РубрикиРезонанс

Куяльницький цейтнот. Дубль 2

Цими днями в Одеському державному екологічному університеті відбувся «круглий стіл» «Куяльницький лиман: проблеми і шляхи вирішення». Вчені, політики та представники громадськості міркували над гідроекологічними проблемами лиману, думали, як ліпше наповнювати його водою — з моря чи підземних річок.

/_f/2013/33.jpgНагадаємо нашим читачам, що наприкінці березня в Одеському державному екологічному університеті вже проходила нарада щодо проблем Куяльника (див. «ЧН» за 30 березня). На прохання держпосадовців вчені мали представити на суд громадськості обґрунтування доцільності створення національного природного парку «Куяльницький», а також окреслити можливі шляхи порятунку водо­йми. Доповіді, що прозвучали, ви­кликали чимало питань і призвели до суперечок серед учасників наради, але якоїсь одної концепції порятунку тоді так і не вдалося віднайти. Нинішній «круглий стіл» — це продовження дискусії. Цього разу обґрунтовували доцільність наповнення лиману з річки Великий Куяльник та водами Чорного моря (зробити це попросили представники Одеської обласної ради).

За програмою зустрічі заслуховувалися три проекти, розроблені вченими ОДЕУ. Один з них розглядав можливість наповнення Куяльника морською водою, другий — прісною, а третій шукав альтернативні варіанти, в тому числі — дощовою та водою з підземних джерел. «Висновки цього «круглого столу» більш продуктивні, ніж попереднього разу. Нарешті вчені вийшли на конструктивний діалог, — поділився враженнями від зустрічі ректор ОДЕУ Сергій Степаненко. — Вони всі погоджуються, що треба діяти в трьох напрямках. По-перше, ми маємо зберегти доступ прісної води до Великого Куяльника. По-друге, всі погоджуються, що від наповнення Куяльника морською водою шкоди не буде, залишилося визначити, в якій кількості це робити. І по-третє, кожен з нас усвідомлює, що Куяльник потребує додаткового живлення (наповнення додатковими водами), яке не обов’язково має бути безперервним».

Отже, вирішувати проблему пересихання Куяльницького лиману збираються комплексно, з трьох фронтів. «Але, знову ж таки, не все так просто, як здається. Ми можемо лише пропонувати. Цього замало: треба, аби до нашої думки прислухалися представники влади. Наприклад, ми зараз обговорюємо можливість наповнення Куяльника підземними водами, але якщо реально — їх досі ніхто не досліджував, бо на це не виділено коштів. Вони взагалі могли давно вже пересохнути», — зазначив ректор ОДЕУ.

Саме підтримки чиновників так бракує розробникам порятунку водойми. Адже почати реально рятувати Куяльник (а не філософствувати в теорії) вчені зможуть лише після надходження фінансування, а надати його мають тільки після розробки проектно-кошторисної документації, яка теж потребує чималих коштів.

«Якби наші держслужбовці звернулися по допомогу до президента, а той би визнав проблему порятунку Куяльника загальнонаціональною, — ми рухалися б значно швидше. 100% тоді б нам на допомогу виділили юристів (яких, до речі, на зустрічі не було й цього разу), можна було хоча б зорієнтуватися, в який статус переводити лиман. За одним з цих сценаріїв, до порятунку можна було б підключити й міжнародних експертів з ЮНЕСКО. Однозначно, проблема вирішиться лише, якщо задіяти державну машину. До вирішення проблем Куяльника треба підключити і місто», — впевнений представник громадськості Сергій Моісєєв.

«Можна було б обійтися і без держави, підключивши до вирішення проблеми інвесторів. Але цей варіант найнебезпечніший: якщо інвестор і відшукається, то вкладати власні гроші в таку справу за одне лиш «спасибі» точно не захоче. Як і будь-який представник бізнесу, інвестор захоче віддачі, певних гарантій. Давати їх буде досить ризиковано: парк із заповідника просто перетворять не майданчик атракціонів та торгових павільйончиків. У цьому випадку краще задіяти «український ресурс»: створити благодійний фонд, у який кожен українець перерахував би хто скільки зможе. Навіть гривня з кожного — добрячий капітал», — додав Сергій Степаненко. Але обійтися взагалі без пошуку реального джерела фінансування не можна: не буде грошей — так і топтатимемося на рівні безкінечних нарад та «круглих столів».

Під час наради вчені домовилися створити, окрім депутатської групи «Куяльник», ще одну — «Басейнову раду». На відміну від першої, вона з політиків не складатиметься, це буде суто «громадський контроль» із вчених та небайдужих одеситів. Науковці сподіваються, що саме басейнова рада зможе привернути увагу міліціянтів та прокуратури до незаконного будівництва дамб на Великому Куяльнику, крадіжок піску та глини з його берегів.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

 

Переглядів: 1890
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua