Тиск, перешкоджання, побиття...

Вшосте Національна спілка журналістів України привертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, кваліфікаційних комісій суддів до кричущих фактів порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов’язань, взятих Україною. Вказані порушення є системними і потребують політичної волі для змін у законодавстві та практиці його застосування.

1. Головною перешкодою в роботі журналістів є безкарність за вбивства, побиття, застосування насильства до журналістів, пошкодження фото- та відеотехніки.

Після кожного резонансного випадку Міністерство внутрішніх справ та Генеральна прокуратура запевняють нас, що справа перебуває на особливому контролі, але й досі не покарані особи за вбивство журналіста Василя Климентьєва, побиття Дмитра Волкова, Віталія Лазебника, застосування насильства до Романа Бочкали, Олександра Тарасова. Незважаючи на кілька наказів міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, які вимагають від керів­ників міліції забезпечення безпеки журналістів та поліпшення роботи з медіа, співробітники МВС не перешкодили нападу на Ольгу Сніцарчук та Владислава Соделя.

2. Перешкоджання журналістам у зборі суспільно важливої інформації також залишається тенденцією, яку підтримує апарат Верховної Ради, Кабінету Міністрів, органи місцевого самоврядування, суди.

Апарат Верховної Ради, керівник Валентин Зайчук, вважає конфіденційною інформацію щодо бюджетних виплат депутатам та їх помічникам, радникам голови та заступників голови ВРУ, бюджетних витрат самої Верховної Ради, відмовляє у допуску навіть акредитованих журналістів на засідання комітетів Ради, зокрема бюджетного.

Більш відверто порушують права журналістів посадові особи органів місцевого самоврядування. У цьому контексті НСЖУ наводить і приклад з Одеси: міський голова Олексій Костусєв не зважає на протести журналістів щодо перешкоджання їм у доступі до будинку міської ради та її виконкому.

Рада суддів України у своєму зверненні закликала представників ЗМІ утримуватися від дій, які могли б призвести до втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд і неповагу до суду, але самі представники судової влади демонструють неповагу до принципів свободи слова... Загальною стала практика заборони журналістам з фото-, відеотехнікою навіть зайти в приміщення суду, тобто закритими вже стають не тільки судові засідання, а й сам будинок суду.

3. Відсутність законів про реформування державних та комунальних ЗМІ та створення суспільного телебачення, незважаючи на вимоги Ради Європи забезпечити невтручання в редакційну політику будь-якого ЗМІ органів влади і місцевого самоврядування, також становить системну проблему.

Очільники органів влади і місцевого самоврядування сприймають державні і комунальні медіа як свою приватну власність, яку вони нібито фінансують. Президент України доручив прем’єр-міністру прискорити доопрацювання за участю НСЖУ проекту закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ та подати його для внесення на розгляд ВР як невідкладного до

5 квітня 2013 року. Однак законопроект ще не розглянуто урядом...

4. Значною проблемою стала відсутність прозорості медіавласності та необхідність збільшення впливу журналістів на дотримання редакційної політики засобу масової інформації.

5. Про системні проблеми зі свободою слова і дотриманням прав журналістів ми заявляємо з року в рік. Але замість того, щоб вирішувати ці проблеми, політики намагаються ввести кримінальну відповідальність за висловлювання. Незважаючи на те, що так званий «закон про наклеп», поданий народним депутатом Віталієм Журавським, був ним відкликаний через протести журналістів і громадськості, багато політиків і чиновників час від часу висловлюють впевненість щодо необхідності встановити кримінальну відповідальність за висловлювання. Ми розцінюємо такі заяви як намагання політиків і чиновників уникнути критичних публікацій щодо своєї діяльності, оприлюднення фактів корупції.

Наголошуємо, що відсутність належного реагування влади на оприлюднені факти сприяє погіршенню ситуації зі свободою слова і є показником справжніх, а не декларативних намірів щодо гарантування прав людини і основних свобод.

Як і попередні, цей список ми оприлюднюємо не лише в Україні, а й передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту й інших структур.

* * *

Антирейтинг «Вороги преси» сезону 2012/2013 оприлюднили у День журналіста Інститут масової інформації та Незалежна медіа-профспілка.

Перші позиції у ньому займають представники влади. При цьому найгіршими регіонами для свободи слова експерти визнали Донецьку та Одеську області й Автономну Республіку Крим. До першої десятки та до розширеної двадцятки антирейтингу потрапила й низка представників медіа — керівники та власники телевізійних груп.

За що цьогорічні номінанти заслужили звання «ворогів преси»?

Прем’єр-міністр Микола АЗАРОВ. Очільник рейтингу виборов «перемогу» за те, що є формальним головою Партії регіонів, депутати якої на всіх рівнях (від місцевих рад до Верховної) є ключовими фігурами тиску на журналістів. Окрім цього, як наголосила представник «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк, пан Азаров як голова уряду відповідальний за те, що впродовж 2012—2013 років журна­лістам обмежили можливість спілкуватися з міністрами.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ. Отримав звання «ворога преси» за «покращення» свободи слова в Україні. А також, як наголосила пані Романюк, за те, що в Україні побудована така система, що душить свободу слова, за тотальну цензуру в ЗМІ, за падіння України в різних міжнародних рейтингах, за безкарність нападів на журналістів, «бо лише кожен десятий побитий журналіст може розраховувати на те, що його агресора покарають».

Міністр внутрішніх справ Віталій ЗАХАРЧЕНКО. Своє третє місце він посів через відсутність прогресу в розслідуванні справи про напад на журналістів Ольгу Сніцарчук та Владислава Соделя. «Якщо міліція захищає «спортсменів» більше, ніж громадян і журналістів, тоді довіри до міліції бути не може», — наголосила Вікторія Сюмар, виконавчий директор ІМІ.

Народний депутат від Партії ре­гіонів Віталій ЖУРАВСЬКИЙ. Він став ініціатором законопроекту про наклеп, що передбачав ув’язнення на строк до п’яти років. Окрім цього, нардеп подавав судові позови до ЗМІ на сотні тисяч гривень з вимогою спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Перший віце-прем’єр-міністр Сергій АРБУЗОВ. Потрапив до десятки за те, що відновив практику «темників» в українських ЗМІ, пояснили організатори антирейтингу.

Керівник Апарату Верховної Ради Валентин ЗАЙЧУК. Відповідальний за те, що перешкоджав журналістам виконувати свою професійну діяльність.

Генеральний прокурор Віктор ПШОНКА. Відповідальний за відсутність прогресу в розслідуваннях побиттів журналістів.

Народний депутат від «Батьківщини» Микола КНЯЖИЦЬКИЙ. Потрапив до номінації за те, що «знищив репутацію каналу ТВі». А також — за запровадження цензури на цьому каналі, за відсутність реакції на протест журналістів та за використання економічних важелів тиску на журналістів.

«У нас навіть була окрема думка виставити Княжицькому номінацію «Зрада року». Є стабільні вороги, від яких ми очікуємо ударів, а це була людина, від якої ніхто не очікував. А коли зраджує друг — це набагато гірше, ніж коли тобі щось погане робить ворог», — зазначила Ольга Падірякова, член комітету профспілки.

Начальник Управління державної охорони Сергій КУЛИК. Відповідальний за системні випадки перешкоджання працівниками УДО виконанню професійних обов’язків журналістів, зокрема в регіонах.

Генеральний директор холдингу «1+1 медіа» Олександр ТКАЧЕНКО. Зі слів пані Романюк, його вважають відповідальним за публікацію фальшивих новин в УНІАН, за тиск на журналістський колектив і за провокування ситуації, що могла призвести до закриття агентства.

Місця з 11-го по 20-е в антирейтингу «Вороги преси» посіли: Віктор ПІНЧУК, власник медіа-холдингу StarLightMedia; Андрій ШИШАЦЬКИЙ, голова Донецької ОДА; Анатолій МОГИЛЬОВ, голова Ради міністрів АР Крим; Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ, власник медіа-холдингу «Главред-медіа»; Олексій КОСТУСЄВ, міський голова Одеси; Микола МИРОНЕЦЬ, заступник голови Броварської РДА; Олег БАБАЄВ, міський голова Кременчука; Павло БУРЛАКОВ, перший віце-прем’єр Криму; Петро СИМОНЕНКО, лідер Комуністичної партії України; Марина МИРГОРОДСЬКА, керівник ТРК «Україна»; Дмитро ШЕРЕМЕТ, депутат міськради Керчі від партії «Русское единство».

Переглядів: 801
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua