РубрикиВраження

Чотири дні міжсезоння

Наприкінці зими медійникам з усіх куточків України влаштували справжнє свято: журналістів, телеоператорів та фотографів запросили на чотири дні до Криму на XXII Міжнародний туристичний ярмарок «Крим. Курорти. Туризм. 2013» — знайомитися з туристичним та рекреаційним потенціалом автономії. Програма видалася досить насиченою: форуми, конференції, майстер-класи, презентації… Особливе місце займали екскурсії до білогірського парку левів «Тайган», Нікітського ботанічного саду (в селищі міського типу Нікіта) та Балаклавського військово-морського музею підводних човнів. Та про все по порядку.

День перший.
Білогірський
підкорювач левів

Олега Зубкова в Україні як тільки не називали і які лиш ярлики (пам’ятаючи про його дружбу з колишнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та балотування на крісло мера Ялти) на нього не чіпляли. Згадувати все сказане — паперу не вистачить. І все ж Олега Олексійовича знають насамперед як успішного директора ялтинського зоопарку «Казка» та засновника першого в Європі сафарі-парку левів «Тайган» (подібні є у Танзанії та Кенії, але для Криму це справді революційний проект).

Парк левів «Тайган» (філіал ялтинського зоопарку) розкинувся на 32 гектарах білогірського степу на вулиці Лавандовій, 1. Оточений кримськими горами й морем, він серед інших українських звіринців відрізняється свіжістю повітря й чистотою території, мальовничими краєвидами та величиною вольєрів. Важко навіть уявити, що якихось шість років тому замість сафарі-парку тут була зруйнована військова база. Тепер про ті часи нагадують лише фотографії на першому поверсі адмі­ністративної будівлі зоопарку.

Про фотопортфоліо «воєнки», зроблене ще 2006 року, засновник «Тайгану» розповідає охоче. «Я називаю ці фотографії не інакше як «трагедія Сталінграда 1943 року», або ще «бомбардування Хіросіми і Нагасакі», — посміхається Олег Зубков. — Усі ці зафотофіксовані руїни — колишня військова база аерокосмічних досліджень однієї радянської академії. Чиновники розпорядилися нею не по-господарськи: більшість майна по камінчику рознесли місцеві жителі. Землю шість років тому я викупив і, незважаючи на всі перешкоди, побудував тут зоопарк».

А перешкод було достатньо. Свого часу тут розігралася справжня війна за землю й документна тяганина. «У прокуратурі й досі десь лежить заведена на мене в 2011-у кримінальна справа — «захоплення ялтинської землі шляхом загородження залізобетонним парканом, — розповідає Олег Зубков. — Її порушили в нелегкі для України часи: за грати са­джали «політичних ворогів» — Луценка й Тимошенко. На допити мене ніхто не викликав, позов до суду я не отримував. Дізнався випадково від журналістів: відповідне повідомлення з’явилося на сайті прокуратури». З того моменту часу пройшло чимало, та справу, за словами Зубкова, й досі не закрили. Просто про це більше ніхто не говорить, наче й не було цієї історії.

Зараз кримські чиновники нахвалитися не можуть проектом, який втілює підприємець. У наступні три дні хто тільки не розповідав про його досягнення, креативність започаткованої справи та сміливість у відстоюванні власної думки й правди (начальник управління економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури й туризму Білогірської райдержадміністрації Надія Лисейко навіть цілу доповідь на другий міжнародний Чорноморський туристичний форум з цього приводу підготувала). Й справді, свого часу Олег Олексійович не побоявся прийти в податкову з мавпами та з левом — до Верховної Ради, захищаючи права ялтинського зоопарку. «Зате тепер всі чиновники знають: давати хабарі я нікому не збираюся, боятися чиїхось погроз — теж, — запевнив журналістів Олег Зубков. — Є моя правда, і розпочату справу я завжди доводжу до кінця. Один з політичних діячів Криму так і сказав про мене колись: Зубков — явище, з яким боротися безглуздо».

Саме завдяки його наполегливості зоопарк Ялти, побудований вісімнадцять років тому, сьогодні вважається найкращим приватним звіринцем на теренах СНД та таким, що «гідний уваги» серед європейців. Секрет успіху, за словами директора звіринця, простий: кожну зароблену копійку не ховати до кишені, а витрачати на розвиток — купувати екзотичних тварин, розширювати вольєри та територію. Допомогло розвитку й уміння Зубкова домовлятися: там тваринами вдало обмінявся, тут висококласну робочу силу відшукав. «Розумію, повірити в те, що чиновники грошима не допомагали або золотого казанка в полі не відкопав — вам складно. Але це справді так. На будівництво «Тайгану» назбирав завдяки популярності «Казки»: кожну зароблену копійку з білетів, продажу морозива, сувенірів вкладав у парк левів», — запевнив Олег Зубков.

А ще зізнався, що реалізувати задумане допомогла його «економічна політика»: зоопарки стали сімейною справою, будувати та керувати ними зараз допомагають дружина Оксана й теща Ольга Іванівна. Завдяки цьому вдалося заощадити на штаті. «Ось вам простий приклад: штат Київського зоопарку — 500 працівників, Московського — 1300, а штат Ялтинського — 12(!) осіб. І всі вони прекрасно справляються зі своїми обов’язками: звірі нагодовані, територія прибрана. Певна річ, кожному доводиться обіймати одразу три-чотири посади. Сам я — директор, виконроб, будівельник, архітектор і багато іншого в одній особі. Зате яка економія!» — підкреслив Олег Олексійович. Виручають і ціни на білети та прибутки з додаткових об’єктів. Вартість дорослого квитка в парк «Тайган» складає 100 гривень, дитячого — 50. Вартість номерів у готелі, розташованому на території сафарі, — 200 гривень (одномісний), 400 (двомісний). Ціна відповідає очікуванням, тому від відвідувачів нема відбою.

«Парк левів «Тайган» відкрито лише рік тому, а в ньому вже побували понад 300 тисяч туристів. Зараз на території парку вільно проживають понад 50 левів різних видів (колекцію збирав більше п’яти років по зоопарках України, Росії та Європи; унікальних білих левів, яких нема в жодному європейському зоопарку, привіз зі спекотної Південно-Африканської Республіки), а також сотні тварин та птахів різних порід. У тому числі — єдина в Україні пара жирафів, рідкісні амурські тигри (за підрахунками природознавців, тигрів-амурів у природі залишилося менше сотні, і якщо не потурбуватися про них, то за якихось 10—15 років вони зовсім зникнуть), леопарди, гімалайські ведмеді, мавпи, кенгуру, австралійські страуси, білоголові орли та інші представники тваринного світу», — розповів Олег Зубков. Родзинка парку — можливість спостерігати за звірами в природних для них умовах. Що­дня перед глядачами розігруються справжні драми: то молоді леви намагаються «змінити правителя» і влаштовують криваві бійки зі своїм 20-літнім вожаком Лордом, то левиці показово навчають потомство полювати (живою мішенню виступає одинокий заєць: вухастому вже другий рік поспіль вдається рятуватися від гострих кігтів та цупких обіймів диких котиків-муркотиків)… Що не день — для туристів розвага.

Зупинятися на досягнутому Олег Олексійович не збирається. На території парку зараз повним ходом йдуть будівельні роботи. «Врахувавши побажання туристів, зводимо додаткові вольєри, харчевні, туалети та сувенірні па­вільйони», — пояснив він. У най­ближчих планах — зведення справжнісінького Колізею (прототипом виступив римський) на лавандовому полі, будівництво парку слонів, ведмедів, вовків… А ще Олег Зубков задумав створити «Парк чудес» з атракціонами на будь-який смак та закласти ландшафтний парк дубів під Білою скелею, центром якого стане 800-літній «Суворовський дуб» (під його кроною, згідно з давніми переказами, генерал Олександр Васильович Суворов у далекому 1777-у приймав послів турецького султана). «Сьогодні дуб номінально має статус охоронного, але фактично над ним знущаються, як хочуть: віруючі обдирають кору на чудотворні порошки, місцеві розтягують на дрова гілляччя, а довершують картину корови, що пасуться довкола. Створення парку — єдина можливість врятувати дуба від вірної загибелі», — каже Олег Олексійович. І тут теж буде своя родзинка: на території парку передбачається облаштувати поле для гольфу та розбити стежки для прогулянок верхи.

Як уже мовилося, всі задуми Олега Зубкова кримська влада сьогодні активно підтримує. Буде це лише словесна підтримка чи матиме реальні виміри — покаже час.

День другий.
XXII Міжнароднийтуристичний ярмарок
«Крим. Курорти. Туризм. 2013»

З самого ранку ми приїхали до готельного комплексу «Ялта-інтурист», де й проходив форум. Як зазвичай це буває, все почалося з виступів перших осіб на церемонії відкриття. Далі нас запросили на прес-конференцію «детально знайомитися з туристично-продовольчим потенціалом Криму».

Тема цьогорічного ярмарку — подієвий туризм та інтернет-продажі. Головний меседж — необхідність розвитку міжсезонного туризму в АРК та підтримка вітчизняного виробника. Саме тому паралельно з туристичним працював ярмарок продовольчий з нехитрою назвою «Купуй кримське!» (тут місцеві виробники мали можливість укладати прямі договори). 70 виробників представили свої сири, м’ясну продукцію, мед, вина, фруктово-овочеві соки та інші смакоти.

Від імені голови Ради міністрів Криму Анатолія Могильова гостей ярмарку привітав його перший заступник Павло Бурлаков. Звертаючись до учасників туристичної виставки, він нагадав, що стратегією розвитку Криму до 2020 року обрано дві пріоритетні галузі — курортну і сільське господарство. «Ми спеціально поєднали ці два заходи. Ми хочемо, щоб Крим надавав не лише якісні курортні послуги, а й якісну продовольчу продукцію усім нашим гостям. Альтернативи кримським продуктам, як екологічно чистим, просто нема, — наголосив Павло Миколайович. — Особисто я вже встиг скуштувати яблучний сік. Він не лише смачний, а й відпо­відає стандартам «дитячого харчування» — без домішок та консервантів, густий, з м’якоттю». Таким же чином Павло Бурлаков «протестував» хлібобулочні вироби та фрукти. «Додому стараюся купувати винятково продукцію кримського виробника — починаючи від сосисок, які так полюбляють мої діти, і закінчуючи фруктами. Дружина повністю мене підтримує», — наголосив він.

Зі свого боку міністр курортів та туризму АРК Олександр Лієв зауважив: це зовсім не означає, що товари виробників з інших країв погані. Просто кримчанам корисніше споживати вирощене на своїх землях, а не привезене десь із-за тридев’ять морів. «Це було досить вдале рішення — об’єднати покупців і постачальників на одному майданчику, особливо перед початком курортного сезону. Багато з них особисто це відзначали», — додав міністр.

Сподобався профільному посадовцеві і туристичний ярмарок, який впродовж двох днів дивував відвідувачів першим фестивалем готельної анімації у сфері туризму і шоу-бізнесу «Black sea event fest», другим Міжнародним форумом туристичних IT-технологій та другим Міжнародним чорноморським туристичним форумом. Про інтерес до заходу свідчить статистика: висвітлювали подію 173 журналісти, кількість учасників перевищила 650, а всього з’їхалося близько 12 тисяч гостей. До того ж ярмарок транслювався в он-лайн режимі на сайті інтернет-ТБ «СТ.fm»: трансляцію переглянуло понад 13,5 тисячі осіб з 83 країн світу.

Тут основний акцент цьогоріч зробили на презентацію максимальної кількості санаторіїв та готелів. Останнім часом більшість з них перейшла на прямий продаж та бронювання місць в Інтернеті. Саме за цим, на думку Олександра Лієва, — успішне майбутнє кримських курортів. Доступне у використанні он-лайн бронювання значно розширить географію туристів.

Останнім часом кримський туризм помітно розквітає і навіть отримує грошову підтримку серед європейців: ЄС виділив на реформування курортів (вони стануть рекреаційними) 5,5 мільйона євро. Приваблювати гостей збираються не лише курортами, екологічно чистими харчами та оздоровницями: Крим славиться своєю історією та архітектурними об’єктами. Щороку тисячі туристів приїздять подивитися на руїни античних міст, залишки візантійських палаців та монастирів на скелях.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.
Одеса — АР Крим — Одеса.

(Далі буде).

 

Переглядів: 2518
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua