РубрикиБез рубрики

Євангеліст з Основи

Як селянин Іван Онищенко Петербург переполохав

У кожному місті, селі зазвичай люди пишаються своїми знаменитими земляками. У нашому селі Основа Березівського району було їх двоє.

Це — Савелій Гончаров, професор колишнього Новоросійського університету, нащадок смоленських переселенців, які переїхали у наші краї ще на початку ХІХ століття. Він помер з голоду в 1930-і, а сестра його, баба Дуня, прожила до кінця сорокових років минулого століття, тож я її пам’ятаю.

А найзнаменитішого в Основі чоловіка, якого нарекли «Євангелістом», — Івана Онищенка й досі мають за легендарну особистість. Як переказують, він був першим на теренах тодішньої Російської імперії протестантом.

Що таке протестантизм? Либонь, багато хто не відає про причини його появи. Він виник у Західній Європі як спротив передових, мислячих людей офіційній (католицькій) церкві, бо вона приховувала справжнє Слово Боже від простих людей. Натомість католики стали засновниками інквізиції. У Середні віки вогнища, на яких спалювали так званих єретиків, палали в багатьох містах Європи. Саме в такий спосіб офіційна церква розправлялася з інакодумством. Вона впровадила й таке ганебне явище, як індульгенція. Багатії відкупляли свої гріхи за гроші, більше того — платили ті гроші наперед, за гріхи майбутні.

Та незабаром у Європі почалася Реформація. Першим реформатором став англієць Джон Вікліф, який переклав Святе Письмо з латини на англійську мову, роздавав Євангеліє простому люду. А потім у Богемії (нинішня Чехія) з’явився відомий реформатор Ян Гус. Він відкрито виступив проти заборони з боку католиків вивчати простому народу Слово Боже, чим викликав гнів церкви і зазнав жорстоких переслідувань. Європа була збурена, виникли навіть так звані гуситські війни. Після тривалих гонінь і численних судів Яна Гуса за ту сміливість засудили до смертної кари через спалення як єретика. А через рік така ж доля спіткала його друга і сподвижника Ієроніма. Обом їм нині стоять пам’ятники у Празі.

Наприкінці XVI століття у Німеччині з’явився відомий реформатор-богослов Мартін Лютер. Його також, як і попередників, переслідувала офіційна церква, а потім він був відлучений через папський суд від католицької віри.

Та повернімося до нашого земляка, проповідника-євангеліста Івана Федорович Онищенка. Він народився у багатодітній селянській родині у 1830 році. Ставши юнаком, аби допомогти батькам, почав працювати в наймах у німців-колоністів. Села Рарбах і Вормс заснували німецькі переселенці на початку ХІХ століття. В кожному з них була кірха. Але значна частина жителів цих сіл до кірхи не ходила, а збиралася в однодумців, у тих, хто мав просторе приміщення. Там вивчали Євангеліє, слухали проповіді, співали псалми. У цих людей і працював Іван Онищенко.

Спочатку спостерігав, як баптисти моляться, а коли почав розуміти німецьку мову, став брати участь у тих зібраннях. У 1852 році за його наполегливими проханнями (німці боялися православної влади) Онищенка охрестили в Південному Бузі, неподалік Вознесенська. В цей час в Основі вже існувала невелика штундистська община, де Онищенко став проповідником.

Ось як розповідали про Івана Онищенка його сучасники. «Був він високим на зріст, волосся русяве, очі блакитні, коли говорив, то так переконливо, що перед ним не могли устояти навіть православні ієрархи, адже він знав напам’ять Новий Заповіт».

Общини штундистів почали з’являтися і в інших селах повіту. Спочатку у Ряснополі, потім — у Софіївці та Березівці. Влада забила тривогу, штундистів почали жорстоко переслідувати. Місцеві п’яниці кидали каміння, де проводилося зібрання. Онищенка кілька разів заарештовували і тижнями тримали в буцегарні в Одесі і Березівці. У цих умовах проповідник змінив тактику. Він узяв скриньку з шевським інструментом і почав ходити по селах, лагодив безкоштовно людям взуття і водночас проповідував. Час від часу з’являвся в Основі, але не надовго — боявся арешту. Так тривало аж до 1858 року. Під час відвідин батьків Івана заарештували і відправили у в’язницю до Херсона (тоді він був центром губернії, а Одеса — лише повітовим містом). Спочатку Онищенка тримали в камері попереднього ув’язнення, але після того, як більшість ув’язнених пройнялися проповідями євангеліста, православний священик наполіг перевести його до камери, де сиділи кримінальні злочинці. Тут чули, як в інших камерах вечорами в’язні співають «Отче наш». І коли побачили проповідника, багато хто зустрів його з цікавістю, а дехто агресивно.

Щоранку після сніданку Іван виймав з-за пазухи Євангеліє і починав проповідь. У камері була сотня людей, і багатьом імпонувало, що цей молодий і вродливий чоловік страждає за віру. А ще вони дивувалися його поведінкою. Щоразу всю передачу від родичів з Основи він віддавав на загал. Батьки привозили домашнє печиво, сало і завжди цеберко степового меду. І згодом сталося диво: головний кримінальний авторитет на прізвище Бернацький увірував, і в камері кримінальних злочинців теж заспівали псалми. Наглядачі розгублені, не знають, що діяти.

Слава Онищенка була відома не тільки на півдні України, а дійшла і до Петербурга, звідки надійшов наказ прискорити слідство.

Судили Івана Онищенка у травні 1858 року. На суд прибуло багато православних ієрархів, вони впливали на процес. Суддя сказав Івану: якщо він відмовиться від своєї віри і повернеться до православ’я, то його відпустять додому прямо із зали суду. Відповідь Онишенка: він вірує у живого Бога і Святе Євангеліє, яке простому народові не відоме. Один з православних ієрархів підбіг до нього і вдарив, почав з дикою люттю кричати, що той — єретик. Підсудний відповів словами Ісуса Христа: «І за слово моє гонимі будете».

Родичі разом з батьком Івана приїхали з Основи, коли йому вже винесли вирок. Звинуватили в тому, що його дії загрожують устоям держави. Присудили довічне заслання у віддалений край Сибіру. Ось він, вирок в оригіналі: «Именем его Императорского величества крестьянин Онищенко Иван Федорович, 1830 года рождения, обвиняется в совращении православного христианства в еретическое штундистское течение, чем подрывается не только православная церковь, а и государственный строй. Согласно Уголовному кодексу по статье 74, Онищенко проговаривается к ссылке в отдаленные места Сибири пожизненно. Учитывая уважение им государственных законов и его добрый нрав, Онищенко разрешено без конвоя за свой счет проследовать в место назначения. Суд постановляет выдать Онищенко свидетельство, которое является ему документом при обязательной отметке в местах, по которым он будет проходить. Средств на дорогу ему не выдается».

Влада винесла Іванові Онищенку вирок, якого досі нікому не виносили. Мабуть, тому, що цей процес сколихнув громадську думку, за ним стежили не тільки в Росії, а й за кордоном. Онищенку співчував і допомагав начальник Херсонської в’язниці Кузьменко. Після того, як Іван Федорович пішов на заслання, з цієї в’язниці було відпущено на волю (помилувано) третину в’язнів, прихильників вірування Онищенка. Одне слово, цей селянський син, наш земляк, розворушив застійне болото величезної рабовласницької імперії. Все це відбувалося напередодні скасування кріпосного права.

Наприкінці 1860-х влада почала менше переслідувати баптистів. Але коли в сімдесятих роках у Петербурзі на посаду генерал-прокурора призначили сумнозвісного Побєдоносцева, репресії проти віруючих посилилися знов.

З Петербурга прислали в Основу чиновника. Йому належало дослідити, що ж це за нове вірування. Коли він повернувся з відрядження, доповів: називають нововіруючі себе баптистами (з грецької означає «занурення»). Коли приймають хрещення, занурюються у воду з головою. Це означає, що гріхи залишаються у воді. Приймають хрещення у свідомому віці. Збираються у того, хто має велику світлицю, читають Євангеліє, слухають проповіді і співають псалми. Для цього багато хто вивчив грамоту. Часто до того темний, неписьменний селянин після увірування кидає пияцтво, лихослів’я, більше не палить. Баптисти не визнають ікон та поклоніння мощам, але шанують і відзначають майже всі свята, як і інші християнські конфесії.

Та продовжу оповідь про Івана Онищенка. Після вироку батько проводжав його на бричці до великого повітового села, де їх тепло зустріла община баптистів. Далі Іван попрямував до Сибіру сам. У кожному населеному пункті за пред’явленням свідоцтва йому давали постій. І скрізь, де він зупинявся, проповідував Євангеліє. Маршрут вибрав південними теренами. Херсонська, Катеринославська губернії, донецькі степи, потім край війська донського й так аж до Волги. Після переправи через річку прямував уральськими степами. Кілька днів перепочив на місці, де відбував солдатчину Тарас Шевченко — в Орській фортеці. Два роки мандрував до місця поселення у районі Іркутська, де відбували каторгу декабристи. Листи до батьків в Основу приходили після його поселення три роки, а потім листування припинилося. Либонь, його подвижництво дратувало шовіністичну, самодержавну владу і було вирішено покласти цьому край.

Ось такі люди вийшли з нашої Основи. Зараз про подвижництво Івана Федоровича Онищенка, крім баптистів та істориків, мало хто знає. Як пишеться в Слові Божім, «нема шани пророку в своїй вітчизні». На жаль, це справді так.

Микола ЛАБУНСЬКИЙ.
м. Іллічівськ.

Переглядів: 1180
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 25 грн.
  • на 3 місяці — 75 грн.
  • на 6 місяців — 150 грн.
  • на 12 місяців — 300 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua