РубрикиБез рубрики

Осередок духовного виховання

Недільна школа при церкві Різдва Христового УПЦ КП в Одесі

Церква в Україні здавна була не тільки домом молитви, а й осередком духовного виховання, культури. Де можна було дізнатися про події у світі? У панотця, бо панотець завжди якусь газету чи журнал передплачував. Де можна було розжитися на новий узор рушника, скатерки чи прошви? У паніматки. Де сільські діти здавна вчилися читати-писати? У церковно-приходській школі, бо світські почали відкриватися в селах, та й то не у всіх, тільки з другої половини ХІХ століття, з часів запровадження земств. Вони так і звалися «земськими» школами, й навіть у післявоєнний час (після війни 1941—1945 років) багато хто із старшого покоління «ходив у земську школу», тобто навчався в приміщеннях, збудованих земствами для сільських шкіл.

А проте й після заснування світських шкіл церква не втрачала свого статусу культурного осередку.

Ми — ті, що росли і вчилися за комуністично-атеїстичних часів, щоправда, більше знаємо про церкву не як про осередок культури, а як про розсадник «мракобесия», а про священиків — не як про пропагандистів моральності й духовних чеснот, а як про зажерливих і неосвічених дурисвітів.

Напевне, були й такі... Особливо тут, де під егідою Московського патріархату панувало і святокупство, і зневага до мирян, і порушення таємниці сповіді, бо інакше й не могло бути: московська церква, як тоді, так і тепер, служить, власне, не Богові, а своїй московській владі...

Та все ж і під московським омофором були і святі подвижники, і праведники. І було, ясна річ, безліч чесних, високодуховних пастирів, відданих Богові й справі спасіння своєї пастви. Просто ми ніколи не вчили творів про таких душпастирів.

А хіба читали ми в ті часи про галицьких священиків, які ще у 1816 році домоглися від австрійського сейму дозволу на навчання дітей у школах підавстрійської України рідною мовою? Хіба знали про те, як галицьке священство боролося з пияцтвом, що після російської окупації в Першу світову війну поширилося в Західній Україні? Ще й досі в горах, на роздоріжжях подекуди зберігаються «покаянні» хрести, вкопані за велінням священиків галичанами-п’яницями як знак розкаяння за пияцтво й обітниця зав’язати із чаркою.

Сьогодні Українська церква поволі починає згадувати свої давні духовні традиції й знову бере на себе місію не тільки церковного служіння й виконання треб та обрядів, а й духовного виховання народу, його євангелізації й катехізації. Адже не секрет, що навіть серед тих людей, які ходять до церкви чи замовляють молебні і панахиди, є дуже багато таких, котрі не розуміють суті цих дійств, а хрещені батьки, приносячи до Хреста немовля, не можуть прочитати ні «Отче наш», ні «Вірую».

Велику смуту в душах прихожан українських церков сіяли й ієрархи та служителі церков Московського патріархату своїми облудними заявами про нашу «неканонічність» та «безблагодатність», присвоївши собі й дату хрещення нашої землі, й наші святині, й усю славну історію нашої церкви, благословенної ще святим апостолом Андрієм Первозванним.

Та й діткам, які ходять до церкви, треба було багато чого пояснювати не мовою проповіді для дорослих, а по-дитячому просто й дохідливо, щоб у їхні дитячі сердечка западала любов до Христа, до Його Святої Матері, а нашої заступниці — Богородиці.

Все це спонукало нас до думки про необхідність відкриття при церкві Різдва Христового недільної школи. Ініціативу прихожан палко підтримав тодішній отець настоятель Віталій (Сеник), який і започаткував цю потрібну справу.

Спочатку ми збиралися в садочку біля церкви — якщо було літо, а взимку — в притворі, де були поставлені лавки для сидіння. Перші заняття в цій імпровізованій школі проводили: о. Віталій, який пояснював про смисл релігійних свят, обрядів, таїнств; Галина Могильницька — розповідала про історію Української православної церкви; Тамара Незвінська — знайомила слухачів з народними звичаями та з віршами українських поетів, присвяченими релігійним темам. Про історію одеських храмів дуже цікаво розповідав відомий письменник-краєзнавець Олег Олійників. З дітками та молоддю працювали наші невтомні просвітительки Галина Могильницька та Софія Шеренгова, які готували з ними різноманітні сценки на релігійні теми, концерти до громадських та релігійних свят, залучаючи до цієї справи й дорослих прихожан. На ці заходи запрошувалися й діти із багатодітних сімей.

Сьогодні, завдяки старанням отця Віталія і щедрості наших меценатів Анатолія Семеновича Редера та Олександра Федоровича Незвінського, ми маємо відремонтоване світле й просторе приміщення недільної школи. Подбали наші благодійники й про придбання столів, зручних стільців з високими спинками, дошки, телевізора.

13 листопада відбулися урочисті «входини». Владика Яків, архієпископ Одеський і Балтський, з новим настоятелем отцем Володимиром та причтом відслужив урочистий молебень, освятив приміщення, благословив нас на плідну працю з піднесення духовності і пропаганди християнських цінностей та вручив ордени меценатам.

Потім відбулися збори парафіян — засновників недільної школи, на яких ухвалили статут школи та обговорили кандидатури тих, хто вестиме в ній заняття. Завідувачем недільної школи при храмі Різдва Христового громада одноголосно обрала отця Віталія (Сеника).

Сьогодні наші «школярі», дорослі й малі, інтенсивно готуються до світлого Різдва Христового.

Запрошуємо всіх до нас! Приходьте самі й приводьте своїх діток — не пошкодуєте!

Олександра ІОНИК,
прихожанка храму Різдва Христового,
член парафіяльної ради.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.

 

 

Переглядів: 786
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua