...І під водою також

Українсько-американське навчання «Сі Бриз-2018» набирає обертів. Водолазний компонент відпрацьовували на причалі Практичної гавані в Одесі. Тренування проводили під керівництвом досвідчених інструкторів з Канади та Великобританії. Наші західні партнери привезли унікальне обладнання, яке полегшує роботу водолаза і зводить до мінімуму ризик для всього особового складу. Українські водолази вчилися користуватися найновішим спорядженням країн НАТО.

Обстановка сьогодні не надто мирна, тому флот повинен бути готовий до виконання різних завдань. Має бути впевненість, що судна стоять у безпечному місці. Для виявлення мін чи сторонніх предметів у місцях базування кораблів працюють водолази.

Якщо оборонятися, то разом

У Брюсселі в присутності ЗМІ відбулася жорстка дискусія між президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом та генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, повідомляє «Європейська правда».

У середу вранці були заплановані переговори політиків. Усупереч звичайній практиці, журналістам дозволили бути присутніми під час початку розмови, залишивши їх також на частину зустрічі президента та генсека.

Блаженніший СВЯТОСЛАВ: Наша сила — у силі добра

Рівно десять років тому їх було тридцять — маленька жменька вірних Української греко-католицької церкви, парафіян та благодійників у місті Южному, котрі постановили собі та громаді вийти з тісної каплички й увійти до нового дому Божого.

Та капличка, з виду простенька й невибаглива, стоїть там понині, а поряд вознісся у високе південне небо новий храм, споруджений на честь Святих верховних апостолів Петра і Павла.

У неділю, 8 липня, храм освятив та здійснив у ньому архиєрейську божественну літургію отець і глава УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук).

У святі взяли участь екзарх Одеський та адміністратор Кримський Михайло (Бубній), багато священиків, гостей, а також представники влади, зо-крема міський голова Южного Володимир Новацький.

«З усіх шляхів я обрав шлях боротьби»

Закінчення. Початок у номері за 12 липня.

Ведмежа послуга

У 1958 році Левко Лук’яненко разом з активістами Степаном Віруном і Василем Луцьківим створили підпільну партію «Українська Робітничо-Селянська Спілка» (УРСС). Вони швидко знайшли однодумців, але боротьба тривала недовго — у 1961-у більшість із них заарештували.

Львівський обласний суд засудив Лук’яненка до розстрілу за звинуваченням у тому, що він «з 1957 року виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму».

Людмила СЕНЦОВА: Я вірю у невинуватість сина

13 липня, у 42-й день народження і в 61-й день голодування Олега Сенцова, стало відомо, що мати кремлівського в’язня написала Володимиру Путіну листа-прохання про помилування сина.

Текст листа, датованого 22 червнем, опублікувало вчора «Эхо Москвы». У ньому, зокрема, йдеться:

«Мені важко судити про ступінь вини власного сина, хоча я знаю його як мирного громадянина і людину, захоплену своєю професією — кінорежисурою. Не буду Вас переконувати в невинності Олега, хоча сама в це вірю. Просто скажу, що він нікого не вбивав. Він уже відсидів чотири роки у в’язниці. Його чекають діти, молодший син страждає аутизмом. Їм погано без нього. Вони ніколи не будуть щасливими без батька.

Рід Семенюків при надії

На околиці Доброслава — райцентру Лиманського району, мов гриби після дощу, ростуть добротні та охайні будинки — аж три вулиці займає найбільша в Україні родина Семенюків.

Цими днями сюди завітали представники проекту «Національний реєстр рекордів України» для офіційного визнання-вшанування найчисленнішої родини в країні.

Керівник проекту Лана Вєтрова розповідає, що у Доброславі зафіксовано і підтверджено документально найчисленнішу не лише в Україні, а й у світі родину, яка налічує 346 осіб.

До сороковин Петра Сороки

Петро Сорока був одним з найдосвідченіших лоцманів у бурхливому книжковому морі.

Його оцінка — визначальна. Відчуття вартісного в творах — безпомилкове. Його знання україн-ської і зарубіжної літератур — енциклопедичні. Рецензії — об’єктивні, відверті, без прикрас та авансів, як заведено в сучасній критиці.

На чолі з флагманом Шостого флоту

9 липня в Одесі стартувало українсько-американське навчання «Сі бриз-2018».

В урочистій церемонії відкриття взяли участь командувач Військово-Морських сил ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко, голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський, заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин, керівники вишколу від України — контр-адмірал Олексій

Неїжпапа та від США — капітан 1-го рангу Метью Леман.

У навчанні візьмуть участь представники 19 країн, загальна чисельність особового складу — понад дві тисячі осіб. До морської компоненти залучені 30 кораблів і катерів, включаючи турецький підводний човен, до повітряної — понад 20 літальних апаратів. Тема навчань — «Проведення національної морської операції з безпеки в кризовому регіоні».

«З усіх шляхів я обрав шлях боротьби»

У квітні цього року у рамках проекту «Ядро нації» «Українська правда» присвятила велику публікацію Героєві України, одному із співзасновників Української Гельсінської групи, авторові Акта проголошення Незалежності України, лауреатові Національної премії імені Тараса Шевченка Левку Григоровичу Лук’яненку. Ця публікація закінчується такими словами: «24 серпня 2018 року, коли Україна святкуватиме 27-у річницю Незалежності, Левку Лук’яненку сповниться 90 років. Адже народилися вони в один день». Не судилося. 7 липня стало відомо, що Левко Григорович, який в останні роки тяжко хворів, потрапив до реанімації. Того ж дня його серце перестало битися…

9 липня із велетом українського духу прощалися у селі Хотів під Києвом, де мешкала родина Лук’яненків, а наступного дня після офіційної церемонії прощання у приміщенні клубу Кабінету Міністрів та відспівування у Володимирському соборі Левка Лук’янка поховали на Байковому кладовищі. Останню шану Великому Українцеві віддали й представники Одещини, про транспорт подбали і громадські організації, й облдержадміністрація.

Догляд: тягар чи святий обов’язок?

Я колись несправедливо образила колегу, недобре відреагувавши на те, що той найняв жінку з медичною освітою для догляду за тяжко хворою дружиною. Дорікнула, що є син, невістка, дорослі онуки, зрештою, він сам при здоров’ї, то чому всі разом гідно не догледіли найріднішу людину, яка жила для них, а спихнули святий свій обов’язок на сторонню особу?

Нехай вибачить, бо не знала, що кажу. Зрозуміла його лише тоді, коли практично чотири місяці доглядала за паралізованою мамою. Ні, не в тягар було її обходити. Довелося покинути роботу, коло звичних родинних обов’язків, кардинально поміняти плани, зрештою, втратити заробіток, на який жила, щоб бути біля неї.

Велика шкода від малої батарейки

Одеса робить перші кроки на шляху збереження планети від забруднення.

Жителі міста можуть зробити свій внесок у захист навколишнього середовища, здавши батарейки, що відслужили своє, в пунктах прийому, які діють у мережах магазинів «Таврія-В», «Watsons», «КАНЦКОРАЛИ», «Епіцентр», на за-правках «Wog», а також у бібліотеці ім. М.С. Грушевського, в Політехнічному університеті тощо.

«Одна пальчикова батарейка забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води. Вона містить небезпечні для людини і довкілля елементи. Скажімо, свинець — один з найшкідливіших для всього живого металів. Він та його сполуки токсичні: при гострому отруєнні відчуваються сильні болі в животі та суглобах. А кадмій, який також у чималих кількостях міститься в батарейках, провокує розвиток раку», — пояснює еколог Ксенія Смирнова.

Храм чи «перкусія екстазів»?

Спроба літературного аналізу

Переді мною — маленька ошатна книжечка (Роман Кракалія, «Вернись на Золотий Берег. Дрібка малої прози», Одеса, «Друк Південь», 2016). «Вернись на Золотий Берег», — запрошує автор. Вдивляюся в його образ, намагаюсь випитати, та він тільки легко посміхається в свої сиві, аж білі вуса: мовляв, усе сказано Словом! Так, а перед тим думано-передумано, вистраждано й пережито, перебрано кожен камінчик — віхи свого життя. Та й не тільки свого, бо скільки довелося бачити людського горя й радості, благородства й ницості!

Отож, де той Золотий Берег?

«Як віднайти знову той свій Золотий Берег, де було колись і добре, й легко? Де було щасливо, хоч про це , звісно, й не думалось. Де бувало і гірко, й зовсім зле…Часом так хочеться туди — попри все — бодай ще хоч на трішечки, у вже відбутий час, може, й у родову пам’ять…»

Літопис доби з проекцією у сучасність

Про п’яту книгу Г.І. Гончарука «Мемуари професора» (Одеса, 2018, 208 с.)

На початку ХХІ століття бачимо такі важливі тенденції в інтелектуальному житті України: підвищення уваги до людської особистості, мікроісторії і, відповідно, до документів, що її відображають; зростання інтересу до переоцінки періоду перебування України у складі СРСР, у зв’язку з процесом декомунізації; дедалі ширше звернення до феномену так званої «сучасної історії», тобто опису та початкового аналізу найновіших, «вчорашніх» подій, що відбуваються на межі історії, політології, соціо-логії. Усі ці тенденції втілилися у мемуарних нарисах одного з патріархів одеської історичної науки та громадського життя доктора історичних наук, професора Григорія Івановича Гончарука.

Унікальність професора полягає в тому, що йому вдалося створити й уже тривалий час очолювати помітний осередок гуманітаристики у навчальному закладі, орієнтованому на протилежні науки, — Одеському національному політехнічному університеті. Перед нами лежить уже п’ята, «позачергова», як назвав її автор, книжка мемуарів.

Тяглість ріднизни, або Задивування життям

На виставці картин Андрія Коваленка

Художник Андрій Коваленко малює Одесу. Він пише свою Одесу пензлем так, як її описували пером славетні майстри слова минулих, давніших і недавніх, часів — з любов’ю, щирим захопленням, постійним здивуванням, яке й робить мистецтво — мистецтвом. Він пише картини про Одесу…

Ми вже забули, відвикли від такого жанру, як картина — твори малярства називаємо просто: роботи. А вже потім — за жанровою ознакою: ескіз чи етюд, акварель, натюрморт, пейзаж, портрет тощо. У кожен твір, звісно, вкладено, окрім таланту, ще й багато праці — роботи, себто. Хтось пише одну картину роками, інший — за кілька днів, у кожного своя метода. Картини Андрія Коваленка — це портрет Одеси. А портрет Одеси — не лише архітектура, море, яких у нього багато, це порт, стріли кранів (а куди ж без них!), це човни, вулиці та романтичні дворики й навіть одеські дахи, — й це, безперечно, обличчя, характери, життєздатність її мешканців — передовсім. Люди, котрі творять колорит міста, неповторний флер — немовби той ніколи до кінця не розпізнаний аромат парфумів, що залишається за таємничою незнайомкою, котра пройшла мимо і щезла у натовпі, а той чар довго ще лишається з вами та зроджує незрозуміле хвилювання й легкий сум.

Алергія — не хвороба, а «інше сприйняття»

В Україні не менше 10 мільйонів осіб, які страждають від того чи іншого виду алергії. Фактично — кожен четвертий. А за не-офіційними даними, кількість алергиків набагато більша — аж до 40% населення. Причому прояви алергії можуть виникнути навіть у новонародженої дитини.

Алергія — це той стан, який навіть за сучасного розвитку медицини є невиліковним. Тобто алергик реагуватиме на «свій» алерген впродовж усього життя. Але ці реакції можна й необхідно приборкувати. Про це йшлося під час брифінгу завідувачки відділенням дитячої пульмонології та алергології Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, головного дитячого алерголога області Людмили ПОПЛАВСЬКОЇ (на знімку).

Лікар для кожної сім’ї

З початку квітня в Одеській області підписано понад 477 тисяч декларацій із сімейними лікарями, педіатрами або терапевтами. Про це стало відомо під час селекторної наради в облдержадміністрації.

«Усі лікувально-профілактичні заклади регіону зареєструвалися в електронній системі еНeаlth і розпочали підписання декларацій. Наразі сімейного лікаря обрали понад 15% жителів Одещини. Найвищі показники у Балт-ському, Татарбунарському, Окнянському, Савранському, Миколаївському районах, а також у місті Подільську. Решту просимо активізувати роботу в цьому напрямку», — підкреслила заступниця директора департаменту охорони здоров’я ОДА Оксана Рокунець-Сорочан.

Повезу я мушлю в гори...

Із маленького провінційного містечка Богуслав, що на Київщині, приїхала навчатися до величного міста Лева. Здійснилася мрія дитинства: західна столиця України ось уже два роки є для мене другою домівкою. А ниніш-нього літа вдалося поєднати те, що донедавна вважала непоєднуваним, — Львів і Одесу.

З величезним трепетом чекала першого знайомства. Мріяла насолодитися краєвидами Чорного моря, відчути краплинки солоного бризу на вустах. Й ось, нарешті, — «Ласкаво просимо у місто-герой Одесу!». Сказати, що моєму щастю не було меж, занадто мало, щоб передати звідані емоції.

В очікуванні виборів

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 76% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% — висловлюють протилежну думку, 11% — вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму висловлюють мешканці центральних та західних регіонів, найвищий рівень критики — на півдні.

Лише 8% респондентів заявляють про покращення еконо-мічного становища їхніх родин за останні півроку. 60%, навпаки, говорять про погіршення, ще 30% — про відсутність змін. Найбільше тих, хто бачить погіршення особистого майнового стану, — на півдні (74%), найменше — на заході (40%). Чим старші респонденти, тим частіше нарікають на погіршення власного економічного становища.

Ужинкове лідерство

Одеська область — лідер зі збору врожаю ранніх зернових. Наші хлібороби вже намолотили 1,4 мільйона тонн зерна, що є найвищим показником в Україні.

«Урожай ранніх зернових і зернобобових культур в Одеській області зібрано із 44% засіяних площ. Через несприятливі погодні умови жнива довелося на деякий час призупинити, але нині вони повністю відновлені. Наразі регіон посідає перше місце в Україні за кількістю зібраного зерна. Тривають і жнива на посівах озимого ріпаку», — повідомив начальник управління аграрної по-літики Одеської облдержадміністрації Іван Петрів.

Найвища врожайність ранніх зернових і зернобобових культур — у господарствах Білгород-Дністровського, Саратського і Татарбунарського районів. У жнивах задіяно 4,5 тисячі комбайнів.

Діти просять миру

4 липня рейсом «Одеса—Батумі» на десятиденний відпочинок відбула група із 20 дітей учасників АТО і волонтерів та осіб, які їх супроводжують.

Під час відпочинку в Батумі українські діти ознайомляться з історією та культурою Грузії, зокрема Аджарської Автономної Республіки (програмою передбачені екскурсії містом, від-відання музеїв, національних природних парків, відомих па-м’яток), зустрінуться з українською діаспорою цієї країни. У програмі відвідання пам’ятників Тарасові Шевченку і Лесі Українці в Батумі, та участь у святкуванні Івана Купала, яке органі-зовується українцями Грузії в рамках соціального проекту «Діти просять миру». Передбачені також зустрічі українських дітей з представниками влади Аджарії і міста Батумі та з дружиною голови уряду автономії Софією Бакурідзе.

«Шість цеглинок» для першачків

У райони Одеської області передадуть понад 28 тисяч наборів для першачків «Нової української школи» — «Шість цеглинок» LEGO.

До кінця 2018 року кожен учень першого класу комунального та державного закладу загальної середньої освіти регіону матиме змогу використовувати такі набори у навчанні.

«Сучасне навчання має бути цікавим та захоплюючим. Особливо, коли це стосується першачків. Понад 28 тисяч наборів «Шість цеглинок» LEGO сьогодні відправляємо в райони та міста області. Вони допоможуть реалізувати ігрові методи навчання «Нової української школи». Адже кожен день дитини, яка починає навчатися, має бути корисним та яскравим», — підкреслив голова облдержад-міністрації Максим Степанов.

У «Вечірки» — свій шлях

1 липня газеті «Вечерняя Одесса» сповнилося 45! У четвер, вийшовши у тираж святковим номером, колектив і друзі газети, найавторитетніші герої публікацій «Вечірки» зібралися на по-родинному теплий урочистий вечір у гостинному санаторії «Біла акація».

Певна річ, з нагоди такої красивої дати гості виголосили багато теплих слів на адресу і газети-ювілярки, і невеликого професійного колективу, що творить її. Самі ж господарі свята говорили про своїх попередників. Передусім — про першого редактора і, фактично, творця «ВО» Бориса Федоровича Дерев’янка, підло вбитого найманцем дорогою на роботу вранці 11 серпня 1997 року. Про славні імена журналістів, літераторів, представників різних професій, чиї публікації, власне, і є обличчям «Вечірки». Вітали лауреатів премії «Люди дела», яку традиційно вручають на святі газети. Серед цьогорічних достойників — лікарі і спортсмени, діячі культури, освітяни та науковці, лідери об’єднаних територіальних громад — ті, хто примножує своєю працею славу нашого краю. Один з них — начальник Одеської військової академії, ветеран АТО генерал-майор Олег Гуляк.

Чорноморська музична хвиля

Закриття V міжнародного музичного фестивалю Black sea music fest, який тради-ційно проводиться в Одесі у ці літні дні, відбулося 28 червня, у День Конституції України, у форматі open air (під відкритим небом) на Думській площі.

Ініціатор і художній керівник фестивалю, народний артист України Хобарт Ерл привітав присутніх з державним святом. Свою промову головний диригент Національного одеського філармонійного оркестру виголосив українською мовою (слід відзначити, що з кожним роком у маестро вона стає дедалі досконалішою).

Доленосні батькові слова

Простий хлопчина з Кропивницького колись і подумати не міг, що стане командиром військового корабля. Інколи виникали думки стати військовим, але щоб командиром...

Василь Швачич згадує, як у 9-у класі довго роздумував над майбутньою професією. Якось батько запитав: «Синку, хочеш, щоб у тебе були золоті погони, білий кітель, кортик і щоб усі дівчата були твоїми?».

— Щодо дівчат він, звісно, жартував. Але тоді його слова мене зачепили. І я задумався: а чому б не спробувати? Чому б не пов’язати життя з морем, до якого з дитинства так тягнуло? Влітку бабуся частенько відвозила мене у Коблеве на відпочинок. Пам’ятаю, я завжди чекав цього моменту.

Між приватними і громадськими

Голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко ознайомив журналістів з результатами моніторингу щодо дотримання депутатами Одеської міської ради вимог законодавства про врегулювання конфлікту інтересів.

Під час моніторингу, який проводився впродовж листопада 2017-го — травня 2018-го, бралися до уваги два аспекти: дотримання обранцями норм електронного декларування майна та врегулювання конфлікту інтересів.

Курячий бум

За останні 20 років вітчизняне птахівництво досягло найвищих темпів зростання з-поміж інших галузей сільського господарства, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу державної підтримки на розвиток окремих напрямків аграрного бізнесу в Україні.

За його словами, значне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва в секторі агропід-приємств стало можливим завдяки довгостроковій державній політиці фінансової підтримки розвитку галузі, передусім — наданню податкових преференцій птахівничим підприємствам. Саме цей чинник сприяв припливу інвестицій та активному впровадженню інноваційних технологій, вважає Леонід Тулуш.

Молоко без табу

До 1 січня 2020 року молоко другого класу прийматиметься переробними підприємствами на будь-які цілі без обмежень.

Із 1 січня 2020-го по 1 січня 2022-го діятиме перехідний період, впродовж якого молоко 2-го ґатунку прийматимуть, але вже винятково в технічних цілях — для виробництва нехарчових продуктів (наприклад, кормів для тварин або казеїну).

«Із 1 липня нічого не змінилося: молоко 2-го ґатунку не відмінили. Селяни та всі, хто виробляє молоко, можуть спокійно його здавати на підприємства до 1 січня 2020 року. Тобто на підставі чинного законодавства до 2020-го молоко абсолютно всіх ґатунків, у тому числі й другого, приймається і використовується молокопереробними підприємствами для харчових цілей», — цитує прес-служба Мінагрополітики заступницю міністра Олену Ковальову.

Заорати плантації порічок?

Польські плантатори ягід (передусім малини й полуниці), протестуючи проти дуже низьких закупівельних цін, закликають не збирати врожай.

За словами аграріїв, пише «Polska The Times», нинішня ціна не покриє навіть витрат на вирощування і зарплату збирачам ягід, адже, як мінімум, повинна становити 3,5 злотого за кілограм (1 злотий — майже 7 гривень). Насправді ж гуртові закупівельники пропонують, скажімо, за малину, лише 2 злотих (торік купували по 4, а три роки тому — по 6 злотих).

Таки цяця!

Гаряча пора відпусток. На запитання «Де відпочиватимете влітку?» від знайомих і сусідів нерідко чую: «А я ще паспорта закордонного не встиг(ла) зробити». У кого з фінансами сутужно — село, присадибна ділянка, ставок, дача. Як варіант — «бюджетне» море чи Карпати. У кого краще — відпустка неодмінно за кордоном. Україна розглядається чомусь тоді, коли «нема куди подітися». А дарма!

У Вінниці, найбільшому місті Поділля, опинився вимушено — маю чотири вільних години поміж поїздами. За останні два десятиліття мало не сотню разів з вітерцем, на четвертій-п’ятій передачі, обминав це місто по окружній чи проїздив глухої ночі залізницею, а подивитися, що воно таке, та Вінниця, бракувало часу. Таке життя — усе бігом.

Шукайте жінку в... медіа

У привітній і затишній «Книгарні-кав’ярні», що на Катерининській, 77, серед пахощів кави та ароматних тістечок відбулося засідання першої в Одесі гендерної кав’ярні, організоване в рамках проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики».

Медіаексперти та експертки, журналісти та журналістки, громадські діячі та діячки обговорювали питання гендерної чутливості українських, у тому числі й одеських, ЗМІ.

За результатами аналізу публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей уперше в Україні був сформований індекс гендерної чутливості вітчизняних медіа. Газета «Чорноморські новини» також стала одним із п’яти одеських друкованих видань, де проводився такий моніторинг.

Оксана Ярош, директорка ГО «Гендерний центр Волинської області», експертка проекту, презентувала підсумки дослідження десяти одеських ЗМІ. Аналізувалися присутність у публікаціях чоловіків і жінок серед експертів-експерток, героїв-героїнь та використання фемінітивів. Згідно з моніторингом, індекс гендерної чутливості одеських медіа склав 32%. На фоні інших областей ми виглядаємо непогано, бо найнижчий показник в Україні — 25%, а найвищий — 37%.

Болгарське гроно у бессарабській мозаїці

Якщо основною і найяскравішою меншиною на Закарпатті вважаються угорці, на Буковині — румуни, в Приазов’ї — греки, то в Буджаку визначитися складніше. Меншин тут більше, і в кожної своя чималенька етнічна територія. Але, скоріш за все, в лідерах опинилися б болгари.

Територія компактного розселення болгар у Буджаку майже така, як і в українців. У всіх інших — росіян, молдован, гагаузів, албанців — вона суттєво менша. Буджак — це земля, де болгари й українці жили ще задовго до приходу турків. Цю територію контролювало то Болгарське царство, то київські (а пізніше — галицько-волинські) князі. Звісно, відбувалися й асиміляційні процеси. Тому місцевий українець не може бути певен, що в його жилах не тече болгарська кров. Та й болгарин несподівано може виявитись якимось далеким нащадком дружинника-русича. Але в наш час кров — річ другорядна, тепер для самоідентифікації більше значення має культура, в якій виростала людина.

Українці в Одесі — не національна меншина

За переписом населення 2001 року, в тоді ще мільйонній Одесі проживали 622935 українців, принаймні стільки містян визначали свою приналежність до української національності. За цей час етнічний склад південного українського мегаполіса дещо мінявся. Визначальною тут була, так би мовити, полі-тична амплітуда в державі та довкола неї.

Як свідчать соціологічні опитування, домінуючою етнічною групою в Одесі є українці (нині так себе ідентифікує 66,8% містян, тоді як у 1989 році українцями назвалися 49% одеситів, у 2001 — 61,6%). Звісно, опитування — не перепис, але в будь-якому разі можна беззаперечно твердити: українці в Одесі — не національна меншина.

Храм чи «перкусія екстазів»?

Спроба літературного аналізу

Чому спроба? Тому що я не критик, не літературознавець. Певно, це особлива каста, яка тримає в полі зору весь літературний процес, яка нюхом відчуває в огромі саме той, епохальний, твір, помічає й виділяє талановитих авторів, намагається спрогнозувати й визначити шлях сучасного красного письменства. Крім того, добре знає теорію літератури.

Не скажу, що я володію всіма цими якостями, але як письменницю, громадянку, завзятого читача мене цікавить шлях і розвиток сучасної української літератури. Тому вдивляюсь і вчитуюсь у нові твори, знайомлюся з новими іменами. Безумовно, не можна нічого створити на пустому місці. Сучасні письменники, випестувані на традиціях української класики, ідуть далі, осмислюючи наше минуле, сьогоднішнє і навіть майбутнє по-іншому. Хто не вчився майстерності у Павла Загребельного, Анатолія Дімарова, Григора Тютюнника, Раїси Іванченко, Івана Білика? Гідно презентують українську літературу Галина Тарасюк, Марія Матіос, Василь Шкляр, Володимир Лис, Ірен Роздобудько, Ольга Слоньовська, Геннадій Щипківський, які регулярно тішать нас новими цікавими творами.

Гімн Тилігульському краю

Роздуми над прочитаним

«Селіфанова сага». Легенди старого Тилігулу» Юрія Сисіна — книга-подія у краєзнавстві.

У слові до читачів письменник зазначив: «Для багатьох поколінь він був і залишається як першим коханням,так і останнім притулком. До нього зверталися у думках ті, хто покидав його, шукаючи свою долю далеко за межами його вулиць і неповторних кам’яниць. І до нього поверталися, щоб знайти вічний спокій біля батьківських могил. Невеликий за своїми розмірами і скромний за своїм значенням, він для нас як батько, який дбайливо стежить, щоб діти гідно представляли його будь-де. Він сумує за тими, хто не повернувся до нього; за тими, хто у життєвому злеті досяг всенародної слави і належить вже не йому одному; за тими, кого послав на борню із ворогом; і навіть за тими, хто, як блудні сини, тинялися світами, розпорошуючи на манівцях найдорожче власних дітей, не знаходячи для себе ні щастя, ні притулку, вимушено задовольняючись їх сурогатом».

«Залізний Хрест» на честь вояків УНР

У місті Ананьїв будується перший на Одещині пам’ятник воякам Армії Української Народної Республіки — пам’ятний знак «Землякам — учасникам Першого Зимового походу Армії УНР».

Ініціатива належить громадськості — благодійному фонду «Героїка», який цілий рік збирав кошти для цієї ідеї серед українців усього світу. Виконавчий комітет Ананьївської міської ради видав «Героїці» офіційний дозвіл на будівництво.

Запропонований «Героїкою» проект пам’ятного знака — збільшена копія ордена Армії УНР Залізний Хрест «За Зимовий похід і бої», яким відзначали учасників Першого Зимового походу, що тривав під командуванням генерал-полковника Михайла Омеляновича-Павленка тилами білих та червоних військ у період з 6 грудня 1919 року по 6 травня 1920-го. «За-лізний Хрест» буде встановлено на постаменті з бутового каменя, обрамленого з чотирьох боків гранітними дошками з іменами козаків та старшин Армії УНР (всього 52 особи) та написом-присвятою: «Землякам — учасникам Першого Зимового походу Армії УНР». На постаменті височітиме колона, на доричному капітелі якої буде розміщено збільшену копію ордена.

Діалог поколінь

Нещодавно у Національному музеї літератури України відбулася незвичайна одесько-київська зустріч із шанувальниками красного письменства: в гості до киян і до свого молодшого побратима прибув відомий одесит-мовознавець і поет-звитяжець Олекса Різників, який свого часу мужньо відбув два терміни таборів радянського ГУЛАГу.

Під час зустрічі автори презентували свої новодруки, що побачили світ у видавництві «Україн-ський пріоритет»: «Українська мова — спадщина тисячоліть, або Чим наша мова багатша за інші» — Олекса Різників і «З ким МІСто говорить» та «Лев і рев — verywеll! ПАЛІНДРОскоші свіжі» — Станіслав Бондаренко. А в центрі цього діалогу була серйозна розмова про набутки і втрати в літературі й житті, про те, чому українці, які свого часу складали більшість у таборах радянського ГУЛАГу, не мають досі таких здобутків, як, скажімо, Польща й Чехія, якими в перехідні часи керували політв’язні Валенса та Гавел.

Гроші пішли за пацієнтом

Держава розпочинає платити поліклінікам та амбулаторіям за кожного пацієнта

Із липня стартує медична реформа, яка передбачає зміну системи фінансування медичних закладів первинної допомоги — поліклінік, амбулаторій, у яких працюють сімейні лікарі, педіатри та терапевти. Держава розпочинає фінансувати ці медзаклади за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» — платитиме саме тому лікареві, тому медзакладу, до якого людина звернулася по допомогу. Людина підписує декларацію з лікарем, якому довіряє, держава — сплачує за її обслуговування у цього лікаря.

Гроші за кожного пацієнта

Із середини липня перші 149 комунальних медзакладів, які уклали угоди з Національною службою здоров’я, отримають фінансування за новою моделлю — відповідно до кількості пацієнтів, які підписали декларації з лікарями цих закладів, та встановлених тарифів на обслуговування кожного пацієнта. Базовий тариф — 370 грн, удвічі більше — за обслуговування людей похилого віку (740 грн) і вчетверо більше — за дітей до п’яти років (1480 грн), оскільки їм лікар має приділити більше уваги і часу. Отже, бюджетні гроші надходитимуть до конкретного закладу, де працює лікар, до якого звернувся пацієнт.

Антитоксин від ботулізму

В Україну прибула партія сироваток проти ботулізму, які другий рік поспіль, на прохання Міністерства охорони здоров’я, як гуманітарну допомогу надає Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).

Зараз у країні спостерігається сезонне підвищення захворюваності на ботулізм — з початку 2018-го зареєстровано 46 випадків, четверо із 53 потерпілих померли. МОЗ звернулося до міжнародних організацій з проханням надати протиботуліністичні сироватки для забезпечення можливості негайного лікування цієї важкої хвороби.

Інтерв’ю, якого не було

На жаль, будь-яка робота — і газетна також — не обходиться без помилок. Звісно, хочеться, аби тих огріхів траплялося поменше чи й не було взагалі, але, як давно підмічено, не помиляється лише той, хто сидьма сидить. Вибачте, шановні друзі-читачі, за наші журналістські, коректорські та редакторські недогляди.

Втім, зараз про іншу прикрість, яка й досі гірким осадом лежить на душі. У номері за 9 червня «Чорноморські новини» опублікували інтерв’ю з лікарем-дерматологом про те, як позбутися вугрів. Цей матеріал редакція отримала у рамках договору про надання інформаційних продуктів з Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ» і, зважаючи на актуальність теми та авторитет фахівця, в якого кореспондент агентства взяв інтерв’ю, помістила на своїх шпальтах. Та, як згодом з’ясувалося, такого інтерв’ю знаний в Україні дерматолог, кандидат медичних наук, доцент Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Геннадій Асцатуров кореспондентові «Укрінформу» Ярославу Шлапаку не давав. Про це, знайшовши публікацію на сайті «ЧН», і повідомив редакції. В «Укрінформі», сподіваємося, розберуться, як могло таке статися, і вживуть відповідних заходів, щоб не вводити в оману власну авдиторію та не підставляти колег-газетярів. Ми ж зі свого боку просимо вибачення і в шановного Геннадія Євгенійовича Асцатурова, й у вас, шановні наші читачі.

Редакція «ЧН».

Коріандр, кінза, кішнець

Петрушка і селера ростуть майже на всіх городах. А ось близького родича селери — коріандра — господині знають переважно не по грядках, що під вікном, а по прилавках у магазинах і на ринку. Вирощують його тільки ті, хто на власному досвіді переконався, наскільки ця рослина корисна. А коріандр — таки справді прекрасний лікар. Він здатний запобігати багатьом хворобам і зміцнювати здоров’я.

Знають і цінують цю рослину споконвіку. Навіть із санскритських джерел відомо, з якою повагою люди ставилися до неї. І насіння коріандру потрапило практично в усі країни світу.

Свято військових моряків

У першу неділю липня Україна відзначає День своїх Військово-Морських сил. Цьогоріч свято припало на перший день місяця.

На урочистості в Одесу, яка з 2014-го стала базою нашого військового флоту, прибув мі-ністр оборони Степан Полторак.

Звертаючись до військових моряків, він підкреслив, що 2018-й непростий для наших Військово-Морських сил, як і в цілому для сектора безпеки та оборони країни: «Ми поставили перед собою амбітне завдання — вступ до ЄС та НАТО. І закон про національну безпеку, прийнятий Верховною Радою, є свідченням незворотності реформ».

Міністр зазначив, що для створення нормальних умов, які відповідали б європейським стандартам, нинішнього року в Одесі, Чорноморську, Миколаєві та Очакові побудують бази для військовослужбовців контрактної служби, а в Дачному — першу в Україні базу морської піхоти, де зможуть працювати і повертатися зі службових завдань близько 1500 військових. Вирішується, хоч і не так швидко, як хотілося б, проблема житла для військовослужбовців. Степан Полторак, зокрема, пообіцяв, що вже найближчим часом в Одесі здадуть для них два будинки на 82 та 144 квартири.

Пріоритетне партнерство

Як уже повідомляли «ЧН», 25—26 червня голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюґ Мінґареллі провів на Одещині.

У перший день візиту посол зустрічався з керівництвом області — головою ОДА Максимом Степановим та заступником голови облради Юрієм Дімчогло. Йшлося, передусім, про місцевий економічний розвиток та розвій підприємницької діяльності, про перебіг реформ і співпрацю у рамках програм підтримки України Євросоюзом.

Про результати зустрічі Максим Степанов та Хюґ Мінґареллі поділилися з журналістами.

Двоколісні патрулі

Консультативна місія Європейського Союзу в Україні (КМЄС) передала правоохоронцям Одеси велосипеди та інше обладнання вартістю понад 360 тисяч гривень (12 тисяч євро) для екіпірування туристичної поліції, що із червня розпочала роботу в нашому місті.

КМЄС повністю обладнала 10 велосипедних патрулів, які тепер чергуватимуть уздовж одеських пляжів та узбережжя Затоки. Ці курортні зони завжди переповнені відвідувачами, а завдяки новому обладнанню туристична поліція зможе стати мобільнішою та бути поруч з людьми.

Інвентаризувати, щоб зберегти

В Одеській області проведуть повну інвентаризацію об’єктів культурної спадщини. Відповідне доручення під час апаратної наради дав голова ОДА Максим Степанов.

«Збереження пам’яток архітектури потребує комплексного підходу. Впродовж місяця на місцях мають провести інвентаризацію всіх без винятку об’єктів. Прошу максимально інформувати правоохоронні органи, якщо зафіксовано руйнацію пам’яток. Наша кінцева мета полягає не в сплаті адміністративного штрафу власником чи балансоутримувачем. Важливо, аби об’єкт було збережено!» — підкреслив очільник облдержадміністрації.

В обхід Веселого Кута

Із багатогодинними запізненнями і за зміненими маршрутами у вівторок-середу доїздили потяги до Одеси та вирушали в зворотному напрямку.

«3 липня на перегоні Іванівка — Веселий Кут в Одеській області сталося сходження 14 вантажних вагонів, унаслідок чого порушили габарит на обох коліях перегону. Через інцидент рух близько 20 пасажирських поїздів організовано альтернативними маршрутами, в об’їзд цієї ділянки», — повідомили в прес-службі «Укрзалізниці».

Твердість Константинополя

Відомий український релігієзнавець Олександр Саган у коментарі «Релігійній правді» дав оцінку доволі різкій заяві Вселенського патріарха Варфоломія стосовно того, що «Константинополь ніколи не визнавав церковної влади Москви над Україною».

«Це знакова заява. Вселенський патріархат вчергове підтвердив своє бачення ситуації в Україні, що склалася відносно розвитку тут православ’я. Він підтвердив, що має право вирішувати це питання. І буде його вирішувати. Момент вони оберуть самі. Їх не можна ані зупинити, ані підштовхнути, — висловив думку Олександр Саган. — Це знаково навіть тому, що заява була зроблена відразу після поїздки єрархів УПЦ МП за кошти Вадима Новинського до Вселенського патріарха. Це сигнал, куди рухається ситуація і як у Константинополі її взагалі розцінюють».

Рок-музика над Дунаєм

Наприкінці червня в Ізмаїлі пройшов п’ятий міжнародний рок-фестиваль «Дунайська січ», на якому виступили 18 гуртів з України, Естонії та Білорусі.

«Фестиваль відвідали не лише мешканці України, а й іноземні гості. Загалом на ньому побували близько 14 тисяч шанувальників сучасної рок-музики.

Вже другий рік поспіль у «Дунайській січі» беруть участь гурти з інших країн. Колективи з Естонії та Білорусі виконували пісні не лише рідною, а й українською мовою», — підкреслила начальник управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Олена Олійник.

Закон про нацбезпеку: переваги та зауваги

Як відомо, 21 червня Верховна Рада ухвалила закон «Про основи національної безпеки України». За відпо-відне рішення проголосували 248 народних депутатів. Цей документ визначає рух України у напрямку до Євросоюзу та НАТО. Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях — і дії в умовах воєнного стану.

Законодавчий акт визначає основи та принципи національної безпеки й оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз. Також цим документом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки та оборони, створюється основа для інтеграції політики й процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки та оборони, сил безпеки і сил оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки й оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями цього сектора.

Заокруглена готівка

Із 1 липня підприємства торгівлі та сфери послуг у випадку відсутності монет дрібних номіналів проводять заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги).

«Національний банк України упевнений, що правила заокруглення застосовуватимуться справедливо і прозоро для обох сторін розрахунків, — наголосив під час прес-брифінгу директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.

Нові розміри соцвиплат

Із 1 липня в Україні встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму. Для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюються такі показники:

  • для дітей віком до 6 років — 1559 грн;
  • для дітей віком від 6 до 18 років ? 1944 грн;
  • для працездатних осіб — 1841 грн;
  • для осіб, які втратили працездатність, — 1435 грн.
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua