РубрикиБез рубрики

Куяльницький цейтнот

В Одеському державному екологічному університеті в понеділок обговорювали наукову концепцію створення національного природного парку «Куяльницький» та його межі. Тригодинна нарада ні до чого хорошого не призвела — вчених відправили шукати єдину думку щодо рятування Куяльника, яку представлять на суд найближчої колегії Одеської облдержадміністрації.

Знаменитий курорт Куяльник, яким так пишалися у Радянському Союзі й про який постійно говорять у самостійній Україні, — помирає. Сьогодні замість відпочивальників та хворих, які сподіваються підлікуватися цілющими грязями, — корови та кучугури сміття, а замість річки у спекотну пору — жалюгідна калюжа, навкруги якої брудну сіль можна згрібати лопатами. Оздоровитися нечастим гостям без того, аби не бути «поміченими», в прямому сенсі цього слова, рогатою худобою, вже не можна. Від екскрементів ще не вмирали, та це аж ніяк не ті «європейські стандарти курорту», про які міжнародним партнерам на засіданнях та дипломатичних зустрічах при кожній нагоді, не червоніючи, розповідають наші чиновники. Така нерайдужна картина останніми роками не тішить жителів прилеглих територій та приїжджих. Відпочивальники й місцеві у відчаї — багатьом з них куяльницькі грязі врятували життя, а вчені у розпачі — який заповідник гине!

На проблему Куяльника звернув увагу сам Віктор Федорович — Президент України. Ще у вересні, за підсумками зустрічі з адміністративно-господарським активом Одеської області, він доручив Кабміну забезпечити реалізацію комплексних проектів, спрямованих на збереження Куяльницького лиману, передбачити фінансування та будівництво необхідних об’єктів. Тоді ж було прийнято рішення щодо створення державної програми зі збереження лиманів Північно-Західного Причорномор’я.

Про проблеми лиману в Одеській області знали й без президента: два роки тому з обласного бюджету вже виділяли в рамках «Регіональної програми збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману» 27,2 мільйона гривень (з урахуванням всіх надходжень сума складала 28,3 мільйона гривень — решта коштів мала надійти з районних та міських бюджетів, бюджетів сіл, селищ та міст районного підпорядкування, а також з позабюджетних джерел). Але гроші десь розчинилися. Принаймні те, на що їх скеровували, не виконано. Чиновники стверджують: «Вина усьому — відсутність єдиної концепції, одностайного рішення щодо збереження лиману».

Науково-практичний семінар, присвячений збереженню та відродженню Куяльницького лиману, який провели у понеділок в Одеському державному екологічному університеті, — краще тому підтвердження. Вчені, представники влади та громадськості мали розглянути наукове обґрунтування доцільності створення національного природного парку «Куяльницький». Спеціальна робоча група університету «за спасибі» (точніше, «за ідею» збереження лиману, бо кошти до вчених на розробку наукового обґрунтування так і не дійшли: як пояснили чиновники потім — «через невміння вчених домовитися між собою») розбиралася в його економічних тонкощах, які, однак, викликали чимало дискусій. «З одного боку, створення подібного національного парку закладене в регіональній програмі збереження і відновлення природних ресурсів Куяльницкого лиману. З іншого — запропонований варіант передбачає переведення Куяльника зі статусу курорту в статус рекреаційної території. Тут потрібно дуже уважно і юридично точно проаналізувати, чи не погіршить цей статус охорони лиману», — зауважив ректор Екологічного університету Сергій Степаненко. І тут науковці не можуть обійтися без кваліфікованої правової підтримки, але їм на допомогу не було скеровано жодного юриста. Ось так весь проект непорушно тупцює на місці.

А ще, нарікали учасники обговорення, проблемою лиману займається занадто багато людей, кожен з яких відповідає лише за якусь частину проекту. Звідси — і плутанина. Наприклад, кафедра ботаніки ОНУ ім. І. І. Мечникова основну увагу у своїй частині обґрунтування пропонує спрямувати на збереження флори та фауни степу Куяльницького лиману. На їхню думку, саме це і є головним завданням майбутнього парку. А питаннями збереження річки перейматиметься вже адміністрація НПП «Куяльницький». «Оскільки в парку буде свій господар в особі адміністрації, то він займатиметься питаннями покращення екологічної ситуації даної території. Ми всі ці питання знаємо, але вирішувати їх без облради та прокуратури не зможемо. Мають бути люди, які ці питання ініціюють, і ми маємо надію, що такими людьми стане керівництво парку», — зауважила в своїй доповіді співавтор проекту, експерт ЄС з біорізноманіття, доцент кафедри ботаніки ОНУ ім. І. І. Мечникова Олена Попова.

То що ж виходить: без створення НПП «Куяльницький» чиновники в ОДА не знатимуть про пересихання лиману та безчинства, які там кояться? З цією думкою категорично не погоджуються ті, хто основним завданням зібрання вважає обговорення порятунку самого лиману. «Біда в тому, що представлений проект не вирішує існуючу проблему. В першу чергу треба вирішувати, як врятувати Куяльник від пересихання. Саме від наповнення його водою залежатиме подальша доля всієї цієї місцевості. Лише тоді, коли вирішиться ця проблема, можна буде говорити про створення національного природного парку. Ми пропонуємо спочатку з’єднати Куяльник з Чорним морем, заповнити його водою та розчистити саме русло від сміття, аби живильна волога елементарно туди дійшла», — пояснив свою думку голова підкомітету з екологічних та надзвичайних ситуацій громадської ради при ОДА Валерій Осипов.

Проект наповнення Куяльника водою уже не раз обговорювали. Розуміючи, що все знову може застопоритися на нестачі коштів у державі, розробники пропонують економічний варіант свого проекту.

«Ми запропонували Президентові задіяти інженерно-саперну військову частину, яка є в Броварах. За три-чотири місяці три машини спецтехніки спокійно розчистять Куяльник аж до верхів’я. А труби, які валяються без діла на військових складах, можна використати у створенні трубопроводу від лиману до моря. Там всього 1800 метрів виходить. За тиждень таку роботу бригада виконає. І ніяких додаткових коштів ні з держбюджету, ні з обласного не треба, — впевнений Валерій Осипов. — Гине Куяльник уже не вперше. Ще в 1760 роках згадували про його пересихання. Й не ми перші говоримо про його заповнення морською водою: в історії є два факти — у 1905 та 1927 роках. Тоді не було гучних кампаній та спеціалізованої техніки. Були просто люди, які всіма силами прагнули врятувати унікальну водойму. Вони проклали між морем та лиманом канал, саме він і врятував Куяльник від пересихання». То невже проблема, яку вирішили при царі Гороху, не вирішиться в еру ІТ-технологій? Проект має право на існування, але лише після висновків експертів, як саме з’єднання вплине на цілющість лиману.

З тим, що в першу чергу треба рятувати саме лиман, погоджується і заступник голови обласної державної адміністрації Валерій Матковський. Він зазначив: питання з’єднання з морем вивчають. «Є домовленість з трьома інститутами і рішення «губернатора» виділити їм на найближчій сесії три тисячі гривень на розробку наукових висновків щодо впливу такого з’єднання на якість води та грязі лиману», — повідомив посадовець. А ще він висловив свої зауваження щодо самого наукового обґрунтування створення НПП «Куяльницький». «Я розумію, що, готуючи свій проект, ви намагалися оминути проблеми, пов’язані із землею: землевідведення та приватизацію. Проблем вистачає, та це не означає, що через інтереси приватних власників ми маємо поховати ідею врятування Куяльника та обмежувати територію парку, виходячи з чиїхось забаганок. Давайте почнемо з водойми, інше вирішиться в процесі. Якщо сьогодні не закрити питання з наповнення лиману водою, у майбутньому будемо сушити голови над тим, як врятувати навколишні землі від соляних буревіїв», — зазначив Валерій Матковський. Але й тут були суперечки. Голова громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього середовища в Одеській області Юрій Геращенко вважає, що розпочати треба саме з землі: повернути незаконно приватизовані землі державі, а потім і про створення парку думати.

Така ситуація з купою варіацій на тему «як краще» у вченому середовищі складається вже не вперше. Торік саме невміння домовитися стало на заваді освоєнню бюджетних коштів. Як буде цього разу — покаже час.

Дійти згоди під час обговорення проекту створення НПП «Куяльницький» вчені так і не змогли. Представники ОДА, аби доопрацювали свої розробки, дали науковцям часу до четверга — питання розглядатимуть на колегії. На завершення Валерій Матковський попросив шановних учених не затягувати: «Поки ми так довго обговорюватимемо все, рятувати вже буде нічого. Скоріше виробляйте єдину наукову концепцію, й будемо рухатися далі».

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

 

 

Переглядів: 951
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua