«Цензура вбиває»

Мовчазна акція протесту пройшла у четвер під стінами Одеської облдержадміністрації. Кілька десятків молодих людей стояли з заклеєними ротами на фоні телевізорів з написом, винесеним у заголовок. Так одесити висловили своє ставлення до прагнення влади припинити мовлення ТРК «Новая Одесса».

Як повідомляє «Новостнік», ще 16 липня в телекомпанію «Новая Одесса» надійшов лист з Одеської обласної ДТРК із пропозицією надати кращий ефірний час — із 19.00 до 22.00 — для трансляції передвиборних матеріалів, підготовлених за рахунок державного бюджету. Це 100% прайм-тайму і 50% ефірного часу каналу, коли його дивиться найбільше глядачів.

Лист був оформлений як прохання, проте, як повідомило керівництво каналу, на нараді керівників регіональних телекомпаній 2 серпня представник Національної ради України з телебачення і радіомовлення привселюдно оголосив представникові телеканалу «Новая Одесса», що вечірній час у каналу все одно заберуть, причому без будь-яких додаткових умов і компенсацій.

РубрикиБез рубрики

(Продовження теми — на 2-й стор.)

Віктор Янукович підписав закон про ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі Співдружності незалежних держав, повідомляється на офіційному сайті Президента.

Нагадаємо, угоду про ЗВТ з країнами СНД наша Верховна зРада майже непомітно для широкого загалу ратифікувала 30 липня за прискореною процедурою на невідомо для чого скликаній (а може, якраз саме для цього?) позачерговій сесії.

РубрикиБез рубрики

«Чорноморська комуна» в «Челябинском рабочем»

Сьогодні наша газета вперше розповідає про одну зі сторінок своєї історії, пов’язаної з роками війни. Досі у всіх розвідках минувшини писалося одне й те ж: «Після героїчної оборони Одеси «Чорноморка» була евакуйована на Урал, до Челябінська, де злилася з колективом газети «Челябинский рабочий». До Одеси вона повернулася разом з визволителями 10 квітня». Все правильно, але не полишало одне питання: «А як там, у Челябінську, працювалося чорноморцям? Нехай там «Чорноморка» і не виходила, але одеські журналісти доклали праці, таланту і сил для мобілізації всіх ресурсів Уралу на перемогу».

Звичайно, найкраще було б поїхати до Челябінська на тиждень-другий у відрядження, покопатися в архіві, поговорити зі старожилами редакції. Сподіваємося, у майбутньому така можливість і з’явиться, але сьогодні фінансова ситуація не дозволяє цього зробити. І все ж ми розкрили ту сторінку. І як це часто буває, допоміг у цій справі випадок, точніше, добрі і небайдужі люди.

В Одесі живе ветеран Великої Вітчизняної Анатолій Васильович Смаглюк, який по війні тривалий час працював на Одеській залізниці, а зараз очолює раду ветеранів Одеського регіону магістралі. А в Челябінську живе Ганна Яківна Міщенко, яка в роки війни у складі 54-го евакопункту 8-ї гвардійської армії пройшла фронтовими дорогами від Дніпропетровщини до Берліна. Демобілізувавшись, закінчила залізничний вуз і пов’язала своє життя з Південно-Уральською магістраллю. Обоє — заслужені працівники залізниці. Добре знають одне одного, підтримують дружні зв’язки. Й ось, коли у челябінській газеті опублікували статтю про працівників одеської газети, які в роки війни були евакуйовані на Урал, Ганна Яківна розповіла про це Смаглюку. У свою чергу, Анатолій Васильович повідомив автора цих рядків, який теж колись працював на залізниці і був у добрих стосунках з ветераном. Далі все було справою техніки. Колеги з «Челябинского рабочего» надіслали нам той номер газети, за що колектив «Чорноморки» їм щиро вдячний.

Нижче передруковуємо публікацію з «Челябинского рабочего».

Валентин ЩЕГЛЕНКО.

РубрикиБез рубрики

Привільно браконьєрам під прикриттям

Минулого номера у «ЧН» була опублікована кореспонденція під заголовком «Охороняють чи грабують?», у якій йшлося про браконьєрство на Дністрі. Й ось нове повідомлення на цю тему.

Цими днями ми відвідали причал, який належить сільському голові с. Маяки І. Войцеховському. У ніс одразу вдарив запах прогнилої риби й інших гідробіонтів, що викидаються із сіток. Тут ми побачили десятки човнів, завантажених сітками різного розміру вічок. Частину їх привезли сюди з акваторії національного парку, коли вночі їх там терміново зняли, аби не побачили журналісти (передбачалася прес-конференція). Те, що саме так і було, підтвердив Костянтин Шевчук — місцевий рибалка з багато-річним стажем. За його словами, щотижня кілька десятків браконьєрів сплачують керівництву національного парку певні суми грошей за те, щоб на моторках привільно борознити заповідні акваторії і під прикриттям інспекторів безкарно займатися незаконним виловом риби.

РубрикиРакурс

Росія у СОТ. Україна у СОТ. Але все вирішить Митний союз?

Через місяць після ратифікації протоколу про приєднання Росія набуває повноправного членства у Світовій організації торгівлі. Формально це дає Україні нові важелі впливу на торговельні відносини з Росією, зокрема і в конфліктних ситуаціях, але експерти висловлюють сумніви, що Київ захоче і зможе ними скористатися, йдеться у статті, опублікованій на сайті «BBC Україна» (http://www.bbc.co.uk/ukrainian/).

Після того як 10 липня цього року Державна дума Російської Федерації ратифікувала протокол про вступ Росії до СОТ, цей документ також підписав і російський президент Володимир Путін. 10 серпня після 18 років переговорів Росія стала 154-м членом Світової організації торгівлі.

РубрикиБез рубрики

Скількома мовами «заговорить»... пиво?

Українська галузева компанія з виробництва пива, безалкогольних напоїв і мінеральних вод «Укрпиво» заявляє про збитки виробників через необхідність змінити упаковку.

У відповідному повідомленні, поширеному агентством УНІАН, зазначається, що виробники стурбовані ухваленням Верховною Радою закону «Про засади державної мовної політики», яким, зокрема, передбачено, що маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини.

РубрикиБез рубрики

«Золотий берег»: крига скресла?

«Золотий берег» увійшов до числа довгобудів-щасливчиків, на яких, нарешті, обіцяють відновити будівельні роботи. На кількох об’єктах такі роботи вже розпочали, а в серпні до них приєднався і «Золотий берег». Цими днями тут побував голова робочої комісії з вирішення проблем одеських багатоквартирних довгобудів, заступник голови облдержадміністрації Валерій Матковський.

У полі особливої уваги спеціально створеної робочої групи — 19 закинутих одеських недобудов. На семи з них роботи вже відновлено, а тапер-ось розпочалися і на Фонтанській дорозі, 118.

РубрикиБез рубрики

Сьогодні шпиталь на Пироговській. А завтра?

Одеситам турбуватися нічого? Чутки, що Воєнний шпиталь переїжджатиме, — не підтвердилися! Про це на зустрічі з військовими, медиками та ветеранами заявив виконуючий обов’язки директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Віктор Жаховський. Та чи й справді все так?

Нещодавно в пресі повідомлялося, що вслід за переїздом штабу Південного командування Збройних сил України до Дніпропетровська, туди ж перебереться і Військово-медичний клінічний шпиталь, який займає цілий квартал у районі вулиці Пироговської та Французького бульвару. Новина одразу обурила громадськість. На зустріч із гостем з Києва — виконуючим обов’язки директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Віктором Жаховським — прийшли чиновники, ветерани війни, військові, журналісти, прості одесити.

РубрикиБез рубрики

Машина часу – Літературний музей

Маркетологи запевняють: продається не товар, а його історія, рекламний слоган. Підтверджує це хоча б статистика туристичних компаній: найпопулярніші напрямки з року в рік — до міст або місць з особливою історією, як-от до Парижа, «міста закоханих», чи Тибетських гір, «святої природи». В Одеси теж є історія, що успішно «продає» місто: бренд «літературна Одеса» творився протягом століть понад трьомастами письменниками, і нині цей художній образ приваблює туристів з усього світу. Про Одесу реальну та вигадану розкажуть усе і навіть більше в Одеському літературному музеї, який цього року святкує 35-ліття…

Одесі пощастило: практично вся історія міста відображена у поезії та прозі, оскільки його за-снували тоді, коли література — від публіцистики до роману у віршах — увійшла в загальнокультурний ужиток. Саме ця історія — історія літературної Одеси — і представлена в експозиції Літмузею. Кожна з його двадцяти кімнат — художній образ окремого десятиліття, прожитого одеситами. Тут зберігаються «документи епохи» — книги, рукописи, журнали та газети, а також особисті речі письменників, життя та творчість яких були пов’язані з нашим містом. А саме — «матеріальні згадки» про Котляревського, Пушкіна, Міцкевича, Куліша, Гоголя, Пастернака, Лесю Українку, Шолом-Алейхема, Чехова, Буніна, Франка, Ахматову, Бабеля, Ільфа, Петрова, Катаєва… Літмузей, ніби машина часу, переносить відвідувачів в епоху творців, які колись бували в Одесі.

РубрикиКультура

Огонь в одежі слова

8 серпня в Одесі відбувся літературно-творчий вечір, присвячений 100-річчю з дня народження відомого письменника Дмитра Сергієвича.

Коли народний письменник Білорусі Янка Бриль, який народився в Одесі в сім’ї залізничника, вирушив на свою історичну батьківщину, де, власне, й утвердився як майстер слова, інший одесит, етнічний білорус, Дмитро Сергієвич сказав: «Янка поїхав представляти Україну в Білорусі, я ж навпаки — презентуватиму Білорусь в Україні».

РубрикиОсвіта

Школа готова навчати і навчатись

Цього року 1 вересня вперше за шкільну парту сядуть близько 9 тисяч маленьких одеситів, що майже на півтисячі більше, ніж торік. Чи готові школи до нового навчального року?

За словами заступника начальника управління освіти та науки Одеської міської ради Вікторії Іщенко, 80% запланованих ремонтних робіт в навчальних закладах сьогодні вже виконані, і до Дня знань капітальні та поточні ремонти будуть повністю завершені.

РубрикиБез рубрики

Лот під назвою «Трипілля»

Депутат Київради Олександр Бригинець запропонував «скинутися» українцям по копійці і купити приміщення для історико-археологічного музею «Прадавня Аратта — Україна». Цю пропозицію він озвучив на прес-конференції в УНІАН на тему «Хто вкрав Трипільський музей і коли він буде повернутий громаді?».

Річ у тім, що 21 липня сталося рейдерське захоплення Музею трипільської культури «Прадавня Аратта — Україна». Заклад змусили припинити діяльність нібито через зміну власника бу-дівель музею, відтак його експозиція нині не доступна для відвідувачів.

РубрикиДуховність

Перший Спас мак припас

14 серпня православна церква відзначає свято Маковія (Маковея) на честь іудейських мучеників — семи братів Маковеїв, яких їх мати Соломонія благословила на мученицьку смерть за віру. Однак воно закорінене ще в прадавніх часах народної культури і збігається з початком сівби озимини та освячуванням насіння.

Ще задовго до прийняття християнства у цей день відбувалося дитяче та дівоче свято, під час якого освячувалися також квіти і городина; вода у річках і криницях вважалася цілющою, тому біля них проводилися різні обряди, а хворі шукали у воді зцілення. Це свято ще називають перший, мокрий або медовий Спас.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua