харкові. Тоді ж вандали розбили дошку, встановлену за ініціативою низки громадських організацій на будинку по вулиці Сумській, 17, де свого часу жив учений.

РубрикиБез рубрики

Хостел на Буніна

Громадська організація «Молодь Демократичного альянсу» спільно з благодійними фондами «Світлий дім» та «Маніфест світу», іншими небайдужими організаціями та волонтерами втілює проект короткочасної допомоги вимушеним переселенцям.

В Одесі на вулиці Буніна, 12, працює хостел недержавного Центру надання соціальної та гуманітарної допомоги громадянам, біженцям з окупованих територій України та переселенцям із зони проведення антитерористичної операції. Його мета — забезпечення короткостроковим проживанням новоприбулих мешканців Луганської, Донецької областей та АР Крим.

РубрикиБез рубрики

Зимові розчарування кримчан

Російська Федерація повністю програла Україні віртуальну «битву за Крим» у зимовий період, вважає російський журналіст Едуард Журавльов, роздуми якого передрукувала газета «Преса України» (http://uapress.info). Про те, як живеться кримчанам на анексованому півострові, про те, як міняється їхнє ставлення до Кремля, про ілюзії та розчарування розмірковує людина, яка переїхала в автономію у час, коли там взялися господарювати «зелені чоловічки».

З весни минулого року живу в Криму. Чесно сказати, відчуваю себе рефері на рингу, спостерігаю, скільки очок пропустила Росія або Україна в битві за норовливий півострів. Аж до кінця минулого року розрив у рахунку наближався до астрономічних значень (на користь Росії). Але в грудні-січні битву за уми і серця частини кримчан Росія програла. Програш, звичайно, тактичний, а не стратегічний. Такий висновок роблю, насамперед, на підставі спілкування з абсолютно різними людьми, так що думка не моя особиста, а, так би мовити, збірна.

РубрикиРакурс

Міліція-поліція: «кришувати» чи захищати?

Реформа правоохоронної системи у президентській стратегії-2020 визначена як одна з восьми першочергових. Утім, за підсумками опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова, реформування міліції не входить до пріоритетів українців: лише 14,9% респондентів вважають її першорядною. Причому, можна лише здогадуватися, чому найбільше ця реформа хвилює мешканців Закарпатської області (47,1%) і найменше — жителів Донбасу (5,1%). Народ не надто вірить у те, що зміна міліції на поліцію дасть можливість якісних зрушень у цій сфері.

Полковник міліції у відставці, президент фонду сприяння боротьбі з організованою злочинністю «Захист» Володимир Куценко розповів на брифінгу в Одеському кризовому медіа-центрі про недосконалість проекту реформування правоохоронної структури. Проект закону «Про поліцію та поліцейську діяльність» найближчим часом буде внесений на обговорення Верховної Ради. Але у тому вигляді, в якому він сьогодні існує, на думку експерта, приймати документ не можна. Фахівець, який пройшов шлях від дільничного міліціонера до керівника в УБОЗі, якому відома вся внутрішня складова служби в МВС, знайшов безліч недоробок у пропонованій реформі, за чим криється справжня загроза для суспільства.

РубрикиБез рубрики

Ця дивина – одеські прізвища

Продовження.
Початок у номері за 17 січня.

Писарем був полковник Іван Підлесецький. Зазирнімо до ОТД-2005 — так і є: Подлесецький (1) і Подлисецький (8).

Відомий одеський краєзнавець Олександр Дерибас (внучатий племінник Йосипа де Рибаса) у збірнику«Старая Одесса», пишучи про штурм Хаджибея 1789 року, зауважує, що між запорожцями, які при-йшли до замку, та козаками, які проживали в районі Хаджибея, були приятельські стосунки. Місцеві козаки, а їх чимало мешкало попід Хаджибеєм, запропонували свою допомогу у штурмі фортеці, до якої не можна було підійти непомітно. Осавул Кондратій Табанець повів військовий загін балками та ярами і вивів коло самої стіни твердині. До неї приставили штурмові драбини, і за мить козаки билися із турками. Штурмом керували генерал де Рибас та запорізькі старшини — військовий суддя і наказний отаман Антон Головатий, на цей час уже георгіївський кавалер (за взяття Березані), кошовий отаман Захар Чепега (Чепіга), уже в чині бригадира, та інші, серед яких відзначилися Височина, Прокопій Чайківський, хорунжий Іван Сербин, Василь Левенець…

РубрикиБез рубрики

Штраус-фестивалі: Україна у «великій сімці»

Теплий подих музики у різдвяно-новорічні дні 13, 15 і 17 січня Національний одеський філармонійний оркестр (НОФО) дав традиційні різдвяно-новорічні «Штраусівські концерти», і таким чином маестро Хобарт Ерл зі своїм колективом уже в двадцять друге втілив цей проект. Із 1993 року Україна — серед країн Європи, де традиційно проходять «Штраус-фестивалі».

Програму складали популярні твори династії Штраусів, а також Франца Легара та Ріхарда Штрауса. Вокальні номери виконувала Олена Кужелева (сопрано).

РубрикиДуховність

З дарунками і з пригодами

У благодійному фонді «Добрий самарянин» розповіли про підсумки наймасштабнішого за роки незалежності України фестивалю Різдва, який пройшов в Одесі.

Усе відбулося, як і задумували: гостей було не менше, ніж торік, а волонтерів побільшало — з двохсот до шестиста. «У нас все вийшло, незважаючи на сніг і проблеми, зумовлені ним. Думаю, що одесити вперше по-справжньому відчули настрій Різдва. Практично в усіх районах міста проходили якісь святкові заходи — в приміщеннях і на вулицях. Перевагу віддали вулиці, аби більше людей змогло поринути в різдвяну атмосферу», — зауважив Денис Сердиченко, представник фонду «Добрий самарянин».

РубрикиКультура

«Осіннє золото» зимової пори

У рамках святкової благодійної програми «Різдво Христове в нашій оселі», яка розпочалася в концертно-виставковому залі на Французькому бульварі, 32, один із перших концертів був присвячений улюбленим українським пісням.

«Осіннє золото» — так назвав свою програму член президії Одеської обласної ради миру Валерій Кузнецов. Це не пора року, пояснив він, а скоріше — пора життя, пора зрілості. Варт зауважити, що в травні цього року артист святкуватиме ювілей — 70-ліття.

РубрикиДуховність

«Різдво Христове в нашому домі»

23 січня. Концерт камерної музики. Тріо престо: учасники міжнародних конкурсів Ю. Алексій (фортепіано), А. Ткаченко (скрипка), К. Сербіна (віолончель). Ведуча — А. Розен.

24 січня. Шедеври світової вокальної класики. Виконавці: студенти викладача кафедри сольного співу ОНМА ім. А.В. Нежданової, в. о. доцента А. Насулі. Концертмейстер — лауреат міжнародних конкурсів К. Єремєєва.

РубрикиБез рубрики

Там судили Христа

Ізраїльські археологи натрапили в Єрусалимі на залишки покинутої будівлі, яка була палацом Ірода Антипи, де відбувся суд над Ісусом.

За інформацією The Washington Post, біля музею «Вежа Давида» розкопки проводяться упродовж 15 років. Щойно стало відомо, що  руїни, на які натрапили археологи під час розкопок, є залишками від палацу Ірода Антипи. Вчені вважають, що саме там префект Іудеї Понтій Пілат, який гостював в Ірода, засудив Ісуса до смерті.

РубрикиБез рубрики

Печатки Давида і Соломона?

Держава царів Давида і Соломона, описана в Біблії, справді могла існувати — про це свідчать знайдені дослідниками глиняні печатки від документів.

Загалом було знайдено шість печаток, створених у Х столітті до нашої ери. Їх використовували для того, щоб скріплювати офіційні папери, так само, як пізніше для цих цілей використовували сургучні печатки, зазначає Джиммі Хардін, ад’юкт-професор антропології та культури Близького Сходу з Університету штату Мічиган.

РубрикиБез рубрики

Водохресне купання на морвокзалі

Водохресне купання в морі, яке вже стало для Одеси традиційним, відбулося не тільки на пляжах міста, а й, на прохання парафіян Свято-Миколаївського Приморського храму, портовиків і городян, на 17-у причалі морського вокзалу.

Після святкової літургії настоятель храму отець Павло (Нецвєтаєв) провів чин великого освячення води.

РубрикиБез рубрики

Не наступіть на бутсу Роналду,

Насамперед кілька футбольних цікавинок: володареві «Золотого м’яча» форварду «Реалу» і збірної Португалії Кріштіану Роналду вручено бутси, оздоблені діамантами і золотом.

Президент Європейського футбольного союзу Мішель Платіні пропонує ввести для суддівства третю картку — білу, яка означатиме видалення порушника з поля лише на певний час, а не до кінця матчу. Але жовта і червона картки залишаються.

РубрикиБез рубрики

Зірка російської гебельсівщини

Найяскравіший «діамант» російсько-путінської пропаганди Марія Ципко зіграла чергову свою артистичну роль у справі російської гебельсівщини — цього разу вона стала вдовою «ополченця новоросії».

Як повідомляє «Преса України», відома аферистка знову з’явилася у соціальних мережах — тепер під виглядом «вдови ополченця», який загинув від рук «київської хунти» десь на Сході України.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua