Україна потрібна НАТО, або Що ми здатні запропонувати Альянсу

6 квітня, обговорюючи з генсеком Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом ситуацію на Донбасі, президент Володимир Зеленський наголосив: «Ми віддані реформуванню нашої армії та оборонного сектора, але одними реформами Росію не зупинити. НАТО — це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. ПДЧ стане справжнім сигналом для Росії». Кількома днями раніше, під час телефонних розмов із президентом США Джо Байденом та прем’єр-міністрами Канади і Великої Британії — Джастіном Трюдо та Борисом Джонсоном — Володимир Зеленський також наголошував на тому, що отримати ПДЧ від НАТО — це першочерговий пріоритет для України.

Що означає на цьому тлі заява головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака: «Вступ нашої держави до НАТО зміцнить не тільки Україну — він так само посилить Організацію Північноатлантичного договору»? Як і чим конкретно Україна може посилити НАТО, в першу чергу, саме в Чорноморському регіоні?

Державна мова — це й державна безпека

2 квітня в Одесі перебував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Відбулася низка зустрічей з керівництвом області та міста, представниками громадськості.

Під час зустрічей з головами облдержадміністрації та облради Сергієм Гриневецьким і Григорієм Діденком та міським головою Геннадієм Трухановим Тарас Кремінь представив ключові напрямки, в яких він та очолюваний ним Секретаріат Уповноваженого провадять діяльність із захисту мовного законодавства, напрацювання проєктів, програм розвитку і функціонування української мови як державної.

Війна як неймовірність

Ще недавно можливість прямого нападу Російської Федерації на Україну вважалася фантастикою. Українські військові експерти зосередження російських військ на наших кордонах пояснювали як засіб грубого тиску, як агресивну дипломатію путінського режиму, але не більше. Та цього року все змінилося. Переміщенню російських військових з’єднань і техніки зі сходу на захід засоби масової інформації у нас і за кордоном тепер приділяють стільки уваги, скільки буває напередодні справжньої війни.

Ніхто не знає, чого хоче фюрер

Чутки про близьку війну можна було б вважати одним із видів ворожої пропаганди. А картинки з колонами танків з російською символікою на заліз-ничних платформах розглядати як засіб залякування чи деморалізації населення України. При цьому на офіційному рівні можливість війни з Росією у нас постійно заперечують. Провокації окупантів замовчують, а втрати серед наших військово-службовців на Донбасі пояснюють діями снайперських груп, хоча паралельно з ними регулярно працює артилерія терористів.

Друковані ЗМІ: на межі існування

Резолюція Всеукраїнської наради редакторів газет

Ми, учасники Всеукраїнської наради редакторів газет, розглянувши питання про стан українських друкованих ЗМІ та заходи для виходу з кризи, відзначаємо таке.

На початку 2021 року в більшості українських друкованих ЗМІ склалася критична ситуація. Економічна криза, пандемія COVID-19, втрата доходів від реклами, брак державної антикризової підтримки медіа, погана доставка газет передплатникам — усе це негативно позначилося на редакціях і журналістах.

Із кулею в тілі

Зустріч з подружжям Ткачів — Володимиром Павловичем і Марією Олександрівною, які мешкають у Бакші, залишила в мене безліч незабутніх вражень. Мені випала честь познайомитися з людьми, багатими на життєвий досвід, які не розгубили оптимізму й віри у краще майбутнє.

Учасник Другої світової війни Володимир Ткач 7 вересня відзначатиме свій 95-літній ювілей. А ще цьогоріч вони з дружиною відсвяткували 75-ліття подружнього життя.

Від Одеси до Праги

Фронтовик Петро Софронович Краєвський визволяв Одесу від німецько-румунських загарбників у квітні 1944-го.

Фронтове життя для нього, 19-річного юнака, розпочалося відразу ж після визволення села, коли, мобілізований польовим військкоматом для проходження служби, потрапив у 86-у гвардійську стрілецьку дивізію. Грамотного і меткого сільського хлопчину із шестикласною освітою призначили навідником зенітно-кулеметної роти.

«Відновлю документи — і знову в рейс»

У Чорному морі, поблизу турецького берега, 17 січня ц.р. затонув суховантаж Arvin. У складі екіпажу було 12 осіб. Шестеро з них врятувалися — п’ятеро громадян України та один — Росії, тіла чотирьох невдовзі знайшли, а двоє моряків зникли безвісти.

Ця інформація тоді облетіла весь світ.

Й ось нещодавно в редакцію газети «Слава хлібороба» зайшов молодий чоловік і звернувся зі скромним проханням опублікувати оголошення про втрату документів: паспорта моряка, послужного списку, диплома фахівця, закордонного паспорта та ін. Як з’ясувалося, Владислав Затерка — один з тих, кому тоді, 17 січня, доля подарувала друге життя. А прийшов він саме до нашої редакції, бо проживає в Лиманському районі у с. Олександрівка Фонтанської сільської ради.

Квола вакцинація

В Україні станом на 7 квітня лабораторно підтверджено 1 784 579 випадків COVID-19, з них за добу — 15 415. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці. Зокрема, захворіли 636 дітей та 437 медпрацівників, йдеться у повідомленні.

За словами пана міністра, за добу госпіталізовано 5 587 осіб, летальних випадків — 481, одужало 11 472 особи, здійснено 140 224 тестування. За весь час пандемії в Україні захворіло, як уже мовилося, 1 784 579 людей, одужала 1 373 851 особа, летальних випадків — 35 498, проведено 8 456 635 ПЛР-тестувань.

Вутлий човник і шторм

Чим ближчий час урядового звіту в парламенті, тим більше «головняків» виникає на Банковій. Охранителі режиму вже не знають, про які «перемоги» та «здобутки» нам розповідати.

Урядовці вдалися до порошенківської тактики перерізання стрічок на клозетах... але це мало допомагає. Дедалі очевидніше, що уряд має бути реформовано, якщо не відправлено у відставку. Я вже неодноразово писав, що парламентську більшість, яка забезпечує Єрмаку результативне голосування у ВР, формують за рахунок «заохочень» та виконання «хотілок» окремих груп і депутатів. Звичайно, така конструкція довго не протягне і посиплеться під час перших подихів «шторму». А він уже насувається на Україну.

Майбутнє не будується на кістках...

Мабуть, кожен з одеситів проїжджав це місце: по дорозі на промтоварний ринок «7-й кілометр», там, де зліва — магазин «Шостий елемент», праворуч видніються якийсь пустир, смітник і гаражі...

Та, на жаль, мало хто знає, що у 1937 — 1941 роках ця ділянка була спецоб’єктом НКВД. Спочатку розстріли проводилися в Одесі, а поховання відбувалися на Другому міському кладовищі. Але кількість розстрілів збільшувалася, й з’явилася потреба в території. Відтак людей почали розстрілювати за містом і там же ховати у братських могилах. За загальними підрахунками, на цьому спецоб’єкті було розстрі-ляно від 5 до 8 тисяч осіб.

Пам’ять як застереження

Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій оприлюднила позицію щодо належного вшанування жертв нацизму та ко-мунізму у Національному заповід-нику «Бабин Яр» у Києві.

Бабин Яр — це не тільки відомий на весь світ символ людиновбивства, одна з найстрашніших сторінок Голокосту, але й пам’ять про те, на що може бути здатна людина в екстремальних умовах і жахливих обставинах. Місце, що змушує пам’ятати не тільки тих, хто зазнав там страждання і невинної смерті, але й про тих, хто наділив себе правом визначати, кому жити, а кому ні. Ділив людей на «вищих» і «нижчих», «правильних» і «шкідливих» і з легкістю вбивав політичних та ідеологічних противників в ім’я ілюзорної ідеї.

Два надійних щити

В останній день березня владика Української греко-католицької церкви Михайло Бубній, екзарх Одеський, освятив Центр духовної опіки для військовослужбовців у частині «А 1325», що дислокується в Біляївському районі.

Богослужбову каплицю, повідомляє департамент інформації УГКЦ, освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки українських воїнів, і Святого Миколая Чудотворця, покровителя мореплавців. Із владикою співслужили військові капелани Одеського екзархату о. Руслан Остафій та о. Олександр Смеречинський.

Разом біду долати легше

Київська єпархія Православної церкви України взяла під опіку тринадцятеро дітей Володимира і Діани Родікових, які у березні померли від коронавірусних ускладнень.

Ось що написав про це на своїй фейсбук-сторінці митрополит ПЦУ Епіфаній.

«Захворювання COVID-19 стало чи не най-більшим випробуванням для всього людства за останні роки, воно змінило звичний стан речей, спосіб життя людей, а у багатьох відібрало найдорожче — рідних та близьких. Багато батьків і дітей, братів і сестер відчули неймовірний біль і смуток від втрати рідної людини. А ще — порожнечу, дезорієнтованість і питання «як жити далі?»

Ніби недавно, а так вже давно...

Перебираючи нещодавно в редакції особистий архів, щоби забрати найбільш цінне (за чверть століття редакційної праці назбиралось немало паперової продукції та всілякої власної писанини), натрапив на кілька унікальних видань, про одне з яких — ця розповідь.

«Літературна Бессарабія»… 100-сторінкова книжка стандартного формату, на білому тлі обкладинки — назва по діагоналі, у верхньому лівому куті — овальний портрет, поряд на всю ширину сторінки — рядок: «До 130-річчя від дня народження Лесі Українки». Внизу праворуч — рік видання: 2001. Все — у бордовому кольорі. Віддруковано, як про це свідчать вихідні дані, в друкарні м. Білгорода-Дністровського, на крейдяному папері. Наклад, на жаль, невідомий, та, мабуть, невеликим був, тож альманах цей сьогодні вже можна вважати бібліографічною рідкістю, хоч двадцять років — нібито й незначний термін.

Було в ті роки видано, щонайбільше, три таких альманахи. Але цей — особливий, адже присвячено його Лесиному ювілею. Цим, передовсім, він становить певну цінність для лесезнавців, та, вочевидь, і для дослідників історії української літератури, в анналах якої ця книжка мусить мати свою поличку. Десь, певні річ, неподалік від виданої в Одесі вже до 150-ліття Лесі Українки книжки «Подорож до моря», яка, властиво, повторює назву циклу її віршів.

Полотно, засіяне квітами і добром

Учителька Доброславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. — гімназія» Ірина Володимирівна Крецу, талановито володіючи голкою, творить на полотні справжні рукотворні дива. Паралельно з педагогічною роботою обдарована жінка вже не пер-ший рік бере участь у районних, обласних виставках, ярмарках, майстер-класах, присвячених мистецтву вишивки.

А все почалося відтоді, коли восьмикласниця Іринка побувала на екс-курсії в Західній Україні. Дуже гарно там було: і сині гори, і віковічні смереки, і стрімкі гірські потічки… Та найбільше дівчинці запали в душу вишивки місцевих майстринь: такі яскраві й гарні — очей не відвести.

Євген МАЛАНЮК. Малоросійство

I

Поняття малоросійство, в тім сенсі, в якім тут ужито, не мало б обмежуватися українським лише світом.

Кожна многонаціональна держава, не виключаючи найбільш навіть національно-упорядкованих імперій, в процесі свого історичного існування витворювала своєрідний пересічний тип імперської людини. Згадаймо ще донедавна пам’ятний нам тип, напр., австрійця, який, без особливих перешкод, міг бути одночасно чехом чи хорватом, поляком чи русином-українцем. Політична мудрість старого Риму, який очолював світову імперію, але ніколи не «романізував» своїх колоній, якби ще дотлівала в устрою віденської імперії Габсбурґів. Правда, протягом XIX ст. в був. Австро-Угорщині проривалися тенденції до адміністраційного, якщо вже не німчення, то, принаймні, вживаючи зловісної назви недавнього минулого, ґляйшальтування. Але такі намагання були випадкові і ніколи не носили характеру чогось уплянованого. Тип «австрійця», цебто — поміж чи понад-національний тип громадянина й мешканця наддунайської монархії — формувався автоматично, хоч і досить зовнішньо, розуміється. Більш ускладнені, але, все ж подібні процеси в’язалися з виникненням типу бритійця або колоніяльного (а раніш і метропольного) француза. Вже досить відмінний характер носили аналогічні явища на терені ґерманськім, особливо — ґермано-пруськім, отже вже східньо-европейськім. Але засадничо-інак-ший образ бачимо на властивім сході Европи.

«Із-за гори, із-за кручі риплять вози йдучи...»

Культурно-мистецький проєкт «Мозаїка Чумацького шляху», започаткований групою однодумців на чолі з викладачем Одеського художнього фахового коледжу ім. М.Б. Грекова Віктором Гоманюком наприкінці 2019 року, також перебуває під впливом обмежень, пов’язаних з пандемією. Попри несприятливі зовнішні обставини для проведення активних мистецьких акцій за участі громадськості, дослідження з історії чумацтва не припинилися. Так, ми не можемо зібратися велелюдним гуртом, зорганізувати цікаве масове дійство, але, натомість, маємо час і шанс відкривати нові чи призабуті цікаві сторінки з минувшини нашого краю.

Як приклад, в одній з міських бібліотек мою увагу привернуло давнє видання «Пісні, думки і шумки руського народу на Поділлі, Україні і в Малоросії. / Списані і переложені під музику Ант[оном] Коціпіньскім» (Київ, 1885), у якому, поряд з іншими, опубліковано кілька маловідомих старовинних чумацьких пісень. З’ясувалося, що, незважаючи на поважний вік, це не першодрук, а лише перевидання. Уперше збірка під цією ж назвою побачила світ у 1861-у в Києві. А ось друге видання — «Pisni, dumki i szumki ruskoho naroda na Podoli, Ukraini i w Malorossyi: Persza Sotnia» — побачило світ у 1862-у латиницею.

Олександр РУСИЙ. Вакцинація

Темпи вакцинації
б’ють усі рекорди,
черги до лікарень –
мов сумні акорди.
 
Років через двадцять,
може, через десять,
будуть вакциновані
Київ і Одеса.

Вакцинуватися можна тут...

Адреси та контакти стаціонарних пунктів вакцинації проти COVID-19 на Одещині

Наразі в Одеській області працюють 46 тимчасових стаціонарних пунктів вакцинації проти COVID-19: 11 — в Одесі та 35 — у районах.

Скринінг туберкульозу онлайн

У рамках міської цільової програми протидії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, гепатитів та наркоманії «Прискорена відповідь. Одеса» реалізується комплекс заходів із протидії сухотам. І хоча у 2020-у відзначено зниження захворюваності на третину, а смертності — на 44% порівняно з попереднім роком, проблема ще залишається актуальною як для нашої обласної громади, так і для країни загалом.

У лютому, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ, в Україні офіційно зареєстровано 1 395 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 389 пацієнтів діагностовано СНІД, а 123 особи померли від СНІДу, маючи у діагнозі і захворювання на туберкульоз. Також впродовж місяця зареєстровано 1 434 випадки сухот, серед яких — 1 174 нових, 258 рецидивів, 76 пацієнтів розпочали повторне лікування після невдалого. Загалом у лютому 2021-го від туберкульозу лікувалися 12 174 людини.

Ненормандський формат

Минулого тижня три з чотирьох учасників так званої «нормандської четвірки» фактично припинили підтримувати Мінські угоди, хоча не заявили про це публічно. Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін погодилися зустрітися в режимі відеоконференції без Президента України Володимира Зеленського.

Ховати небіжчика передчасно

На віртуальній зустрічі, як повідомив прес-секретар Путіна Пєсков, обговорюватимуть широке коло питань, зокрема й укра-їнське. Але, судячи з дипломатичної артпідготовки з боку Кремля, саме українське питання займе в переговорах центральне місце. З боку європейських лідерів фактично йдеться не про існування «нормандського формату», а про те, як, не втрачаючи обличчя, організувати цьому формату пристойні похорони.

Зроби за мене

Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Незважаючи на сталий рівень громадянської активності та готовність об’єднуватися для вирішення важливих для них справ, українці вважають, що влада повинна піклуватися про добробут громадян. Такий висновок можна зробити за результатами останньої хвилі національного опитування щодо громадського залучення, яке програма «Долучайся!» провела взимку 2021 року.

До всіх, хто без маски, поліціянта не приставиш

У вівторок на брифінгу для журналістів голова облдержадміністрації Сергій Гриневецький зазначив, що ситуація з поширенням COVID-19 на Одещині залишається складною. На це, окрім іншого, впливає ігнорування громадянами карантинних обмежень.

В ОДА є певні претензії і до активності поліції, яка «не помічає» порушень, хоча проблема не лише у роботі правоохоронців, а, насамперед, у великій кількості порушників.

«Приймай, Левадівко кохана...»

Приймай, Левадівко кохана,
І привітай сьогодні знов
Гостей Олійника Степана,
Що бережуть його любов.

Ці слова, написані знаним поетом, лауреатом премії імені Степана Олійника Василем Кравчуком про невеличке село Левадівку, уславлене на всю Україну та ближнє зарубіжжя своїм самобутнім літературно-мистецьким фестивалем гумору й сатири «Степанова весна».

На Одещині це свято завжди є епіцентром вшанування пам’яті неперевершеного майстра гострого сатиричного пера Степана Івановича Олійника (1908—1982). Село, де з 1909 по 1926 роки він жив, набирався життєвої мудрості, щоб потім сміхом лікувати недоліки нашого суспільства.

Якщо усім править любов...

Коли пишуть про багатодітні сім’ї, часто вдаються до поширених у суспільстві штампів. Є якесь упереджене ставлення до великих родин, особливо до тих, у кого не троє, а п’ятеро, шестеро й більше дітей. Але серед багатодітних, усупереч усім упередженням, — чимало сімей, які заперечують стереотип проблемних, неблагополучних. Такі батьки свідомо вибрали за мету створити велику й міцну родину і досягають у цьому успіху, стають прикладом для інших. Як-от Сергій і Наталя Чумаки, з Кодимщини, котрі не побоялися відповідальності і дали життя шістьом дівчатам та трьом хлопцям.

Чумаки самі звели будинок і започаткували власний, так би мовити, естетично-економічний проєкт, який відповідає їхньому баченню творити добробут родини на основі краси. Це означає, що крім звичного присадибного господарства, яке складається з городу та всілякої живності, вони ще займаються парниковим квітникарством. Таких тепличних господарств на півночі Одещини — одиниці.

На газетному ринку

Фахівці Книжкової палати України імені Івана Федорова опрацювали обов’язкові примірники друкованих видань, які надійшли до наукової установи, та оприлюднили дані про випуск газет у 2020-у.

Загалом минулого року виходили друком 1529 газет, серед них — 467 загальнодержавної сфери розповсюдження, 214 регіональних (обласних) та 752 місцеві (207 міських, 360 районних та інші). Загальний наклад усіх газет склав за рік 1155243,4 тис. примірників.

«Чорноморські новини» – у кожну родину!

Відомо, що людина, яка читає, має жвавіший, гостріший розум. Той, хто читає книжки, доведено теоріями лідерства в управлінні, керує тими, хто дивиться телевізор, «висить» у соцмережах, вдовольняється «кліковою» інформацією…

Не лінуйтеся читати, залучайте до читання дітей та онуків! Сьогодні, погодьтеся, не кожному по кишені купити книжку. А тому запрошуємо до читання «Чорноморських новин», на сторінках яких ви завжди знайдете інформацію про перипетії в суспільному, економічному та політичному житті Одещини й нашої держави, а також літературні новинки від письменників-земляків, усілякі цікавинки зі всього світу, життєві історії, різні поради та роз’яснення-підказки від правників і вповноважених інституцій.

Тече вода каламутна...

Ще раз пишу про життєве питання — про воду, яку п’ють мешканці нашого села. Бо, як відомо, без якісної води нема здорового життя.

У Широкому ще за радянських часів пробурили дві свердловини. З однієї, що в нижній частині села, постачали воду до школи, яка розташовувалася в історичному будинку панів Шаповаленків, а після його зруйнування (бо в 1968-у збудували школу в Калинівці) — до приміщень так званої ферми ВРХ, що стоїть на березі лиману, тобто поза законом! Друга свердловина, споруджена у верхній частині села, по двох гілках водогону живила селянські двори. Але в 1991-у прийшов новий господар КСП і перекрив подачу води у водопровід. Сказав, що ви, люди, не знаєтеся на бізнесі, що нема чого платити за електро-енергію, і наказав возити воду бочкою. Так було багато років.

Шляхами визволителів

26 березня 1944 року розпочалася Одеська наступальна операція, яка тривала до 14 квітня.

Війська 3-го Українського фронту (командувач — генерал армії Р.Я. Малиновський) у взаємодії з 2-м Українським фронтом (командувач — маршал Радянського Союзу І.С. Конєв) завдали нищівного удару по позиціях 6-ї німецької та 3-ї румунської армій, які окопалися на правому березі річки Південний Буг. Бойові підрозділи 57-ї, 37-ї, 46-ї та 8-ї гвардійських армій 3-го Українського фронту, форсувавши водну перепону, захопили плацдарми. Плани гітлерівців створити стійку оборону по лінії Південного Бугу провалилися.

Хранителі часу йдуть в онлайн

Кожна людина — це цілий світ знань, досвіду, творчості, любові та мрій. Нині, коли в зв’язку з діджиталізацією, відходять у Лету цілі пласти культури, дуже важливо зберегти найцінніше для нащадків, оцифрувавши його.

В Одесі стартує проєкт, пов’язаний з історичною пам’яттю міста.

Виплати — лише через банк

Із 1 квітня відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 16 грудня 2020 року №1278 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» змінюється порядок виплати допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера органами Пенсійного фонду України.

Віднині такі виплати здійснюватимуться винятково через банківські установи.

Щастя в тім, аби бути собою

Владислава Орлинська з Арчепитівки — справжня юна леді: вродлива, граціозна, веселої вдачі із вишуканими манерами. Й не дивно, бо ця сільська двадцятирічна красуня походить з прадавніх родів Лісньовських та Орлинських, від яких, власне, й перейняла найкращі риси характеру.

За сімейними легендами, її далекі пращури, дрібні дворяни, ще 300—400 літ тому в пошуках кращої долі переселилися з Польщі на береги мальовничої річки Кодими. Тут розорювали віковічні степи, сіяли і косили жито, гарно ґаздували, народжували й ростили дітей… Владислава пишається своїм корінням і, як предки, всім серцем прагне розвивати рідну Україну.

Моя перша одіссея

Згадую осінь 1956 року. Тоді я, закінчивши навчання в училищі, вже понад два місяці, майже щодня, як то кажуть, оббивав пороги в нашому пароплавстві. Більшість випускників, кому відкрили візу (а декого, хто ще й не закінчив училища), вже давно забрали на судна, бо тоді (нагадаю, то був 1956-й) пароплавство почало одержувати багато суден, які треба було укомп-лектовувати командами. А ті, що залишилися на березі, зокрема і я, дуже сердилися на… дюка Рішельє, бо він (якщо йти бульваром з боку теперішньої міськради) лівою рукою, в якій тримав сувій, наче показував нам: ось вам віза! І дивитися нам на нього було не тільки образливо, а й навіть непристойно.

Й ось одного дня я прямо запитав інспектора групи суден: чи є в мене надія на візу? «Якщо так хочеш працювати, — сказав він, — то йди на каботажні судна». Тобто ті, що ходять лише у водах Чорного моря. Мені нікуди було діватися, і я погодився.

«Буду я навчатись мови золотої...»

Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою…
      Андрій МАЛИШКО.

Не можна сказати, що в нашому Чорноморську не думали зовсім про захист і впровадження державної мови. У 2007-2010 роках навіть діяла відповідна міська програма. І хоч завдання ставилися благородні, як-от «створення належних умов для розвитку української мови та повноцінного впровадження в усі сфери суспільного життя», результати не дуже тішили. Всі розуміли: доки найвищі владні структури не почнуть працювати по-справжньому, не почнуть захищати державну мову, нічого не зміниться.

Про мовний креатив і «пісні-криголами»

У статті Вадима Рижкова «Коли не знаходять спільної мови» («День» від 5.02.2021) викладені деякі думки стосовно ро-сійської мови та патріотизму. Автор заторкнув морально-етичний бік проблеми: чи можна забороняти те, що захищене Конституцією? Тема дуже актуальна, адже не так давно й у Львові стався «мовно-пісенний» прецедент. Реакція соцмереж (принаймні, проукраїнського її сегменту) була такою: оскільки у Львові діє мораторій на російську пісню, заборона співати в громадських місцях є виправданою.

Але як же бути з Конституцією? Промосковські «яструби» стрепенулися і пожвавішали. Буде і для них робота, бо дедалі голосніше в соцмережах (а їм більшого й не треба) лунають голоси про повну заборону як російської мови, так і відповідного пісенного продукту зокрема. Кремль задоволено потирає руки: граючи на протиріччях усередині українського суспільства, українізацію легко можна буде згорнути. Принаймні, Південь та Схід України Росія нізащо не віддасть.

Чорне море Паустовського

(До 70-річчя замітки «Чорноморське сонце»)

Я стерплю, коли мене назвуть поганим літератором,
але не стерплю, коли мене назвуть поганим рибалкою.
             Костянтин ПАУСТОВСЬКИЙ.

Чудовий письменник-романтик і мариніст Костянтин Паустовський запитав молодого літератора-початківця Юрія Бєляєва, який приніс йому на рецензію своє оповідання:

— А скажіть, чи любите ви риболовлю?

— Іноді балуюсь…

— Та яке ж це баловство. Це діло серйозне. Скажу вам по секрету: якби я не мав можливості вудити, я б не зміг писати.

«Златоуст» залишився вдома

У пункті пропуску «Кучурган», повідомляє сектор інформаційної політики Одеської митниці, припинено спробу нелегального вивезення за кордон стародруку церковнослов’янською мовою.

За орієнтуванням УСБУ в Одеській області митники провели поглиблений огляд вантажного автомобіля, яким керував громадянин Молдови. У кабіні водія в одній із ніш під робочим одягом та інструментами вони і знайшли пакет зі старовинною книгою. Стародрук — з металевими застібками і дерев’яною палітуркою, обтягнутий, скоріш за все, телячою шкірою з барельєфним тисненням.

500 літ на обличчі

Захисна маска, рукавички, антисептик, дотримання соціальної дистанції, посильні фізичні і психологічні навантаження, вакцинація, — у час розгулу пандемії коронавірусу ці речі стали рятівними для людства.

Інфекціоністи припускають, що захисні маски ми носитимемо і в 2022-у, і в 2023-у. Що буде далі — невідомо. Дехто з песимістів взагалі пророкує, що людство уже не зніме їх ніколи.

Одеському «Крокодилу» — 110, або Маленька книжечка з великою історією

110 років тому, 2 квітня 1911-го, в Одесі вийшов друком перший номер знаменитого гумористичного журналу «Крокодил», що став непересічним явищем в історії журналістики.

У життєписі цього видання — багато яскравих подій і харизматичних особистостей, завдяки яким воно стало дуже популярним.

Світ через десять років

Через десять років Китай і США залишаться провідними державами. Як і Росія, але з меншою впевненістю. Європейський Союз, імовірно, не відіграватиме центральної ролі у міжнародній політиці, принаймні не буде наддержавою. Те ж стосується і Великої Британії, Індії та Японії.

Несподівані полюси?
Найімовірніше, ні

Упродовж останніх років полі-тичний вплив Китаю набуває дедалі більшої ваги у всьому світі. Те, що він готовий боротися за світове лідерство, показали торговельні війни між ним та США. Можливо, саме через це сьогодні поширена думка про те, що у 2030 році Китай буде наддержавою. З цим погоджуються понад три чверті жителів західноєвропейських країн-членів ЄС та більше двох третин населення Латинської Америки. Думка українців практично збігається із середньою по світу: 55% бачать у 2030-у Китай наддержавою, 27% — ні.

Ваше життя — у ваших руках!

Шановні жителі Одеси та Одеської області!

У нашому регіоні склалася надзвичайно тривожна ситуація! Рівень захворюваності на коронавірус перетворився на справжнє цунамі! Надзвичайно висока смертність — 68 людей на 100 тисяч населення.

На жаль, помирають і медичні працівники, які стоять на захисті нашого життя та здоров’я! Хворіють люди всіх вікових категорій — похилого віку, вагітні жінки, молодь. Вірус відтепер вражає і дітей.

Лідери довіри — Зеленський і Тимошенко

Найвищий рівень довіри з-поміж політиків мають президент Володимир Зеленський і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

Відповідно до дослідження, проведеного на початку березня Київським міжнародним інститутом соціології, населення України найбільше довіряє Володимиру Зеленському (45%) та Юлії Тимошенко (31%). Найменше — Максиму Степанову (8%), Сергію Стерненку (8%) та Оксані Марченко (10%).

Провокації і протести

Революцію, зокрема й ту, що відбулася в Україні на межі 2013—2014 років, не можна розглядати як крапку в історичному процесі. Вона навіть не кома, а три крапки. Маятник, хитнувшись вліво, може хитнутися вправо. І не один раз. Ті, кого революція привела до влади, певна річ, зацікавлені в збереженні статусу-кво. Але їхні надії не справдяться. Як і надії тих, хто прагне реваншу.

Повзуча контрреволюція

Упродовж семи років ми спостерігаємо, як після революційного вибуху політичний маятник України повільно, але наполегливо нахиляється у бік контрреволюції. Спочатку контрреволюції сприяла програна війна. Потім — п’ятий президент, який намагався зберегти державу ціною зміцнення союзу з олігархами. У 2019 році зупинити маятник контрреволюції демократичним шляхом спробували прості громадяни. Але привели до влади тих, хто не має поняття, як влаштована держава і як державою управляти. Особливо в кризових ситуаціях.

Більше книг — менше страхів

Час летить… 22 березня 2019 року перед фасадом Одеської національної наукової бібліотеки відбулася урочиста церемонія відкриття скульптурної композиції «Книголюб» авторства відомого скульптора Михайла Реви.

Що можна сказати про нашого Книголюба в день його народження? Йому сповнилося цілих два роки. Наче й небагато, та, попри дитячий вік, ця мила скульптура вже стала популярною й добре впізнаваною, що не зайве для зрілого мистецького твору. Він посів гідне місце серед туристичних атракцій, до числа яких новачкові потрапити нелегко, та став улюбленцем одеситів і гостей перлини біля моря. Навіть у непривітне міжсезоння не бракує охочих зробити селфі чи групову світлину з узагальненим образом читача найстарішої публічної книгозбірні України. А відтак глобальною павутиною його зображення ширяться світом — у фейсбуках, інстаграмах та інших тіктоках.

Володарка сонячної посмішки

Коли зустрічаєшся з цією напрочуд гарною жінкою, її обличчя завжди випромінює теплу, сонячну посмішку. І це не артистичний прийом. Це — природжена риса дарувати людям добрий настрій, налаштовувати їх на відверту, щиру розмову.

Вона народилася на 72-й паралелі, на Крайній Півночі Російської Федерації. Й усе ж більша частина життя Людмили Геннадіївни Клебанової пов’язана з нашою країною і безпосередньо з Лиманщиною. Нині вона є знаною лідеркою жінок-фермерів України.

Недоінвестований агросектор

У 2020-у в агропродовольчих секторах економіки відбулася інвестиційна криза, глибина якої співставна з 2009 роком, зазначає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Микола Кісіль.

Згідно з  нещодавно оприлюдненими Державною службою статистики даними, обсяги капітальних інвестицій в агропромислові сектори економіки України за січень-грудень 2020 року склали 56974,6 млн грн, зокрема у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних з ними послуг — 35998,3 млн грн, лісове господарство та лісозаготівлі — 416,6 млн грн, рибне господарство — 27,2 млн грн, а у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 29532,5 млн грн.

Останній заслін від дерибану

Лише Тимошенко та «Батьківщина» реально борються за збереження української землі, вважає політичний експерт Дмитро Корнійчук.

Інтереси українців не є пріоритетними для «зеленої» влади, яка дбає лише про отримання вигод від корупційних оборудок, зокрема від розпродажу української землі. Як і минулого року, тільки Тимошенко й команда «Батьківщини» заважають монобільшості відібрати найцінніше в українських фермерів і виступають проти дерибану сільськогосподарської землі між аграрними олігархами та її продажу міжнародним корпораціям. Про це написав експерт на своїй Фейсбук-сторінці, аналізуючи останні події у Верховній Раді.

Літературні акварелі

Святкування днів народження Тараса Шевченка, Лесі Українки і Ліни Костенко у Центрі міжнародної освіти з підготовки іноземних громадян Одеського державного аграрного університету

Поетичний рух уже став складовою частиною освітнього й культурного просторів України. Слово поетів лунає у навчальних аудиторіях і на громадських майданах, у конференц-залах і в мистецьких салонах… Університетські музейні та бібліотечні виставки, присвячені великому генію, поетесі-лицаресі й поетесі-легенді, тривають увесь рік.

Добридень, люба Мавко!

Волинська область,
Ковельський район,
село Скулин, урочище Нечимне,
Густий предковічний ліс.
Мавці.

Люба Мавко, чарівна лісова Красуне! Прекрасна Панно царства Природи! Добридень! Пишу Тобі листа із прекрасного міста Одеси, що на півдні нашої рідної України. Воно неймовірно чарівне й привітне, бо в ньому завжди багато тепла й Сонечка! Тут немає лісів, але є Степ і Море, велике, безмежне, бездонне, ніжно-перлове, яке я люблю так, як і Ти свій Ліс. Воно мені завжди дарує відчуття справжньої свободи, в якій кохаєшся і Ти.

Генерал і вчений Никандр Маркс

(До 160-річчя від дня народження та 100-річчя смерті)

29 березня мине 100 років, як не стало генерала Никандра Олександровича Маркса — останнього командувача Одеського військового округу, призначеного російською владою, і талановитого вченого, котрий у буремному 1917-у відіграв значну роль в українізації російських військових частин на території округу, що охоплював увесь південь України. Завдяки його підтримці в Одесі та інших гарнізонах були створені українські військові загони — курені, які почали нести вартову службу й забезпечували громадський порядок у гарнізонах.

А через пів року, 24 вересня, відзначатиметься 160-ліття від дня народження цієї легендарної особистості.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 25 грн.
  • на 3 місяці — 75 грн.
  • на 6 місяців — 150 грн.
  • на 12 місяців — 300 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua