РубрикиТема дня

Закон як інструмент для репресій?

У четвер, 16 січня, Верховна Рада, точніше правляча більшість у ній, перевершила сама себе у нехтуванні парламентського регламенту, законів, у тому числі й Основного, та понаухвалювала такого, що світ вхопився за голову: Україна скочується до тоталітаризму, почасти навіть небезпечнішого зразка, ніж наші сусіди на Півночі та Сході.

/_f/2014/005.jpg Зокрема, Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Відповідний законопроект № 3879 було зареєстровано 14 січня народними депутатами—«регіоналами» Вадимом Колесніченком і Володимиром Олійником. «За» проголосували 239 нардепів: 189 від Партії регіонів, 32 від Компартії та 18 позафракційних. Цього ж дня, 16 січня, закон Колесніченка—Олійника відправили на підпис президенту.

За словами юриста Інституту медіаправа Ігоря Розкладая, закон був прийнятий Верховною Радою без дотримання процедури, публічного обговорення, без електронної фіксації та фактичного підрахунку голосів. Він містить низку репресивних норм щодо інформаційного законодавства, про які детально написали юристи юридичної фірми Jurimex Оксана Єфімчук та Юрій Крайняк.

Скажімо, закон повертає до Кримінального кодексу статтю про наклеп. Під наклепом розуміється умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи. За це передбачається кримінальна відповідальність у формі штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року. Наклеп у ЗМІ або в мережі інтернет, а також особою, раніше судимою за наклеп, тягне відповідальність у формі штрафу від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або виправних робіт на строк до одного року. За наклеп-обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину — від одного до двох років виправних робіт або до двох років обмеження волі.

Закон встановлює відповідальність за виготовлення, зберігання, поширення і збут екстремістських матеріалів, у тому числі через ЗМІ, інтернет, соцмережі. За це загрожує штраф від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацію екстремістських матеріалів. За ці ж дії, вчинені повторно, — штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацію екстремістських матеріалів.

«Нову статтю про «екстремістську діяльність» викладено таким чином, що до екстремістів неважко віднести всіх, хто у ЗМІ, інтернеті, в тому числі в соцмережах, поширює інформацію про насильницьке захоплення влади, втручання у діяльність або перешкоджання діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень, виборчих комісій, громадських об’єднань, їх посадових чи службових осіб. Екстремістами вважатимуться й ті, хто відповідні за­клики поширює на масових зібраннях та здійснює фінансування, в тому числі шляхом надання інформаційної підтримки, поліграфічних послуг, телефонного, факсимільного чи іншого зв’язку», — звертають увагу Оксана Єфімчук та Юрій Крайняк.

Новий закон прирівнює інтернет-ЗМІ до інформаційних агентств, що потребуватиме обов’язкової реєстрації інтернет-видання. За словами юриста Інституту медіаправа Ігоря Розкладая, відповідно до цих положень на інтернет-ЗМІ поширюватиметься вимога щодо реєстрації  інформаційних агентств та санкції за діяльність без відповідної реєстрації. Закон дозволяє обмежувати доступ до інтернет-ресурсів без держреєстрації.

Закон узагалі передбачає за­криття сайта без рішення суду, на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації. НКРЗІ набуває повноважень блокувати доступ до сайтів, «через які здійс­ню­єть­ся розповсю­дження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства».

Законом вводяться нові зобо­в’язання для операторів і провайдерів. На основі рішення комісії вони повинні обмежити доступ своїх абонентів до сайтів з «незаконною інформацією». Крім того, в законі «Про телекомунікації» з’явилося зобов’язання ліцензувати послугу з надання доступу до інтернету. Тоді як раніше провайдерів лише включали до реєстру.

Закон посилює регулювання діяльності громадських організацій в Україні. Громадські об’єднання, які отримують кошти з-за кордону, — тепер «іноземні агенти», мають платити податок на «прибуток» й офіційно називатися «іноземними агентами». «Громадське об’єднання вважається таким, що виконує функції іноземного агента, якщо для забезпечення своєї діяльності отри­мує грошові кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організації інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, що отримують грошові кошти чи інше майно від вказаних джерел (далі — іноземні джерела), а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політичній діяльності на території України», — йдеться у новоприйнятому законі. Громадське об’єднання вважається таким, що бере участь у політичній діяльності, якщо воно прагне впливати на рішення органів влади (тоді на таку діяльність і її фінансування треба просити завчасного дозволу держави).

Новий закон забороняє «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів їхніх сімей, а також забороняє поширення «образливої» інформації про них, тиск, залякування чи вплив. Відповідальність встановлено у формі штрафу, виправних робіт до 2 років, арешту до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 2 років.

«Формально, за написання апеляційної скарги з деякими висловлюваннями можна отримати кри­мінальну відповідальність, якщо суддя вирішить, що таким чином його образили», — зауважують Оксана Єфімчук та Юрій Крайняк.

Крім того закон передбачає встановлення обладнання для негласного зняття інформації («прослушки») на всіх телекомунікаційних мережах (телефон, інтернет), а також зобов’язує власників SIM-карток укладати угоду з операторами.

А ще закон дозволяє президенту і парламенту своїми рішеннями достроково припиняти повноваження члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це, на думку експертів, робить членів регулятора більш залежними від тих органів, які їх призначають.

Інші нововведення, які суттєво обмежують права громадян, описала у своєму Facebook громадська активістка Світлана Заліщук («Новий громадянин»). Відтепер за рух у колонах більше 5 авто загрожує вилучення прав та автомобіля на 2 роки, за порушення порядку мирних зібрань — до 10 діб, за участь у мирних зібраннях у касці, форменному одязі, з вогнем — до 10 діб, за встановлення наметів, сцени чи навіть звуку без дозволу міліції — до 15 діб, за неповагу до суду — 15 діб, за невиконання «законних вимог» СБУшників — штраф понад 2 тис. грн, за блокування доступу до житла (цілком нова кримінальна норма) — до 6 років, за «групове порушення громадського порядку» — 2 роки, за масові заворушення — 10 і навіть 15 років («Будь-якого учасника Майдану можна садити за цією статтею, не кажучи вже про інші статті», — вважає пані Заліщук). Протокол про адміністративне правопорушення можна вже не вручати особі, яку вважають порушником (достатньо так званих «свідків»), а підтвер­дженням вручення повістки особі тепер є не лише її підпис, а «будь-які інші дані».

Низка громадських і медійних організацій уже виступили з різкою критикою закону, закликаючи Віктора Януковича ветувати цей документ. Якщо президент його підпише, це означатиме, що Україна стає державою, де офіційно заборонена свобода слова, заявив голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.

Незалежна медіапрофспілка України, Національна спілка журналістів України та Комісія з журналістської етики заявили, що новоприйнятим законом Колесніченка—Олійника в Україні запроваджується цензура. У своєму зверненні медійники також зауважують, що закон прийнято з численними порушеннями регламенту і без консультацій з громадськістю, журналістами та власниками ЗМІ. Голова Незалежної медіапрофспілки Юрій Луканов  вважає, що  закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» було прийнято під впливом російських консультантів і він є навіть жорсткішим за російське законодавство.

Громадська рада при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформації наголосила, що закон Колесніченка—Олійника суттєво обмежує свободу слова, права та свободи громадян. Наслідками впровадження прийнятих Радою положень «стануть тюремні ув’язнення журналістів, закриття веб-сайтів, заборона діяльності громадських організацій».

Інститут медіаправа закликав громадян і громадські організації висловити свій активний протест проти закону, який обмежує права людини в Україні. «Такий закон остаточно знищує залишки української демократії та встановлює жорсткий авторитарний режим в Україні. Ухвалення закону чітко показує, що влада планує провести у 2015 році жорсткі й брутальні вибори і ухвалює закони для того, щоб придушити протести і забезпечити збереження своєї влади», — йдеться у заяві ІМП.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» наголосила, що підписання закону означатиме відступ України від демократичного шляху розвитку країни. За висновком організації, прийнятий Верховною Радою закон обмежує свободу слова та інші свободи громадян України.

Всеукраїнське громадське об’єд­нання «Інститут Республіка» заявило, що ухвалений закон порушує низку основоположних громадянських прав, гарантованих Конституцією України та Конвецією про права людини. «Геть усі норми ухва­леного сьогодні законопроекту спрямовані виключно на те, аби дати силовим органам інструменти для репресій проти учасників протестів», — зазначають в інституті.

Своє занепокоєння з приводу ухвалених законодавчих змін ви­словила представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович. За її словами, це ставить під загрозу свободу слова. Вона закликала президента ветувати закон.

А в Державному департаменті США заявили, що процес і суть дій Ради примушують сумніватись у відданості України демократичним нормам, адже законодавчі норми обмежать право на мирні протести та свободу слова, піддадуть тиску незалежні медіа та стануть на заваді роботі НДО.

Міжнародна правозахисна орга­нізація Freedom House підкреслила, що Україна наближається до оголошення незгодних поза законом, і закликала президента не підписувати закон. Якщо це станеться, на Україну очікують темні часи, вважають в організації.

Комісар ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон  заявила про свою надзвичайну стурбованість новими законодавчими нормами, насамперед — обмеженням щодо прав на зібрання та прав на свободу слова і медіа. Такі зміни суперечать міжнародним зобов’язанням України. Пані Ештон закликала президента забезпечити перегляд цих рішень та «гарантувати приведення їх у відповідність до міжнародних зобов’язань України».

Тим часом самі автори законопроекту №3879 Володимир Олійник і Вадим Колесніченко не вважають можливим переголосування закону, але не виключають внесення до нього змін надалі.

Голова Верховної Ради Володимир Рибак підписав усі ухвалені закони одразу 16 січня. Чи підписав їх президент наразі невідомо: у прес-службі Адміністрації президента пообіцяли повідомити про рішення глави держави на офіційному сайті.

 

Переглядів: 726
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua