РубрикиБез рубрики

Зона проїдання

Тільки шість областей України могли б прожити на самозабезпеченні. Решта отримують з держбюджету більше, ніж віддають

«А ми вас, дотаційних...»

Коли під час демонтажу барикад на столичній вулиці Лютеранській, як повідомляє «Инвест­Газета» (http://www.investgazeta.net/ekonomika/zona-proedanija-164683), її кореспондент намагався поговорити зі співробітниками «Беркуту», ті у відповідь заявляли: «Ми не хочемо вас слухати, ви нам зарплати все одно не платите — ви всі з дотаційних західних регіонів».

Це твердження — не власний винахід міліцейських політруків. Тезу про те, що східні регіони України годують західні, неодноразово повторювали багато представників влади, починаючи від мера Донецька Олександра Лук’янченка і закінчуючи екс-міністром соціальної політики Михайлом Папієвим.

Як показують підрахунки «ИнвестГазеты», це твердження безна­дійно застаріло.

За перші півроку 2013-го Донецька область отримала з держ­бюджету на 9,2 млрд грн асигнувань, дотацій і субвенцій більше, ніж у нього заплатила. Підсумок — 25-е місце загального рейтингу з двадцяти шести. Більше платежів з бюджету припало тільки на долю Києва — понад 11 млрд (26-е місце). А ось Львівська область опинилася на шостій позиції: за підсумками півріччя вона перерахувала до держ­бюджету на 356 млн грн більше, ніж з нього отримала. Втім, це далеко не рекорд. Краще бю­джетне сальдо серед усіх регіонів продемонструвала Харківська область — за шість місяців звідси до бюджету на­дійшло майже 7 млрд грн чистими.

Втім, абсолютні цифри не зовсім показові — як мінімум, вони не враховують розмірів регіонів. Тут доречніше порівнювати бюджетне сальдо в розрахунку на душу населення. Це змінює картину, але аж ніяк не кардинально.

Наприклад, на одного донеччанина за шість місяців минулого року припало 2126 грн, перерахованих області з держбю­джету, що відпо­відає 20-у місцю. Львів’яни — з показником 140 грн перерахувань до центрального бюджету — залишилися на шостому. Кияни також зберегли за собою 26-е місце — обсяг субсидій та дотацій з держбюджету в розрахунку на одного жителя столиці склав 4072 грн. Це — найгірший показник з усіх регіонів. Зате на першому місці несподівано виявилася Полтавська область. Регіон перерахував до бю­джету по 3757 грн в розрахунку на душу населення.

Рівняння на населення

Найпарадоксальніше, що розмір чистих надходжень від областей до держбюджету практично не залежить від величини валового регіонального продукту. У більшості випадків ці доходи корелюють лише з одним показником — чисельністю населення регіону. Іншими словами, основні джерела надходжень — це податок на доходи фізичних осіб та податки на споживання, той же ПДВ. Доходи промислових та інших підприємств часто «йдуть» за місцем реєстрації головного офісу — в столицю або в офшори.

У нашій оцінці ми не враховували, скільки приносять до держ­бюджету митниці того чи іншого регіону. З одного боку, за рахунок надходжень з митниці значною мірою дотуються 20 «збиткових» регіонів. З іншого — імпортні товари, які перетинають кордон в Одеському порту або в Чопі, більш-менш рівномірно розподіляються по всій території України (споживання імпорту хіба що трохи вище в прикордонних областях з огляду на коротке транспортне плече). Але загалом податки на імпорт, по суті, сплачують кінцеві споживачі — рівномірно по всій країні. Щоправда, з цієї картини, принаймні з великих покупок на зразок автомобілів, вибиваються Київ та інші великі міста (зокрема, це стосується імпорту авто). Але на загальну картину розподілу коштів це впливає несуттєво.

А ось експортні мита, за словами президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, на держбюджет взагалі майже не впливають: вони поширюються тільки на вироби зі шкіри, металобрухт та кілька інших дрібних товарних груп. Але в недалекому майбутньому Україна зобов’язалася скасувати і ці платежі.

Годувальники

За вирахуванням імпорту Україну, по суті, «годують» три області: Харківська, яка видобуває нафту і газ, Дніпропетровська, де видобувається за­лізна руда, й особливо Полтавська, в якій розвинутий видобуток і першого, і другого, і третього. Вони забезпечують бюджет значними сумами рентних платежів та плати за користування надрами.

До речі, Володимир Лановий за­значає, що Полтавська область до того ж є лідером з генерування доданої вартості. Розташовані на її території підприємства нафтопереробки, автомобілебудування та інші були побудовані відносно недавно — практично всі вони зберегли працездатне виробництво з радянських часів.

Крім цих трьох областей, «у плюс» в першому півріччі працювали лише Сумська, Черкаська та Львівська, а у Рівненській доходи і витрати практично рівні. Але тут, як видно з розрахунків, хороші результати пояснюються не стільки високим рівнем доходів, що генеруються до держбюджету, скільки порівняно низьким обсягом допомоги з центру в розрахунку на душу населення.

Збиткові

На відміну від нафти, газу або руди, видобуток вугілля в Донбасі прибутку бюджету не приносить — рентні платежі не стягуються через збитковість галузі. Навпаки, держава щороку витрачає по 12—14 млрд грн на підтримку гірняків, переважно компенсуючи різницю між ціною реалізації вугілля і його собівартістю. Цікаво, що така ж сума вийде, якщо скласти негативне сальдо розрахунків з держбю­джетом дев’яти західних і північних областей.

Вугільні дотації складають приблизно 30% всіх надходжень з держ­бюджету в Донецьку і Луганську області. Але навіть якщо їх не враховувати, ці ре­гіони залишаються глибоко дотаційними. По-перше, останнім часом сюди спрямовуються величезні інвестиції за різними «проектами державного значення» на кшталт будівництва доріг. По-друге, податкові відомства виявляють особливу прихильність до Донбасу. За півріччя, яке тут аналізується, до держбюджету з Донецької області надійшло 6,7 млрд грн податку на додану вартість, а відшкодовано було 8,7 млрд грн. Це абсолютний рекорд для всіх регіонів.

У той же час у розрахунку на душу населення дотаційність Донбасу менша, ніж у деяких західних областей — таких, наприклад, як Закарпатська, Тернопільська, Волинська та Івано-Франківська. Втім, лише в останньому регіоні від’ємне сальдо обумовлене значними дотаціями, що покривають збитковість місцевих бюджетів. Інші три опинилися в кінці списку через велику кількість бюджетних організацій — основний обсяг платежів з держбюджету тут становлять асигнування за захищеними статтями, як-от — зарплати.

Дуже специфічні показники у Києва. З одного боку, місто генерує близько 40% доходів держ­бюджету (без урахування митних), оскільки саме тут зареєстровані і сплачують податки багато українських підприємств. З іншого, субвенції та дотації на виконання функцій столиці, цільові платежі на будівництво метро, мостів і доріг, а також асигнування численним бюджетним організаціям з лишком перекривають надходження і перетворюють Київ у найбільш дотаційний регіон із 26, що розглядаються.

Щоб заробляли самі

Дотування одних регіонів за рахунок інших — звичайна для світової практики ситуація. «Україна — унітарна держава, а значить, для неї абсолютно нормальний постій­ний розподіл ресурсів між регіонами», — пояснює Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.

Щоправда, тут є одне «але». Справа в тому, що практично в усьому світі бюджетні дотації спрямовані на те, щоб підтягнути економіку депресивних регіонів і в майбутньому зменшити їх потреби в дотаціях. Наприклад, у Мексиці гроші традиційно заробляли промислові і нафтовидобувні регіони, зосереджені на східному узбережжі і біля Мехіко. Але в останні два десятиліття більша частина грошової допомоги з центру системно вкладалася в розвиток сільського господарства і туризму — це дуже допомогло країні, коли державний нафтовидобувний сектор кілька років тому опинився на грані кризи.

В Україні все відбувається з точністю до навпаки. За рідкісним винятком обсяг дотацій визначається не структурними проектами, а швидкоплинною політичною ко­н’юнктурою. Простий приклад: за словами Олега Устенка, коли його фонд проводив аналогічне дослі­дження у 2010 році, результати були зовсім іншими: дотації з держбю­джету у розрахунку на душу населення були мінімальними у східних областях і максимальними — в західних, за винятком хіба що Львівської.

Повністю позбутися від ротаційності — нереально. Зменшити дотації і дати стимул до розвитку економіки могла б децентралізація бюджету. Принаймні, областям не потрібно було б спочатку відправляти велику частину своїх доходів у центр, щоб потім чекати їх повернення. «Проводити цю реформу потрібно. Але тільки поступово, створюючи стимули для того, щоб області вчилися заробляти більше, адже зароблені гроші залишаться в їх розпорядженні», — пояснює Володимир Лановий. За його словами, у світовій практиці регіонам залишають зазвичай саме ті податки, які стягуються на місцях. Водночас платежі, які справляються у бю­джет при імпорті, наприклад, імпортні мита чи акцизи, йдуть у центральну казну.

За останні 20 років подібні проекти десятки разів обговорювалися у ВР. Проте жоден з них не дійшов навіть до другого читання. Що не дивно. Адже коли кошти рухаються спочатку з регіону, а потім у регіон, на такому «русі» завжди можна непогано заробити. Крім того, такий «рух» — непоганий інструмент додаткового контролю за регіонами центром. У будь-якому разі під час останніх протестів прем’єр-міністр Микола Азаров дозволив собі прямо пригрозити блокуванням виплат Держказначейства західним областям — якщо ті продовжуватимуть мітинги протесту.

Артем ЗАХАРЧЕНКО.

Переглядів: 690
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua