РубрикиТема дня

Після Мінська

Перемир’я — не мир, протокол — не договір, а припинення вогню — не кінець війни. Але процес пішов, як казав Горбачов. І корисно придивитися до процесу.

На килимі
і під килимом

Поки фахівці мало не в лупу розглядають 12 пунктів «мінського протоколу», поки решта намагається зрозуміти, до чого і в ім’я чого під час війни можна домовлятися з агресором і з терористами, з поля зору випадає важлива обставина. Консультації Тристоронньої контактної групи і розроблений нею документ — не підсумок, а вітрина прихованого від очей процесу. Процесу, де головну роль грають не ляльки, що сидять за столом, а дві людини, які приймають рішення.

Зміст телефонних переговорів Путіна і Порошенка та їх результат, швидше за все, не збігаються або не повністю збігаються з пунктами протоколу. Це зрозуміло. Обидва президенти перебувають у полоні оточення і багато в чому «на килимі» невільні. А «під килимом» — справа інша.

Прихована від очей дипломатія на те і прихована, щоб ніхто про неї не дізнався. Про багато що, однак, можна все-таки здогадатися. У мінському протоколі, наприклад, нема ні слова про виведення ро-сійських військ з території України. Кремль стояв  стоятиме на тому, що конфлікт на Донбасі «внутрішній» і не можна вивести тих, кого не вводили. Але міністр закордонних справ Німеччини Штайнмайер, який за свої слова відповідає, ствер-джує: Росія погодилася вивести війська. А не менш відповідальний президент Порошенко заявив, що частина цих військ уже покинула українську територію.

З російської точки зору, таке виведення — велика поступка. А задарма поступки не роблять. І виникає питання: що українська сторона запропонувала Путіну натомість? На перший погляд, цією поступкою є майбутній «особливий статус» частини Донецької і Луганської областей та обіцянка провести на Донбасі дострокові місцеві вибори у відповідності з новим законом. Але це на перший погляд. Господар Кремля не став би міняти синицю в руці на журавля в небі. Закон про особливий статус поки не прийнятий. А якщо його при-ймуть, мрії сепаратистів помножать на нуль численними поправками в Раді.

Можлива, втім, інша поступка, та, яка, з російської точки зору, переважує все досягнуте в результаті вторгнення військ Російської Федерації на схід України. На переговорах у Мінську про цю поступку йшлося лише в кулуарах. Але ще до початку консультацій Тристоронньої контактної групи постійний голова Європейської Ради Херман Ван Ромпей відверто заявив: конфлікт України з Росією закінчиться, якщо Україна відмовиться від Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Практично нема сумнівів, що Порошенко і Путін обговорювали такий варіант і, найімовірніше, прийшли до якогось компромісу. Інакше на світ божий не виплив би документ, який 10 вересня опуб-лікований на сайті газети «Дзеркало тижня». Із публікації не зрозуміло, яке саме російське відомство підготувало цей папір, а з довгої назви «Пропозицій...» не випливає нічого, крім безграмотності укладачів.

Пропозиції стосуються скасування або зменшення імпортних мит у взаємній торгівлі України з ЄС і зачіпають 20% згаданих в угоді товарів. Якби у Мінську переговірників вдалося втягнути в дискусію щодо Угоди про асоціацію (а російські дипломати, посилаючись на домовленості двох президентів, це намагалися зробити),  ніякий протокол не був би підписаний.

Не тільки танки
і гармати

Однак за рамками «Мінська» історія «Пропозицій...» продовжилася. І якщо виведення російських військ з української території якоюсь мірою обумовлене обіцянкою перегляду умов асоціації, Росія, вважайте, виграла війну. Бо внесення змін у підписаний і ратифікований низкою країн документ рівнозначне відмові від асоціації з ЄС на довгі роки. Переговори довелося б розпочати з самого початку.

Та будемо сподіватися, що цього не станеться. Що Верховна Рада і Європарламент наступного тижня одночасно ратифікують Угоду про асоціацію Україна— ЄС без жодних змін і компроміси втратять сенс, а Росія все-таки виведе війська з української території. Щодо інших міркувань.

Одне з таких міркувань нічого доброго нам не обіцяє. Бо дотиснути, поставити непокірну країну на коліна можуть не тільки танки. Система залпового вогню «Зима» та генерал «Мороз» здатні на багато що. А холодам поки що нічого протиставити. «Газпрому» зброю в Україну завозити не треба. Вона по наших трубах  як текла, так і тече. Причому  готова стріляти в будь-який момент.

Погодитися на збереження умов газових контрактів, підписаних у 2009 році, при тому, що «харківський пакт» в односторонньому порядку денонсований Росією, — все одно, що визнати законною анексію Криму. Ніякі нові знижки на ціну газу таке визнання не компенсують. Поставки за тимчасовими контрактами (на цьому наполягає ЄС і погоджується Україна) «Газпром» наразі пов’язує з багатьма поступками.

І не просто пов’язує. Російський монополіст оголосив газову блокаду нашої країни. Реверсні поставки з Польщі та Словаччини в Україну, з допомогою яких вдалося б стабілізувати становище, припинилися тому, що на порушення контрактів «Газпром» різко знизив обсяги газу, який надходить у ці країни (а також у Німеччину)  газопроводами.

Чи вдасться це виправити, чи вдасться російський газ у Європі бодай частково замінити на альтернативні джерела енергопостачання — невідомо. Невідомо і те, чи вдасться в холодну зиму утримати необхідний тиск в українських магістральних газопроводах та газових мережах за будь-яких обмежень споживання. Якщо ж  до цього додати дефіцит вугілля, яке в колишніх обсягах не надходить зі зруйнованого Донбасу, то привід до нових переговорів очевидний. Переговори будуть непростими, і можна не сумніватися, що все можливе  з важкої для нас ситуації Росія вичавить.

У переговорах з енергетики у нашої країни є, щоправда, очевидний союзник. Країни Євросоюзу досі користуються транзитом ро-сійського газу через Україну. Не менше чверті його об’єму поставляється в Європу нашою ГТС. І якщо справа дійде до крайнощів і транзит газу припиниться, по-страждають не лише українці. Тому газовий протокол  не буде схожий на мінський. Політичні умови, на думку європейців, туди включені не будуть, а комерційні якоюсь мірою влаштують усі сторони.

Але холоди дедалі ближче, а намічена на середину вересня тристороння зустріч «з газу» вкотре відкладається. Комерція, як і все на світі, стає схожою на війну.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

 

 

Переглядів: 580
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua