РубрикиБез рубрики

Рефлекс свободи

Великий фізіолог Іван Павлов якось написав наукову статтю під назвою «Рефлекс свободи», в якій обґрунтовано довів потребу всякої тварини в свободі. Отже, воля — це передусім генетична потреба. Воля — це умова виживання, і коли істота з покоління в покоління притискається сильнішою та ще й підгодовується, тим самим «одомашнюючись», стаючи ручною, вона зрештою втрачає самостійність і здатність до самозбереження. Так само трапляється і з людиною, і з народом.

Приручити український народ намагалися віками. І батогом, і пряником нас прагнули зробити покірними, «своїми». З нас вибивали гарматами дух свободи, нашу волю гнули дзвінкою монетою. Зрештою з багатьма українцями це зробити вдалось, адже саме українські прізвища фігурують під рішенням березневої інтервенції РФ в Україну. І саме тому ми маємо усвідомлювати, що патріотизм в нашому випадку — це не примха, це доказ нескореності, а значить, сили. Любов до власної землі — це не високопарне слово-сполучення, а базова потреба, жага до волі.

Чи буде мир на Донбасі? Мінськ має стати містом, де начебто вирішиться доля шахтарського регіону. Принаймні такі настрої серед знесилених людей, які перебувають у зоні АТО, та тих, хто чекає на повернення до рідних міст. Але, на жаль, прикрий досвід «перемир’їв» говорить про інакше. Весь день 5 вересня в Луганську вівся обстріл. Бойовики спрямовували свої гармати на Щастя і відповідно отримували відповідь. При цьому застосувалася вже багато разів опрацьована тактика паралельних мінометних пострілів з міста по місту. В такі моменти переляканим мешканцям уже не до з’ясувань, хто в кого стріляв. Психічна реакція одна — вижити, сховатись, перечекати. А вже потім «осведомлённые» пояснять, що у всьому винна невістка. При цьому в проросійських ЗМІ та соцмережах уже почалося поширення чуток про те, що українські війська згідно з «підписаним перемир’ям» мають полишити «територію ЛНР і ДНР». Де пролягає міфічний кордон з цими «республіками», не уточнюється. А для особливо вразливих уже вкинута інформація про переможний хід російських танків під містом, яке на півночі Луганщини стало втіленням українського патріотизму, Сватовим, і начебто втечу українських військових. Наші танки справді перегруповуються на цих теренах, але про залишення позицій говорити не доводиться. Навпаки, йдеться про їх суттєве укріплення.

У цей же час президент видав наказ про припинення вогню з 18-ї години 5 вересня. Вимушений захід, який натякає зовсім не на готовність до примирення, а на втому і потребу перевести дух. Впевнений, що поки ми будемо набирати повітря в легені, Росія зробить усе для накопичення потенціалу для подальшого прориву. Ми ж маємо використовувати такі паузи не тільки для перепочинку та перегрупування сил, а ще й для вирішення кадрових питань. Адже у війні з Росією нам не обійтися без допомоги Заходу. І, звичайно, Захід теж має мати якісь гарантії того, що на керівних посадах його партнера не перебувають завербовані агенти Кремля з посвідченнями українських чиновників.

Путіну не потрібен Донбас з біснуватими аборигенами, що озброїлися дармовими автоматами. Путіну потрібен шлях до Криму. Йому потрібно, щоб Україна втратила свої стратегічні переваги на мапі світу і конала в лихоманці. Як у тому анекдоті: мені не потрібна твоя праця, я просто хочу, щоб ти мучився. А те, як довго буде наша країна мучитися, залежить не від перемир’їв, і навіть не зовсім від Путіна, а передусім від того, якою наша країна буде. Не є, а буде. І зараз це найважливіше питання, яке стоїть перед нами. Велика небезпека в тому, що стомлена країна не зробить правильного вибіру, вимучена держава схильна до омани.

Поки поля Донбасу всмоктують у себе зітлілі тіла українських хлопців, у Києві вже повним ходом триває політична передвиборна боротьба. Набираються штаби, оживають партійні мурашники. АТО ж виявилася для риторів пекучою темою, яку можна використати на хвилі патріотичного піднесення. Країна потребує гуртування навколо спільних рятівних ідей, яскравих особистостей, і тут на сцені, безумовно, з’являться й ті, хто в цей буремний час особливо добре працював язиком та фізіономією на телеекранах. Вони промовляли запальні заяви, бравурно фотографувалися з приниженими, полоненими бойовиками та навіть бігали в бронежилетах начебто під кулями. На жаль, патріотизм у політиці є товаром, а не чеснотою. І наразі його ціна на піку.

Донбас не потрібен Путіну. Але чи потрібен зросійщений з неадекватною «совковою» поведінкою Донбас Україні? На парламентських виборах у жовтні наша держава має можливість проголосувати без багатьох частин Донбасу вже за новий склад Верховної Ради. Отже, у нас, окрім обраного без «ватників» президента, буде ще й новий, чистий від домішків сепаратистських елементів парламент. Особисто я переконаний, що цей новий склад, яким би патріотичним, синьо-жовтим і навіть червоно-чорним не був, все одно міститиме в собі ген ворога. Саме тому, що ворог усі ці 20 років не спав і безліч псевдопатріотичних полі-тиків під вишиванкою давно носить кишеню Іуди з срібняками. Саме тому в мене нема надії ні на парламент, ні на керманичів. У мене, як у громадянина, є надія лише на українця. На вже досить пильного українця, який почав вищирюватися і вимагати. Він уже пролив власну кров за свободу, вдихнув запах згорілого тіла товариша і знає ціну своєму голосу. Він зробив усе, щоб вирватися з лещат, і якщо він почує, як скриплять нові лещата з лукавих гасел, то в час неймовірної трагедії, яку зараз переживає наша країна, можна очікувати на щось грандіозніше навіть за Майдан. Тому політикам треба зараз грати на публіку більш правдоподібно. І це не спроба пророчити, це просто рефлекс свободи.

Валентин ТОРБА.
Газета «День».

Переглядів: 491
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua