РубрикиБез рубрики

Фундуковий джек-пот

У всьому світі і науковці, і фермери, і бізнесмени закликають садити на вільних гектарах окультурену ліщину — фундук. Горішок цей не простий, а «золотий»: врожай дає чималий, до ґрунтів не вибагливий, морозостійкий, ще й прибуток неабиякий приносить. Фундуковий джек-пот уже зірвали Грузія, Туреччина та Італія — на експорті плодів вони роблять шалені гроші. Розбагатіти на горіхах можуть й українці.

До Європи фундук потрапив із Малої Азії і Кавказу. В колишньому СССР 25 тисяч гектарів відводили під плантації цього горіха. Ще тоді Іван Мічурін, який вперше почав культивувати в Союзі фундук, зауважив: ця рослина є «хлібом майбутнього», бо прибутки може принести чималі. Проте ніхто тоді біолога не послухав, про «золоті» горішки забули — нині культура зростає лише на 5 гектарах землі, пишуть «Новини Закарпаття».

Закарпатська
«золота жила»

Цілий фундуковий ліс виростив удома 59-літній Іван Федак із села Тарнівці, що на Ужгородщині. Вже 15 років довгими рядами на обійсті господаря «шикуються» майже чотири сотні фундуків. З однієї рослини Іван Іванович збирає 4—5, а то й 8 кілограмів плодів. Аби краще вродило, радить людям садити фундук на півдні і підживлювати старим перегноєм. А ще — добре поливати й обрізати молоді гілочки, щоб міцно кущі зростали.

«Фундук привіз зі Словаччини та Угорщини, — розповідає. — Са­джаю, як вітер гуляє — щоби запилювалися гарно. Добре було б людям культивувати фундук в гірській місцевості і де ліс вирубали та нічого не росте. Горіхові кущі дають гарний прибуток. Наприклад, закарпатці горіхи могли б збувати кондитерським фабрикам і за кордон».

Квітнути фундук починає наприкінці зими — ще в січні-березні зацвітає «сережками». Плодоносить на четвертий рік після посадки. І хоч особливих ґрунтів не потребує (росте навіть на гірських схилах, по дну балок, у заплавах і річкових долинах), все ж краще культивувати його на орних родючих землях.

Якщо господар свої кущі добре догляне, вони даватимуть плоди років 75—100, а то й більше. Тим паче, що особливої уваги рослина не потребує. Найкраще на закарпатських землях почуваються, насамперед, європейські великоплідні сорти — барселонський, варшавський червоний, галле, які здавна відомі українським садівникам і добре себе зарекомендували. Достигають у вересні-жовтні, можуть як запилювати одне одного, так і самозапилюватися.

Вчені довели, що фундук на диво стійкий до морозів — на Кубані, коли термометри фіксували майже —40, деревина не померзла! Горіхові кущі, посаджені в Україні в 1970—1980-х роках, витримали 30-градусні морози.

Горішки дуже калорійні, містять олію, білки, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі та мікроелементи. Фундук зміцнює імунітет, розчинює каміння в нирках, очищає організм, допомагає при варикозі, анемії, покращує роботу головного мозку, серця, сприяє росту м’язів. Фундуком приправляють м’ясо, овочі, з горішків отримують пасту, борошно, смажать їх, цукрять, солять… Ласувати ними дозволяють навіть хворим на цукровий діабет. Фундук добре відновлює сили: ще на початку нашої ери плоди включали до раціону римських вояків. А щоби в холодну пору вранці зігрітися, на сніданок до омлету лікарі радили додавати товчених горішків з чорним перцем.

Нині ж диво-горіх може порятувати закарпатське село. Садівники й підприємці порахували: аби засадити фундуком один гектар, треба не більше 20 тисяч гривень. Зате як вродить — у рік на горіхах можна заробити 200—250 тисяч. Якщо ж «офундукувати» 20 тисяч гектарів українських земель, то вже незабаром на експорті наша держава матиме щороку понад 5 мільярдів гривень.

Горіх дає «капусту»

Наразі Туреччина та Італія — лідери експорту фундука, зокрема й на ринок України. Цьогоріч саме фундук вивів Грузію на друге місце в світі — лише торік тут зібрали 35 тисяч тонн горішків й експортували їх більш ніж на 130 мільйонів доларів. Збувають плоди грузини до європейських країн, Азербайджану, Ірану, Китаю, США, Канади. Взялася за фундук і наша сусідка Молдова — валовий збір тут зріс на 70%. Поляки теж не забарилися — вже на 4 тисячах гектарів вирощують горіхові кущі. Почали культивувати фундук й австралійці, чилійці, аргентинці, африканці. Як у воду дивилися — фундук нині дуже дорогий, а попит на ці лісові горіхи щороку у світі зростає на два відсотки.

У Грузії навіть цілі фундукові фабрики є, де працевлаштовані сотні людей. До того ж, USAID (Агентство міжнародного розвитку США) і компанія АgriGeorgia за підтримки міністерства сільського господарства Грузії і місцевої влади розробили проект, за яким за три роки навчать понад 2 тисячі фермерів, як вирощувати фундук за сучасними технологіями.

Майбутнє економіки України, кажуть експерти, за фундуками. Адже горіховий ринок у державі пустує, і це при тому, що і клімат, і земля вирощувати цю культуру дозволяють. Попри це, 99% фундука до нас завозять із-за кордону. Нині в Україні імпортних горіхів — на 800 мільйонів доларів! А ці гроші ми могли б заробляти самі… Зараз в Італії викорчовують оливкові гаї і саджають замість них фундукові, бо вони більш рентабельні, українські ж ґрунти заростають бур’янами.

Фундук — не дундук

Фахівці Української горіхової асоціації вважають фундук одним із пріоритетів горіхівництва й закликають перетворити державу на головного експортера горіхів на внутрішньому і євроринку. Тому й розробили національну Програму розвитку горіхо­­п­лідних культур до 2025 року.

«1000 гектарів деградованих земель, засаджених цими культурами, зможуть, починаючи з четвертого року, давати понад 120 мільярдів гривень прибутку на рік.

Потенціал України складає понад 170 мільярдів гривень на рік», — зауважує голова ради асоціації Володимир Пахно. Громадські активісти переконані: треба залучати інвесторів, відмінити закупівельні акти з імпортерами і підтримати вітчизняного горіхівника. І хоч на українському ринку нині горіховий дефіцит, однак прогнози втішні. Якщо малі й середні підприємці закладуть плантації фундука і зачекають кілька років, то зможуть заробляти чимало грошей.

Заохочують саджати фундук і українські пасічники. Порода є добрим медоносом, а оскільки цвіте рано, живить бджіл пилком і не дає їм голодувати. Вітчизняні ж зимостійкі високоврожайні сорти вже понад 50 років виводять в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства й агролісомеліорації імені Г. Висоцького.

Переглядів: 699
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua