РубрикиБез рубрики

Передвиборний фальстарт

У понеділок, 30 липня, в Україні офіційно стартувала виборча кампанія. У ці дні відбуваються з’їзди партій, які братимуть участь у змаганнях за депутатські мандати, а відтак — за наші голоси. Про те, хто куди кого висуває, розповімо в наступному номері газети, а сьогодні мова про те, як готувалася Одещина до передвиборних баталій, які тенденції намітилися впродовж останніх місяців. Саме про це минулої п’ятниці йшлося на прес-конференції обласної організації ВГО «Комітет виборців України», де й було оприлюднено результати моніторингу передвиборної ситуації на Одещині у травні — липні.

Це громадське спостереження обласна організація КВУ проводить у рамках загальнонаціональної кампанії громадянської мережі ОПОРА.

Пропонуємо вашій увазі витяги із звіту, складеного за результатами моніторингу. З його повною версією можна ознайомитися на сайті КВУ за інтернет-адресою http://www.cvu.org.ua/?lang=ukr&mid=fp&id=3511&lim_beg=0.

РубрикиБез рубрики

Спікерський шпагат

Попри всі заяви і демарші, Голова Верховної Ради Володимир Литвин таки підписав «КаКу» — закон про засади державної мовної політики, схвалений «стушкованим» парламентом 3 липня. Сам документ уже відправили на підпис Президенту Віктору Януковичу.

Передаючи творіння Колесніченка — Ківалова у руки гаранта Конституції, Володимир Литвин запропонував Віктору Януковичу усунути численні неузго-дженості та неточності у прийнятому законі. Як повідомляється на офіційному сайті ВР, у відповідних додатках до листа Президенту очільник парламенту, зокрема,  зауважує: «при опрацюванні тексту цього закону у редакції, яка була запропонована до першого читання, виявлено неузгодженості та окремі неточності між його положеннями та похідні неузгодженості з іншими законами України, які потребують усунення» згідно з регламентом. Багато пунктів, підкреслює Володимир Литвин, не відповідають пунктам Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

РубрикиОсвіта

Англійська – цариця наук

Під новий навчальний рік Міністерство освіти та науки України оголосило про нові стандарти у сфері освіти на всіх етапах навчання: зміни відбудуться у дошкільній підготовці, початковій, середній та старшій школі. Однак впроваджувати нові правила планується поетапно.

Новий державний стандарт базової та повної середньої освіти складається із семи освітніх галузей: «Мова та література», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я та фізична культура». Документ формувався з твердження про необхідність прибрати дублювання предметів та змінити програми з фізкультури. Тепер дисципліни, що пізніше будуть ви-кладатися в університетах, у школах поглиблено не вивчатимуть, а фізичні нормативи змінені.

РубрикиБез рубрики

Навчи друга української

Щойно ми пережили хвилюючі хвилини — прояв справжнього інтернаціоналізму, а не фальшивого — кремлівського крою. Але про це нижче. Ми — це члени «Просвіти», що поставили намет і збирали підписи проти закону «К+К» щодо регіональних мов, тобто окрему офіційну мову для кожного хутора.

Не всі перехожі підписувалися. Одні казали: «Яка різниця?» (А як нема різниці, то чому нашу мову забороняли, нищили протягом століть?)

Один із наших опонентів хизувався: «У нас вєлікій і могучій, а у вас что?» (Майже за Кіплінгом: «Ми найрозумніші, бо ми так говоримо»). Він, мабуть, мав на увазі висловлювання одеського митрополита щодо нашої державної мови «площадная речь, рожденная улицей».

РубрикиБез рубрики

PRO DOMO

Закінчення. Початок у номерах за 7, 12, 14, 19, 26 та 28 липня.

Х

Запитаймо себе і спробуймо чесно відповісти: чи так багато важить для сучасної України одна-одні-сінька доля? Наприклад — доля Юлії Володимирівни Тимошенко. Чи справді її засудження, хай і сто разів несправедливе, інспіроване, за сфальшованим звинуваченням, — камінь на дорозі України до безвізового пересування Европою, суспільної злагоди чи єднання влади й опозиції? Чи немає рації у пропозиціях оточення ВіЯ — винести питання Тимошенко за дужки, не тиснути на незалежний суд, не змінювати «на догоду одній людині» законодавство, зрештою, не драматизувати «цю справу», бо Леді Ю має за собою такий хвіст сумнівних оборудок, що, навіть коли її засудили несправедливо за одним звинуваченням, то за кількома іншими — точно злодійка. Або й убивця.

Чи зайдемо з іншого боку. Чи так багато важить доля… Тут я пропоную поставити прізвище будь-кого із невинно засуджених, убитих чи покалічених, зґвалтованих, щоб накликати на всю країну, на мільйони чесних людей осуд світу? Щоб нас ставили у список країн-парій?

РубрикиПроблема

Хто «намолотить» на сівозмінній постанові?

Мета — повне знищення вітчизняного агровиробника. Така думка склалася у самих виробників сільськогосподарської продукції про головну мету постанови Кабінету Міністрів № 1134 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сіво-зміни та впорядкування угідь», яка повинна набрати чинності з 1 січня 2013 року.

Звісно ж, ця постанова подається владою як вияв трепетної турботи про рідні чорноземи. Мовляв, нинішні сільгоспвиробники, думаючи тільки про прибуток, не звертають уваги на до-тримання правильної сівозміни і в такий спосіб виснажують, вбивають унікальні українські чорноземи. Мотивуючи прагненням їх зберегти, уряд, влесне, і схвалив постанову, згідно з якою всі агропідприємства, котрі господарюють на 100 і більше гектарах землі, повинні оформити проект зеплеустрою. Цей документ має забезпечувати еколого-економічне обгрунтування сівозміни, впорядковувати угіддя і, певна річ, включати заходи з охорони землі. Ну а за невиконання — великі штрафні санкції.

РубрикиБез рубрики

Електронні торги від Аграрної біржі

Аграрна біржа в тестовому режимі представила в Одеській області свою торгову електрону систему, що може забезпечити середньому та великому бізнесу розширення ринків збуту, гарантії виконання угод, економію часу та коштів. Заступник директора Аграрної біржі Костянтин Балицький під час «круглого столу» з представниками розвинутих аграрних компаній Одещини, презентуючи новинку, пояснив її основні переваги: «Робота з електронною платформою значно спрощує та пришвидшує діяльність для великих та середніх компаній, які постійно шукають нові ринки збуту, але стикаються з постійними проблемами українського аграрного ринку: ненадійність розрахунків, непрогнозована зміна цін тощо». Скористатися перевагами електронної платформи зможуть усі учасники ринку — достатній рівень знань з цього приводу зобов’язується надати Аграрна біржа.

«Ми запрошуємо всіх охочих взяти участь у нашій освітній програмі щодо роботи на спотовому ринку. В центральному офісі Аграрної біржі працює спеціально підготовлений центр, де аграріїв ознайомлять, насамперед, з механізмами електронних біржових торгів. Крім цього, тут відбуватимуться тематичні семінари, навчально-роз’яснювальні заходи», — зауважив ке-рівник Аграрної біржі Олександр Марюхніч.

РубрикиБез рубрики

День дачника і свято всієї Землі

Дегустація екологічно чистих продуктів у супроводі творчих колективів, конкурси та вікторини, а ще ярмарок народних майстрів. Таким різноманіттям одесити відсвяткували «День дачника і свято всієї Землі».

Все, чого душа забажає, зараз без проблем можна придбати на ринку. Але, як стверджують дачники, найбільше смакують лише овочі та фрукти, вирощені власноруч із малесенької насінини чи розсади. В істині цих слів неодноразово переконувалася і Надія Комарова, дачниця з дитинства. Все життя її мати поралася біля землі. Кілька років тому старенької не стало, але ділянка без хазяйки не залишилася — справу продовжила пані Надія, перетворивши вирощування овочів та фруктів на сімейну традицію. На своєму невеличкому шматочку землі жінка збирає завидний врожай екологічно чистої городини, каже, з цього тепер живе уся її родина. «Все вирощуємо для себе: огірки, помідори, буряки… А особливо картоплю. Маю городик маленький. Але щороку збираємо по півтонни бульби. Ніхто нам не вірить, — сміється Надія Іванівна. — Навіть обласне телебачення приїжджало якось, теж не повірили спочатку. А коли переконалися, що так воно і є, про мій город сюжет знімали!» Та найбільша любов у Надії до полуниць. Зараз її колекція нараховує близько 100 сортів.

РубрикиБез рубрики

Зарплата в тіні – пенсія на мілині

Легалізація виплати заробітної плати, офіційне оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками — важливий напрямок спільної роботи органів місцевого самоврядування та управлінь Пенсійного фонду України, оскільки є вагомим джерелом збільшення доходної частини бюджету ПФУ, а відтак і гарантією пенсійних виплат.

Зарплата «в конвертах» як частина тіньової економіки міцно увійшла в наше життя й сьогодні створює безліч проблем як для конкретної людини, так і для суспільства загалом.

По-перше, працівник одержує зарплату без належного оформлення на роботі або одержує її за двома відомостями, одна з яких приховується від контролюючих органів. При цьому ні працівник, ні роботодавець повністю або частково не платять податки, не вносять необхідні со-ціальні платежі. Як наслідок, працівник втрачає не лише право на соціальний захист, скажімо, у випадку втрати непрацездатності, а й прирікає себе на злиденну пенсію.

РубрикиКультура

Дубль №3. Знято! або Кілька кадрів з кінофоруму

Закінчення. Початок у номерах за  26 та 28 липня.

Камо грядеши?

Думку про те, що ОМКФ стрімко розвивається поділила більшість почесних гостей фестивалю, серед яких — відомі кінокритики: Ієн Сміт (Англія), Сергей Рахлін (США), Антон Мазуров (Росія) та Сергій Тримбач (Україна). Експерти запевнили, що в такого «юного», трирічного, кінофестивалю організаторам всесвітньо відомих кінофорумів уже є чому повчитися. Так, британський кінознавець Ієн Сміт поділиться з організаторами Лондонського кінофестивалю ідеєю створення Школи молодих кінокритиків, на зразок тієї, що існує на ОМКФ. А його російський колега Антон Мазуров, життя якого складається з відвідин кінофестивалів світу, відзначив, що такої кількості майстер-класів для учасників фестивальної кіношколи, йому ще ніде не доводилося бачити. Однак, похваливши ОМКФ, він одразу ж поглузував з його «червоної доріжки». І справді: навіщо наслідувати Каннському фестивалю і в цьому? Тим паче, що одесити за відсутності справжньої світської культури виглядають карикатурно, гротескно елегантно — забагато блиску, замало смаку...

Ще одне запитання, яке ставить Мазуров організаторам кінофоруму: яким чином обиралися фільми до конкурсної програми? Позиція команди з відбору не простежується, і слова на кшталт зміни курсу ОМКФ з фестивалю комедій на фестиваль «арт-мейнстриму» (кіно з авторською позицією, зрозуміле кожному), насправді видаються лише виправдуванням.

РубрикиКультура

Ностальгія за оперетою

Минулого тижня у великому фойє Одеського академічного театру музичної комедії святкували завершення літніх відпусток та початок нового театрального сезону.

Колектив привітала директор театру Олена Редько:

— Бачу, ви добре відпочили, засмагу видно звіддалік. Тож з новими силами — до праці у новому сезоні!

Одеський театр музкомедії, безперечно, один з найпопулярніших. Цим завдячує, звісно, не лише своїм розташуванням, архітектурним обрисам, а й, насамперед, репертуарній афіші, на якій час від часу з’являються привабливі назви. Та й не дивно, адже оперета — це завжди свято, яке надовго залишається в душі, відлунюючи там романтичною, хвилюючою музикою та чудесними аріями, які легко запам’ятовуються. Що не кажіть, а оперета віддавна є одним з наймасовіших мистецтв. Багато одеситів ще й по сьогодні з неабияким хвилюванням згадують мелодії оперет «Вільний вітер», «Біла акація», інших знакових вистав, які тривалий час були справжньою візитівкою театру. Понад те, ці вистави відображали самий дух Одеси, її незалежну та веселу вдачу, її волелюбність та оптимізм. Обидві названі вистави й до нині не втратили своєї актуальності, як не старіють і мелодії, створені композитором І. Дунаєвським, тому що в основі їх — вічні теми сценічного мистецтва.

РубрикиБез рубрики

«Відкрий долоню назустріч брату...»

Будь з нами — будь українцем! Таке гасло обрали собі музиканти одеського етно-блюз-рок-гурту «Друже Музико», або, як вони самі себе називають, формації патріотичного позитиву. «У це поняття вкладаємо душу, віру та любов. Це — наше вирішення проблем. Віримо, що тільки патріотичний позитив дасть можливість нашій країні розквітнути і розібратися з усіма проблемами, тільки патріоти, які позитивно мислять, можуть підняти Україну до висот у всіх галузях», — пояснює фронтмен гурту Максим Трубніков.

Дослухаючись до пісень «Друже Музико», можна поринути за обрій етно-блюз-року, стилю, в основі якого лежить українська мелодика, драйвовість року і ніжність блюзу водночас. Таке поєднання дарує відчуття гармонійності не тільки музикантам, а насамперед тим, хто слухає. Ця музика до смаку тим, хто любить українське, і заради цієї любові готовий на героїчні вчинки. Певне, тому серед публіки, котра танцює, підспівує під ритми гурту «Друже Музико», можна побачити людей різного віку — від малечі до статечних. Позаяк у всі свої твори музиканти вкладають зерна притчевості і мудрості, повчання та життєвої настанови, звернуті до своєї нації, то український люд чує мелодію і відчуває слова серцем. Що б не виконувала формація патріотичного позитиву «Друже Музико» — давні українські пісенні скарби, адаптації-обробки народних співанок, — все це пронизане любов’ю до рідного, тож позитивна енергетика наповнює душу по самі вінця.

РубрикиБез рубрики

За чим (ким) ганявся Дарій по Скіфії?

Минулого року (нинішнього, 2013-го, 2015-го чи, може, 2019-го) виповнюється 2525 літ походові перського царя Дарія І на скіфів (скитів). На цю тему відомий письменник із Запоріжжя, лауреат премії імені Івана Франка Костянтин Сушко написав роман «Ойкумена», в якому, спираючись на історичні першоджерела та науковий матеріал, через посередництво художнього слова, здійснив спробу реконструювати причини, обставини та наслідки першого, із відомих, загарбницького нашестя на нашу землю. Пропонуємо увазі читачів розмову з автором «Ойкумени».

— Костянтине Івановичу, насамперед хотілося б з’ясувати зміст і причини назви вашого роману…

— Ойкумена — територія, зайнята, обжита людьми. Тради-ційно цьому термінові приписують давньогрецьке походження, але, на мій погляд, воно народилося саме на північно-причорноморських обширах, між сучасним Дунаєм і Доном. Який корінь слова? «Кум». Так-от, географічні назви з таким коренем я виявив фактично на всіх континентах, окрім хіба що Австралії та Антарктиди, немає їх, до речі, і в самій Греції. Наприклад: Кумени — райцентр на Кіровоградщині, Кумана — порт у Венесуелі, Кумемото — префектура в Японії, Кума — річка у Західному Сибіру, Кумарі — мис в Індії і т.д., і т. ін. Звернули увагу, що означають ці назви? Правильно — простір, обмежений певним чином. Сюди ж слід віднести також наш куманець (невеличку посудину).

РубрикиБез рубрики

...А українців – наче й не було

У розпал курортного сезону до Одеси прибувають численні гості з різних регіонів України, близького і далекого зарубіжжя. Звичайно ж, виникає неабиякий попит на путівники, довідники та інші видання краєзнавчого спрямування.

Майже стовідсотково вони всі російськомовні. От, скажімо, літературно-художнє видання відомого місцевого журналіста, літературознавця Олени Каракіної «Гуляем по Одессе: Путеводитель». — Одеса: «Оptimum», 2009. Тут є все: і цікаві прогулянки вулицями, і маловідомі факти про знаменитих особистостей, і гумористичні нотатки, і багато чого іншого. У творчому доробку автора навіть окремий розділ під назвою «Пыль-сказка», або як кажуть в Одесі, за словами Каракиної, — «піль». Проте, коли «піль» розсіюється, тобто коли ще раз пробігаєш очами текст довідника, не полишає думка, що тут далеко не все гаразд стосовно будь-чого, пов’язаного з українським чи з українством взагалі. Є про російського поета Олександра Пушкіна та багатьох інших росіян, є про польського поета Адама Міцкевича та багатьох інших, є про єврейського письменника Ісака Бабеля та багатьох інших, про відомих (Володимир Жаботинський) і маловідомих сіоністів, про сторінки історії Держави Ізраїль… А про українців — ні слова. Таке враження, що до Одеси не мали жодного стосунку ні Іван Франко, ні Леся Українка, ні Михайло Комаров, ні Володимир Сосюра, ні Олександр Довженко, ні Степан Олійник, ні Олесь Гончар, ні Василь Стус та багато-багато інших…

РубрикиЛюдина і час

Ровесниця «Чорноморки»

Вона мешкає у затишній квартирі з гарним ремонтом, хвацько користується мобільним телефоном і цікавиться політикою. У неї уважні очі, чарівна посмішка, манікюр на пальчиках і добра па-м’ять про всі події її довгого життя. Нею опікується соціальна працівниця Приморського територіального центру соціальних послуг Віра Федорівна, але вона досі сама любить готувати і господарювати у своєму домі. У цій маленькій сивій бабусі відчувається незламна сила духу, сміливість і неабиякий розум. Знайомтеся — Парасковія Андріївна ВЕРЕЩАГІНА.

— Розкажіть, будь ласка, про своє дитинство, батьків, що ви пам’ятаєте з того далекого часу?

— Я народилася у 1918 році у станиці Вознесенська у великій родині донського козака Андрія Калашнікова і була серед братів та сестер найменшенькою. Батько служив у козачому полку в Петербурзі при царському палаці і був майстром на всі руки. Козачий полк ще з часів Катерини Другої існував у царській охороні. Станиці віддавали своїх чоловіків служити по черзі. Сама я не пам’ятаю цього, але мама розповідала колись, що коли мені було десять місяців, батько з Петербурга привіз маленькі рожеві черевички, такі як у цариці, пошиті ним особисто із решток дорогого царського сап’яну. Мене, маленьку, пускали погуляти просто по столу, щоб «царськими черевичками» могла милуватися уся велика козацька родина. А за спільним столом сиділо аж 17 осіб — мама, старші брати й сестри з родинами, всі жили поряд. Тато служив у палаці, мабуть, років з десять. Я його не пам’ятаю — він загинув на фронтах громадянської війни у вересні 1919-го. Жили ми дружно, допомагали одне одному. Тоді серед козацтва були поширені артілі, де люди гуртом справлялися із сільгоспроботами. Скажімо, кілька родин об’єднувалися, щоб зібрати врожай. У нас, наприклад, були воли, у когось — млин, у когось — мотокосарка чи трактор. Мама варила на всіх обід у величезному казані у дворі, пам’ятаю, як вона кидала у борщ одразу кілька курей.

РубрикиБез рубрики

Продані квоти – втілені проекти

Україна повернула собі право брати участь у міжнародній торгівлі квотами на викиди парникових газів. Чим загрожувала заборона на участь у розподілі квот та що дасть її скасування — обговорювали на відеоконференції за участю столичних спеціалістів.

З безконтрольним викидом парникових газів в атмосферу бореться Кіотський протокол. Даний документ зобов’язує країни, які його ратифікували, зменшити кількість шкідливих викидів у повітря. Весь час існування протоколу тривав експеримент: людство випробовувало економічні механізми. «Це так званий механізм міжнародної торгівлі — коли одна країна може продавати свої квоти іншій країні. А отримані кошти ця країна мусить спрямувати на інвестиційні проекти, які також мають призвести до скорочення викидів», — зауважив Іван Варга, перший заступник голови Державного агентства екологічних інвестицій України.

РубрикиБез рубрики

Притягнули за «непритягнення»

Двоє працівників керівної ланки Ренійського рай-відділу міліції засуджені за перевищення службових повноваження та отримання хабара.

Набув чинності вирок Малиновського районного суду Одеси за кримінальною справою, порушеною органами прокуратури за матеріалами СБУ, стосовно двох працівників керівної ланки Ренійського райвідділу ГУ МВС України в Одеській області, які вимагали та одержали хабара від місцевого мешканця.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua