Президентський рік

20 травня, якраз у річницю інавгурації на посаду Президента України, Володимир Зеленський дав першу повноформатну пресконференцію для вітчизняних та іноземних ЗМІ. На ній, зокрема, порушувалися такі питання.

Про Крим

Володимир Зеленський виступає за збільшення кількості майданчиків, на яких обговорюватиметься питання деокупації Криму, зокрема на міжнародному рівні: «Це наша земля, наш народ, і, можливо, справді цих майданчиків недостатньо, щоб говорити про Крим. Тому що в мінському процесі, чесно кажучи, питання Криму не порушується».

За його словами, у межах мінського процесу на засіданнях Тристоронньої контактної групи є перелік питань, які мають обговорюватися згідно з підписаним пакетом Мінських угод. «Там питання Криму нема. Я згоден, що це несправедливо», — додав Володимир Зеленський.

Підозри і вироки

Покінчити з коронавірусом в Україні легко. Треба призначити винуватців поширення зарази і звернутися в Генеральну прокуратуру. Решта — справа техніки. Прокурори оформлять підозри і пред’являть їх тим, на кого вкажуть «зверху». Печерський суд Києва заарештує підозрюваних й утримуватиме їх у СІЗО, поки справу нібито розслідують. Якщо «зверху» надійдуть нові вказівки, підозри переоформлять і призначать нових прокурорів. А суддя... суддя, певна річ, чекати вказівок «зверху». Вірусу подібна суєта набридне. Він втече з нашої країни туди, де є правосуддя.

Викриття відбулося. Докази не потрібні

Наведений вище сюжет не зовсім фантазія. І придуманий не мною, а склався після пресконференції Президента Зеленського на галявині в Маріїнському парку. Відзначаючи річницю своєї інавгурації, глава нашої держави з-поміж іншого торкнувся низки питань, пов’язаних з роботою правоохоронної системи у контексті резонансних справ. Одна зі справ стосувалася особистої участі Володимира Олександровича в публічному «викритті» ймовірних органі-заторів і виконавців вбивства відомого журналіста Павла Шеремета 20 липня 2016 року.

Невмирущий вальс

Надходить час традиційних випускних вечорів. Час прощання з рідною школою, в якому сплелись воєдино і світлий сум розставання, й радість передбачуваної зустрічі з новим життям. Час, коли думки про ЗНО, про літо і все таке інше, включно навіть із тією загадковою, непередбачуваною «короною», заступають цілковито інші клопоти: про випускне вбрання, про місце, про витратний бюджет… Та все це, однак, минуще. Й лише карантин — як загадкова чорна діра в космосі нашого нинішнього життя. Чи не пощезне в цій чорній дірі музика випускного вальсу?..

Вальс… Вальс… Вальс…

Шурхіт розкішних, нафантазованих юністю суконь, одухотворені, сяючі лиця, завше прекрасні своєю молодістю та неповторністю, стрімка, як плин теперішнього життя, хвилююча музика… Кришталеві люстри вгорі чи ясний блават небес — неважливо… Тому що це — мить…

Євген АКИМОВИЧ: «Життя — це вибір. Наш вибір»

«Філософія тотальності та громадянське суспільство», «Україн-ська культура в історичному вимірі», «Європейська культура в афоризмах та висловах», «Феномен українства» й іще добрий десяток видань цього поважного автора і — в чому не раз мали змогу переконатися — друга «Чорноморських новин» займають чільне місце в нашій редакційній бібліотеці. І головне — не стоять, припадаючи пилом, на книжковій полиці, а є підручним інструментом у роботі журналістів.

Мова — про Євгена Олександровича Акимовича. За фахом і способом мислення — філософа (кандидат наук, доцент), енциклопедиста, знавця кількох мов (латина, англійська, італій-ська, французька, німецька, польська), людину з активною життєвою позицією (у 1989 — 1993 роках — співголова Одеського крайового Руху, із 2002-го — голова Всеукраїнської громадської організації «Демократична коаліція», учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності), правдолюба і працелюба.

Прикметною особливістю творчості нашого шанованого автора є звернення (бо ж — учений, ерудит і поліглот) до світової історичної мудрості, сконцентрованої в афоризмах, крилатих висловах, цитатах видатних особистостей. Утім, занотовуючи впродовж багатьох років до щоденника власні думки, враження, оцінки побаченого, почутого, прочитаного й пережитого, він і сам пише книгу таких повчальних згустків.

Ось деякі з них:

  • Хто може, той робить, а хто не може, мріє про майбутнє та скаржиться на фатальне невезіння.
  • Маємо країну великих можливостей — у нас все можливе.
  • Люди здебільшого ображаються саме тоді, коли хочуть образитися.
  • Розмова — це обмін думками, а не емоціями.

Хибний і шкідливий наратив

Експосли США застерігають від втягування України у внутрішню політику Сполучених Штатів Америки

З огляду на ситуацію навколо «плівок Деркача» колишні посли США в Україні виступили зі спільним зверненням, у якому попередили про небезпечність втягнення України у внутрішню політику Сполучених Штатів у період президентських виборів. Текст заяви оприлюднений на сайті експертного центру «Атлантична Рада» (Вашингтон).

«Ми роками працювали над розбудовою та зміцненням американсько-українського стратегічного партнерства, заснованого в 1996 році. Тому ми збентежені зусиллями щодо втягнення України у внутрішньоамериканську політику з огляду на наближення президентських виборів у США», — зауважили дипломати.

За їхніми словами, ці зусилля сприяють поширенню «хибного й шкідливого наративу», якого немає в реальності та який веде до «послаблення відносин між США й Україною, а також розколу між двома країнами». Це не відповідає інтересам держав, вважають дипломати.

За моделлю Клайпеди

Незважаючи на коронавірус, Одеса дбає про розвиток. Упродовж року робоча група на чолі з Сергієм Гриневецьким працювала над концепцією вільної економічної зони, і цими днями представила документ міському голові.

Розвитком цієї території на полях фільтрації місто займається з 2005-го, і за цей час багато разів змінювалися її назви: зона пріоритетного розвитку, технопарк, індустріальний парк. Але залишалася сутність проєкту — на цій депресивній території розвиватимуться виробничі потужності,  створюватимуться нові робочі місця.

Коротко про різне

Допомога від китайських бізнесменів

Генеральний консул Китайської Народної Республіки Сунь Ліцюн разом з головою правління Асоціації китайських бізнесме-нів в Одесі Цюй Бо нещодавно передали мешканцям нашої області майже сто тисяч засобів індивідуального захисту — масок.

«Ми продовжили координацію дій, спрямованих на подолання наслідків пандемії коронавірусу для громадян обох держав. Хочу щиро подякувати пану генеральному консулу і представникам бізнесу Китаю за підтримку. Ми й надалі координуватимемо нашу роботу в питаннях медичної безпеки», — сказав під час зустрічі голова Одеської облдержадміністрації Максим Куций.

Керівник ОДА зазначив, що облдержадміністрація продовжуватиме співпрацю з усіма міжнародними партнерами, які допомагають нашому регіону подолати наслідки пандемії коронавірусу.

Повернення куланів

З ініціативи природоохоронної організації Rewilding Europe на територію державного заповідника «Тарутинський степ» завезли 20 куланів і вісім європейських ланей, народжених в «Асканії-Новій», що на Херсонщині.

Деякий час парнокопитні проведуть у просторому вольєрі, на повному пансіоні, допоки не акліматизуються, а восени перейдуть на власний корм, поселившись у тарутинських степах.

Обвал цін на нафту: наслідки для економік Росії та України

Починаючи з березня ц.р. світова економіка поступово занурюється в глобальну кризу, «спусковим гачком» якої стало катастрофічне падіння цін на нафту на тлі пандемії коронавірусу COVID-19. В останні місяці люди в усьому світі переймаються двома питаннями: коли піде на спад пандемія і як довго протримаються низькі ціни на нафту?

Якщо відповідь на перше питання цікавить практично кожного, то на друге хвилює в основному певні верстви населення — тих, хто пов’язаний з видобутком, транспортуванням і продажем нафти, а також власників промислових підприємств, які її використовують та переробляють.

Іван КРУЛЬКО: «Підтримати аграріїв у цей непростий час»

Депутати фракції «Батьківщина» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №3519. Документом пропонується виділити 1,5 мільярда гривень безповоротної фінансової допомоги аграріям, які постраждали від посухи.

Коментуючи законопроєкт, заступник голови партії «Батьківщина», народний депутат Іван Крулько наголосив, що наразі фермери потребують невідкладної фінансової допомоги держави, бо багато хто з них опинився на межі банкрутства через посуху та неможливість реалізувати вирощену агропродукцію на базарах з огляду на карантинні обмеження.

Антарктична місія

Нещодавно, 17 травня, в Україну повернулися дві українські антарктичні експедиції: річна, вже 24-та, УАЕ, яка працювала на станції «Академік Вернадський» майже 13 місяців, і сезонний загін, що провів там близько трьох місяців.

У складі «зимівників» було семеро науковців, «сезонників» — 15. Вони проводили в Антарктиді біологічні, метеорологічні та геофізичні дослідження. Сайт Міністерства освіти та науки України (https://mon.gov.ua) опублікував десять найважливіших результатів роботи цих експедицій.

Не терпіть насилля!

В умовах карантину люди вимушені тривалий час залишатися в домівках, що може призводити до погіршення матеріального становища родин, зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами. Як результат — загроза збільшення випадків домашнього насильства.

Куди звертатися по допомогу?

Якщо ви стали жертвою або свідком домашнього насильства, телефонуйте до:

  • Поліції — 102. В Одесі з 17 вересня 2019 року працюють групи швидкого реагування на випадки домашнього насильства «Поліна»;
  • Служби у справах дітей Одеської міської ради — 797-29-79, якщо від насильства страждають діти або діти стали його свідками;

Делятин. Таємничий і несподіваний

Шляхом в омріяні Карпати, до майже обов’язкових для відвідин культових в Україні та за її межами відпочинкових місць Яремча й Буковель, масовий турист неодмінно проїжджатиме містечко (офіційно смт) Делятин. Промайне його зазвичай транзитом, навряд чи спиниться. А дарма, бо для допитливого мандрівника Делятин вартий уваги.

Дитинство моє пройшло у сусідньому Яремчі (це на десять кілометрів південніше Делятина й вище в гори), тому почасти я в темі, а що може бути цікавішим, ніж писати про сусідів?

Про географічне положення Делятина, його топографію, використаю цитату найсвіжішого шевченків-ського лавреата, який тут зростав, Тараса Прохаська:

«Делятин — це десять кілометрів вздовж Прута. Десять на два — так хати віддаляються від дороги. Переважно у гори. Бо тут, саме тут, у Делятині починаються справжні Карпати. Їх ще називають береговими Горганами. За Прутом — вже інші гори. Нижчі, мальовничіші, лагідніші. Косівські. Там — Білі і Чорні Ослави, Чорний Потік, різні Березови і Яблунів.

Василь ПОЛТАВЧУК. 22-3-49

 Оповідання

 Пам’яті Ніни Михайлівни Гончарук


 

І

Прозвали її Кубанкою. Хто й коли уперше вимовив це слово, встановити нині вже неможливо, оскільки було це давно, років п’ятдесят тому, але воно прижилося на Острові. У прізвиську, на відміну від тих, які ґрунтувалися на якомусь людському ґанджі (мав Острів своїх Клишоногих, Горбатих, Лисих, Сопливих), не було нічого образливого для нової мешканки — ним тільки означили місце, звідки вона прибула: Кубанка, бо з Кубані.

Втім, «прибула» — це не зовсім так. На Острові говорили інакше: «Моряк привіз».

Кубанка опинилася на Острові і в прямому, і в переносному значенні слова. Слід пояснити, що Острів — це та частина селища, яка звідусіль оточена водою: річкою Савранкою і невеликим потічком, який брав початок із джерела під лобатим горбом. Потічок мав болотисті береги, порослі очеретом та верболозом, і тому втрапити на Острів чи виїхати з нього можна було лише через один-єдиний місток. Щоправда, була ще кладка, але нею скористатися могли лише пішоходи або ті, що добиралися велосипедами.

Перечитуючи Василя Полтавчука...

Бібліотека не працює — карантин. Підходжу до своєї книжкової шафи, де зібрані читані-перечитані безцінні твори українських класиків.

Вибране Михайла Коцюбинського, «Чотири броди», «Гуси-лебеді летять…», «Щедрий вечір» Михайла Стельмаха, «Лебедина зграя» і «Зелені млини» Василя Земляка, «Пролетіли коні» Євгена Гуцала, «Облога» — вибране Григора Тютюнника, «Северин Наливайко» Миколи Вінграновського, «Таємний посол» — тетралогія Володимира Малика, «День гніву» Юрія Косача… Книги з автографами колег, яких знав і з якими у дружніх стосунках: Юрія Мушкетика, Володимира Яворівського, Василя Шкляра, Мирослава Дочинця, Петра Сороки, Броніслава Грищука, Йосипа Струцюка, Олега Чорногуза, Василя Бондара, Анатолія Колі-сниченка, Олекси Шеренгового, Василя Полтавчука, Романа Кракалії, Григорія Цимбалюка…

Ірина ТОМА. Вірші

Соловей і весна

У солов’я закохана весна —
Він їй співав натхненно і пророче.
Відвертих трелей розійшлась луна.
Він їй співав і слухав світ охоче.
 
То заливав, мов лилася ріка,
То скрекотів, мов говорив журбою,
А то молив на землю звисока,
А то все небо сповнював собою.

Ілля Мечников і його одеські учні

(Закінчення. Початок у номері за 21 травня)

Яків Юлійович Бардах (грудень 1857-го — 17 липня 1929-го) — український мікробіолог, бактеріолог. Винайшов спосіб виготовлення протидифтерійної сироватки.

Навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Новоросійського університету в 1880—1883 роках, коли там викладав І.І. Мечников. Здобував додаткову медичну освіту у Військово-медичної академії у Санкт-Петербурзі. Після цього повернувся до Одеси й 11 червня 1886-го заснував тут першу в Російській імперії бактеріологічну станцію, де готувалися вакцини від різних хвороб людини і тварин; першим у Росії розпочав щеплення проти сказу.

У 1891-у через антисемітизм одеської влади був відсторонений від керівництва станцією, однак залишився там працювати. У 1894-у році в Московському університеті захистив докторську дисертацію. У 1895-у був призначений приват-доцентом бактеріології на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету, з 1896-го викладав курс мікробіології на публічних курсах Товариства дослідників природи, проводив також активну наукову роботу з мікробіологічного вивчення одеських водойм, полів зрошення, лікувальних властивостей лиманної грязі. У 1903-у організував в Одесі одну з перших у Україні станцію швидкої медичної допомоги.

У контексті двох подій


У рамках відзначення 605-ї річниці першої писемної згадки про попередника Хаджибея-Одеси — гавань Коцюбіїв (1415), під егідою ГО «Одесі — 600+» та за участі одеських художників підготовлена мапа історичної частини нашого міста українською мовою з англійською транслітерацією вулиць та англомовними пояснювальними текстами основних об’єктів.

Обговорення та перше представлення проєкту відбулося 22 травня. На ньому, крім ініціаторів, були присутні члени правління ГО «Одесі — 600+» Валерій Ліверінов та автор цих рядків. Розглядалися питання майбутньої презентації мапи широкій аудиторії та залучення до проєкту більшого кола зацікавлених осіб.

Докучає печія...

Мало хто сприймає печію як серйозну недугу, бо, мовляв, щоб її позбутися, досить прийняти розрекламовану по телевізору таблетку. Насправді ж печія може бути першим тривожним симптомом небезпечних захворювань. Яких саме? Про це ми розпитали гастроентеролога вищої категорії Григорія КАРПЕНКА.

— Статистика свідчить, що печія турбує від 20 до 50 відсотків населення розвинених країн. При цьому 10—20 відсотків людей відчувають дискомфорт або печіння у стравоході частіше одного разу на тиждень. Неприємне відчуття у горлі виникає приблизно через 15—30 хвилин після прийому їжі. Але нерідко печія допікає і в вночі.

— Що ж таке печія й чому вона виникає?

Чи не зарано салютуємо?

Вихідні, які минули, одесити провели в парках і на узбережжі, прогулюючись вулицями міста, поодинці чи компаніями, але практично без захисних масок і махнувши рукою на соціальну дистанцію. Шкварчало м’ясо на мангалах, звідусіль пахтіла кава. Хтось навіть салютував.

І хоча спад епідемії коронавірусу COVID-19 в Україні (а це означає, що кількість людей, які одужали, стійко зростатиме порівнянно з кількістю щодня інфікованих), за прогнозами, розпочнеться лише в третій декаді травня, коли матимемо не менше 20 тисяч лабораторно підтверджених заражених, одесити і гості міста влаштували травневі пробні вилазки із самоізоляції.

Валентин МОРОЗ. Канівські строфи

22 травня — День перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі

Там, де Шевченкове серце
Б’ється у грудях землі,
Раптом печаль обізветься,
Наче душа звіддалі —
Там, де Шевченкове серце
Б’ється у грудях землі.

«Плекали Свободи плід»

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Встановлений на честь повстання політичних в’язнів Степлагу в табірному відділенні Кенгір, під Джезказганом (Казахська РСР), 16 травня — 26 червня 1954 року. Більшість із засуджених за політичними статтями у Степлагу — 46,3% — становили українці, серед яких — колишні члени ОУН і бійці УПА, а також учасники націоналістичного руху в республіках Балтії (майже чверть) — латиші, естонці та литовці.

І знову — День політв’язня. Цього року — 17 травня.

А вся Україна — чуєте? вся Україна! — стала в’язнем якогось незрозумілого вірусу. І я сиджу цілими днями вдома, як колись у в’язниці КГБ. І пишу друзям, які питають мене про самопочуття, отаке:

Що можу я сказать о собі?
Чернець і зек в одній особі.

Але мені телефонує Жанна Зайви, голова міської комісії з реабілітації. Колись і я був головою, а пані Жанна — секретарем.

Це наш спільний біль

18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, на Соборній площі Одеси представники кримськотатарського земляцтва, органів державної влади і місцевого самоврядування, громадські активісти — люди різних національностей та різних конфесій — провели меморіальний захід.

Виступи представників старшого покоління, котрі пережили депортацію 1944 року, організовану кремлівською верхівкою, і в 2014-у знову змушені були покинути Крим через агресію Росії, обличчя дітей, які з вини тієї ж таки Москви зростають далеко від рідного дому, запалені свічки, викладені у формі Кримського півострова, символічно випущені на волю білі голуби — усе це не могло не торкнутися сердець присутніх...

Зважаючи на обмежувальні заходи, запроваджені у зв’язку з пандемією COVID-19, меморіальні заходи, що традиційно проводилися напередодні та в день 18 травня, істотно змінили характер та форми — майже всі вони були переведені в онлайн-режим.

Біль кримськотатарського народу — наш спільний біль.

На підтримку медиків і фермерів

На позачерговій сесії обласної ради, яка відбулася 15 травня, депутати внесли зміни до попереднього рішення «Про встановлення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті ліквідацією захворювання серед людей на COVID -2019».

Зміни, найперше, передбачають розширення переліку закладів охорони здоров’я, працівники яких отримають обласну (регіональну) доплату за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-2019. Так, доплати передбачені практично для трьох тисяч медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я Одещини, які надають первинну, вторинну (спеці-алізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.

Не тільки енергетика

Побачити трьох колишніх прем’єр-міністрів України, які сидять поруч, — непересічна подія. Якщо ж додати до них чинного в.о. міністра і кількох колишніх міністрів різних років — подія екстраординарна. Але подібне сталося в п’ятницю в студії «Свобода слова» Савіка Шустера на ТРК «Україна» під час обговорення стану справ у галузі енергетики.

Плановий рукотворний хаос

Коли в квартирах одеських будинків почалися планові багатогодинні відключення електрики, багатьом здалося, що місто і країна повертається в хаос, характерний для 1990-х. Однак глядачам, які уважно дивилися ток-шоу Шустера 15 травня, стало зрозуміло, що темні часи для нас аж ніяк не в минулому. Вони — в майбутньому. Некомпетентні та непрофесійні дії вищого керівництва країни менш ніж за рік перетворили прибуткову енергетичну галузь нашої держави на збиткову. Обтяжену багатомільярдними (у доларовому обчисленні) боргами. З яких найближчим часом вибратися не вдасться.

Послаблення ЗМІ — загроза для інформбезпеки

Українська асоціація медіабізнесу, Асоціація незалежних регіональних видавців України та Національна спілка журналістів України вдруге наголошують на необхідності запровадження низки заходів, необхідних для безперебійного і своєчасного інформування громадян України та забезпечення доступу до інформації професійної якості на всій території нашої країни.

Зупинка всіх видів бізнесу в умовах карантину створила загрозливу ситуацію для забезпечення громадян України якісною інформацією, яку готують і подають на сторінках газет, журналів та веб-сайтів видавничі компанії України. Економічні втрати видавців за підсумками цього року прогнозуються на рівні 50—90% від рівня доходів 2019-го. Це означає, що велика кількість видань з місцевою сферою розповсюдження припинить своє існування — і цей процес уже йде.

Гроші, пошта, дядя Міша...

Дядя Міша поволі йшов на пошту. Минулої осені він дуже захворів і йому робили операцію. Поки лежав на лікарняному ліжку, Валя приходила до нього щодня. Медсестра давала їй список, і жінка вирушала до аптеки, що поруч з відділенням. Усе, що їм вдавалося за-ощадити, дружина залишила в аптеці. Аптечних чеків зібралося на 10000 гривень, і, повернувшись додому, в жовтні 2019-го, дядя Міша подав заяву на матеріальну допомогу до департаменту праці та соцполітики Одеської міської ради. Невдовзі отримав офіційного листа, в якому зазначалося, що після вивчення фактів питання буде вирішене…

Усі знайомі називали його Мішею, хоча за паспортом він — Меєр Лейбович Славуцький. Тих, хто пам’ятав його ім’я, залишилося небагато, бо восени нинішнього року йому буде вже 85. До Другої світової війни Славуцькі жили в Одесі і їхня близька родина налічувала 17 осіб. Дванадцятеро Славуцьких у 1941-у були розстріляні нацистами за свою належність до єврейського народу. Дідусь, не захотівши пройти реєстрацію, запалив пічку, закрив піддувало і задихнувся від чадного диму. Мамин брат помер у єврейському гетто в Доманівці. Меєр із сестричкою Елею й мамою два роки, із 1942-го по 1944-й, також були у гетто, але їм пощастило повернутися додому.

Світлана КРАКОВСЬКА: Зміна клімату небезпечніша і за COVID-19, і за тероризм

Клімат України змінюється на очах. До чого нам готуватися? Початок розмови на цю тему з членом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидатом фізико-математичних наук Світланою Краковською читайте у номері «ЧН» за 14 травня. Нижче – продовження інтерв’ю.

— Тобто зігнати хмари в потрібний час і потрібне місце?

— Ні, ви їх не зженете в потрібне місце, але можна пошукати всередині такі місця, куди треба доставити штучні кристали для інтенсифікації процесів утворення опадів.

Але щоб це зробити, потрібна певна інфраструктура, радари, радіозондування, ну й обладнані літаки, або хоч ракети. Треба вкласти гроші в це, але тонна води, яку можна буде отримати, за оцінками наших фахівців, коштувала б менше копійки в цінах 1990 року, тобто окупить вкладення у 3—10 разів, особливо враховуючи величезні збитки від градобиття.

По пів гектара на землянина

У світі продовжується обезліснення, хоча й повільнішими темпами: із 2015-го щороку 10 млн гектарів лісу переводяться в інші категорії користування, а це менше, ніж 12 млн гектарів на рік за попереднє п’ятиліття, йдеться в основних висновках доповіді, яку Продовольча і сільськогосподарська організація Об’є-днаних Націй (ФАО) складає кожні п’ять років.

Згідно з доповіддю, сьогодні в світі налічується 4,06 млрд гектарів лісів, тобто на кожного жителя Землі припадає по 0,52 гектара. З урахуванням природного розростання лісів їх чисті втрати з 2010-го становили 4,7 млн гектарів на рік.

Однакові загрози – однакові й підходи

Австралійські кліматологи закликають уряд своєї країни визнати, що пандемія і раніший чи пізніший вихід з неї можуть стати ключем до зупинення глобального потепління.

На думку фахівців дослідницького центру зі зміни клімату університету Нового Південного Уельсу, коронавірус становить серйозну небезпеку для мільйонів життів зараз, а глобальне потепління загрожуватиме ще більшій кількості людей протягом наступних п’яти десятиліть.

Океан без коралових рифів?

Підвищення температури Світового океану і збільшення кислотності води призводять до деградації й загибелі коралових рифів.

Екосистеми, що були одними з найбагатших і найрізноманітніших на планеті, швидко спустошуються і вмирають. За існуючими оцінками, за кілька десятків років можуть зникнути від 70 до 90 відсотків коралів Землі.

Щуряча напасть

Приблизна чисельність популяції щурів у Парижі, за підрахунками експертів, сягає 3,5–4 мільйони, — тобто майже по два пацюки на кожного жителя французької столиці.

До того ж прогнозується, що надалі їх чисельність тільки зростатиме, зокрема й через глобальне потепління.

Чи легальний переказ?

Фінансовий моніторинг — це правила, за якими банки перевіряють легальність грошових переказів.

Банки повинні знати своїх клієнтів. Тому вони просять зайти вас у відділення й оновити свою персональну інформацію: серію та номер паспорта, ідентифікаційний номер, реєстрацію, номер телефону.  

Від Кочубіїва до Одеси

Одеса, як більшість жінок, приховує свій вік. У той час коли офіційна влада, згідно з приписом російської імперської історіографії, має намір відзначати 226-у річницю заснування міста, історики поглибили наші знання про справжній вік манірної красуні. 19 травня 2020-го року, відповідно до актуалізованих історичних даних, сповнилося вже 605 років першої писемної згадки порту Кочубіїв (Kaczubyeiow) — поселення, що передувало Хаджибею-Одесі.

2015-го громадськість Одеси вперше в своїй історії офіційно відзначила 600-ліття першої писемної згадки порту Кочубіїв, що функціонував у русько-литовську добу як попередник Хаджибея-Одеси (згідно з відомостями в польських хроніках Яна Длугоша від 1415 року). Українські науковці поглибили історію перлини біля моря на чотири століття. Принагідно зазначимо, що у 2020-у сповнилося також 225 років перейменування Хаджибея на Одесу (нагадаємо, що нині офіційною датою заснування Одеси вважається 2 вересня 1794-го — закладання нової гавані у Хаджибеї).

Не влітку, а восени, не в залі, а онлайн

Глядачі з нетерпінням очікували на проведення щорічного Одеського міжнародного кінофестивалю, але…

Через пандемію коронавірусу COVID-19 та пов’язані з нею карантинні обмеження ОМКФ-2020 вперше відбудеться в онлайн-форматі. Змінено і час проведення: не серед літа, як завжди, а восени — з 25 вересня по 3 жовтня.

«Зоря вечорова»: у статусі альманаху

1999 року в українському житті Одещини відбулася значна подія: вийшов у світ перший номер літературно-художнього, культурно-просвітницького та історико-публіцистичного журналу «Зоря вечорова», засновником, редактором і видавцем якого став знаний поет і журналіст Дмитро Мартинюк, мешканець Доброслава, тоді ще Комінтернівського.

Вижити подібному виданню, заснованому в невеличкому південному містечку та ще й в умовах економічної скрути, було вкрай проблематично, особливо якщо зважити на його національну спрямованість та характер — лише українською мовою, без будь-яких російськомовних вкраплень і під промовистим гаслом «Українці, єднаймося!». Але часопис не тільки вижив, а й почав регулярно, двічі на рік, без затримки, виходити й «розбігатися» по бібліотеках, книгарнях, передплатниках. А їх було чимало, бо з кожним числом журнал дедалі ґрунтовніше заглиблювався у загальнонаціональне життя України. Цьому сприяла і редакційна рада «Зорі вечорової», до якої увійшли професор філології зі Львова Василь Лизанчук, відомий український письменник Микола Козак і драматург Олексій Чугуй (обидва — з Харкова), голова Одеської обласної управи Всеукраїнського братства ОУН—УПА Михайло Перегінчук та ще один харків’янин — письменник, публіцист, відомий громадський діяч Віктор Полянецький, які сприяли популяризації новодруку серед шкільної та студентської молоді, викладачів навчальних закладів, бібліотекарів і широкого загалу патріотично налаштованих українців.

Роман КРАКАЛІЯ. Старе шкіряне пальто

Новела

Старе шкіряне пальто висіло на гвіздку в старій захаращеній шопі. Давно зчорніли дощаті стіни сараю, та й гвіздок той зіржавів. Тримало на своїх плечах немало вже літ, але все ще бралася тьмавим полиском давня фарба, коли крізь відчинені двері торкався її денний промінь, хоч задавнені складини грубої шкіри годі було вирівняти. Все чекало, що колись-таки переміниться його доля й почнеться для нього нове життя — хтозна яке за ліком, бо хто тепер скаже, скільки їх у нього було. Незрідка в нічній тиші старе шкіряне пальто проживало якесь із тих своїх минулих життів, упереміш з іншими колись прожитими. Були вони дуже різні, часом кардинально одмінні одне від одного, й не всі надавались йому до снаги, чи то пак, до згоди з ними. Та що ж… було це лишень старе шкіряне пальто, і хто б міг подумати про нього такі небилиці.

Артем, відколи прийшов сюди приймаком та обжився на хазяйстві, не раз просив тестя віддати йому те старе пальто на шкірянку. Все-одно, мовляв, дурно гниє в сараї, перетворюється на непотріб. Коли заходив до шопи, не минав того місця, розгортав поли та розрівнював складини, а якось навіть накинув на себе та розправив рамена, й аж наче підріс трохи — так мріяв про моднячу обновку. Хоч трохи було затісне в плечах, та нічого, втішався, для доброго майстра не проблема.

Життя — на вівтар свободи й України

14 травня сповнилося 100 років від народження великої українки Слави Стецько

У ці дні тисячі національно свідомих українців в Україні і по всьому світі, які свого часу з нею спілкувалися, згадують про неї з особливою теплотою і пошаною. У червні 1995-го я також мав щасливу нагоду зустрітися з нею, і про це розповім далі. Але спочатку нагадаю коротко нашим читачам про життєвий шлях Ярослави Йосипівни Стецько (уродженої Ганни-Євгенії Музики), яка впродовж шести десятиліть була символом і легендою боротьби за вільну, незалежну, демократичну і європейську Україну.

Ганна Музика народилася 14 травня 1920 року в багатодітній селянській родині у Романівці Теребовлянського повіту на Тернопільщині. Навчалась у рідному селі, потім — у польській гімназії в Теребовлі. Там же у 1939-у з відзнакою закінчила польський гуманітарний ліцей і почала вчителювати у с. Юшківці, тепер — Жидачівський район Львівщини. Як розповідають колишні її вихованці, була не лише талановитим педагогом, а й дуже турботливою людиною, яка допомагала бідним, голодним і босим учням чим могла.

Ілля Мечников і його одеські учні

15 травня сповнилося 175 років від дня народження Іллі Ілліча Мечникова, видатного українського біолога, професора Одеського університету, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини, який майже два десятиліття жив і працював у нашому місті. Ювілей ученого збігся з ювілеєм Одеського національного університету, який з гордістю носить його ім’я.

Як відомо, на запрошення Луї Пастера в 1888 році Ілля Мечніков переїхав до Франції для роботи в мікробіологічному інституті. Там завідував лабораторією, займався питаннями загальної патології, вивчав проблеми довголіття, ввівши в медичний обіг термін «геронтологія» і створивши однойменну науку. Із 1905-го був заступником директора Пастерівського інституту. В 1908-у спільно з німецьким ученим Паулем Ерліхом отримав Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини за праці про імунітет. Помер у Парижі 15 липня 1916-го.

Імунітет залежить від сну

Здоровий сон є головним чинником вироблення імунітету проти вірусних інфекцій. На цьому наголосили представники «Української асоціації медицини сну» на пресконференції в «Укрінформі».

Саме уві сні формується імунітет людини, який протистоїть різним хворобам, зокрема вірусним інфекціям, зазначив кардіолог, сомнолог Юрій Погорецький. «Брак сну підвищує ризик застудитися більше, ніж інші фактори. Не має значення, скільки людині років, де вона працює, чи має шкідливі звички. Важливішим є фактор сну. Недосипання призводить до зниження імунітету», — наголосив він.

Активність омолоджує мозок

Прогулянки, робота в саду, плавання, танці, со-ціальна діяльність — усі ці види активності можуть призупинити старіння мозку й запобігти його зменшенню, що відбувається з віком людини.

Така зайнятість, йдеться у новому дослідженні вчених Колумбійського університету в Нью-Йорку, робить мозок на чотири роки молодшим, ніж в інших людей, запобігає або уповільнює розвиток деменції. Фізична активність пов’язана також з меншим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, зазначив провідний дослідник, доцент кафедри неврології доктор Ян Цзянь.

Тривалість вагітності змінює ДНК дитини

Шведські дослідники разом з колегами з інших країн зуміли скласти схему, що наочно демонструє, як хімічні зміни у структурі ДНК залежать від тривалості вагітності.

З’ясувалося, генний код майбутньої дитини справді може змінюватися залежно від тривалості перебування в утробі матері.

Для проведення цього дослідження вчені скористалися даними понад шести тисяч новонароджених немовлят. Проаналізувавши їх, зауважили, що кожен новий тиждень вагітності супроводжувався змінами у метилуванні ДНК, які виявлялися у пуповинній крові.

Варикозна хвороба — міна сповільненої дії

Із варикозною хворобою нижніх кінцівок стикаються і літні, й зовсім молоді. Це — найпоширеніше захворювання периферичних судин: у різних формах воно зустрічається у 26—28 відсотків жінок та 10—20 відсотків чоловіків працездатного віку.

Як перебігає недуга і як її лікують? Чи можна запобігти розвиткові варикозу? Про це ми розпитали фахівця із захворювань вен — лікаря-флеболога Галину СОСНОВСЬКУ.

Час відповідальних рішень

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня»

Пандемія COVID-19 змушує увесь світ задуматися над своєю найближчою долею і надає шанси розумним та сміливим країнам здійснити позитивні кроки у нове майбутнє. Україна за певних умов може бути серед таких успішних країн. Але багатьом важко повірити, що керівництво держави й суспільство спроможні прийняти відповідальні рішення.

Сьогодні ми стверджуємо: попри всі труднощі, зробити це все ще можливо. Успіх, однак, не прийде сам собою.

Фахівці в один голос говорять про «ідеальний шторм», тобто про те, що пандемія й економічна криза змінять дотеперішню картину світу. Але український політикум — передусім владний — усе ще не може вийти з передвиборної риторики. Він і далі живиться милими серцю антагонізмами і втішається прорахунками своїх суперників. Відтак «ідеальним» є не лише шторм — «ідеальною» є також спроможність керманичів і пасажирів українського човна потопити його при перших же штормових хвилях.

Не заколоситься нива...

На півдні України вже загинуло понад 250 тисяч гектарів озимини. Найбільше постраждала Одещина – понад 150 тисяч гектарів, інформує портал АПК України.

Це – наслідки найтривалішого та найжорсткішого дефіциту опадів, який переживає регіон з минулого літа. Агрометеорологічні умови для росту і розвитку сільськогосподарських культур оцінюють як близькі до критичних.

Коронавірус. Хвиля за хвилею

У ситуації з пандемією COVID-19 досі панує невизначеність. Шановні вчені-епідеміологи світу, відомі колективи дослідників у різних частинах планети не можуть бодай приблизно відповісти на питання, коли ж пандемія відступить. Тобто оцінок більше ніж достатньо, але вони настільки різняться, що схожі на ворожіння на кавовій гущі.

Жити, як раніше, не вдасться нікому й ніде

Ще недавно оптимісти передбачали відступ коронавірусу до кінця літа. Тепер — до кінця року. Песимісти раніше наполягали на 18-місячному терміні, тепер уже його змістили до отримання надійної вакцини або ліків, здатних купірувати важкі ускладнення, включаючи атипову двосторонню пневмонію. Коронавірус, іншими словами, переможуть обов’язково, але невідомо коли.

Одесі — 200, 600... а може, 2600 років?

27 травня 1794-го вийшов наказ російської цариці Катерини II заснувати порт у Гаджибеї. 22 серпня того самого року відбулося закладання перших каменів у фундаменти порту. Цю дату почали вважати днем заснування Одеси, і в 1994-у місто відзначало своє 200-ліття.

Однак історик Олександр Болдирев аргументовано довів, що до початку будівництва порту тут уже було поселення (http://www.yatran.com.ua/articles/713.html). І не одне століття, а цілих чотири. Тобто Одесі він налічував 600 років.

Світлана КРАКОВСЬКА: Зміна клімату небезпечніша і за COVID-19, і за тероризм

Дуже тепла зима змінилася раніше невластивою довгою весною, на зміну тривалим пожежам на Поліссі прийшли дощі. З півдня лунають тривожні звістки про повну відсутність дощів та прогнози посух. Клімат України змінюється на очах. До чого нам готуватися? Про це ми говоримо із членом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидатом фізико-математичних наук Світланою Краковською.

— Світлано, ще донедавна здавалося, що суперечка між кліматооптимістами та кліматопесимістами була суто умоглядною. Сьогодні світ повірив у глобальне потепління? У глобальну екологічну небезпеку?

— Я як науковець не зловживаю словом “віра”, бо з вірою люди ходять до церкви. Науковці оперують фактами. І для науковців це абсолютно очевидно, що зміна клімату відбулася і що вона відбуватиметься надалі.

Материнський портрет Одещини

З нагоди Дня матері, який відзначався в Україні 10 травня, головне управлі-ння статистики в Одеській області оприлюднило узагальнену інформацію про наших краянок, які носять це найпочесніше в світі звання.

Отже, на 1 січня на Одещині проживало 1254 тисячі жінок, або майже 53% від загальної кількості населення області.

Захистити вітчизняні ЗМІ

Заява партії «Батьківщина»

Економічна криза, спричинена як непрофесійністю і безпорадністю влади, так і несприятливими обставинами, зокрема пандемією коронавірусу, завдала відчутного удару по вітчизняним медіа, насамперед місцевим. Значна кількість з них втратила передплатників і рекламодавців, змушена скорочувати працівників, а деякі вже припинили свою роботу.

Страждають не лише працівники ЗМІ, але й їхні читачі, для яких медіа залишаються чи не єдиним джерелом достовірної інформації про події в їхньому місті, районі, області, що вже й казати про Україну та навколишній світ.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua