РубрикиБез рубрики

Станція Буялик. Приїхали...

На гербі Іванівського району — чумак на возі, запряженому волами. Сотні років тому безкраїми степами пролягав Чумацький шлях. Сьогодні через Іванівський район проходить траса Київ — Одеса, й останній гучний тутешній скандал пов’язаний саме з нею: один з посадовців Іванівської райради затриманий за хабар у розмірі 320 тисяч гривень за підготовку документів і виділення шести гектарів землі на околиці селища під будівництво бензозаправки. Хабар, скажемо так, зовсім не районного масштабу.

Наша дорога пролягає через Іванівку у Петрівку. Це найбільше після райцентру селище у районі — близько 6 тисяч мешканців, дві середні школи, залізнична станція Буялик. Колись у Петрівці кипіло життя, тут була військова частина з великим аеродромом, фабрика з виготовлення ватину, комбінат для переробки зернових з американським обладнанням, радгосп-технікум та інші підприємства, на яких працювали люди. Сьогодні селище справляє сумне враження, лише знаменитий петрівський трактор на високому постаменті нагадує про колишній добробут.

При в’їзді до Петрівки — покинутий аеродром, зруйнований універмаг, на місці колишньої пожежної частини — також руїни і як нагадування про пожежу — невелике вогнище, в якому ледь жевріє вогонь. Після військової частини тут залишилося ціле містечко, у якому чимало п’ятиповерхових будинків. Гасити пожежу — нічим, і як наслідок безвідповідальності — під час пожежі у лютому 2012 року загинув 21-річний хлопець-інвалід.

Колись, як уже мовилося, тут був авіаційний полк та потужний аеродром, і навіть йшла мова про те, щоб винести в район Буялика Одеський аеропорт. Сьогодні лише напівзруйновані ангари нагадують про те, що тут були літаки, і рештки аеродромного покриття, яке хазяйновиті селяни, і не тільки вони, розтягнули по своїх садибах.

У селищі чимало молоді, але роботи у Буялику нема, відтак його мешканці переважно працюють в Одесі — виручає залізнична гілка, яка проходить через самий центр Петрівки. З одного боку — чимала підмога, з іншого боку — біда.

Ганна Іванівна Керстенюк мешкає у селищі все життя. Нині — пенсіонерка, колись — завідувач дитячого садка. Вона, як ніхто інший, переймається життям громади.

— За останні десять років під колесами поїздів загинули 59 осіб, — розповідає. — Якщо на станції стоять поїзди, люди перелазять через колію попід вагонами, а це небезпечно для життя. Ми пишемо заяви з проханням збудувати підземний перехід через станцію, адже у селищі живуть і літні люди, й дітвора, й інваліди, але нас ніхто не чує. Нещодавно приїздили представники провладної партії з презентацією «Народного бюджету», і ті п’ятдесят осіб, що були у залі, проголосували за будівництво стадіону на території колишньої військової частини, на яке збираються виділити 1,5 мільйона гривень. Навіщо нам ще один стадіон? Таке враження, що ці гроші будуть закопані у землю. Маємо дві школи, і в кожній з них є спортивний зал і стадіон, де можна тренуватися, змагатися. Стадіон, може, й потрібен, але не настільки, як підземний перехід або ж будинок культури. Місцева лікарня також у не найкращому стані. Через брак коштів закрили дитяче відділення, пологовий будинок, стаціонар, залишили тільки поліклініку. Нема у Петрівці навіть відділення міліції.

— Кілька років квартири та будинки у Петрівці-Буялику були дуже дешевими — через це одеські маклери «постаралися», і наше селище поповнилося переселенцями з обласного центру — п’яницями, наркоманами, соціально нестабільними людьми. Через цих переселенців виникли додаткові проблеми, і без міліції не обійтися, а найближче відділення — в районі, — бідкаються старожили селища. А ще кажуть, що колись у Петрівці було два будинки культури — один у селищі, другий — на території військової частини. Тепер молодь «культурно» відпочиває у барах — на місці обох будинків залишилися руїни.

— Будинок культури жителі Петрівки будували колись власноруч, — розповідає депутат селищної ради від «Фронту змін» Василь Іванович Делієргієв. — Це була дуже гарна будівля флігельного типу. Тут працювали гуртки, бібліотека, була дискотека для молоді, відбувалися концерти. На жаль, посаду завідуючої клубом скоротили, і впродовж кількох років саму будівлю зруйнували. Мисливці за брухтом вирізали опалення і металеві перегородки, завдяки чому клуб перетворився у руїну. Ми просили обласну владу допомогти відновити будівлю, але нам запропонували виділити з селищного бюджету 150 тисяч гривень на проектно-кошторисну документацію. Звідки в бюджеті селища такі гроші?

Будинок культури у військовому містечку також знищений. Напіврозвалена будівля розташована поруч із школою, і де гарантія, що комусь з дітлахів не захочеться погратися у «війну» на цих небезпечних для здоров’я та й життя руїнах?

Після обвалу перекриття Василь Іванович звернувся до командира військової частини з проханням огородити зруйнований будинок від дітей, але на його пропозицію так і не зважили — будь-хто може залізти туди у пошуках пригод.

Десять років тому, у 2002-у, в селищі сталася трагедія, про яку розповідали ЗМІ всієї Україні. Через сутичку у барі від ножових поранень загинув 17-річний хлопець, після чого розлючений люд погрозами і підпалами змусив представників ромської національності виїхати з села. Один бар закрили. Але залишилися інші, де молодь проводить свій час. А от будинку культури на шість тисяч мешканців нема…

У цей складний час з усіма названими й не названими тут проблемами Петрівка залишилась без селищного голови — обранець громади Віктор Генов написав заяву про складення повноважень за станом здоров’я.

Незабаром тут обиратимуть нового лідера. Хто очолить проблемне селище — висуванець теперішньої влади, яка закриває очі на реальні проблеми, натомість не шкодує сил на гучні «народнобюджетні» гасла, чи представник команди, що реально вболіває за турботи земляків і здатна внести у їх життя позитивні зміни, — вирішувати громаді. Головне, щоб це були людина, здатна не лише говорити, але й діяти, організовувати, домагатися поставленої мети. Людина, якій би довіряли… А роботи у Петрівці для селищного голови — непочатий край…

Ольга ФІЛІППОВА.
Іванівський район.

 

Переглядів: 785
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua