Переписати «Мінськ» чи залишити, як є?

Процес руйнування політичної системи державних інститутів, який з небаченою швидкістю відбувається зараз в Україні, не торкнувся поки що Мінських угод 2014 і 2015 років. «Реформатори» наразі їх не чіпають, хоча саме «Мінськ» заважає зараз «слугам народу» реалізувати абсурдне гасло виборчої кампанії — «просто перестати стріляти».

Що робити з «особливим статусом»

Більше ста років тому ідея припинити опір ворогові в односторонньому порядку вже була реалізована тими, хто вщент «реформував» власну державу. Лев Троцький на переговорах з німцями проголосив гасло «Ні миру, ні війни, а армію розпускаємо». Противник таке гасло сприйняв як сигнал до наступу. Все закінчилося Брестським миром, про який писали в шкільних підручниках.

Президент Зеленський навчався за такими підручниками. Після приходу до влади він швидко збагнув, що «просто перестати стріляти» неможливо. Але можна здавати позиції ворогові поступово. Спочатку, наприклад, відмовитися від войовничої риторики і від частих нагадувань, хто агресор. Поступка начебто несуттєва, але у ситуації, коли нічого іншого не можна запропонувати, — працює.

Повернення нескорених

У суботу, 7 вересня, плакали не тільки родичі бранців Кремля. Плакали мільйони в Україні та поза нею сущих. Але це були сльози радості — на рідну землю повернулося 11 незаконно засуджених Росією наших співвітчизників та 24 моряки, взяті РФ у полон у районі Керченської протоки.

Нижче — імена тих, хто, не зрадивши Вітчизну, вже повернувся в її обійми. Хочеться вірити, що не за горами той час, коли на повні груди зможуть вдихнути повітря свободи й усі інші українці, котрі нині потерпають як в ізоляторах та в’язницях мордору, так і на анексованих та окупованих теренах нашої країни.


 

Олег Сенцов, режисер і сценарист. Активіст сімферопольського «Автомайдану». 10 травня 2014-го затриманий російською ФСБ і звинувачений у тероризмі. 25 серпня 2015-го засуджений до 20 років колонії суворого режиму. Із жовтня 2017-го перебував у колонії в Лабитнангі. Європарламент удостоїв Олега Сенцова премії Сахарова за свободу думки.

Олександр Кольченко, студент-заочник географічного факультету Таврійського національного університету, активіст лівих рухів. У 2014-у брав участь у проукраїнських мітингах у Криму. Спецслужби РФ затримали його у травні 2014-го року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015-го військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Кольченка до 10 років колонії. Відбував термін у колонії №6 Копейська Челябінської області.

З молдовськими номерами? Та ні, взагалі без номерів...

Одеса з її чорноморським узбережжям упродовж багатьох років залишається улюбленим курортом для туристів із Молдови. Дві-три години автобусом, поїздом чи власним авто – і можна спокійно насолоджуватися морськими та сонячними ваннами у гостинній Одесі-мамі…

Втім, спокійно насолоджуватися іноді не дуже виходить.

– Я служив тут в армії, – розповідає Сергій, викладач Кишинівського університету, – тож поїздка до Одеси для мене – це, перш за все, насолода прогулятися знайомими місцями, поплавати у Чорному морі, сходити до театру чи відвідати якусь культурну подію, яких у вас завжди чимало.

Минулої суботи Сергій разом з друзями раненько вирушив до Одеси власним авто, щоб цілий день провести на пляжі, а ввечері сходити до театру. Приїхавши на узбережжя, хлопці залишили машину на платній парковці й пішли купатися. Коли ж повернулися до автівки, побачили, що на ній нема номерів. Ні спереду, ні ззаду. Паркувальник відкараскався, сказавши, що не помітив, як зняли номери, і що за це він, зрештою, не відповідає. Машину ж, мовляв, не вкрали…

Олександр АВРАМЕНКО: Рідного слова душа не відштовхує

Нову редакцію українського правопису було затверджено наприкінці минулого навчального року, тож на початку нового «Укрінформ» вирішив розпитати про основні мовні нововведення в Олександра Авраменка — відомого дослід-ника і популяризатора української мови, за підручниками якого навчаються майже всі українські школярі з 5-го по 12-й класи.

Мовознавець запевнив, що ідеально грамотно писати — це так само, як ідеально знати математику, тому людині не обов’язково пам’ятати всі винятки з правил. Але знати й берегти мову — це наш святий обов’язок, бо це — код, який ідентифікує нас як самобутній народ.

Головне нововведення — захист мовних прав українців

— Пане Олександре, почнімо з актуального: 16 липня набув чинності закон про державну мову. Минуло майже два місяці, чи вже можна говорити про результати від його впровадження? На яке головне нововведення варто звернути увагу кожному українцеві?

У громад забирають гроші?

Скільки «довгобудів» з’явиться в Одеській області після блокування виділення коштів субвенції на соціально-економічний розвиток?

Постановою Кабінету Міністрів №500 від 10 липня був затверджений розподіл субвенції на соці-ально-економічний розвиток громад. На Одеську область відповідно до цієї постанови, мало б надійти понад 100 млн грн. За ці кошти повинні були профінансувати капітальний ремонт будинку культури у м. Роздільна, реконструкцію системи водомереж у м. Татарбунари, капремонт дороги у м. Доброслав, капітальний ремонт станції очисних мереж у м. Арциз, будівництво стадіону у м. Ананьїв та багато інших важливих проєктів.

Зважаючи на те, що ці кошти вже передбачені у рішеннях про місцевий бюджет, що укладені договори з підрядниками та є потреба у проведенні розрахунків за договорами, блокування може призвести до зриву виконання робіт й утворення цілої низки «довгобудів».

Формула свободи. Вибори

Ця стаття кардинально відрізняється від інших моїх статей, надрукованих раніше в газеті «Чорноморські новини». Під тотальну неоднаковість українців і московитів мені, нарешті, захотілося підвести математичну основу. Я вже багато років займаюся спробами математичного моделювання суспільних процесів, хоча справжній мій фах — це квантова механіка і квантова статистика. Вибори в Україні і вибори в Московії є яскравим проявом ментальності народів, їхнього потягу до свободи, до уявлення про свободу тощо. Стаття вперше в моїй публіцистиці містить деякі математичні формули. Але результатом застосувань цих формул до реального життя є числа, які можна порівняти, і ці порівняння на користь українського народу. Публікації такого формату не характерні для «ЧН». Але хто знає, може, на часі саме такі статті?

П’ЯНКЕ слово «свобода». Най-вища цінність для багатьох людей, найвища цінність для деяких народів. До таких народів найперше належать українці. Вся їхня історія — відчайдушне прагнення до свободи. Нація козаків, нація вільних людей. Козак — уособлення вільної людини — мрія пересічних українців від давніх часів. Хмельниччина, Коліївщина, Махновщина, Отаманщина, війна УНР з Московією, війна ОУН —УПА з Московією, Помаранчева революція, Революція Гідності, війна на Донбасі.

Хотілося б сказати, що жоден народ у світі не виявляв таких зривів в ім’я свободи, таких масових і тяглих у часі. Але це не відповідає дійсності. Є ще один народ, подіб-ний до українського. Це — поляки. Річ Посполита — фактично перша шляхетська республіка в Європі з виборним королем і повновладним парламентом — сеймом. Після третього поділу Речі Посполитої та практичного знищення польської державності все ХІХ сторіччя поляки повставали проти Російської імперії з інтервалом у часі, необхідним для народження й досягнення зрілого віку наступного покоління. Повставали в ім’я свободи власного народу. На відміну від українців, які найчастіше повставали заради волі, не пов’язуючи її з національним визволенням.

Будімось, борімось — поборемо!

Тези до виступу на науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю Народного руху України, яку провела 10 вересня кафедра історії та етнографії України (завідувач — професор Г.І. Гончарук) Одеського національного політехнічного університету

Потолочений, знівечений наш Край, ніби потолочене дикими биками жито, стенався усім своїм пагінням, своїми чесними дітьми у дні лютих комуністичних морозів та суховіїв, аби пізніше, наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років, забуяти тисячами і мільйонами блакитно-жовтих знамен у Живій Ріці єднання Заходу і Центру, Півдня і Сходу України, зокрема й на землі Запорожжя у дні п’ятсотліття козацтва, на Софіївській площі Києва, у кращі роки Руху в нашій Одесі, на численних мітингах та маніфестаціях по всій Україні, котра, розбуджена Провісниками Національної Свободи, повстала проти московського рабства і постала перед усім світом не лише у сльозах осквернення, а й у красі оновлення, у силі й надії Відродження.

Час розкидати минув. Настав час сортувати!

За статистикою, кожен українець продукує 76 кілограмів сміття на рік. Це в середньому по країні. Якщо ж узяти нас, одеситів, то ми тут справжні чемпіони: що старий, що малий видаємо «на-гора» за рік по 300 з лишком кілограмів. І весь той непотріб, як правило, не сортується, не переробляється, а відправляється на звалища.

Шість мільйонів кубометрів сміття по області! До 10 мільйонів тонн щороку вивозиться з Одеси на полігон «Дальницькі кар’єри», який давно вичерпав свої можливості приймати відходи.

Із 2018-го українців законодавчо зобов’язали не викидати сміття, яке можна переробляти, набули чинності директиви ЄС, що регулюють порядок поводження з відходами, класифікують сміття та передбачають зменшення обсягів вивезення його на полігони. Закон передбачає штрафи за порушення норм, однак фактично він не працює.

Утім, не все втрачено, коли за справу беруться діти!

Майданчик для всіх

До Міжнародного дня грамотності Агентство ООН у справах біженців та ГО «Десяте квітня» разом з представниками міської влади відкрили оновлене поле для міні-футболу на стадіоні «Спартак».

На майданчику постелили спеці-альне покриття, встановили освітлення, щоб можна було грати й у вечірній час. Загалом на облаштування та впорядкування поля витратили 25 тисяч доларів, отриманих завдяки грантам.

Поле для міні-футболу має бути доступним для безкоштовних тренувань представників громад біженців та одеситів. Окрім тренувань, тут проводитимуться і чемпіонати з міні-футболу.

Як зазначив заступник міського голови Павло Вугельман, переважно лише одна із ста заявок на гранти отримує фінансування: « І дуже приємно, що завдяки активній позиції громадських організацій, підтримці ООН та позиції муніципалі-тету проєкт будівництва цього майданчика в найкоротші терміни був схвалений. Сьогодні всі можуть користуватися цим полем безкоштовно».

«Я маю право!»

Під таким гаслом проходив регіональний етап всеукраїнського конкурсу шкільних малюнків, організований координаційною радою молодих юристів при Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області.

Цими днями організатори підвели його підсумки, відібравши кращі серед 400 надісланих робіт.

У сервісному центрі Open Space керівник юстиції Одещини Руслан Сауляк разом з директором підприємства «Вендинг Кволіті» Іриною Мартинюк і представником адвокатського об’єднання «Легіон» Оленою Поповою привітали талановитих школярів з перемогою і вручили їм подяки та гарні подарунки.

Свято відновленого храму

Десять років тому на Пересипу було закладено перший камінь під майбутню і вже нині діючу церкву святого Миколи Чудотворця Православної церкви України. Нещодавно парафіяни урочистим богослужінням відзначили цю подію.

Є на Пересипу такий куток – мікрорайон «Більшовик», за назвою заводу, якого вже нема: через те, певно, що ще не дійшла сюди декомуні-зація. Назва ця, як бачимо, вкоренилася доволі глибоко. Але коріння те вже всохло. Нинішнє життя, попри всі труднощі та негаразди, все ж не позбавлене духовности. Хоч телебачення цілеспрямовано, як день, так ніч, працює над тим, щоби перетворити нас на людей бездуховних, зробити з нас просто населення, і, як показує час, таки домоглось у цьому певних успіхів. Є надія, що нетривких. А надія, відомо ж бо, тримається до останку.

На козацькому, робітничому Пересипу здавен будували церкви. Зазвичай присвячували їх Миколі Чудотворцю. Що й не дивно: морське місто, а святий Миколай пошанований у народі як захисник мореплавців, цілитель від хворощів різних. Тут молились за щасливе повернення з морських доріг, за збереження здоров’я та зцілення болящих. Засвічували у їхніх душах світло духовности і культурні події світського характеру. Тут ще позаминулого століття можна було побачити вистави видатних акторів, котрих пізніше називатимуть корифеями українського театру.

Життя людей тою чи тою мірою не було позбавлене духовности. Комуністична влада зруйнувала церкви, забравши у людей не лише віру, а й надію. Але надія, на щастя, не вмерла, не згубилася віра. Саме тут, на «Більшовику», люди зініціювали спорудження храму Божого. Рівно десять років тому й було закладено наріжний камінь церкви св. Миколая Чудотворця.

Нещодавно з цієї нагоди тут відбулося храмове свято. Як і кожної неділі, урочисте богослужіння провів настоятель храму о. Михайло. Поряд з вірянами стояли козаки та старшина міжнародної громадської організації «Чорноморський округ «Козацтво Запорозьке» на чолі з нині почесним отаманом та головою ради старійшин генерал-отаманом Українського козацтва Миколою Свинцицьким. Вони тут у великому пошануванні. Десять років тому, у вересні 2009-го, саме вони спричинили до появи цього храму.

Українці Одещини: право на рідну мову

Ідеал українця — справедливість

Нещодавно, перебираючи папки з вирізками, знайшов давню статтю Олександра Балабка «Кому світить Північне сяйво?». Підрахував, що їй більш як 27 років: надрукована в газеті «Культура і життя» 9 травня 1992-го. Тоді мене заці-кавив факт заборони владою міста Ноябрьська вивіски на магазині «Галич», збудованому прикарпатцями. Так-от, влада Ноябрьська розцінила це як прояв «українського буржуазного націоналізму». Тому вивіску довелося зняти.

А тепер, перечитуючи статтю, звернув увагу на трепетне ставлення українського журналіста до ідентичності малих народів Росії: «По радіо за добу ми не почули жодного слова по-ненецьки... А окружна газета «Красный Север» майже весь тираж друкує російською. Та й написи по-ненецьки виконано на основі слов’янського алфавіту. Але ж не повинно бути такого! Мови цих північних народів входять до фінно-угорської і самодійської сімей, перші писемні пам’ятки яких на основі латинської абетки з’явилися ще у ХІІ-ХІІІ століттях…».

Щастя бачити цей прекрасний світ

До Міжнародного дня офтальмології, який відзначається в перші дні осені, відбувся брифінг Юрія ЦІСЕЛЬСЬКОГО, завідувача офтальмологічним відділенням Одеської обласної клінічної лікарні, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України.

Тема стосувалася узагальненого аналізу роботи офтальмологічної служби області, а також досить вузької, але дуже важливої теми — профілактики хвороб очей у дітей, оскільки часто вчасно не виявлене у ранньому віці захворювання обертається великими проблемами для дорослої людини. А ще проблеми із зором, завдяки якому ми отримуємо до 90% інформації, заважають дітям навчатися і взагалі повноцінно розвиватися як розумово, так і фізично.

Юрій Цісельський розповів, що у профільних медичних закладах охорони здоров“я області функціонують три стаціонари: офтальмологічне відділення обласної клінічної лікарні на 40 ліжок, офтальмологічне відділення Ізмаїльської центральної районної лікарні на 30 ліжок та обласний очний шпиталь інвалідів війни на 110 ліжок.

Скільки кавунів подужає Венді?

97 — нехай і не кругла дата, однак досить поважна. Саме стільки років має Одеський зоопарк, день народження якого містяни відзначають на початку кожної осені.

З цієї гарної нагоди тут відбулося яскраве свято, яке зібрало чимало і дітей, і дорослих.

Гостям показали яскраву розважальну програму в компанії акторів, що представляли відомих кожній дитині, а разом з ними й дорослим, — Фіксиків. Для тих, хто має хист до творчості, запропонували майстер-клас з виготовлення паперових квітів, які можна було забрати із собою або подарувати мамі чи татові. Насмішили всіх жартівливі перегони морських свинок, які після старту не поспішали рушати з місць, а робили це лише задобрені шматочками фруктів.

Зневоднена доба

Філія «Інфоксводоканал», вибачаючись за тимчасові незручності, які чекають на більшість одеситів наступного тижня, інформує про відключення води на добу.

«У зв’язку з необхідністю проведення робіт з ремонту засувки діаметром 600 мм за адресою: Люстдорфська дорога/ріг вул. Бреуса та напірної засувки діаметром 500 мм на ВНС «Головна», а також заміни засувок діаметром 400 мм і 600 мм на Люстдорфській дорозі/ріг вул. Артилерійської з 23.00 18 вересня до 20.00 19 вересня буде припинено подачу води споживачам Приморського, Малиновського, Київського районів, сел. Червоний Хутір, ж/м «Райдужний», ж/м «Совіньйон 1—5», ЖКП «Таїрове», — йдеться у повідомленні.

На час проведення ремонтних робіт буде ускладнено рух транспорту по Люстдорфській дорозі на ділянці від вул. Водопровідної до 1-ї станції Люстдорфської дороги.

Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ: «Вважаю, що НАТО є первинним»

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України в попередньому уряді, а сьогодні — депутатка ВР від «Європейської солідарності», нещодавно зустрілася з одеситами на презентації ініціативи «Однодумці». Ініціатива «Однодумці» — це, передусім, відкрита громадсько-освітня платформа для викладення думок та пропозицій, спрямованих на оптимізацію і пришвидшення європейської та євроатлантичної інтеграції.

Наводимо фрагменти роздумів політика про нинішню Україну та її європейські перспективи.

— Пані Іванно, сьогодні ми в Україні живемо в період змін, а як нас останнім часом сприймають у Європі? Що було зроблене не так?

— Ми допустилися помилки в 2008 році, коли дозволили Російській Федерації дуже легко вийти з атаки на Грузію, і це наша з вами вина, що Путін зрозумів, що йому далі можна атакувати інші країни. І всі аргументи взагалі не працювали. Якось у мене була довга розмова з одним з євродепутатів. В один момент я кажу: «У вас нарікають, що ваші фермери втрачають через санкції проти Росії, але скажи, будь ласка, скільки твій фермер готовий заплатити за життя мого солдата?». І він був шокований, адже це, що я сказала, було ударом нижче пояса. Він каже: «Так на можна говорити!». Я відповідаю: «А як же з тобою говорити? У нас люди гинуть, а ти мені розказуєш, що хтось отримує на 5 євро менше за кожен кілограм проданого продукту?! Ми з тобою говоримо різними мовами».

Без монопольки на в’їзд

Адміністрація морських портів України ініціювала розгляд на найближчій сесії Одеської міськради питання про надання землевідведення для альтернативного в’їзду в порт

Таке рішення схвалене 6 вересня за підсумками чергового засідання робочої групи підготовки проєкту альтернативного в’їзду в Одеський порт, створеної при міськраді з ініціативи АМПУ. Паралельно з цим для якнайшвидшого вирішення проблеми безперешкодного в’їзду автотранспорту в порт АМПУ ініціює укладання договору сервітуту з ТОВ «Євротермінал».

«Упродовж двох останніх місяців у рамках робочої групи ми детально проаналізували різні проєкти будівництва альтернативної дороги, врахували всі вимоги фахівців міської ради. Зараз необхідно зробити наступний крок — ухвалити рішення про виділення земельних ділянок для початку роботи над проєктною документацією. Тому на найближчій сесії, 18 вересня, ми ініціюємо розгляд цього питання депутатами. Сподіваюся, що вони ухвалять позитивне рішення, адже від цього залежать умови життя городян і робота тисяч підприємств по всій Україні, які перевалюють свої вантажі через Одеський порт», — зазначив начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

У гостях — українці з-за Дунаю

Сьогодні, 12 вересня, о 13.00 в Одеській національній науковій бібліотеці (вул. Пастера, 13) відбудеться презентація української громади Північної Добруджі (Румунія).

У презентації візьмуть участь науковці і краєзнавці з обох країн, голова української громади повіту Тульча, голова Союзу українців Румунії, представники Одеської облдержадміністрації, Генерального консульства Румунії в Одесі.

(Детальніше на цю тему — у «ЧН» за 9 вересня).

Петиція на підтримку Ройтбурда

Як уже повідомляли «ЧН», 4 вересня Одеська облрада ухвалила з третьої спроби резонансне «кадрове» рішення, яке сколихнуло громадськість не тільки Одеси, але й усієї України. Депутати вирішили достроково розірвати контракт з найвідомішим художником та директором Художнього музею Олександром Ройтбурдом.

Минулої суботи перед будівлею обласної ради відбувся велелюдний мітинг, учасники якого протестували проти рішення депутатів про розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом. Серед присутніх – багато відомих діячів культури, політиків, меценатів, громадських активістів.

Більше тисячі людей поставили свої підписи на підтримку мистця. Тим часом на сайті Президента України зареєстрована петиція, підписанти якої вимагають від Володимира Зеленського втрутитися у ситуацію, поновити директора музею на посаді, а сам заклад перепідпорядкувати, скажімо, Міністерству культури.

Набрав лишку — плати штраф!

10 вересня Верховна Рада України ухвалила законопроект №1047 про збільшення штрафів за перевантажені фури. «За» проголосував 331 народний депутат.

Законопроєкт передбачає запровадження штрафів від 8,5 тис. грн до 34 тис. грн за перевищення допустимої ваги вантажу. Сума санкції залежатиме від того, наскільки вага більша від норми: на 5—10% — штраф 8,5 тис. грн; на 10—20% — 17 тис.; понад 20% — 34 тис. грн.

Карпатська Україна – маленька держава великого народу

1 вересня минуло 80 років від початку Другої світової війни. Основні міжнародні меморіальні заходи до цієї дати пройшли у Польщі, яка у вересні 1939-го стала жертвою двох тоталітарних режимів — гітлерівської Німеччини і сталінського СРСР. У цих заходах взяли участь представники близько 40 держав, у тому числі 20 президентів, серед яких і Президент України Володимир Зеленський.

У своєму виступі президент Польщі Анджей Дуда зазначив: «Друга світова війна — найбільше горе людства. Мільйони людей полягли у ті часи. Тому ми зобов’язані засвоїти ті уроки і більше ніколи їх не повторювати». За останніми даними, загалом під час тієї війни загинули від 50 до 70 мільйонів людей — громадян десятків країн світу.

Нагадаємо, Другій світовій війні передували такі ганебні події, як насильницький аншлюс Австрії у березні 1938-го, Мюнхенська змова 30 вересня того ж року, жертвою якої стала Чехословаччина, а також сталінсько-гітлерівська злочинна оборудка — підписання у Москві 23 серпня 1939-го угоди про ненапад між Третім Рейхом та СРСР, так званий «пакт Молотова-Ріббентропа» з таємним додатковим протоколом, у якому визначалися сфери взаємних інтересів обох тоталітарних режимів у Східній Європі та проходження кордону між ними при розподілі Польщі у вересні 1939-го.

Дмитро ПАВЛИЧКО. Вірші

На Майдані

Я не ридав од щастя
на Майдані,
Я знав, що кожна власть
від сатани.
І ті грішитимуть,
що Богом дані,
Добром сяйнуть
диявола сини.
 
Між лютим пеклом
і блаженним раєм
Поміж добром
і злом нема межі.
А ми народжуємось
і вмираєм
Самі собі — і рідні, і чужі.

Як вирватися із замкнутого кола

Закінчилося літо, і все в українській політиці закрутилося. Не кажіть, що цього ніхто не очікував. Українські виборці свідомо відмовилися від літніх канікул.

Демократія тримається на процедурі

Микола ІІ з’явився на засідання Державної Думи. Коли її голова Михайло Родзянко оголосив перерву, російський самодержець закричав на весь Таврійський палац: «Яка перерва? Давайте працювати!». Уявити таку ситуацію не міг би навіть буйно схиблений. Але подібне сталося

3 вересня 2019 року, в день відкриття сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Коли глава Української держави — Президент Володимир Зеленський зажадав від голови ВР Дмитра Разумкова скасувати вже оголошену п’ятихвилинну перерву.

Найцікавіше, що Разумков перерву скасував. Політологам, котрі обговорюють, яка зараз у нас республіка (не за Конституцією, а фактично), добре б запам’ятати цей чудовий епізод. Процедура, на якій тримається демо-кратія будь-якого зразка, була наочно і демонстративно порушена. Причому, порушена не самодержцем, а всенародно обраним Президентом і спікером законно обраного парламенту.

Незагоєна рана — Іловайськ

Я дуже хотіла подивитися фільм «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас», тому з радістю відгукнулася на запрошення організатора Євгена Дворського (ГО «Культпросвіт») відвідати «Сінема Сіті» в рамках всеукраїнської прем’єри цієї стрічки. Але коли почула, що вона йтиме цілих дві години, навіть засумні-валася, чи досиджу до кінця.

Сумніви мої були марними — від перших хвилин фільм захоплює, ти вростаєш у нього, співпереживаєш героям, затамовуєш у тривозі разом з ними подих, здригаєшся від розривів снарядів, які нівечать будинки та машини, нищать людську плоть, але нічого не можуть зробити з духом людським. А ще ти плачеш… Плачеш разом з глядачами, а також разом з учасниками тих страшних подій, які сидять у залі й переживають усе це ще раз.

Усі знають, чим фільм закінчиться — фактично, й інтриги нема — «зеленим коридором», у якому російські війська віроломно розстріляють затиснуту в їхніх лещатах українську колону. І саме цей момент — не лише найбільш видовищний і потужний у стрічці, але й максимально достовірний: навіть послідовність машин у колоні, що виходила коридором-пасткою, відтворена з прискіпливою точністю.

На зламі цінностей

У «Видавництві Старого Лева» виходить друком збірка Олега Сенцова «Маркетер», яку він написав уже в колонії.

Початок дев’яностих. Зміна цінностей. Руйнування стереотипів. Становлення. Загартовування душі й характеру. Любов, дружба, виживання і бізнес... Вдумливий та уважний читач знайде все це у новій книжці Олега Сенцова.

Головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка наголошує: «Уже п’ять років Олег Сенцов перебуває в ув’язненні. Ми знаємо, яке тривале голодування він витримав і не зламався. І те, що у в’язничних стінах він пише прозу, — це свідчення великої мужності, сили духу і постійної роботи над собою... Ці оповідання дуже біографічні, а поза життям самого героя оповідань постає непривабливо сувора доба на зламі двох суспільних ладів, на зламі цінностей».

Одеса, море, мова, ідентичність

Після анексії Криму різко збільшилися потоки відпочивальників на морське узбережжя Одеської області. Це добре, що у нас ще залишилося так багато моря!..

Та не слід забувати, що територіальні апетити Росії аж ніяк не зменшилися. Й Одеса успішно може виконати роль «нового Севастополя». Адже Одещина (а особливо південь області) не менш інтернаціональна, ніж окупований Крим. Українці, росіяни, болгари, молдовани, гагаузи, албанці, чехи... Колись і німецьких колоній було багато, але після війни депортовані на Схід німці в основному виїхали на прабатьківщину, а ті, що залишилися, живуть у містах. Тому й кажу: з точки зору багатонаціональності порівняно з Одещиною Крим відпочиває. Щоправда, відсоток українців в Одеській області суттєво більший, ніж до війни 2014 року був у Криму.

Засідатимуть частіше

Із кворумом 61 депутат і 30 питаннями порядку денного 4 вересня відбулася 26 сесія обласної ради, яку провів її новообраний голова Сергій Паращенко.

Практично на самому початку пленарного засідання більшість підтримала пропозицію позафракційного депутата Олексія Кобильнікова про внесення до порядку денного проєкту рішення про розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом. Аргументи ініціатора такі: мовляв, призначення відбувалося з порушеннями, директор ніяк не звітує перед депутатами про стан довіреної йому установи, до того ж там начебто стався ганебний випадок —  побили колишнього 75-річного керівника музею.

На захист Олександра Ройтбурда виступили кілька осіб, зокрема й виконувачка обов’язків голови ОДА Світлана Шаталова. Втім вирішальним став спіч першого заступника голови облради (фракція «Опоблок») Вадима Шкаровського, який акцентував увагу на тому, що в музеї досі не проведено необхідної інвентаризації, а депутати взагалі не знають, що там відбувається.

За звільнення директора-реформатора, зна-ного в Україні і світі художника проголосував 51 обранець, троє були проти, двоє утрималися, а 28 не голосували.

Українська барва Північної Добруджі

12 вересня в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки й участі наукових установ, представників державних та громадських організацій, фондів, Генерального консульства Румунії в Одесі та Союзу українців Румунії відбудеться презентація української громади Північної Добруджі.

Наша розмова — з ініціатором заходу, деканом факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, професором В’ячеславом Григоровичем КУШНІРОМ.

— Що спонукало до організації такого заходу?

— Загальновідомо, що українці мешкають у багатьох країнах світу. Зокрема й у Румунії, де одна група, на півночі країни, автохтонна, а на південному сході (Північна Добруджа) — переселенська, тобто діаспорна.

Численні українські діаспори утворювалися в різні часи, з різних причин і за різних умов. Там, за кордоном, українці ставали громадянами інших держав, але історію і культуру свого народу намагалися знати, а українську ідентичність не втрачати. Успішність виконання цих завдань залежала і від зв’язків з Україною. Однак якщо з Молдовою в радянські часи у нас фактично не було кордону й українці мали постійні та безперервні контакти з історичною Батьківщиною, то стосунки з українцями в Румунії суттєво обмежувалися. Сьогодні ситуація кардинально інша. Відкриваються широкі можливості, зокрема й для поглиблення міждержавних відносин України з Румунією, й українська громада може відігравати у цьому важливу посередницьку роль. Але маємо знати про стан української громади в сусідньому з нами повіті — Тульча.

Як приборкати зубний біль?

Зубний біль — один з найнеприємніших. Його поява свідчить про серйозні проблеми зі здоров’ям зубів, а відтак необхідно відразу звернутися до стоматолога.

Але часом зубний біль може «застукати» нас у найневідповідніший момент, коли нема часу або можливості відвідати лікаря. Що ж робити у такому випадку?

Точковий масаж. Такий вид масажу, звичайно ж, допоможе знизити больові відчуття, але ненадовго. Він підійде у тому випадку, якщо біль застав вас у дорозі. Суть масажу — вплив на певні точки на обличчі: біля основи вуха зі зворотного боку, між вилицею і нижньою щелепою, а також поглибленнями між вказівним і великим пальцями.

Звідусіль

Іспанський Стоунхендж

Через сильну спеку й посуху в Європі висихають річки, озера та водосховища. Дно одного з пересохлих водосховищ біля іспанського містечка Касерес і подарувало місцевим жителям «новий Стоунхендж».

Культова споруда, ймовірно, була зведена кельтськими племенами, що проживали свого часу на Піренейському півострові. Місцеві ЗМІ вже прозвали знахідку «новим Стоунхенджем».

Одесі — 604+

Давно не була на так званому дні народження Одеси. Надто гамірно, не надто висококультурно. Та й дата народження нашої Причорноморської перлини аж ніяк не та, яку тут прийнято святкувати велелюдно.

Та цьогоріч якраз у ці дні приїхали на Одещину на відпочинок однокласниці. Рідко бачимося, бо вони — на Львівщині, а мене майже чверть віку тому журналістські стежки привели сюди, у південний край. «Давай, — зателефонували, — зустрінемося, тим більше, що нагода є: побачимо Одесу святкову».

Людей ввечері, якраз тривав концерт, на Дерибасівській, Приморському і Потьомкінських справді було дуже багато. Ідучи поруч, щоб щось сказати одна одній, треба було кричати. Гармидер.

ПАНОРАМА ПОДІЙ

Без привілею недоторканності

3 вересня Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон №7203 «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», який має набути чинності 1 січня 2020 року.

За цей закон проголосували 373 народні депутати при мінімально необхідних 300.

Законопроєкт №7203 був зареєстрований у парламенті VIII скликання п’ятим Президентом Петром Порошенком. Ухваленим рішенням передбачається виключити зі статті 80 Основного Закону положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради.

«Східняк»

І знову — дорога… Тут — як символ руху України: до переможного миру, до самої себе, до… Тому що це — Донбас, так само українська земля, хоч, звісно, не такі самі люди…

А втім, чому ж не такі самі? Принаймні, один з цих двох друзів-військовиків ЗСУ, той, що з позивним «Борода», котрі воюють поруч, а тепер оце їдуть пошарпаною автівкою, — він таки ж тутешній, донбасівець, справжні-сінький східняк й навіть зустрічає дорогою знайомих. Вони їдуть упродовж усього фільму почерез цей Донбас, минаючи блокпости і прифронтові села й містечка, минаючи і шахти, й терикони, і степ, і ліс… І зустрічають, звісно, людей різних. Одні позирають у бік «укрів» скоса та спідлоба, й навіть чутно уривки розмов типу «замотаємо в скотч та й перекинемо на ту сторону». А поряд з ними — добрі, гостинні, зичливі люди, також донбасівці. І що робити з усім цим Україні — воюючій країні, котрій «набридла ця війна» і котра постійно говорить про мир та зазвичай уже й не помічає на вулицях своїх мегаполісів людей у камуфляжах — чи з нагородами вони, чи без кінцівки… Країні, котра наразі сама на знає, або ж не годна дотямити, чого вона хоче.

Гупали яблука...

Тетяна зранку зла: «постріляли» огірки. Забігла лише «на хвилинку», а сидить і сидить, ще й бубонить порожнє, що огірки цього року — як не кривий, то гіркий, не мала з чого вибрати. І ті, трясця його мамі, порвали кришки… Скільки праці котові під хвіст! Руки опускаються.

Юрко, її молодший син, вже підходив до воріт:

— Ма’, а що їсти?.

— Макуху гризіть!

— Чого ти так?!

— Невже в усіх трьох руки вивернуті, яєць не наб’єте на сковорідку?! Мати в них наймичка!

Турботливішої матері і вірнішої дружини я ще не зустрічала. Та як легко якась дрібниця виводить нас із себе. Ось і Тетяна ніяк не заспокоїться:

— Літо якесь, ніби з-за рогу мішком прибите: то спека, то дощі картоплю вимили. Чого ти яблука не збереш?

Із військовиків — у менеджери

У 59-у гарнізонному будинку офіцерів Одеси за підтримки Офісу НАТО в Україні відбулася церемонія закриття курсу перепідготовки військовослужбовців, запланованих до звільнення або звільнених у запас. З огляду на приморську специфіку регіону слухачі навчалися за напрямком «Менеджмент перевезень і логістика», що значно підвищує їхні шанси працевлаштуватися за обраною спеціалізацією.

В урочистій церемонії закриття взяли участь представники органів місцевої влади, громадськості та Військово-Морських сил України.

Як зазначив уповноважений представник командування ВМС ЗС України Олег Найда, навчання пройшли 22 військовослужбовці, переважна більшість з яких і під час служби мала схожу спеціалізацію. Відтак курси за програмою «Менеджмент перевезень і логістика» відкрили унікальну можливість для слухачів адаптувати свої військові навички і знання до специфіки цивільного законодавства в галузі морських та річкових перевезень і після отримання свідоцтва про закінчення навчання й проходження акредитації в Державній морській адміністрації знайти престижну та високооплачувану роботу. Такі шанси дуже реальні, оскільки в приморському регіоні працюють багато підприємств, установ та фірм, які займаються організацією водних перевезень.

Без «п’ятаків» і шкільної форми

Що зміниться в житті українців восени?

Літо — то коротка відрада, яка наразі закінчилася. Та не варто сумувати, тим паче, що в давні часи саме осінь вважалася початком нового року, і зміни, які запроваджувалися цієї пори, визначали подальший життєвий ритм. От і нинішньої осені на нас чекає багато нововведень, які, кажуть, мають поліпшити наше буття. Чи так це?

Уже 3 вересня перші зміни відчули на собі школярі, їхні батьки та вчителі. По-перше, скасована обов’язкова форма, по-друге, вчителі віднині не розголошуватимуть оцінок учнів (це табу), по-третє, пішли в добре (чи погане?) минуле й дошки пошани.

Якщо в школі бракує викладачів — то тепер директор має право долучати до співпраці приватних репетиторів. У перший місяць осені зар-плата педпрацівників дитсадків і ПТУ, яких не торкнулося торішнє підвищення, зросте на 10 відсотків. Вихователька в садочку, скажімо, отримуватиме не 4173 гривні, а 4590.

Томатна terra incognita

Про перспективи експорту української тепличної продукції на міжнародні ринки

З якими проблемами зіткнувся український плодоовочевий бізнес? Які ринки найперспективніші для збуту тепличної продукції та які існують шляхи поліпшення ситуації для вітчизняних виробників?

На ці та багато інших питань відповів директор Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко, виступаючи на першій міжнародній конференції «Тепличний бізнес України-2019».

Сучасна. Креативна. Твоя

Найстаріша публічна книгозбірня України – Одеська національна наукова бібліотека – готується до свого 190-річчя.

Нагадаємо, вона (тоді Одеська міська публічна бібліотека) була заснована 13 (25) вересня 1829 року. За дату заснування взято підписання  імператором рескрипту про організацію бібліотеки в Одесі, хоча саме її відкриття відбулося 5 (17) квітня 1830-го.

Екскурс в історію

Як пояснював мотиви відкриття публічної бібліотеки її директор Микола Музаркевич (1843–1852), «заснування її покладено в 1829 році, саме у той час, коли в Одесі казенні та приватні навчальні заклади почали примножуватися числом і збільшуватися кількістю учнів...». Інший директор книгозбірні Михайло Попруженко (1896–1919) у своєму нарисі «Одесская городская публичная библиотека. 1830–1910» пояснював це, зокрема, тим, що «в Одесу задля вигоди торгівлі у перші ж роки її існування прибуло дуже багато іноземців, які принесли сюди широкі погляди на просвітництво, а також бажання не позбавляти себе того, до чого вони звикли у себе на батьківщині».

Вокальний ужинок Карини Кардаш

Завжди приємно розповідати про перемоги наших співвітчизників, особливо, коли йдеться про перемоги дітей, та ще й на міжнародних конкурсах.

Так, наша землячка — тринадцятирічна музикантка і вокалістка Каринка Кардаш, учениця дитячої музичної школи №3 та спеціалізованої школи №69 — на престижному міжнародному фестивалі мистецтв «Creativefestivalsaroundtheworld» (варто, мабуть, зауважити, що серед членів журі нема представників України), який проходив у містах балтійських країн, серед величезної кількості учасників (свої таланти демонстрували діти з понад 20 держав) виявилася найсильнішою в категорії «miss 12—14» і привезла до Одеси чимало найвищих нагород. Зокрема, гран-прі та переможний кубок з Риги в номінації «вокал» і перше місце в номінації «фортепіано», першу премію та кубок в номінації «вокал» і друге місце з «фортепіано» із Стокгольма, а також першу премію та кубок переможця з вокалу з Юрмали.

Джаз-наступ

21—23 вересня у нашому місті  відбудеться  вже дев’ятнадцятий міжнародний джазовий фестиваль Odessa JazzFest. Музичне свято організоване завдяки підтримці міськради та  облдержадміністрації.

Свої авторські програми джазмени з України та ще 12 країн представлять у Літньому театрі Міського саду (вхід вільний) і в Одеській філармонії.

У перший день — 20 вересня — фестиваль продемонструє аудиторії дуже різні за характером явища сучасного джазу.

Концерт в Літньому театрі відкриє сет польсько-литовського проєкту Wojtek Pilichowski and Klaipeda Jazz Band. Музика його лідера бас-гітариста Войтека Піліховського — це коктейль із джазу, фанку та електроніки, замішаний на блискучій віртуозності. Черговим експериментом досвідченого польського джазмена стала його колаборація з молодими талановитими імпровізаторами з Литви — Klaipeda Jazz Band.

Продовжить  програму львівський проєкт Rockoko, у складі якого, окрім скрипки, почуємо незвичні для традиційної джазової музики віолончелі. Участь львів’ян — результат співпраці Odessa JazzFest і фестивалю шоукейсів Kyiv Music Days. Візитна картка Rockoko — кавери й авторські композиції в жанрі symphonic rock, розбавленому елементами популярної і танцювальної музики, а також електроніки, металу і джазу.

Донбас: замість симфонії — какофонія

Громадська організація «Культпросвіт» за підтримки Українського клубу Одеси, обласного центру патріотичного виховання та організації дозвілля дітей і молоді, кінотеатру «Сінема Сіті» запрошують на безкоштовні покази українського кіно.

У понеділок, 16 вересня, о 17.00 відбудеться кінопоказ документальної стрічки «Какофонія Донбасу». Це — фільм-міркування, ідея якого — дослідити створення міфу про Донбас, керуючись архівними матеріалами документального та ігрового кіно.

Перекус із... сальмонелою

У перший день осені до Одеської міської інфекційної лікарні один за одним госпіталізували 40 осіб, із них 10 — діти віком від 3 до 17 років, з попереднім діагнозом гастроентероколіт.

Недужі пов’язують розлади зі з’їденою напередодні шаурмою, яку купували на вулиці Торговій у селищі Авангард Овідіопольського району.

Станом на ранок 4 вересня в лікарні перебували 23 пацієнти, четверо з них — діти. Людей вимучує слабкість, відчуття тривоги, висока температура тіла, блювота, болі у животі та пронос.

Як розповіла під час брифінгу днем раніше головний лікар Одеської інфекційної лікарні Світлана Лаврюкова, надійшли результати лабораторного дослідження госпіталізованих з Авангарду пацієнтів із симптомами отруєння: 13 із них виявилися зараженими сальмонельозом.

Які болячки чатують у салоні краси?

Відвідуючи салони краси, ми навіть не здогадуємося, що можемо заразитися досить небезпечними хворобами. Манікюр, педикюр, укладання волосся, нарощування вій… Існує безліч процедур, якими користуються представниці прекрасної статі, забуваючи, що в салонах на них чатують і болячки. Які саме?

Грибок нігтя. Найчастіше любительки манікюру й педикюру заражаються грибком. Це відбувається через те, що майстри не приділяють належної уваги дезінфекції інструментів. Щоб захистити себе від цієї неприємної хвороби, після кожної процедури обробляйте кисті та стопи спиртом або йодом.

Герпес. Головна небезпека цього вірусу в тому, що його неможливо вивести з організму. Заразившись, ви житимете з ним усе життя, підтримуючи його в стадії ремісії. У більшості випадків вірус потрапляє в організм під час процедури чищення обличчя, манікюру, педикюру, тату та пірсингу.

Найкраща ягода на сніданок

Для тих, хто хоче дійти до бажаної форми, дієтологи пропонують одне особливо смачне частування як спосіб розпочати день і запобігти голоду до обіду.

Йдеться про щоденну чашку малини, ароматної та смачної ягоди, яка дає колосальні вісім грамів клітковини — вдвічі більше, ніж у чашці полуниці, і десь стільки ж, як у чашці деяких видів бобів. Ця ягода може бути ідеальною на сніданок у поєднанні з йогуртом або кашею.

Дистанційні послуги ПФУ

17 вересня із 10.00 до 11.00 відбудеться пряма «гаряча» телефонна лінія першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Олени Михайлівни Аброскіної на тему «Про надання дистанційних послуг органами ПФУ та деякі інші питання пенсійного забезпечення».

Дзвінки приймаються за номером (048)728-29-88.

Звідусіль

Найбільший у світі електропором

Повністю електричний пором Ellen, який може перевозити 30 автомобілів і 200 пасажирів, здійснив свій перший рейс на півдні Данії.

Як повідомляє CNBC, пором оснащений системою батарей потужністю 4,3 мегават-години, яку поставила швейцарська компанія Leclanche, що займається зберіганням енергії.

За словами гендиректора Leclanche Аніла Срівастави, Ellen є «попередником нової ери в торговельному морському секторі». Головне ж, додав він, використання електричного порома впродовж одного року дасть змогу значно скоротити шкідливі викиди, зокрема, на 2000 тонн вуглекислого газу, 2,5 тонни твердих частинок та 1,4 тонни діоксиду сірки.

Із пляжу — на нари

Правоохоронці Італії затримали двох французьких туристів, які везли додому 40 кілограмів піску, набраного на пляжі Сардинії, повідомляє Le Parisien.

Пісок виявили в автомобілі французів, який заїжджав на пором. Його, пояснили туристи, вони набрали на згадку про гарний відпочинок, як сувенір. От тільки чому аж 40 пластикових пляшок?!

Утім, питання навіть не в кількості, а в принципі. Річ у тому, що в Італії пляжний пісок є громадською власністю і його заборонено брати додому.

Тепер французам загрожує від одного до шести років позбавлення волі за крадіжку за обтяжливих обставин.

Середнє політичне

Середня температура хворих по палаті, звісно ж — безглуздість. Але «середню полі-тичну» температуру у Верховній Раді вимірювати можна і потрібно. До останнього часу з цим були проблеми. Десяток виступів з трибуни, пара десятків голосувань тільки приблизно показували, на що хворі пацієнти і якими ліками їх слід лікувати.

Забіг з бар’єрами

Крім обережних методів — законодавчих поступок лобістам великого бізнесу і розподілу бюджетних коштів на користь представників «улюблених» округів — доводилося, певна річ, вдаватися і до нетрадиційної медицини. На зразок роботи з хворими парламентаріями в Адміністрації Президента, запрошеннями їх на співбесіди в СБУ та повідомленнями про підозри на вимогу ГПУ, НАБУ, САП, ДБР та інших відомств.

До хірургічного втручання, втім, справа доходила не завжди. Позбавити «хворого» депутата недоторканності вдавалося рідко. А якщо вдавалося, у нещасних був час піти у відпустку, прикинутися невиліковно хворим, втекти, зрештою, за кордон для заняття кінним спортом. Чи спостерігав за цим глава держави? Так, звісно, але формально не втручався. Прикидався на людях, що в Україні існує розподіл влади — фундаментальний принцип сучасної демократії.

Рухаємося у правильному напрямку

Так сьогодні вважає більшість українців

Уперше за всі роки замірів 50% українців вважають, що події в країні розвиваються у правильному напрямку. Протилежної думки дотримуються 23% і ще 26% не визначилися. Позитивні настрої переважають у всіх регіонах та вікових групах. Географічно вони найвищі на Заході (63%) та серед молоді віком до 30 років (71%). Такі результати загальнонаціонального соцопитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Для порівняння: у грудні 2018-го лише 18% визначали розвиток подій як правильний, а 70% — як неправильний.

«Такого всенародного підйому не було вже давно. Це можна порівняти хіба що з даними 2005 року, після Помаранчевої революції, але тоді Україна ділилася в своїх очікуваннях і споді-ваннях. Зараз українці об’єдналися у вірі, що все буде добре: картина схожа у всіх регіонах. Люди очікують змін, оновлення і, як ніколи, довіряють новообраній владі», — зазначила Ірина БЕКЕШКІНА, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, на презентації результатів в Українському кризовому ме-діацентрі.

Про рідномовні обов’язки

90 років тому, у серпні 1929-го, в історії нашої газети (а вона, нагадаємо, веде свій лік із липня 1917-го) сталася визначальна, знакова подія: тодішня «Чорноморська комуна» почала виходити українською мовою.

Мінялися зміст й обличчя видання, теми й герої публікацій, кореспонденти й редактори…

Незаперечним і недоторканним залишалося одне — мова часопису. Як потвердження того, що Одеса є хоч і зросійщеним, але українським містом, що весь край наш причорноморський, попри заселеність різним за етнічним походженням людом, є хоч і особливою, як особливими є й усі інші регіони нашої соборної держави, але невід’ємною частиною України. А в українському краю і мова має бути українська. І газета україномовна.

Газетна справа нині дуже накладна. Скрізь. Про проблеми європейських друкованих ЗМІ розповідав під час недавньої зустрічі у редакції «Чорноморських новин» британський журналіст Марек Бекерман, один із чотирьох експертів, які на замовлення Європейської Комісії досліджують стан незалежної преси в Україні. Найбільший з викликів — це, звісно, електронна мережа, яка захоплює в свої тенета дедалі більше вчорашніх читачів книжок, журналів, газет. З огляду на таку тенденцію мусимо шукати нішу й там, пропонуючи користувачам інтернету якісну, конкурентоспроможну електронну версію видання.

Недешева оренда

Орендна плата за сільськогосподарські землі в Україні перевищила рівень окремих країн Європейського Союзу, поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Ольга Ходаківська.

За її словами, нині середньорічна орендна плата за землі сільськогосподарського призначення в Україні для земель державної власності досягла 120 євро/га, приватної — 100—105 євро/га. При цьому вона перевищила плату за орендовані угіддя у Словаччині (50 євро/га), Латвії (57 євро/га), Естонії (58 євро/га), Хорватії (69 євро/га), Литві (99 євро/га) та Чехії (104 євро/га), а також наближається до рівня відповідного показника у Словенії (134 євро/га), Іспанії (148 євро/га), Угорщині (160 євро/га) та Швеції (160 євро/га).

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, у деяких областях України (Хмельницька (278 євро/га), Вінницька (255 євро/га) та Полтавська (237 євро/га) — по землях державної власності, а також у Черкаській (250 євро/га) — щодо приватних земель, — орендна плата за сільгоспземлі уже перевищила рівень Франції (215 євро/га), Люксембургу (244 євро/га) і наближається до показників Австрії (288 євро/га) та Ірландії (295 євро/га).

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua