РубрикиБез рубрики

...Й досі наче кріпачки

З ініціативи Організації Об’єднаних Націй 15 жовтня відзначався Всесвітній день сільських жінок. Така увага до представниць слабкої статі, що проживають у сільській місцевості, не випадкова, адже, за даними ООН, вони складають чверть населення планети, отже, безпосереднім чином впливають на її майбутнє. Розширення прав і можливостей сільських жінок — вагомий потенціал у вирішенні багатьох планетарних проблем, зокрема продовольчої.

Наскільки захищеними є права сільських жінок в Україні? Які можливості реалізувати власні здібності та плани вони мають? Про це розмова з Оленою СУСЛОВОЮ, керівником Інформаційно-консультативного жіночого центру (ІКЖЦ), який віднедавна реалізує проект «Розширення прав і можливостей сільських жінок як інструмент до зменшення дискримінації за ознакою статі».

— Насамперед, хотілося б дізнатися, наскільки актуальною для України є проблема щодо становища сільських жінок? Питання не випадкове, адже про цю категорію населення у нас згадують настільки рідко, що складається враження, ніби проблеми просто не існує.

— Це абсолютно помилкове враження. Становище сільських жінок у нашій країні непросте, а замовчування проблеми жодним чином не сприяє її вирішенню. Навпаки, воно показує, що на державному рівні йому приділяють надто мало уваги. І це при тому, що у сільській місцевості проживає понад 8 мільйонів жінок — суттєва частка наших співгромадян.

Поки що спостерігаються істотні ґендерні розриви та перекоси: життя сільських жінок докорінно відрізняється від життя городянок, і так само воно відрізняється від життя сільських чоловіків. Головна відмінність — у доступі до переважної більшості ресурсів: інформаційних, фінансових, комунікативних, освітніх тощо. Навіть якщо такі ресурси наявні, селянка часто не має часу, знань та грошей, аби скористатися ними. Адже саме на неї лягає основний тягар з виховання дітей (до речі, саме в селах проживає переважна більшість українських багатодітних сімей), догляду за присадибним господарством. Сільські жінки потерпають через низький рівень медичного та побутового обслуговування. Їм важко працевлаштуватися. Досить часто працюють у важких немеханізованих умовах, наче кріпачки. Та й заробітки мають менші порівняно з чоловіками, навіть якщо виконують однакову роботу.

З огляду на все це сільська жінка потребує не просто уважного та турботливого ставлення, а й неабиякої підтримки.

— Які перспективи бачать міжнародні організації, зокрема ООН, у розширенні прав та можливостей сільських жінок?

— 56-а сесія Комітету ООН зі становища жінок, яка відбулася наприкінці лютого — початку березня нинішнього року, була присвячена темі сільської жінки. За підрахунками міжнародних фахівців, є вагомі перспективи до збільшення продуктивності праці жінок у сільському господарстві на 20—30%, а це сприятиме зростанню національного агровиробництва на 2,5—4% і позитивно позначиться на подоланні продовольчої проблеми.

На жаль, не всі рішення та рекомендації міжнародних організацій втілюються у наших реаліях. Варто нагадати, що Україна ще 1980 року ратифікувала Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), в якій є стаття, присвячена сільським жінкам. Та чи стало це нормою нашого життя? Питання, як то кажуть, риторичне.

— За останні роки на селі відбуваються серйозні зміни. Зокрема, розвивається приватна власність, змінюються технології тощо. Як це позначається на житті селянок?

— Ми справді в останні роки дедалі частіше говоримо про вагомі перспективи розвитку аграрної галузі в Україні. Ми почали збирати рекордні врожаї зернових, плодоовочевих культур, це позитивні тенденції. Але ж соціально-економічна ситуація на селі залишається складною. Сільське населення продовжує скорочуватися, занепадає соціальна інфраструктура.

За офіційними даними, 36% сімей у сільській місцевості живуть за межею бідності. Досить часто нестатки зачіпають саме жінок, особливо літніх.

Інший факт — 59% сільських будинків зведено понад 50 років тому. Давайте згадаємо, як тоді будували. Переважно будували не цегляні, а дерев’яні оселі, глиняні чи саманні. Зрозуміло, які там умови проживання, про зручність та комфорт говорити годі. Бо, за технічними показниками, в дерев’яний будинок не можна навіть провести газ.

Лише 24,3% сільських домогосподарств мають водогони. 12,3% домогосподарств мусять носити воду на відстань понад 200 метрів. А хто, переважно, носить воду? Зрозуміло, що жінки. Вони мають приготувати їжу, щось помити, випрати, напоїти домашню худобу тощо. Коли така жінка набігається за водою цілий день, чи можна уявити, що увечері вона сяде до комп’ютера, під’єднається до Інтернету і просуватиме світле майбутнє рідної країни? І таких аспектів чимало.

— Втім, є дані, що 40% сільських жінок України мають вищу освіту. Якщо це відповідає дійсності, то показник виглядає унікальним, бо третина сільських жінок світу загалом залишаються неграмотними.

— Рівень освіченості сільських жінок вищий порівняно із сільськими чоловіками. Та проблема в тому, що саме жінкам важче реалізувати свій освітній потенціал, знайти роботу, відповідну до своєї кваліфікації. Високими є показники представництва сільських жінок у місцевих органах влади. Однак вони переважно працюють у середній ланці, а до вищих керівних посад не можуть пробитися.

Сьогодні в світі акцент робиться на постійну, безперервну освіту та самоосвіту. Це додає фахівцям мобільності, спроможності опанувати нові спеціальності та знайти потрібну роботу. На жаль, для українських селянок такі підходи залишаються недоступними.

— Наскільки активні наші сільські жінки у підприємницькій діяльності?

— За офіційною статистикою, 18% фермерських господарств очолюють жінки. У віданні цих господарств перебуває 15% землі, яку вони обробляють. Однак чисельність жінок, які працюють у фермерських господарствах, з 2005-го до 2010 року скоротилася майже вдвічі — із 44,7 тисячі до 26,9 тисячі.

Розмовляючи з жінками-фермерами, я запитувала, що спонукало їх до підприємництва. І часто доводилося чути у відповідь: я не хотіла залишати своє село. Така ініціативність була наче противага відчайдушним поїздкам односельчанок у закрайсвіття на заробітки. Мовляв, ви шукаєте долі в Італії та Іспанії, доглядаючи чужих дітей та літніх людей, а ми доведемо, що реалізуватися можна й тут, вдома. І починали займатися органічним землеробством, зеленим туризмом, створювали сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, розвивали одноосібні господарства.

Сільський бізнес переживає свої труднощі: постійно виникають проблеми з реалізацією продукції, з доступом до кредитних ресурсів, до нових технологій тощо. Витримати конкуренцію вдається не всім. Але я б хотіла все-таки додати оптимізму: жінки, які зуміли проявити та відстояти власну ініціативу, й надалі не пастимуть задніх, а намагатимуться поліпшити власний добробут і змінити загальну ситуацію на краще.

— Хто має опікуватися вирішенням проблем сільських жінок в Україні?

— 18 вересня у Комітеті Верховної Ради з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин відбувся «круглий стіл» «Забезпечення прав та можливостей сільських жінок в Україні». Його проведення також ініціювали Програма сприяння парламенту та низка громадських організацій, серед яких і наш Інформаційно-консультативний жіночий центр. Ми обговорили проблеми сільських жінок на такому високому рівні, який дає підстави сподіватися, що позитивні зрушення неодмінно здобудуть законодавчу підтримку. До 2010 року в Україні діяла Державна програма з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві, але нова досі не ухвалена. І тут є над чим працювати.

Під час підготовки «круглого столу» до всіх обласних державних адміністрацій були надіслані листи з проханням надати інформацію, чи ухвалені на місцевому рівні програми щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок, зокрема сільських. На жаль, на місцевому рівні така робота проводиться вкрай слабко. А з деяких облдержадміністрацій надійшли відповіді, що... проблем у тамтешніх сільських жінок нема, тому нема й програм щодо їх підтримки.

Я думаю, сьогодні найперше треба налагодити безпосередні та довірливі контакти між владою та сільськими жінками. Допомогти у встановленні такого діалогу мають громадські жіночі організації, які працюють в Україні, та міжнародні інституції. До речі, багато серйозних міжнародних донорів обов’язково передбачають ґендерну складову в своїй роботі. Часто саме завдяки їхній підтримці сільським жінкам вдавалося реалізовувати свої ініціативи, загалом долати труднощі.

— Яку мету має ваш проект?

— Завдяки різним програмам міжнародних донорів, українських сільських жіночих організацій, іншим ініціативам і просто тому, що жінки вже вирішили, що годі чекати, утворився певний прошарок сільських жінок-лідерок. Це — сільські голови, сільська інтелігенція (педагоги, медики), а також фермерки.

Наш проект, підтриманий Фондом прав людини Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів, власне і спрямований на тих жінок, які сьогодні є на лідерських позиціях. Поки що їх небагато, ми хотіли б їм допомогти, щоб вони не боялися захищати те, що мають і вміють, на будь-якому рівні.

Максим НАЗАРЕНКО.
Національний прес-клуб «Українська перспектива».

Переглядів: 841
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 25 грн.
  • на 3 місяці — 75 грн.
  • на 6 місяців — 150 грн.
  • на 12 місяців — 300 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua