РубрикиБез рубрики

Старчик Варсава

До 290-ліття від дня народження Григорія Сковороди

Григорій Сковорода — перший великий богослов і філософ України. А тепер і філософи Росії вважають його своїм родоначальником. Нехай, якщо у них нема свого...

Народився Григорій Савович Сковорода 3 грудня 1722 року у Гетьманщині в с. Чернухах і був сином козака Лубенського полку, у компуті (спискові) якого значиться ім’я його батька Сави.

У дитинстві батько віддав Григорія до Києво-Могилянської академії, де той добре вчився. Та за імператриці Єлизавети його забрали до Петербурга в царську капелу. З часом Сковорода знов повернувся на навчання до академії. Там він слухав лекції знаменитого Григорія Кониського з філософії, яка мала доводити людину до самопізнання і самовдосконалення. Кониський же зацікавив Сковороду піїтикою, духовними віршами і драмами. Лекції з богослов’я він слухав у С. Лянскоронського. Григорій пройшов всі класи в академії, та змушений був кинути навчання перед самим випуском, бо йому трапилася щаслива нагода поїхати за кордон при делегації генерала Вишневського.

Вільно володіючи латиною, німецькою, грецькою та іншими мовами, Сковорода безпосередньо познайомився з науковими досягненнями західноєвропейських філософів і вчених. На той час йому було вже 30 років. Він якраз заглибився у вивчення Біблії. Додому Сковорода повернувся високовченою людиною. Улюбленими його авторами були філософи і поети античності: Сократ, Платон, Аристотель, Демосфен, Горацій, Цезар, Корнелій Непот, Овідій; з церковних — Климент Александрійський, Максим Сповідник, Ориген, Діонісій, Ареопагіт.

В Україні Сковорода спочатку був викладачем у Переяславському колегіумі, та через непорозуміння з церковною владою почав найматися домашнім учителем до місцевих панів. Тоді вже філософ обрав життя просте, убоге, не шукав для себе нічого суєтного. Спав не більше чотирьох годин на добу, їв один раз на день, не вживав м’яса і риби, а тільки городину.

У 1759 році зайняв посаду вчителя Харківського колегіуму. На той час він разюче відрізнявся від загалу веселим характером, бадьорістю, поштивим ставленням до будь-кого. Любив відвідувати болящих, втішати всіх, хто попав у біду, ділив останній шматок хліба з бідними, друзів обирав по серцю. Сковорода був набожним, але без забобонів, любив науку без гордощів, обходження — без улесливості.

Харківський єпископ якось висловив бажання, аби Сковорода прийняв чернецтво, але той відповів: «Хіба ви бажаєте, щоб і я збільшив собою число фарисеїв? Їжте ласо, пийте солодко, одягайтесь розкішно — і ченцюйте собі на здоровля!» З часом обрав властиву собі, як він казав, стать, себто стежку життя, — кинув колегіум і зажив приватним життям. Як тоді мовили, став мандрованим вчителем всього українського народу. До Сковороди часто приходило багато всілякого люду за порадою і навчанням. І сам він теж звертався і писав листи до людей різних верств та станів, обговорюючи найбільш поважні й потрібні, на його погляд, для кожної людини філософічні питання — про Бога, людину, світ, Біблію, щастя. Для себе він обрав псевдонім «старчик Варсава». Старчик — це людина бездомна, несімейна, бідна: «Від бідних бідний народився, нужду підклав, нуждою вкрився».

Навіть перебуваючи в гостях у своїх друзів чи послідовників, Сковорода любив жити у них на самотині, без прислуги, на пасіках, в садах, де писав свої філософські твори, співав і грав на кількох інструментах. Він сам складав музику для церковних концертів, поклав на музику церковні псалми і духовні пісні. Філософ зовсім відмовився від грошей.

Сковорода бажав, щоб його філософічні і богословські погляди ширилися у суспільстві, бо вірив, що казав людям нове слово, яке змінить їхнє життя на краще. Він учив так, як жив, а жив так, як учив. У нього було багато друзів не тільки серед панства, а й серед селян. Дворян він кликав до морального відродження, до духовної волі. Та найбільше Сковорода любив жити серед селян, любив мандрувати з однієї слободи до іншої, з одного села в друге, з хутора в хутір. І всюди він був своєю людиною. Він віддавав людям все, що мав, — добру пораду усовіщання, навчання, приятельські докори за неправду. І втішався тим, що його мандроване учительство було корисним для людей…

Григорій Савич Сковорода помер восени 1794 року і похований у селі Пан-Іванівці Харківського повіту. На його могилі покладена мармурова плита, на якій вирізьблені слова ним же придуманої епітафії: «Міръ меня ловилъ, но не поймалъ».

Володимир БАГАЦЬКИЙ,
доцент кафедри культурології філософського факультету
ОНУ ім. І. І. Мечникова.

 

 

Переглядів: 692
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua