І знову роздоріжжя...

Українське суспільство вступило у відповідальну пору: йдемо до виборів. Засоби масової інформації аж захлинаються, закликаючи, агітуючи, рекламуючи. З білбордів посміхаються знайомі обличчя політиків. Усі зустрічі, ток-шоу за участі кандидатів у народні депутати просякнуті самовихвалянням, часто — безкультур’ям і, найгірше, — паплюженням опонентів.

Німецький канцлер О. Бісмарк колись писав: «Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання й до виборів». А хіба ж ми цього не знаємо? Що й казати, пережили вже не раз розчарування, а все одно в розмовах тільки й чуєш: «Я їм не вірю», «Мені він не подобається». Та хіба політик — це панночка, яка повинна подобатися? Аналізувати треба, шановний виборцю! Яка життєва позиція того чи іншого політика? Скільки разів перебігав він з партії в партію? Як голосував у парламенті? Як часто взагалі з’являвся у залі Верховної Ради, займаючись під прикриттям депутатського мандата «нахапуванням» мільйонів?

Верхом цинізму вважаю слова «От стабильности — к благополучию». Отже, виявляється, у нас уже наявна стабільність у всіх сферах життя, але ми цього не помічаємо! Викликає «замилування» білборд, що красується в нашому місті: «Думай и говори на родном языке». Спасибі, дозволили… «Хароші» люди.

Треба зовсім не вміти думати, щоб вірити в те, що можна «вернуть страну народу». Нехай спочатку вибачаться перед українським народом за всі скоєні злодійства та повернуть мільярди, нахапані на початку 1990-х.

Українське суспільство наелектризоване передвиборною обстановкою. І хай якою відстороненою від суспільних подій почувається людина, їй не байдуже, яким буде майбутнє України, де жити їй і її дітям, онукам.

Висить у повітрі питання: «За кого голосувати?». Коли чую таке питання, якось одразу гублюся. Бо люди чекають короткої й однозначної відповіді, а їх тут закликають думати, аналізувати, робити свій вибір. Якщо ми, як кажуть, «пересічні українці», багато й не знаємо з життя вищих ешелонів влади (хоч і пускали туману аж-аж-аж нам в очі!), то якраз не вірити треба сліпо, а думати.

Основним критерієм в оцінці по­літиків усіх рівнів, на мою думку, є порядність. Життя показує: якщо в людини ще збереглася совість, вона таки щось робить для співвітчизників, намагається виконувати свої обіцянки, думає хоч трохи про Україну. Хіба можна сподіватися на тих суєсловів, які сьогодні яро картають олігархів, а завтра вступають з ними в спілку? Це вже видно неозброєним оком, а прихильники їхні чомусь грають роль сліпих. Чи думають про Батьківщину ті, хто голосує за антиукраїнські закони? Чи ті, хто жирує за народні гроші і не спішить допомогти хворій дитині? Отже, наяву в нас криза духовна, а не економічна. У цьому випадку зростає роль культури в суспільстві. Та біда в тому, що нема в наших можно­владців належної поваги до культури, до слова письменників. Колись наш філософ Григорій Сковорода сказав: «Коли не зможу любій Вітчизні нічим прислужитися, намагатимусь в усякому разі не чинити їй зла».

Із недавньої розмови в автобусі: «Вони (депутати тобто) всі однакові, не думають про нас». Та ні, не всі однакові. Хіба кожен, не соромлячись, на весь світ заявить, маючи на увазі політичних опонентів: «Мы их развели, как котят! Что они на выборах будут делать?..»?

Для мене, наприклад, ідеальним депутатом є Юрій Кармазін (не сприйміть це за рекламу). Це не значить, що він такий уже хороший, симпатичний і т. п. Але він не забуває, для чого народ дав йому повноваження депутата. Він майже не пропускає засідань Верховної Ради, активно працює в комітеті, готує проекти законів, поправки до документів, виступає, відстоює свою позицію, не пориває зв’язків з виборцями.

Багатьох ми вже бачили в роботі, тож маємо змогу обирати — перш за все тих, хто відстоює національні інтереси України. І не збиваймось на «противсіхів», бо це позиція слабких, яка нікому не принесе користі. Не наступаймо знов на українські граблі! Думаймо, вирішуймо! Щоб не чухати вже вкотре лоби: «Маємо те, що маємо…»

Будьмо свідомими у виборі і відповідальними за нього!

Валентина СИДОРУК.
м. Іллічівськ.

 

Переглядів: 888
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua