РубрикиЛюдина і час

«Я прийшла до Берліна, аби вбити війну»

Сучасні історики стверджують, що заслуга жінок колишнього СРСР, які воювали з фашистами під час Великої Вітчизняної війни, не має аналогів у світі.

Словосполучення «не має аналогів у світі» включає дуже багато. Зокрема, кількість захисниць Вітчизни. Жодна армія інших країн не мала такого жіночого особового складу. За деякими даними, всього на фронтах воювали майже один мільйон жінок, 80 тисяч з них були офіцерами. Крім того, вперше в історії під час війни 1941—1945 років з’явилися жіночі бойові формування, у тому числі: три авіаційні полки, жіноча окрема стрілецька бригада, окремий жіночий запасний стрілецький полк, центральна жіноча школа снайперів, окрема жіноча рота моряків. Майже всі зенітні частини були укомплектовані молодими жінками у віці від 18 до 25 років. Були навіть партизанські загони, що складалися лише з жінок. Тільки у Червоній армії воювали жінки-кулеметники і жінки-танкісти.

Слід виділити і такий факт: у жодній війні не було такої кількості бойових командирів-жінок, як у роки Великої Вітчизняної. Так, харків’янка Валентина Гризодубова з березня 1942 року командувала 101-м полком транспортної авіації, літаки якого літали в тил до партизанів, з осені 1943-го — 31-м гвардійським бомбардувальним авіаційним полком. Вона особисто здійснила близько 200 бойових вильотів (у тому числі 132 — вночі). Марія Фортус із Херсона була начальником штабу авіаполку під командуванням прославленої льотчиці Марини Раскової, пізніше у складі розвідвід-ділу штабу 3-го Українського фронту готувала групи розвідників, що направлялися у тил противника. При цьому і сама кілька разів десантувалася разом з ними для виконання особливо складних завдань.

Євдокія Завалій — єдина жінка, яка в роки війни очолила взвод морських піхотинців, що діяв на передовій лінії фронту. Приведу кілька фактів з її біографії. Своє бойове хрещення отримала в сімнадцять років, у липні 41-го, під час бою за її рідне село Новий Буг Новобузького району Миколаївської області — перев’язувала поранених червоноармійців. Коли полк почав відступати, умовила командира, накинувши собі рік, зарахувати її санітаркою. Під час переправи через Дніпро в районі Хортиці була поранена і відправлена до Краснодара в госпіталь. Медики хотіли комісувати, але вона відмовилася. Після лікування отримувала скерування у запасний полк, але коли відбирали солдатів на передову, її прийняли за чоловіка (була в гімнастерці і галіфе, а в документах було записано «Завалій Євдок. Мик.», тобто її ім’я прочитали як «Євдоким». Після того, як Євдокія взяла в полон німецького офіцера, її направили у відділення розвідки. Коли в одному з боїв загинув командир взводу, вона підняла всіх в атаку. У цьому бою Євдокію знову поранили, і в госпіталі відкрився секрет про те, що «Євдоким», який вісім місяців воював разом з десантниками, — дівчина. У 1943 році її направили на 6-місячні курси молодших командирів, після закінчення яких, у званні молодшого лейтенанта, скерували у 83-ю бригаду морської піхоти командиром взводу. Взвод своїми діями наводив жах на ворогів, а саму Євдокію Завалій вони називали «Фрау Чорна смерть».

...Даючи оцінку подвигу жінок під час війни з фашистами, маршал, Герой Радянського Союзу А. І. Єрьоменко констатував: «Навряд чи знайдеться хоч одна військова спеціальність, з якою б не впоралися наші відважні жінки так само добре, як їх брати, чоловіки, батьки».

Звісно, найчисленніше представництво учасниць Великої Вітчизняної війни серед інших спеціальностей на фронті складали жінки-медики, яким мільйони солдатів і офіцерів зобов’язані життям.

Один із яскравих прикладів — подвиг дівчини з Харківщини, санінструктора Матрони Нечепорчукової (у заміжжі — Наздрачева), пов-ного кавалера найголовнішого солдатського ордена — ордена Слави, який неможливо було отримати за жодні інші заслуги, окрім подвигу на полі бою. На її рахунку — сотні врятованих життів. У нарисі, надрукованому в журналі «Огонек» 9 травня 1970 року, розповідалося: «Двоє тяжкопоранених спираються на неї, Мотю. За плечі цих двох тримаються інші, за інших чіпляються треті. Йде, тихо рухається по полю ця незвичайна процесія, не в ногу, насилу, повільно... На чолі її, попереду — дівчина-невеличка, у береті, що збився набік, у гімнастерці, залитій кров’ю, у порваних чобітках».

У нарисі про Матрону Нечепорчукову описані випадки, як вона разом з кількома медичними працівниками відбила напад гітлерівців і забезпечила доставку поранених у госпіталь без втрат, як разом із піхотою здолала річку Шпреє на південь від німецького міста Фюрстенвальде і, будучи пораненою, продовжувала надавати медичну допомогу солдатам і офіцерам.

Багато яскравих сторінок в історію боротьби з ворогом вписали учасниці партизанського руху і підпілля.

За подвиги в боях із німецько-фа-шистськими загарбниками понад 150 тисяч жінок було нагороджено орденами і медалями, близько 90 удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 200 — отримали ордени Слави II і III ступенів.

Наприкінці процитую уривок з книги Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя»: «Жінка дає життя, жінка обері-гає життя, жінка і життя — синоніми... На найстрашнішій війні XX століття жінці довелося стати солдатом. Вона не лише рятувала, перев’язувала поранених, а й стріляла зі «снайперки», бомбила, підривала мости, ходила в розвідку, брала «язика». Жінка вбивала. Вона вбивала ворога, що обрушився з небаченою жорстокістю на її землю, на її дім, на її дітей. «Не жіноча це доля — вбивати», — скаже одна з героїнь цієї книги, вмістивши сюди весь жах і всю жорстоку необхідність того, що сталося. Інша розпишеться на стінах поверженого рейхстагу: «Я, Софія Кунцевич, прийшла до Берліна, щоб убити війну». То була найбільша жертва, принесена ними на вівтар Перемоги. І безсмертний подвиг...».

Людмила ШЕРШЕЛЬ.

Від автора. У статті використано деякі матеріали інтернет-видань.

 

Переглядів: 628
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua