РубрикиВраження

Чотири дні міжсезоння

Другий міжнародний Чорноморський туристичний форум, який проходив 27—28 лютого, ще не розпочавшись, зумів стати центральною подією ярмарку. Принаймні, для нашої групи журналістів. Говорити про його програму організатори примудрялися всюди: у перервах між подіями ярмарку, в паузах між переїздами і навіть за обідом. Секрет — у вдало обраній тематиці, яка хоч-не-хоч, а стосується інтересів усіх кримчан та зацікавлює приїжджих — «Полікультурність чорноморських міст як ефективний туристичний ресурс».

Крим не просто так називають українською оздоровницею. Сьогодні Кримський півострів — найвідоміша й найпопулярніша курортна зона України і колишніх країн Радянського Союзу. Але приваблювати туристів лише цілющою силою чорноморських земель, кліматом і морем тамтешнім туроператорам вже давно не вдається. Вихід знайшли історики та етнографи півострова: вони запропонували Міністерству курортів і туризму Криму зробити ставку на поліетнічність населення. Пропозиція міністерству сподобалася, відтак почали розроблятися нові туристичні маршрути, укладатися ділові угоди між країнами-сусідами, ледь не щотижня проводилися наради на різних рівнях. А нинішній форум — це свого роду узагальнення річної роботи, підведення підсумків та продовження вдалого старту. Най-головніше, що зрозуміли чиновники і перші особи АРК: саме від їхньої готовності співпрацювати із сусідами та етнічним населенням Криму залежить подальший розвиток півострова як курортної оази.

День третій. Чорноморський форум і фестиваль толерантності

Полікультурність стала провідною темою другого дня форуму. Саме на різноманіття національностей та культур зробили ставку організатори фестивалю толерантності «Міст», який планується провести нинішньої весни в Керчі. З такою заявою на форумі виступила начальник відділу з питань рекреаційної діяльності Керченської міської ради Ірина Іногородська.

«Місце проведення обрано не випадково: Керч — одне з найстаріших поліетнічних міст світу (згідно з рейтингом ООН входить до десятки найстародавніших). Тому, хто вперше до нас приїздить, важко повірити, що йому аж 26 століть! — зазначила Ірина Іногородська. — Починаючи від античності й до наших днів народи, які пройшлися керченськими землями, залишили сліди своїх цивілізацій. Присутність людини місто синтезувало в єдине ціле: зараз у ньому проживає понад 100 національностей, кожна з яких по-своєму оригінальна, зі своїми традиціями і правилами. І все ж кількасот літ поспіль Керч утримує планку «найспокійнішого в міжнаціональному спілкуванні». А все завдяки грамотній організації взаємодії громад: у місті створено центр міжнародних зв’язків «Таврика» та чудовий етнографічний музей, експонати для якого зібрали силами представників усіх керченських діаспор — грецької, німецької, італійської, татарської, єврейської, болгарської, російської…»

Саме з поваги до кожної з діаспор на території Керчі є храми всіх релігійних конфесій: 14 православних церков, римо-католицький костел, мусульманська мечеть, синагога, грузинська церква, вірменська...

Підтримувати атмосферу миру в Керчі допомагають спільні конференції, семінари, загальноміські свята та зустрічі міжнародних делегацій. До кожного заходу діаспори довго готуються, заздалегідь радяться стосовно тематики та концепції. Нічого дивного в такій серйозності підготовки, за словами Ірини Іногородської, нема. «Жителі Керчі дорожать спокоєм у своєму регіоні. Повірте, ми вже не одну ґулю на цьому набили (одні лише міжнародні симпозіуми з проблем місцевого самоврядування в умовах поліетнічності, які за останні півроку проводилися в Керчі тричі, чого варті!), шукаючи балансу між народами. Зате тепер, накопичивши чималий досвід міжнаціонального спілкування, ми запрошуємо всіх до Керчі, виступивши ініціаторами проведення міжнародного фестивалю толерантних народів під робочою назвою «Міст», — зазначила посадовець.

Назвою свого фестивалю організатори натякають на необхідність возз’єднання народів Криму. «Захід повинен допомогти народам Європи й Азії переосмислити своє історичне минуле, розвинути міжнаціональні зв’язки і презентувати культурні цінності», — сподівається Ірина Іногородська. Поставленої мети досягатимуть шляхом втілення у життя насиченої програми, яка включатиме в себе безліч форумів з проблем толерантності між народами, проведення засідань політологів, підписання ділових угод партнерства, презентацію багатств національної творчості діаспор і навіть створення міжнародного волонтерського центру в Керчі. Паралельно в Керченському історико-культурному заповіднику проходитиме понад 30 виставок і заходів. Заповідник стане місцем проведення виставки «Золотий острів у Чорному морі» та експозиції з Німеччини «Lands Museum». Окрім цього, заплановані покази фондових колекцій заповідника, сім персональних виставок, а також конференції, наукові читання тощо. «Кожен з цих заходів спрямований на те, щоб популяризувати наше місто і півострів, залучити туристів», — підкреслила чиновниця.

Фестивалем також планують розширити рамки курортного сезону й привабити потоки туристів з Італії, Туреччини, Німеччини, Греції та Росії. Відтак нічого дивного в тому, що тільки-но в організаторів виникла сама ідея подібного фестивалю, з пропозиціями про співпрацю звернулися в посольства саме цих п’яти країн. Там ідею вподобали, але долучатися не поспішили: єдина держава, яка вже сьогодні дала згоду на участь, — Туреччина. «Ми хочемо, щоб фестиваль «Міст» став майданчиком для спілкування різних націй та втілення в життя спільних інтересів. Ми сподіваємося, що добрі наміри стануть реальністю, — підсумувала свій виступ Ірина Іногородська. — Та без допомоги уряду АРК нам не обійтися».

Міністерство курортів та туризму Криму на прохання Керчі зреагувало одразу. Як з’ясувалося, там давно думали організувати щось подібне. «Ми вже рік спілкуємося з міністром культури і туризму Туреччини з цього питання. Переговори мають успіх: у квітні до Криму приїде робоча група радитися з приводу проведення фестивалю культур чорноморських народів. Таким фестивалем цілком може стати керченський «Міст»», — повідомив Олександр Лієв, міністр курортів та туризму АРК (на знімку вгорі). А от організовувати міжнародний волонтерський керченський центр він порадив на базі університетів. Таким чином нараз дві проблеми вирішаться: молодь навчиться толерантності, а в гарне починання «вдихнеться» молодість та креативність.

Ставку на поліетнічність населення Криму зробили також автори програми «Історично-культурні маршрути» — історик-екскурсовод Маргарита Араджіоні та історик Юрій Лаптєв.

До справи підійшли серйозно. «Ми виходили з того, що багато хто вважає Крим півостровом з підвищеним конфліктним потенціалом. Тож поставили за мету будь-що позбавити його такого іміджу, — розповіла Маргарита Араджіоні, завідуюча відділом етноконфесійних досліджень Кримського відділення Інституту сходознавства НАН України. — Крим — регіон мігрантів: у цьому наша перевага і наша біда. Біда — бо перервано традиції предків, і тепер, перш ніж щось придумувати, треба потрудитися над їх відродженням. Та через постійні потоки національностей втримати мир між етнічними групами досить-таки складно. Але! Будь-які недоліки можна зробити перевагою: саме завдяки розмаїттю національностей Крим сьогодні — унікальний куточок земної кулі, де, подорожуючи, лише впродовж одного дня можна познайомитися з представниками понад двадцяти (а то й більше) культур. Зважаючи на ці нюанси, новим іміджем Криму ми обрали полікультурність».

Маргарита Араджіоні повідала, що «відбілювати» імідж півострова вони з Юрієм Лаптєвим вирішили досить оригінально: впродовж року штудіювали історичні, етнографічні, краєзнавчі багатства бібліотек Криму і працювали над розробкою нових туристичних маршрутів. Наполеглива праця дала гарні результати: 27 новеньких буклетів (більшість з них присвячені якійсь із діаспор Криму; як-от «Євреї в Криму», «Чехи в Криму», «Італійці в Криму» і т. д.) постали на суд гостей Чорноморського форуму. Буклети по-своєму оригінальні: вони зроблені у вигляді турпрограми — розписані по конкретних днях і конкретних населених пунктах, у них вказано, які саме об’єкти обов’язково варто відвідати, аби познайомитися з тою чи іншою культурою. «Турист зараз вибагливий, він їде не стільки за відпочинком, скільки за новими враженнями», — зауважила Маргарита Араджіоні. Важливо те, що буклети розраховані не лише на туристів, а й на корінних мешканців Криму. «Ми позиціонуємо свої буклети як «маршрут вихідного дня»: із самого ранку можна зібратися та всією сім’єю вирушити в подорож власним містом за розробленим нами маршрутом — знайомитися, наприклад, з болгарською чи італійською культурою», — зазначила авторка. Завдяки своїй універсальності маршрути не потребують додаткового обладнання, коштів, часу та особливої підготовки, а тому можуть використовуватися як для сімейного відпочинку, так і в шкільній програмі.

У своїх маршрутах Араджіоні та Лаптєв зробили наголос на емоції та відчуття туристів, враження від живого спілкування з представниками різних національностей. Саме тому кожен із 27 маршрутів передбачає зустрічі з діаспорами — знайомство з житлом та матеріальною культурою народів, з творчістю та фольклором, можливість взяти участь у відзначені національних свят та проведенні обрядів, спілкування з народними майстрами, художниками, скульпторами, придбання оригінальних місцевих сувенірів. «Це дуже важливо: приїхати на відпочинок і придбати справжній кримський сувенір, на відміну від тих китайських, які видають за народний промисел. Саме тут великі можливості для розвитку нашого промислового потенціалу, адже й досі не існує того єдиного кримського сувеніру. До речі, зараз представники різних національностей працюють над створенням його бренду, пошуком ідеї майбутнього виробу, який презентуватиме Крим», — зауважила Маргарита Араджіоні.

Родзинка розроблених маршрутів — можливість скуштувати національні страви всіх кримських народів. На жаль, спеціалізованих ресторанів у Криму досить мало. Єдиний вихід — просити громади готувати кава-брейки із солодощами та легкими стравами свого народу в культурних центрах. «Толерантність найкраще приживається через шлунок. Саме кухня і є отим «містком» до зневірених сердець: вона нас зігріває, об’єднує», — впевнена Маргарита Араджіоні. У плануванні програми розробники пішли ще далі — домовилися про співпрацю із Сімферопольським вищим професійним училищем ресторанного сервісу і туризму: тепер на його базі національні страви для туристів готують студенти. Вони ж і майстер-класи з кулінарії дають. Подібні майстер-класи проводяться також і з національних танців та мови (за кілька годин цілком реально освоїти 10—15 слів етикетної лексики, а потім дивувати своєю обізнаністю друзів та рідних).

У деяких з цих 27 маршрутів (грецькому, німецькому, швейцарському) навіть передбачено «соціальний туризм», а саме — поїздки на кладовища. «І нічого дивного тут нема. Кладовища в багатьох країнах світу — екскурсійні об’єкти. Туди ж не розважатися приходять, — зауваживши здивування на обличчях присутніх, поспішила внести ясність Маргарита Араджіоні. — Приходять до могил видатних діячів, поетів. У Криму подібному туризму є де розвиватися: на півострові багато старих сільських цвинтарів, пам’ятники на яких вже давно стали витворами мистецтва. Де ж, як не тут, можна зустріти стародавні грецьку, вірменську мови? Де ж, як не тут, вчитися поважати предків? Я хоч і займаюся наукою, але ще й практикую як гід. З власного досвіду скажу: подібний вид туризму особливо до вподоби грекам. Не раз ставала свідком, коли мої туристи-елліни прибирали чужі занедбані могилки, приносили квіти і навіть читали молитви. Вони просили в предків пробачення, що їх отак забули».

Маршрути тандему Араджіоні-Лаптєв — це ніби поштовх: поглянути на все звичне іншими очима, крізь призму народів. Потенціал їхнього задуму необмежений: історики, етнографи та й просто місцеві жителі можуть доповнювати маршрути своїх регіонів. Проект працює з перспективою на майбутнє: це гарна можливість активізувати історично-етнографічний, пізнавальний, науковий, патріотичний, ностальгійний туризм... Можливість активізувати «внутрішній туризм», до якого залучити школярів та студентів (толерантне ставлення до представників різних народів у кримчан виховують змалечку: понад 10 років у школах та ВНЗ викладають предмет «уроки добросусідства»). Уже сьогодні розробкою зацікавилися дитячі табори: їхні працівники зізналися, що для них пошук миру серед юних представників різних народів — проблема № 1. Діти приїздять зі своїми стереотипами, тож відшукати баланс не завжди вдається. Тепер боротися з їхніми страхами буде значно простіше. Було б добре, якби й Одеса скористалася кримським досвідом.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.
Одеса—АР Крим—Одеса.

 

Переглядів: 2553
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua