РубрикиВраження

Чотири дні міжсезоння

Продовження. Початок у номерах за 14 та 21 березня.

День третій.
Нікітський ботанічний сад — зелена оаза Ялти

Наприкінці третього дня організатори прес-туру влаштували нам екскурсію до вічнозеленого Нікітського ботанічного саду, де й узимку цвітуть троянди. Він створений ще в 1812 році неподалік від селища Нікіта (звідси й назва) за наказом імператора Олександра І. Торік сад відсвяткував своє 200-літття. Найщедріший подарунок до ювілею ботанічному підготував Кабінет Міністрів: з бюджету Національної академії аграрних наук виділили 20 мільйонів гривень. Кошти спрямували на ремонтні роботи капітального характеру лабораторних корпусів та оранжерей, лагодження інженерних систем, а також на закупівлю необхідного обладнання. На честь свята порадували сад і його працівники: замість монумента Володимира Ілліча біля басейну з’явилася богиня Флора…

У колекціях Нікітського ботанічного саду на площі 1100 гектарів — понад 50 тисяч видів, сортів і гібридів рослин. Щороку його відвідує більш як 700 тисяч туристів з усього світу. Ми — одні з них.

Потрапивши до ботанічного саду, починаєш розуміти, чому бізнесмени витрачають шалені гроші, аби бодай на день побувати дикуном серед лісу десь на безлюдних островах… Кількасотлітні дерева й чагарники ізолюють своїх гостей від усього світу, змушують забути про ділові зустрічі, аврали на роботі та хатні клопоти й просто жити, мов у казковому сні чи фантазії. Природа й краєвиди тут надзвичайні!

Чого лиш варта прогулянка бамбуковими гаями, де кожна стеблина десь уп’ятеро вища від людини. Проходити повз них трохи моторошно — складно навіть пояснити чому. Хоча, скоріш за все, винні у цьому старі легенди, які розповіла про бамбук наш екскурсовод. Виявляється, в Китаї, помітивши надзвичайну властивість цієї «трави» швидко рости (стебла бамбуку за місяць виростають до 6 метрів, на 20 сантиметрів — за добу), для непокірних вигадали особливий вид страти: людину лежачи прив’язували до чотирьох кілків на землі, під нею сіяли бамбук, і невдовзі гостра рослина проколювала її тіло.

Важко передати й відчуття від шелесту пальмових листків над головою. Його можна порівняти хіба що з тим, яке було після прочитання книги Берроуза «Тарзан» — з почуттям дитячої свободи. Яка, щоправда, не була б такою, якби відвідини саду нам влаштували персональні, а не з метою знайомства в рамках прес-туру. Індивідуальна екскурсія до ботанічного саду коштує 500 гривень. Влаштовують їх не часто, та все ж одиночні тури серед приїжджих користуються попитом.

Композиції саду гарно продумані: скульптурку хлопчика, який витягує з ноги колючку, обсаджено юками. «Листки юки гострі на кінчиках. Вони ніби і є ота колючка в нозі хлопчика. Не думайте, що юка тільки шкодити вміє. Це дуже корисна рослина, адже з її волокон роблять справжні джинси. Сьогодні джинси з юки за свою міцність дуже цінуються на світовому ринку. Вони такі цупкі, що можуть у спадок від батька до сина переходити», — зауважує наш екскурсовод. Втім, задоволення носити «юкові джинси» не з дешевих: пара таких штанців перевалить за тисячу доларів.

Цікаво, чим Нікітський відрізняється від нашого, Одеського  ботанічного саду? Звісна річ, порівнювати рослини й дерева, а також місцевість і площу не станемо. Більше цікавить сама внутрішня організація цих величезних природних машин. Як на мене, секрет ялтинського саду — у вмінні правильно використовувати дари природи. Наприклад, на його землі — безліч магазинчиків, де кожен, хто побажає, може спробувати різноманітні вироби із субтропічних плодів, придбати кримський мед з полину та різноманітні фруктові солодощі, схожі на рахат-лукум, або ж просто перекусити чимось смачненьким. «Завдяки наявності магазинчиків та кафетеріїв з розважальними майданчиками до нас приїздять цілими сім’ями й перебувають на території саду з ранку й до пізнього вечора. Матусі не турбуються, чим би нагодувати й зайняти дітей. Незважаючи на вік, кожен знаходить тут щось до душі», — зазначила екскурсовод. Сувенірні лавки торгують виробами із шишок кедра, сосни та канадської ялини. Є тут і заклади з дегустацією вина та коньяків торгової марки «Нікітський сад», аромадегустацією ефірних олій… Не кажучи вже про екскурсійні програми. До уваги туристів розваги на будь-який смак. Саме в такому підході — універсальність цього ботанічного саду: є в ньому кактусова оранжерея, виставки тюльпанів, ірисів, троянд, хризантем і навіть виставка «Дивовижний світ комах».

Віднедавна новою розвагою для туристів став «Зелений лабіринт»: такий-собі атракціон із зеленого лавра благородного. Створювати його взялися ще у лютому 2007 року. Лабіринт, що не має аналогів в СНД, розташований на площі близько 20 соток, довжина доріжок — близько 1,1 кілометра. На території зеленого лабіринту є басейни з ліліями й рибами, фонтани. Рослини ще не встигли достатньо підрости, але вже сьогодні лабіринт користується серед туристів попитом (його відвідання оплачується окремо від входу до Нікітського саду; якщо хтось заблукає — на допомогу приходять співробітники парку).

Усе в ботанічному працює на перспективу, на майбутнє. Йти в ногу з модними тенденціями допомагають соцопитування серед постійних відвідувачів. «Досить часто туроператори привозять до нас туристів у вечірній час у рамках екскурсійної програми «Вечірня Ялта». Керівництво Нікітського вирішило обіграти це й придумало нову програму — «Вечірній сад». Про рослини в ній йтиметься не як про біологічний вид, а розказуватимуть різні легенди та страшилки», — зауважила екскурсовод. Новий задум потребує коштів: у парку доведеться провести освітлення, щоб нічні прогулянки не скінчилися бідою. Аби пізнати всі таємниці ботанічного саду, доведеться запастися терпінням (зазвичай екскурсія розтягується на 5—6 годин) і спортивним взуттям — ходити доведеться багато, а подекуди й на схили залазити. Зате вражень від такого походу вистачить надовго.

День четвертий.
Підводний бункер Балаклави

Завершився тур поїздкою до Балаклави. Українським журналістам продемонстрували гордість південно-західної частини Криму — філію Центрального музею Збройних сил України — військово-морський музейний комплекс «Балаклава».

Експозиція музею висвітлює діяльність Чорноморського флоту. Вона розташована в горі, у приміщенні колишнього заводу і ремонтного доку підводних човнів та ядерного арсеналу.

Надсекретний комплекс споруджували після Другої світової під особистим контролем Лаврентія Берії. Будівництво проводилося за допомогою вибухівки, яку розташовували в певних позиціях. За розрахунками фахівців, споруда могла витримати ядерний удар, що в п’ять разів перевищує, завданий по Хіросімі. Саме тому об’єкт віднесли до першої категорії захисту. Приміщення заводу видовбали в скелі та вкрили залізобетоном, товщина якого становила 56 метрів. У разі загрози прямого ядерного удару завод з ремонту підводних човнів був здатний герметично закритися за допомогою автоматичних дверей вагою 120 тонн та автономно існувати 3 роки, вмістивши при цьому все населення Балаклави — понад 3 тисячі людей. На цьому підприємстві була власна хлібопекарня, склади для зберігання продовольства та паливно-мастильних матеріалів, госпіталь. За своєю масштабністю Балаклавський завод з ремонту підводних човнів — єдиний у світі.

Припинив він свою діяльність у 1994-у, коли Балаклаву залишила остання субмарина. Після багатьох років забуття, щоб врятувати комплекс від розвалу, в 2002-у уряд прийняв рішення обладнати на його місці Центральний музей Збройних сил України. Всередині приміщення температура нестабільна — від лютого холоду до кімнат-теплиць, тому краще запастися теплим светром, аби кількакілометрова прогулянка принесла задоволення й нічого не дратувало.

Саме ж містечко Балаклава досить миле: воно розташоване на узбережжі Балаклавської бухти Чорного моря й чимось нагадує Одесу. Тут теж на пристані сидять місцеві любителі порибалити — привітні дядьки, охочі до розмов. Година за годиною вони незворушно дивляться на поплавки, думаючи про щось своє.

Містечко позиціонує себе як туристичне, хоча про туриста турбується мало. Перекусити поряд з комплексом наприкінці зими можна хіба що в одному кафе, яке занадто розцяцьковане ззовні, але не вельми багате на страви всередині. «Сходити до вітру» в несприятливу для туризму пору року мандрівникам теж, по суті, нікуди: єдиний вихід — проситися до згаданого кафе. Але доведеться розщедритися й витрусити з кишені 25 (!) гривень — саме стільки злющі через відсутність клієнтів працівники закладу просять за символічну склянку гарячого пійла з пакетика найдешевшого чаю. Зрозуміти їх можна (скоріш за все, навіть у сприятливий для туризму час до них прибігають з подібними проханнями), однак знайти виправдання для керівництва міста — ні. Зважаючи на те, що Балаклава — туристичний центр з 1990 року (саме тоді звідси поступово вивели військові кораблі), цю проблему давно можна було б розв’язати. Тим паче, що нині в бухті Балаклави створена база для приватних яхт. Невигідно, напевно. Тому, вирішивши відвідати музей у «не сезон», запасіться бутербродами та завітайте перед тим, куди треба.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

Одеса — АР Крим — Одеса.

(Далі буде.)

Переглядів: 713
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua