РубрикиБез рубрики

Не вирвати з серця подвигу Крут

Ні знищення могил героїв, ні заборона згадувати їхній чин не стерли з історії і пам’яті людської бій під Крутами

Зважаючи на брехню і спекуляції, які в ці дні тиражують знаємо кому підконтрольні ЗМІ, вважаємо за доцільне ще раз нагадати землякам про те, що трапилося 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути на Чернігівщині, за 130 кілометрів від Києва.

Той 5-годинний бій, у якому чотири сотні зовсім юних київських юнкерів, гімназистів, студентів та бійців Вільного козацтва протистояли чотиритисячній більшовицькій армії Муравйова, назавжди закарбований на скрижалях історії як день, коли найкращі сини України своїм подвигом легалізували її самостійність. «Ці юнаки, — за висловом першого президента України Михайла Грушевського, — поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні. Славна смерть за Україну».

Бою під Крутами передувала майже річна дипломатична боротьба за незалежність України спочатку з Тимчасовим урядом, а потім і Раднаркомом Росії. Раднарком 16 грудня 1917-го поставив Центральній раді ультиматум, за яким вона мала обрати або повну покору більшовикам, або війну через 48 годин. Через два дні більшовицька армія повела наступ на Україну. У відповідь Центральна рада 22 січня 1918 року видала IV Універсал, за яким Україна проголошувалася самостійною, ні від кого не залежною, суверенною державою. Але, на жаль, на цей час Центральна рада добровільно позбулася війська — гаранта незалежності держави.

РубрикиБез рубрики

З прагненням соборності

Переважна більшість громадян України не підтримує ідею «утворення на території України двох незалежних держав — на основі південно-східних областей і на основі західних і центральних областей». Такий результат опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України у вересні 2012 року, — повідомляє радіо «Свобода».

«Ми ставили питання, чи виступають люди за ідею створення незалежної держави на основі південно-східних областей, як це звучало 2005 року на з’їзді у Сєверодонецьку? Тоді, у 2005-у, лише 5% населення підтримало цю ідею. Зараз таких стало ще менше — 3,6%. 18% опитаних — не визначилися, решта — проти. Причому частка тих, хто «за» такий поділ України, зменшилася і на сході, і півдні країни», — повідомив заступник директора Центру Разумкова Михайло Міщенко.

РубрикиБез рубрики

Звинувачення без суду

Екс-президент Леонід Кучма у кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі заявив, що в часи його правління прокуратура не мала доказів причетності Юлії Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня.

«Це справа прокуратури. Генеральний прокурор Потебенько давав доповіді, що на той час підстав для порушення справи не було. От і все», — цитує Леоніда Кучму «Українська правда». «А проти Лазаренка на той час були (підстави для порушення справи про організацію убивства Щербаня — Прим. «УП»)», — додав президент.

РубрикиБез рубрики

Країна — вниз, Ахметов — вгору

Донецький бізнесмен, власник System Capital Management Рінат Ахметов став єдиним українцем, що потрапив у рейтинг ста найбагатших людей планети за версією агентства Bloomberg.

Статки українського олігарха за оцінкою Bloomberg станом на 23 січня сягнули 22,3 мільярда доларів (з початку року вони зросли на 5,2%, або на 1,1 млрд доларів, — повідомило ZN.UA.

РубрикиАнонс

Творчий вечір Дмитра Павличка

Вільний університет Українського клубу Одеси запрошує на творчий вечір видатного поета та перекладача, громадського і політичного діяча, Героя України Дмитра Павличка.

За плечима Дмитра Васильовича великий і насичений подіями та набутками шлях. Зовсім юним — 16-літнім — у 1945 році він потрапив до лабет сталінських каральних органів за звинуваченням у належності до УПА. Потім було навчання на філфаці ЛДУ, перші поетичні збірки, одну з яких — «Правда кличе», що побачила світ у 1958-у, за вказівкою партійних цензорів було знищено (увесь 18-тисячний наклад!).

РубрикиБез рубрики

Місто акацій чи пеньків?

/_f/2013/8.jpg 2013-й, оголошений Президентом України Віктором Януковичем Роком екології, почався в Одесі ударною «екологічною» акцією: 14 січня на території, прилеглій до готелю «Аркадія», були понівечені 78 дерев – їх крони зрізали на висоті від 1,5 до 3 метрів від землі. Від рук варварів постраждали шовковиці, тополі, акації, клени та каштани віком від 20 до 40 років, а замовниками знущання над деревами, як з’ясувалося, були представники ПАТ «Аркадія». Адміністративна комісія призначила штраф за кожне дерево у розмірі 17 гривень за одиницю.

20 січня на місці екологічного вандалізму відбувся мітинг на захист зелених насаджень. На зустріч з громадськістю прибули спеціалісти управління екологічного захисту та «Міськзелентресту».

Учасники акції ухвалили резолюцію і направили листи до одеського міського голови Олексія Костусєва та голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука з вимогою покарати винних і припинити безкарну вирубку дерев. Позови готуються і до суду.

Обурення громадськості спричинило відчутний резонанс у місті, тож чиновники зголосилися публічно відповісти на численні запитання і взяли участь у прес-конференції, зорганізованій обласною організацією НСЖУ.

РубрикиПозиція

Українофобія: лише два виходи

«Українофобія як історичне та суспільно-політичне явище: виклик та стимул для української нації» — саме так була озаглавлена лекція, прочитана нещодавно у Вільному університеті Українського клубу Одеси. Власним баченням теми поділився зі слухачами корінний одесит, історик та публіцист, громадський діяч, Олександр Музичко.

Промовець одразу підкреслив, що взяв саме цю тему, оскільки поняття «українофобія» (йдеться про ненависть, страх, антипатію до всього етнічно українського, до державності тощо) сьогодні чи не найпоширеніше поняття в інформаційному просторі України, яке «конкурує», напевно, лише з антисемітизмом і русофобією. Ми постійно чуємо звинувачення в українофобії на адресу певних політиків, громадських діячів та інших публічних осіб, причому дуже часто поняття українофобії примітивізується, розмивається і позбавляється реальних ознак, переміщуючись у сферу побутових образ та штампів (подібно до понять «фашизм» чи «нацизм»). Що ж стоїть за цим поняттям насправді, що це за явище і наскільки воно небезпечне, а головне — чи можна його побороти? Пошуком відповідей на ці питання і займався Олександр Музичко впродовж лекції.

РубрикиБез рубрики

Чаша терпіння — не бездонна

До участі у вуличних протестах вже готові вдвічі більше українців, ніж під час Помаранчевої революції. Якщо точніше, то готовність особисто брати участь у протестних акціях висловили 35% населення, не готові до цього — 51%, а ще частині було важко визначитися з відповіддю. Такі результати загальнонаціонального опитування фонду «Демократичні ініціативи», проведеного спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

Докладніше про результати дослідження рівня протестних намірів громадян — у розмові кореспондента «Еxspres.ua» з аналітиком «Демініціатив» Олексієм СИДОРЧУКОМ.

РубрикиБез рубрики

Стратегема*

Стратегема руйнування України розроблена за межами нашої держави, а її виконавці — серед нас. Для досягнення мети розробники стратегеми воліють мати при владі в Україні «своїх».

Перед виборами президента держави була організована газова провокація, мета якої — усунути конкурента. Так-сяк це вдалося. Терміново було замінено патріотично налаштованих керівників на всіх напрямках, на всіх рівнях. Звільненого свого часу з ганьбою «полковника» Д. Табачника знову призначають міністром освіти. Обійнявши високу державну посаду, він радить галичанам від’єднатися від України, бо вони, бач, не такі, як він. Табачнику здається, що він навчився мити руки раніше, аніж вони. Це не просто образа українців хамом, це спроба порушити стабільність у державі. Таке ставлення до частини країни пояснюється просто: галичани — кістка в горлі планів Табачника і компанії. Ймовірно, заява була узгоджена з вищим керівництвом. Припустімо гіпотетично, що було б з міністром-українцем, скажімо в Ізраїлі, як би він посмів озвучити щось подібне? Наші ж поліглоти і знавці творчості А. Ахметової та «великого українського поета» А. Чехова пояснили, що це, мовляв, його, Табачника, власна думка. Отакої!

Сором за таку наругу

Шановна редакціє! Прошу надати мені слово у вашій газеті. Гадаю, «Чорноморка» зможе вмістити мою громадянську несприйнятність дійсності, створеної нинішньою владою.

Багато про що можна писати й говорити з приводу абсурдів нашого життя. Але мене, як громадянина, корінного одесита, обурює і принижує практика формування так званої вертикалі нинішньої влади. Чомусь добираються ледь не всі керівні кадри переважно з Донецького кряжу. Ось і в нашому місті відповідальні посади в багатьох організаціях, підприємствах, установах чомусь доручаються уродженцям Макіївки чи Горлівки, Єнакієвого, Червоноармійська, інших міст і містечок Донбасу. Ведеться якесь масове «переселення народів» із східного регіону країни. То що виходить: увесь наш південний край, наша морська столиця України, як колись гордо іменували Одесу, вкрай збанкрутіли на кадри? Невже тут, на місці, годі знати гідних, освічених, фахово підготовлених людей, а треба їх «імпортувати» з тієї ж таки, скажімо, Горлівки?

РубрикиІнтерв’ю

Плата за землю: хто і скільки

Нормативна грошова оцінка земель — одна з основ ефективного використання земельних ресурсів. Це база для встановлення обґрунтованих платежів за землю, зокрема розрахунку орендної плати та визначення земельного податку.

Як визначають нормативну грошову оцінку земель, як впливає вона на податок на землю, де і як отримати інформацію про нормативну грошову оцінку своєї ділянки, — розповідає начальник управління ринку та оцінки земель Держземагентства України Анатолій КОЛОСЮК.

РубрикиБез рубрики

Конфлікт на рівні мораторію

Протистояння через несанкціоновані підвішування триває вже давно, але, схоже, незабаром проблема розв’яжеться.

Як пояснив технічний директор ВАТ «Одесаобленерго» Ярослав Процак, багато інтернет-провайдерів, операторів кабельного телебачення і деякі телефонні фірми, забезпечуючи свій бізнес, використовують об’єкти обленерго для розміщення на них власних комунікацій. І зрозуміло, без узгодження з енергетиками.

РубрикиІсторія

А ми тую славу... пам’ятаємо?

У ці січневі дні 95 років тому в Одесі йшли запеклі бої між частинами українського війська та червоногвардійцями. Серед захисників української революції проти нової, вже більшовицької, неволі мужньо бився і зведений ударний загін юнкерів Одеського військового училища та курсантів обох шкіл прапорщиків. Після триденного опору, зазнаючи тяжких втрат, юні герої з боєм прорвали вороже кільце…

Подібних епізодів, пов’язаних з випускниками колишніх військових училищ в Одесі, а нині — Одеської військової академії, було немало в історії цього навчального закладу. Біографії тих людей, котрі в часах української революції, Визвольних змагань стали відомими воєначальниками та показали своє вміння воювати, зразки синівської вірності Україні, незалежність якої була проголошена 22 січня 1918 року, а також їхній військовий досвід — усе це є тією багатющою духовною спадщиною, якою треба не лише пишатися, а й вивчати і знати її. І пам’ятати — це є моральним обов’язком і викладачів академії, і тих юнаків, котрі завтра стануть українськими офіцерами. Бо таки ж прийде час, і наша держава стане-таки українською, а її військо — гідним героїв, котрі в усі часи відстоювали її державність.

РубрикиОсвіта

Політично вмотивоване ЗНО

В Україні триває прийом реєстраційних документів від осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання в 2013 році (нагадаємо всім, хто має намір вступати цьогоріч до вишів, що документи прийматимуться до 5 березня).

А тим часом освітянсько-науково-політичними колами шириться обурення щодо змін, внесених Міносвіти до програми зовнішнього оцінювання з історії України. Деякі новації торкнулися і біології, програми з інших предметів міністерство вирішило не змінювати.

РубрикиБез рубрики

«Сонячний удар» посеред зими: Михалков знімає кіно в Одесі

«Сонце» російського кінематографа — відомий московський режисер Микита Михалков знімає кіно — «Сонячний удар» — на Потьомкінських сходах, під ними та біля них. До початку зйомок кіношники звели там воєнні бараки, встановили гармати, порозкладали мішки з піском — копошилися з декораціями та реквізитом, привезеними з Москви і позиченими на Одеській кіностудії. За декорації відповідала навіть погода: одеська зима, її тумани та дощі — «саме те, що було потрібним», за словами Микити Сергійовича. Під час екскурсії знімальним майданчиком режисер також розповів…

Про сюжет фільму

Картина «Сонячний удар» заснована на однойменному творі Івана Буніна та його заборонених «совєтами» щоденниках — на публіцистичному творі «Окаянні дні», де зображена революція 17-го року та її наслідки, зокрема — громадянська війна. Це поєднання непоєднуваних творів: перший — це любов, що летить, — коротка чуттєва лірична історія, а другий — це образа, розказана щоденнику. У 1920-у чоловік вимушено покидає Росію, згадуючи дивну любовну пригоду, що там трапилася з ним за дванадцять років до цього…

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua