РубрикиПроблема

Отрута в полі — біда на волі

Громадські екологічні організації проводять кампанію за заборону в Україні токсичного препарату з високим вмістом фосфіду цинку

Ой, летіли дикі гуси...

Цей випадок стався у березні 2009 року у Лозівському районі Харківської області. Дикі гуси, повертаючись з теплих країв на рідну землю, сіли перепочити на широкому полі. На превелике їхнє здивування,  знайшли тут доволі розкиданого зерна, і невтямки було птахам, що це зерно отруєне смертельно небезпечною речовиною — фосфідом цинку. Як  доведено згодом, саме він став причиною загибелі 1358 диких гусей. Ось таку зустріч підготував їм рідний край, вірніше, люди, які сліпо й бездумно дали дозвіл на використання фосфіду цинку для боротьби з гризунами.

За фактом масової загибелі птахів було порушено карну справу, однак до кінця її не довели. Втім, це питання чи не вперше було винесене на суд широкої громадськості. І він триває й досі.

Використовувати отруту, про яку йдеться, почали давно. Ще у 1946 році Міністерство охорони здоров’я СРСР затвердило інструкцію щодо використання у сільському господарстві фосфіду цинку, який містить у собі 18 відсотків фосфору і 70—80 відсотків цинку. Зовні ця речовина має вигляд порошку темного кольору з часниковим запахом. Перемішуючи його з кукурудзяним чи іншим зерном, при цьому додаючи трохи олії, щоб порошок краще прилипав, отримують суміш, яка здатна вбити не те що мишу, а й корову. Дотримуючись правил особистої безпеки, отруту рекомендовано засипати у нірки гризунів на полях, пасовиськах чи  непридатних землях.

Фосфід цинку має одну цікаву особливість: він не розчиняється ні у воді, ні у спирті, але легко роз­кладається у кислотах. Отож, коли  потрапляє у шлунок тварини, то знаходить там соляну кислоту, яка міститься у шлунковому соку. При розчиненні фосфід цинку виділяє фосфористий водень, який токсично впливає на нервову систему гризуна. В результаті її паралічу наступає смерть.

Здавалося б, цілі досягнуто і на цьому можна поставити крапку. Та в тому-то й річ, що до крапки тут ще далеко. Птахи, скльовуючи потруєне зерно, часто недбало розсипане довкола нірок, не єдині жертви у цьому ланцюжку трансформацій. Хижі ссавці, з’їдаючи гризунів і птахів, загиблих від токсичних речовин, теж гинуть. Отрута проникає також у підземні води, що надалі може призвести до різних захворювань людей.

Існує й багато інших небезпечних хімікатів, то чому ж саме фосфіду цинку надається така прискіплива увага? Певну відповідь на це запитання можуть дати результати дослідження, проведеного екологами у 1974 році. Вони  проаналізували 78 отрутохімікатів і добрив, які використовувалися в ті роки: 44 з них виявилися небезпечними, але найшкід­ливішим, особливо для степової і напівстепової зон, був визнаний фосфід цинку.

У книзі «Отрутохімікати і фауна», виданій у 1967-му  в московському видавництві «Наука», наводилося багато прикладів згубного впливу цієї речовини. Про кричущі факти сигналізували екологи і в наступні роки. І в багатьох країнах до їхньої думки прислухалися. Фосфід цинку як засіб боротьби з гризунами вже давно заборонений у багатьох європейських державах.

А як в Україні? Назву отруйного препарату ви не знайдете у «Переліку пестицидів та отрутохімікатів, дозволених для використання у 2012 році», затвердженому Міністерством  екології та природних ресурсів. Однак, за даними директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, фосфід цинку продовжує прошкувати просторами України під іншими назвами.

Обережно:
на городі — «Кобра»

На багатьох ринках покупцям відкрито пропонують  не зареєстрований в Україні ротентацидний препарат «Суперкобра» і зареєстровані — «Роденфос», «Стрілець», «Щурин» та «Фосвіт», які містять до 80 відсотків забороненого фосфіду цинку. Можливо, фахівці міністерства цього не знають. Але якщо знають, то це той випадок, про який у народі кажуть: «Слова ласкаві, та думки лукаві».

Названі засоби в Україні не виробляються, їх завозять до нас з Індії та Китаю у 200-кілограмових бочках, а тут розфасовують у тару по 1 та 25 кілограмів і вільно реалі­зують.

Ті, хто це робить, не усвідомлюють масштабів біди від застосування препаратів. За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, від масового використання на полях України фосфіду цинку потерпають 100 видів птахів і звірів. Серед них — різні дрібні гризуни, кроти, грунтові безхребетні, дикі качки і гуси, куріпки, фазани, граки, зяблики, чайки, лелеки, чаплі, в’юрки, вівсянки, ворони, деркачі, байбаки, зайці, кабани, вовки, лисиці, шакали, борсуки, козулі, єнотовидні і бродячі собаки, коти тощо. Понад 30 видів тварин вже потрапили до Червоної книги, в тому числі ще недавно такі звичні, як ховрах, хом’як, а також дрохва, степові орел, лунь, журавель, великий кроншнеп, степовий киргик, європейський, одеський, крапчатий, білозубий, піщаний, буковинський і по­дільський сліпці, горностай, степовий тхір, корсак, стрепет, великий і малий підорлики, червонозоба казарка, степовий канюк, чорний і червоний шуліки, могіканин та інші.

Це, звісно, викликає гнівний осуд  з боку справжніх охоронців природи.  Громадські екологічні організації «Печеніги», Київський еколого-культурний центр, Українське товариство охорони птахів, Асоціація зоозахисних організацій України, «Жива планета» та інші проводять кампанію щодо заборони фосфіду цинку в країні. От і недавно з цієї нагоди  провели  в Києві, в агенстві «Інтерфакс», прес-конференцію, де назвали фосфід цинку «зброєю масового ураження».

Директор природоохоронних проектів Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко повідала просто-таки шокуючу інформацію. Крім відомої загибелі диких гусей навесні 2009 року на Харківщині, подібний випадок стався у 2011-у  в Криму, де від отруєння фосфідом цинку загинули близько тисячі гусей. До товариства регулярно надходять сигнали про отруєння пернатих, передусім жайворонків, куріпок, польових горобців, диких голубів. Найчастіше це трапляється на півдні України. І  відбувається це не тільки тому, що фермери спеціально труять дрібних гризунів, а й через те, що деякі еколо­гічно не виховані господарі у такий спосіб намагаються позбутися птахів, які скльовують зерно, зменшуючи врожай. Такі дії дуже схожі на глобальне «хімічне зачищення» території від усієї дикої живності.  Фосфід цинку нерідко стає причиною недугів і сільських жителів та мисливців, які вживають у їжу отруєних куріпок, фазанів чи диких голубів.

Не можна не звернути уваги й на те, що іноді фосфід цинку використовують відверті ненависники бездомних собак, кішок та голубів у містах, при отруєнні тварин у зоопарках, що має каратися  законом.

До речі, а що про цю отруту можна сказати з позиції права?

«Стрілець» і компанія
у мішені закону

Екологи стверджують, що застосування фосфіду цинку суперечить вимогам одразу трьох законів України і двом міжнародним угодам. Докладно про це йдеться у листі на ім’я очільника Міністерства екології та  природних ресурсів Едуарда Ставицького від імені низки громадських організацій:

«У травні 2011 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тваринний світ» (про посилення заходів для боротьби з браконьєрством)», яким заборонено використання отрут проти всіх без винятку представників дикої фауни України. Цим же законом забороняються знаряддя з добування представників тваринного світу, що призводять до «каліцтва диких тварин, їхніх страждань і масового безконтрольного знищення», — тобто все те, до чого призводить використання фосфіду цинку. Проте, на порушення цих вимог, Мінекології України узгодило комерційним українським фірмам на 2012 рік (і раніше теж) застосування фосфіду цинку під назвами «Роденфос», «Фосфіт», «Щурин» і «Стрілець» та внесло їх до переліку зооцидів, дозволених в Україні.

Відповідно до ст. 19 Закону «Про Червону книгу України» знищувати, ловити, вбивати, добувати будь-які види диких тварин, занесених до цієї книги, заборонено (крім наукових або селекційних цілей за дозволом Мінекології України). При застосуванні фосфіду цинку через його невибіркову спроможність гинуть також і занесені до Червоної книги України дрібні гризуни.

Ст. 4 Закону України «Про пестициди й агрохімікати» дозволяє державну реєстрацію тільки тих пестицидів, які є безпечними для навколишнього природного середовища за умови дотримання регламенту їх використання. Проте застосування зареєстрованих Мінекології України «Роденфоса», «Стрільця», «Щурина» і «Фосфіта», навіть за умови чіткого виконання регламенту з їх застосування, у будь-якому випадку завдає шкоди довкіллю — призводить до загибелі рідкісних видів гризунів, зерноїдних птахів, кабанів та інших тварин.

Крім того, у 1996 році Україна приєдналася до Бернської конвенції, згідно з якою заборонено застосування отрути проти хом’яка звичайного, мишівок степової і лісової, сліпця буковинського, ховрашків європейського і крапчатого, полівки снігової та економки. Незважаючи на це, ось уже 16 років в Україні продовжують активно використовувати проти цих, як і проти інших дрібних диких гризунів, фосфід цинку під різноманітними назвами.

У 1999 році Україна підписала міжнародну угоду «Про охорону кажанів  у Європі». У ній сказано, що перед реєстрацією пестицидів необхідно вивчити їхній вплив на летючих мишей. Але такі дослідження щодо «Стрільця», «Фосфіта», «Роденфоса» і «Щурина» не проводилися, що є грубим порушенням цієї угоди.

Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше

Враховуючи всі «проти» злощасного препарату, екологи просять міністра заборонити застосування в Україні родентицидів «Фосвіт», «Роденфос», «Щурин», «Стрілець», а також всіх інших можливих засобів, створених на основі фосфіду цинку. Заодно нагадують, що ця отрута вже давно заборонена у країнах ЄС, а також у Росії і Білорусі. До того ж застосування фосфіду цинку дає лише тимчасовий ефект. Через кілька місяців гризуни відновлюють свою чисельність або навіть збільшують її.

Замість фосфіду цинку, радять природоохоронці, для врегулювання чисельності гризунів краще за­стосовувати біологічні методи боротьби, хімічну стерилізацію, зараження гризунів хворобами тощо. Або замінити фосфід цинку «м’якшим» хімічним засобом.

Як би тут не спізнитися з прийняттям правильного рішення.

Валентин ЩЕГЛЕНКО.

 

Переглядів: 2442
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua