РубрикиБез рубрики

На саргана

31  жовтня — Міжнародний  день  Чорного  моря

Минулої неділі мій добрий знайомий дядя Жора, як він себе сам звик називати, запросив мене на море на риболовлю. Я погодився, бо знав, що за прогнозом це остання тепла неділя жовтня, то чому б, справді, не побувати на морському березі. З собою взяв ще й внука.

— А що будемо ловити? — поцікавився я у рибалки.

— Саргана, — відповів він. — З кінця серпня до пізньої осені — це його час.

— Ну, бичка чи ставридку — це мені знайоме. А що за риба сарган?

— Почекай, сам побачиш…

На пляжі «Ланжерон», куди ми подалися, вразила майже літня картина — повнісінько відпочиваючих: одні прогулюються, другі, роздягнувшись, засмагають, а треті, певно, найвідважніші, ходять по воді чи й купаються. Вода, щоправда, була не літньої температури, але й не зимової. Лагідно світило сонечко, і дув помірний вітерець, здіймаючи в морі невелику хвилю.

Примостившись на одному з пірсів, ми розмотали снасті. Дядя Жора дав мені спінінг, обладнаний безінерційною котушкою, жилкою середнього діаметру, ковзаючим поплавком і грузилом, від якого йшов довгий поводок з невеликим гачком з довгою дужкою. Як пояснив мені досвідчений рибалка, снасть виготовлена з таким розрахунком, щоб подати рибі приманку на глибині, меншій, ніж півтора метра. Помічено, на такому рівні сарган клює найохочіше. На гачок обережно начепили живу фіринку, якої Георгій наловив напередодні сіточкою. Закинули ми спінінги і стали чекати.

Поруч сів внучок з вудочкою на бичка. Він уже спіймав одного, другого, третього, а ми все чекали свою велику рибу.

Незбагненне, не осягнуте до кінця це заняття — єднання з природою, розчинення в її матерії. І тут нема особливого значення, який улов дістався рибалці чи й зовсім не пощастило. В усіх випадках рибалки повертаються з водойми наче духовно збагачені. Можливо, тому, що вирвалися з круговерті домашніх проблем, побували наодинці з простором, вважай, вічністю, і щось відкрили для себе особливе.

Звичайно, любительська риболовля має й економічний підтекст, але навіть якби народні обранці домоглися, щоб в усіх магазинах продукти видавалися безплатно, все одно охочі не відмовилися б від цього заняття.

Опоненти, здебільшого люди дуже практичні, не розділяють рибальського захоплення. З дитинства пам’ятаю, як сусіда, котрий, як тоді говорили, «вмів жити», повчав свого сина, мого ровесника Вовку: «Риба та зайці заведуть у старці». Втім, ми з Вовкою частенько бігали на річку з вудочками.

Тоді ми ще не знали, що навіть олімпійські боги не гордували цим заняттям. На фресці одного з будинків Помпеї зображені Венера та Амур з вудочками в руках. Так само любили проводити час китайські імператори і філософи, історичні діячі Європи. Зокрема, давньоримський полководець Марк Антоній і цариця давнього Єгипту Клеопатра, закохані одне в одного, теж знаходили час, щоб посидіти з вудочками біля ставка. Про це у своїй книзі «Рибна ловля в усьому світі» розповідає німецький фахівець з історії рибальства Андреас фон Брандт.

Сьогодні любительське рибальство стало масовим видом відпочинку. Всі пірси, які ми бачили, були всіяні рибалками різного віку і різної статі. І, певно, не один з них у ці хвилини подумки спілкувався і з рибами, і з птахами, як Сантьяго — герой Ернеста Хемінгуея з твору «Старий і море».

Нашу увагу привернули рибалки з сусіднього пірсу. Один з них, одягнувши шерстяний светр та приладнавши легку підводну маску і ласти, пірнув під воду. Як з’ясувалося, він затягував у море гумовий амортизатор.

— Так-так, на резинку теж ловлять, — мовив мій напарник. — І кажуть, ще успішніше, ніж на вудку.

— А що з цього саргана можна приготувати? — запитав я.

— А що завгодно. Можна смажити, солити, коптити...

Раптом спінінг у моїх руках добряче сіпнуло, і жилка полетіла вперед. «Підсікай», — порадив хтось із вболівальників. «Ні-ні, не поспішай, — сказав дядя Жора. — Треба дати час рибині пропустити живця через свій подовжений рот, інакше випустить — і все». Так я і вчинив і був винагороджений чудовою рибиною з блискучим окрасом боків і темно-зеленою спиною, з тонким і довгим ротом, схожим на дзьоб.

Пізніше я поцікавився, що кажуть про саргана у літературі. Відомий дослідник Чорного моря — член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Ювеналій Зайцев у своїй популярній книжці «За склом підводної маски» пише:

«Дуже своєрідна подовжена форма тіла саргана, чи морської щуки. Його сильно витягнуті щелепи оз­броєні численними зубами. Довжина тіла найбільших рибин, виловлених в Одеській затоці, досягає 65 сантиметрів. Сарган — хижа риба, яка харчується хамсою, шпротами та іншими видами. Нерідко в шлунках сарганів зустрічаються наземні комахи, яких вони схоплюють з поверхні моря. Кістки саргана зафарбовані у зелений колір одним із пігментів жовчі — білівердіном. Цей вид — родич далекосхідної сайри, і їхні смакові якості близькі».

Нерідко саргана ще називають рибою-голкою, якої є кілька видів. Але це неправильно, сарган значно більший за неї.

Різні думки викликала в мене моя рибальська удача. Пригадалося, що два роки тому фахівці України та Росії провели паралельну перевірку використання державних коштів та інших джерел фінансування, спрямованих на регулювання, охорону, вивчення та відтворення водних біологічних ресурсів й екологічну безпеку в Азово-Чорноморському рибопромисловому басейні. Її підсумки розглянули на спільному засіданні колегій рахункових палат обох держав. На ньому, зокрема, констатувалося, що порівняно з довоєнним періодом річні улови азовських риб зменшилися в 10—15 разів, а їх видова різноманітність — утричі. А за роки незалежності України вилов у Чорному морі скоротився більш ніж у чотири рази (з 911 тисяч тонн у 1991-у до майже 257 тисяч тонн у 2009-у). Якщо у ХІХ столітті біля берегів Криму виловлювали близько 60 видів риб, то через сто років — лише чотири.

В інтерв’ю нашій газеті керівник Одеського філіалу Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського НАН України, доктор біологічних наук, професор Борис Александров, розмірковуючи про зміну в екосистемі, говорив:

— Одна з її причин — евтрофікація, коли потужна хвиля фосфатів і нітратів спричиняє бурхливий розвиток фітопланктону. Це явище призвело до того, що різноманітність риб у нас скоротилася, а промислові екземпляри у своїй більшості стали недовголітніми, тобто з дуже невисоким темпом росту і життєвим циклом. Але це дрібна риба, в основному шпроти і хамса. Одночасно триває процес біологічного забруднення. Так ми називаємо вселення сторонніх організмів, які ніколи раніше у нашому морі не водилися. Вдумайтеся, нині тут налічується близько 190 видів живих організмів і рослин, завезених сюди людиною. Багато з них непрохані, які потрапили сюди разом з баластними водами. Багато біди наробив, зокрема, реброплав-мнеміопсис, виходець із заток атлантичних берегів Північної Америки. Цей хижак, близький родич медузи, який харчується зоопланктоном, ікринками і личинками риб, на новому місці настільки розмножився, що його загальна біомаса наблизилася до мільярда тонн. Збитків, яких він завдав запасам хамси, міжнародні експерти оцінили у 200 мільйонів доларів.

Водночас вчений зазначив, що за останні роки екосистема Чорного моря дещо поліпшилася. Вона стала різноманітнішою. Тут з’явилися організми, які були занесені до Червоної книги. Скажімо, морський коник. З’явилися у нас краби, яких ми не бачили кілька десятків років. Це є наслідком меншого біогенного навантаження, яке завдають морю річкові стоки. Певне, це пов’язане зі зміною технології обробітку землі, при якій сьогодні менше використовуються мінеральні добрива.

Як на мене, то про добрі тенденції свідчить і те, що біля одеських берегів побільшало саргана, катрана, луфаря, барабулі, чи султанки, яку так називають за давньою легендою, начебто вона була першою стравою на столі турецьких султанів...

Спіймав саргана і дядя Жора. Але найврожайнішим виявився улов онука, принаймні за кількістю особин. Хочеться вірити в те, що ми збережемо море чистим, що воно стане багатшим і що до внука ще припливе його велика рибина.

Валентин ЩЕГЛЕНКО.

 

Переглядів: 751
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua