РубрикиВраження

Якось так негостинно вийшло...

Втім, ми ж не можемо знати достеменно, про що йшла мова між двома мерами. Може, проєвропейський Садовий щось таке нехороше утнув? Вказувати нам і справді  не треба. Але якось так виглядає, що на цьому обмін досвідом між містами завершено. Чи, просто, не розпочато? А варто було б!

Того ж місяця довелося побувати у Львові. І перше, що зробила, — прогулялася знаменитим величезним Стрийським парком. Незважаючи на спеку, у ньому досить прохолодно, тому можна сповна насолодитися гарними краєвидами і просто тишею. Саме тишею — на кожному квадратному метрі парку не натикані платні надувні гірки, «рибалочки», батути... Діти тут катаються на велосипедах, роликах або бігають, щоб, скажімо, упіймати білочку, а не клянчать безкінечно ці досить чи й безпечні (бо хто перевіряє їх технічну справність?) розваги.

Із  запахом  кави
й  у  флері  легенд

У липні Одесу відвідав мер Львова Андрій Садовий. Він провів відкриту зустріч з городянами, поспілкувався з міським головою Геннадієм Трухановим. Говорили, зокрема, про культурне, економічне та історичне зближення двох міст. Андрій Садовий, з-поміж іншого, висловив думку, що бажано мати між нашими містами авіасполучення, адже потягом їхати задовго, особливо людям діловим, які цінують кожну хвилину.

Зустріч міських очільників закінчилася на дружній ноті. Львів’яни, набравшись вражень та ознайомившись з одеським досвідом, повернулися додому. А в Одесі тим часом з’явилися невдоволені, мовляв, нічого із «западенцями» справи вести. Дійшло до того, що Геннадій Труханов, на зустрічі з активістами «Куликового поля», заявив, мовляв, він, спілкуючись з Андрієм Садовим, попросив Львів не вказувати Одесі, де і які пам’ятники ставити та як нам господарювати у нашому місті.

Секрет тиші у Стрийсьому простий: навпроти розташований парк культури, де зосереджена сила-силенна розмаїтих каруселей, гойдалок, атракціонів. Виділяємо день, йдемо туди. Беру із собою зо три сотні гривень. Стільки витрачається під час походу в парк Шевченка в Одесі: оглядове колесо (1 коло) — 50 гривень з людини, плаваючі качечки — 25 гривень (2—3 хвилини), каруселі дитячі — 20 гривень... З чого ж почати? Певна річ, з оглядового колеса. Готую на трьох 150 гривень, а з мене беруть... 30. Виявляється, однин квиток — 10 гривень. Йдемо далі. Дитячі каруселі-качечки — 6 гривень, літаючі гойдалки, паровозик і кораблики — по 6 гривень, швидкий паровозик — 12. І катають вони дітей стільки часу, що ті вже самі просяться звідти... Залишили в парку культури 80 гривень. Накаталися досхочу. Щоправда, зазначу, інколи було страшнувато, бо більшість атракціонів — ще радянських часів. Тож їх технічний стан викликає питання...

Йдемо на зупинку. Де ж відчути весь львівський колорит, як не у трамваї?! І тут під’їжджає щось схоже на швидкісний «Хюндай», яким  добиралася з Києва до Львова. Здоровенний, красивий, чистий. На зупинці пояснюють: то євротрамвай. Поки що він у Львові лише один, та будуть іще закуповувати. П’ять хвилин — і ми в центрі міста.

Центр — забитий туристами. Тут точно з цим проблем нема. Та й львів’яни знають, чим привертати до свого міста увагу.

Звідусіль — аромат кави. Це — «фішка» Львова. Історія «Кави зі Львова» починається з далекого 1684-го.

Саме тоді у місті Лева відкрилася перша кав’ярня, яка завдячує своїй появі видатній постаті — Юрію Кульчицькому, а саме його героїчному вчинку, який кардинально змінив подальше життя всієї Європи.

У 1683 році, коли на календарі був дванадцятий день місяця вересня, під Віднем відбулася битва, відома в історії як «Віденська відсіч» або «Кавова битва». Її наслідкам стало зняття довготривалої турецької облоги габсбурзької столиці. Вирішальну роль у перемозі відіграв українець, виходець із села на Львівщині Юрій-Франц Кульчицький, який як винагороду за свої заслуги отримав 300 мішків кави, залишених турками. Згодом він відкрив першу у Відні кав’ярню, яка  стала центром тамтешньої еліти. Спочатку її, цю еліту, а потім і всю Європу українець навчив пити каву. Віденці увіковічили заслуги видатного українця пам’ятником у центрі міста на вулиці названій на його ж честь.

Гіркі кавові зерна Юрій Кульчицький привіз до Львова, де почали готувати з них найунікальніший у світі напій. До речі, кафе де він розпочав продавати каву, і досі працює. У ньому можна випити кави, придбати її мелену чи у зернах, фасовану чи на вагу. А ще можна скоштувати каву з тістечком у підземеллі цього кафе — ото вже пікантна річ!

Загалом, кав’ярні у Львові — це щось незвичайне. У центрі міста їх дуже багато. І клієнтів у кожній не бракує. Бо «беруть» вони відвідувачів своєю оригінальністю. Навіть у глухому провулочку чи дворику може сховатися невеличка кав’ярня, яку з вулиці й не помітиш. А люди сидять у вишиванках (і не тільки) і насолоджуються запашним напоєм та неквапними бе-сідами.

Є таке місце, яке називається «Дім легенд». Ця будівля має сім поверхів, на кожному з яких — своє тематичне кафе, де оберігаються давні легенди міста і створено відповідну атмосферу. А на даху стоїть... справжній «Запорожець», у якого, окрім коліс, є ще весла і пропелер. Тут же, на даху, який слугує оглядовим майданчиком, можна залізти в димову трубу і кидати звідти монети в шапку сажотруса, котрий вмостився на краєчкові комина (кажуть, той, кому вдасться з чималої відстані закинути монетку в капелюха, привезе додому частинку справжнього львівського щастя та успіху). Одне слово, такого понавигадували! Та щоб добратися аж до верху, треба мати терпіння — охочих багато і черга починається з першого поверху.

Та не лише каву у місті Лева п’ють. У 2011-у тут серйозно взялися за розвиток велосипедного життя — проклали тоді 12 кілометрів велодоріжок, встановили велостійки. Всього ж у Львові планують облаштувати 180 кілометрів доріжок для тих, хто віддає перевагу їзді на роверах. Зараз, до речі, тут популярна така послуга як здавання велосипедів напрокат. Середмістям крутять педалі цілими родинами — на двомісних велосипедах з дитячим кріслом.

Багато всякої дивовижі є в цьому стародавньому галицькому місті. Щоб за короткий час оглянути якомога більше, скористалися ми й екскурсійним трамвайчиком. За 50 гривень впродовж години каталися Львовом, слухали оповіді про його славну історію та видатних людей, котрі жили, творили чи просто бували тут. До речі, біля кожного сидіння є аудіоперекладач, на якому ви можете обрати собі англійську, польську, російську, німецьку, італійську чи французьку мову. 

Ось такі невеличкі замальовки-враження про львівське життя. Чи хороше воно, чи погане для мешканців міста — не беруся казати. Втім, з першого разу Львів, мабуть, не відкривається нікому. Щоразу, приїжджаючи туди, бачиш щось нове і незвичне. Кажуть, окрема тема — нічний дощовий Львів... Одне слово, є там на що подивитися і чому повчитися.

Інна ЯКИМЕНКО.

Одеса — Львів — Одеса.

P.S. До речі, поки готувався цей матеріал, з’явилася новина: до кінця року у Львові звільнили від квартплати всіх, у кого діти, батьки чи сини захищають нашу країну у зоні АТО.

І.Я.

Переглядів: 587
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua