США — Іран: воювати чи домовлятися?

Ініційований американською адміністрацією та Ізраїлем новий виток, на наш погляд, абсолютно необґрунтованої конфронтації з Іраном сьогодні зачіпає інтереси багатьох країн світу, при цьому негативно позначаючись на їх відносинах зі США та Ізраїлем.

Спочатку адміністрація Д. Трампа мала намір за допомогою санкцій скоротити «до нуля» доходи Ірану від продажу нафти, вважаючи, що ця держава стоїть на порозі «іранської весни» й американські санкції «доб’ють режим аятолл». Однак пізніше американський президент дещо приборкав свої амбіції, уточнивши, що може зробити виняток для деяких країн, як-от Південна Корея та Індія. Як випливає із заяви Мінфіну США, санкції за-проваджуватимуться у два етапи: 6 серпня і 4 листопада.

Каналізація, зсуви, сміття...

Цими днями на апаратному засіданні міськвиконкому виконувач обов’язків директора департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Віталій Денисов доповідав про стратегічні напрямки та першочергові заходи в сфері охорони навколишнього природного середовища та розвитку рекреаційних зон Одеси.

За його словами, одна із серйозних екологічних і техногенних проблем — стан системи водовідведення. Каналізація, побудована понад 100 років тому в центрі міста, сьогодні є застарілою й фізично зношеною, а відтак не в змозі забезпечити нормальну роботу водостоку, особливо коли за день випадає місячна норма дощів. Внаслідок корозії і терміну експлуатації (з 1903 року) ресурс двох колекторів по Деволанів-ському спуску повністю вичерпаний. У південній частині міста відведення зливових стоків здійснюється без очищення через закриті мережі у Чорне море трьома випусками — в Аркадії і на 10-й та 16-й станціях Великого Фонтану. З північного боку — зливові стоки житлового масиву Котовського від-водяться через Крижанівську балку у море. Для вирішення цієї проблеми розроблено техніко-економічне обґрунтування каналізування Крижанівської балки і проект будівництва системи водовідведення стоків Чорноморської балки.

Олжею Богові не служать

І. Поїздка «не в ту сторону»

Колись в Одесі був популярним анекдот, звісно ж, єврейський, бо серед одеських анекдотів найдотепнішими є, як відомо, саме єврейські.

…Поїзд. Вагон. Купе. Купа дітей і Мойше. Охопив голову руками, хилитається і ледь чутно ритмічно повторює: «О вейзмірд, о вейзмірд!..». Входить контролер:

— Ваши билеты…

Мойше хилитається, мов не чує.

— Вы слишите? Предъявите билеты!

Недобрий знак

3 серпня група осіб під прикриттям поліції захопила приміщення художньої галереї Одеської обласної організації Національної спілки художників України (вул. Катерининська, 18). Чергову від спілки художників, яка на той момент була в галереї, силовики під руки ввічливо вивели з приміщення.

«О 8.45 до дверей галереї наблизилися невідомі, — розповідає виконавчий директор галереї Наталія Наумова. — Вони були озброєні інструментом для зрізання замків на ґратах». «Мене попросили покинути приміщення добровільно, — каже член спілки Ася Гудименко, яка чергувала того дня, — або, попередили, виведуть примусово, а це означатиме в подальшому мій арешт».

Біогаз із силосу

Компанія Vimeksim LTD (Одеса) будує в Окнянському районі біогазовий комплекс потужністю 5МВт, призначений для переробки відходів і силосу на біогаз для отримання електричної та теплової енергії.

Наразі на об’єкті проводяться пусконалагоджувальні роботи. Сума інвестицій, вкладених у першу чергу будівництва, — близько 17 мільйонів євро.

Чотири вісімки Шекери

Досвідченим поліграфістам України добре знане ім’я Олександра Івановича Шекери. Він — один із найшановніших-найдосвідченіших. Десятки років очолював найбільше на Півдні України газетне видавництво «Чорноморська комуна» (нині — «Чорномор’я»).

Десятиліттями (спочатку — як єдиний поліграфічно-газетярський організм, а далі — як друзі-партнери) жили й продовжують жити наші колективи. У то-му, що «Чорноморські новини» й сьогодні регулярно приходять до свого читача, попри всі буреломи другої половини 1990-х, — велика заслуга й Олександра Івановича, який розумів вагу друкованого українського слова і підставляв своє (й очолюваного ним колективу) надійне плече нашій газеті. За це — особлива подяка.

«Герой мого часу», або Купи сміття як привід до роздумів

У національній програмі ІХ Одеського міжнародного кінофестивалю фільм «Герой мого часу» відзначений статуеткою «Золотий Дюк» за найкращу режисуру.

Хто він, сьогоднішній наш герой, у широкому, не локалізованому, значенні? Молода режисерка Антоніна Ноябрьова є нашою сучасницею, отож запитання цілком коректне.

Якщо абстрагуватись від якихось алюзій з російською класикою, та ще від сьогочасної воєнної тематики, яка наразі дуже мало присутня в українському кінематографі, то залишається лишень думати-гадати, кого ж таки обрала героєм свого дебютного повнометражного художнього фільму Антоніна, або ж Тоня, як зазвичай називають молоду режисерку, Ноябрьова. Вона, як відзначають фахівці в галузі кінематографу, талановита, варто лише згадати її першу картину — короткометражку «День Незалежності». Як зізналася журналістам після перегляду «Героя…» продюсерка Анна Паленчук, «мені страшенно подобалася ця короткометражка, вже думала написати Тоні, чи має вона сценарій, який хотіла б реалізувати. Чомусь була впевнена, що на неї напосідають великі продюсери. Коли ж побачила її повідомлення, то очам не повірила, що така талановита дівчина мені написала».

Папороть зацвіте... в оксамитовий сезон

Із 29 серпня по 9 вересня Одеський національний академічний театр опери та балету запрошує містян і гостей насолодитися вишуканим смаком високого мистецтва у рамках фестивалю, що проходитиме вже четвертий рік поспіль.

«Оксамитовий сезон в Одеській опері» — один з наймасштабніших оперно-балетних фестивалів в Україні, мета якого — популяризація світового класичного та сучасного театрально-музичного мистецтва.

Цьогорічний фестиваль буде особливим: кожна подія даруватиме можливість зануритися в неповторну атмосферу високого мистецтва, а виконавський рівень і таланти запрошених солістів та артистів Одеської опери зроблять кожен вечір просто незабутнім.

Про україномовний сегмент Одеси

Усі ми розуміємо, що відроджувати українську в Одесі, Миколаєві, Запоріжжі, Харкові та інших великих містах Південного Сходу краще гуртом. Тобто всією великою українською громадою — від Маріуполя до Ковеля і від Лисичанська до Чопа. І виходити треба з того, що українство має бути єдиним організмом. Тому й шліфувати тактику мовного відродження ліпше разом, спираючись на «мовні» напрацювання загалу.

І якщо вже говоримо про Одесу, то тут без одеситів ніяк не можна. Навіть якщо одесит, з огляду на певні обставини, переїхав до США, Ізраїлю, Канади чи до іншого міста України, він усе одно залишається одеситом. Бо, як відомо, «колишніх» одеситів не буває.

Книжки для третього віку

Уже всьоме у рамках 25-го BookForum у Львові 20—23 вересня відбудеться благодійна акція «Третій вік: задоволення від читання».

Ця акція орієнтована на людей, які, незважаючи на вік, зуміли зберегти смак до життя, активних та креативних членів сучасного суспільства. Організатори ставлять за мету творити соціальну платформу, на базі якої відбуватиметься діалог, покликаний актуалізувати соціально-культурні проблеми літніх людей, наповнити їхнє життя новими емоціями та просувати ідею активності третього віку.

Цьогорічна програма передбачає геомандрівки Львівщиною, танцювальні майстер-класи, заняття зі співу та гри на традиційних інструментах, майстер-класи з йоги та медитації, екскурсії літературним Львовом, лекції психологів, бесіди з лікарями та різноманітні майстер-класи. У межах благодійної акції відбудуться також концерт хорових колективів, який збере на сцені Львівського будинку органної та камерної музики аматорські хори з різних куточків області та святковий гала-концерт у Львівській філармонії.

Єпископ Одеський і Балтський ПАВЛО: «На користь народу Божого і всеправославної єдності»

Сьогодні ми є свідками процесу великої історичної справедливості — відновлення в Україні Помісної православної церкви, яка може звільнитися залежності від Москви. Нагадаємо, нині у нас існують три гілки православ’я: Україн-ська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП), Українська автокефальна церква (УАПЦ) та Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП). Як відомо, центр останньої перебуває в країні, яка здійснює агресію проти нашої держави. Цілком логічно, що незалежна Україна має прагнення і право на свою незалежну церкву.

Наш кореспондент зустрівся з єпископом Одеським і Балтським ПАВЛОМ (на світлині) і попросив розповісти, які думки та сподівання викликає в нього наближення отримання помісного статусу церкви.

— Потреба створення єдиної Помісної православної церкви обумовлена всім ходом історії, — зазначив владика. — Якщо поглянути углиб віків, то вся культура, писемність, традиції у нашій державі тісно пов’язані з православ’ям. І сьогодні православ’я є великою силою. Це ще раз продемонструвала недавня хресна хода з нагоди 1030-річчя хрещення Руси-України. Мені випала честь теж бути її учасником, і я можу засвідчити непохитне прагнення мирян до миру і злагоди, єднання і порозуміння.

Згадуючи вікопомний 988 рік, коли київський князь Володимир Великий хрестив Русь, маємо констатувати: служба Божа та святі таїнства для спасіння душ християн нам були передані Константинопольською церквою. Саме Константинополь виступив як церква-матір, взявши Київську митрополію під свою юрисдикцію. І в цьому статусі українська церква перебувала майже 700 років. Але в 1686-у в неканонічний, тобто незаконний, спосіб було оформлено її перехід з-під омофора Константинопольського патріархату під контроль Москви. Тому надання помісного статусу для української церкви слід розглядати, насамперед, як відновлення справедливості.

Зернова кон’юнктура

У всіх господарствах Одещини завершилося збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур. Відтак в області зібрано близько 3,6 мільйона тонн зерна, що є найкращим показником по Україні.

«Результати збирання ранніх зернових в Одеській області, незважаючи на складні погодні умови навесні, — досить позитивні. Хочу подякувати нашим аграріям, які продемонстрували результат практично на рівні минулого року, хоча тоді була сприятливіша погода. За показниками збирання врожаю ранніх зернових культур ми — у лідерах по країні», — підкреслив під час брифінгу голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов.

Кошторис від ЦВК

Центральна виборча комісія просить Мін-фін передбачити на проведення у 2019 році чергових виборів Президента та Верховної Ради, відповідно, 2,4 та 1,9 млрд грн.

Як інформує прес-служба ЦВК, комісія також просить передбачити на 2019 рік 247 млн грн на проведення міс-цевих виборів і 223,5 млн — на функціонування Державного реєстру виборців.

Нагадаємо, чергові вибори Президента України мають відбутися 31 березня 2019 року, а Верховної Ради — 27 жовтня.

Ресурси для аграріїв

Аграрії Одещини продовжують отримувати фінансову допомогу за урядовими та обласними програмами. Від початку року сума різних компенсацій та дотацій склала понад 25 мільйонів гривень. Кошти виділяються на розвиток тваринництва, садівництва і виноградарства, а також фермерських господарств.

«Підтримку має відчути кожен аграрій. Наполягаю, аби на місцях функціонували комунікаційні майданчики. Це завдання я поставив головам РДА та ОТГ. Необхідно доступно розповідати про те, які програми існують та що необхідно для участі в них. Далі — максимальний супровід поданих документів. Цьогоріч на агропромисловий комплекс спрямовано чимало ресурсів з державного та обласного бюджетів», — підкреслив голова ОДА Максим Степанов.

Статистичний портрет кінофесту

Завершився дев’ятий кінофестиваль — найгучніша подія одеського мистецького літа. Позаду — червона доріжка, хвилювання, кінопокази і перемоги. Час підсумовувати…

Цьогоріч для участі у конкурсних програмах було подано 1070 стрічок із 95 країн. За гран-прі змагалися 12 фільмів-учасників міжнародного конкурсу, в національній програмі — 5 повнометражних та 13 короткометражних картин, у конкурсі європейської документалістики — 8. Загалом у конкурсних та позаконкурсних програмах фестивалю було показано 108 фільмів, включно із сері-алами, із 41 країни Європи, Азії, Південної та Північної Америки. Найкоротша стрічка тривала 8 хвилин, найдовша — 234 хвилини.

Бібліотечні євросеанси

Минулої п’ятниці в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського стартував другий Фестиваль європейського кіно.

До програми увійшли найкращі фільми останніх років, зняті у країнах ЄС: володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю 2017 року — сатирична трагікомедія «Квадрат» Рубена Естлунда; трилер «Тебе ніколи тут не було» з Хоакіном Феніксом, відзначений преміями за найкращу чоловічу роль та найкращий сценарій у Каннах; лауреат премії «Золотого глобуса» за найкращу іншомовну картину — драма «На межі» з Діане Крюгер від зірки німецького кіно Фатіха Акіна; екранізація італійського бестселлера — трилер «Дівчина в тумані» з Жаном Рено та Тоні Сервілло; п’ятиразовий призер французької премії «Сезар», екранізація хітового роману П’єра Леметра — трагікомедія «До побачення там, нагорі» та інші.

Чи знайдеться в Одесі Дім для Тараса?

Цими днями відзначив своє 75-ліття відомий колекціонер, краєзнавець, невтомний популяризатор україніки в Одесі, заслужений працівник культури України Тарас Іванович МАКСИМ’ЮК.

Інтерв’ю з шанованим ювіляром пропонуємо вашій увазі.

— На сторінках «Чорноморських новин» були численні публікації про вас як колекціонера і краєзнавця. Ваша одеська україніка не має аналогів. Свого часу ви дали їй назву «Тарасів дім». Чим особлива колекція, і як вона формувалася?

— «Тарасів дім» — це загальна назва. Я навіть закріпив право на неї через Торгово-промислову палату України. Ніхто в світі цим словосполученням допоки не користувався.

Андрій ЮСОВ: Менше довіряти — більше контролювати

В Одесі презентували блокчейн-платформу для захисту демократії в Україні. У рамках національного телепроекту «Нові лідери» відбулася зустріч розробників IT-проекту «Відкриті партії» з політичними та громадськими активістами нашого міста.

Про цей проект нам розповідає його ініціатор, відомий по-літик і громадський діяч Андрій ЮСОВ.

Не змінивши Конституцію, неможливо змінити країну

Уже п’ять років поспіль нова влада «реформує» країну. За цей час рівень життя українців знизився в кілька разів, ціни на продукти та житлово-комунальні послуги зросли у три-чотири, а якісь — і в десять разів. Девальвація знецінила заощадження. Великі, середні та малі міста залишилися без гарячого водопостачання і невдовзі така ж доля очікує й столицю — Київ. Звичайні дощі вже стають загрозою приватним будинкам та багатоповерхівкам в обласних центрах. І все це є наслідком того, що, проголосивши курс на побудову «нової європейської країни», можновладці продовжили старі ганебні традиції ігнорування волі народу. А зміна цих традицій має початися із зміни Основного Закону країни — Конституції.

Так історично склалося, що будь-яка держава постає із чітко визначених та загальноприйнятних правил, які регулюють права й обов’язки громадян і функції та повноваження влади. У більшості країн перелік базових прав, обов’язків, функцій та повноважень зібраний в Основний Закон країни — Конституцію. Саме Конституція визначає, якими повинні бути всі інші закони і від якого джерела влади вони походять. Зазвичай джерелом влади є народ країни, але в Україні це не зовсім так, а точніше — зовсім не так.

ЄС відкриває можливості

У гостинній залі ХАБу — жодного вільного місця. На презентацію відкритих конкурсів на гранти та проекти ЄС зібралися не лише активісти громадського сектора Одещини, а й освітяни, науковці, представники малого та середнього бізнесу, культурних та соціальних інституцій, журналісти. Адже можливості співпраці з Євросоюзом, пріоритетні напрямки міжнародної допомоги — це те, що цікавить більшість небайдужих українців, які прагнуть змінювати життя на краще.

Візит Представництва ЄС в Україні на Одещину — один з інформаційно-просвітницьких заходів, які воно проводить по всій країні, причому не лише у великих, а й у малих містах. Мета — роз’яснення важливості реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей і підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між нашою країною та Європейським Союзом.

Син Одеси й України

Відмололи мливо на млинці
Ті, Далекі, і Близькі оці...

Ці рядки написав я колись, коли ми ще ходили до Олега на його вулицю Бреуса, на його Близькі Млини. До його кімнати розміром з десяток квадратів. Така, як камера в Одеському КДБ. Ми потім жартували: може, тебе, Олеже, і не арештували через те, що ти живеш у камері?! Пригадую, як довго Микола Вінграновський, якого я привів до Олега на іменини, дивувався, що поет живе у такій маленькій кімнатці. Та ще й з мамою. Казав: «Така доля поетів наших. Справжніх. Чесних патріотів».

Вітрила поетової долі

У січні культурна громадськість відзначила 80-ліття одного з найвідоміших українських поетів-мариністів Олега Олійникова, який народився в Одесі, прожив у ній усе своє життя, й ось тепер, як не сумно про це писати, пішов із життя земного, щоб розпочати посмертне. Адже поети не вмирають, залишаючись серед живих назавжди. І ми відчуваємо їхню присутність то в краплинах дощу, то в перших сніжинках ранньої зими, то в осінньому шурхотінні різнобарвного листя у сутінках міських вулиць та сільських доріг, а то у віршах чи піснях закоханих пар, які читають-співають їх, навіть не знаючи, чиї вони...

Коли помирають зболені тіла, перше, про що ми розгублено намагаємося дізнатися: від чого, що стало причиною? А чи мають фізичні причини значення? Поети за життя сотні разів спалювали себе на кострищах людської збайдужілості, брехні та зради, вони все життя билися головою об глуху стіну зла і безчестя. Тож хіба важливо, «від чого» помер поет? Його переповнене людськими стражданнями серце було вже не в змозі всотувати їх. І воно розірвалося. Оце і є справжня причина його смерті. Бо поезія — це завжди страждання, це постійне страждання, це надмірне страждання. А надмірне завжди вбиває…

Краєзнавчий внесок історика Тараса Гончарука

(Спроба біоісторіографічного дослідження)

26 червня на засіданні вченої ради Одеського національного університету імені І.І. Мечникова було вручене свідоцтво про присвоєння Національною спілкою краєзнавців України звання «Почесний краєзнавець України» ще одному одеситові — Тарасу Григоровичу Гончаруку.

З Тарасом Гончаруком я познайомився на історичному факультеті ОНУ ім. І.І. Мечникова. Я тоді працював на кафедрі історії України лаборантом і паралельно навчався на заочному відділенні, а Тарас, повернувшись з армії, продовжував навчатися на денному відділенні.

Десять шкідливих звичок

Близько третини свого життя ми проводимо на роботі.

Й окрім досягнень та результатів, там же можемо набути дуже шкідливих звичок, які згубно впливають на здоров’я.

Спеціалісти Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна детально розглянули ТОП-10 шкідливих звичок, яких краще позбутися при перших ознаках їх появи.

Обережно: зацвітає амброзія

У більшості регіонів нашої країни у серпні зацвітає небезпечний карантинний бур’ян — амброзія полинолиста, один з найактивніших алергенів. Цвіте вона дуже довго, псуючи життя десяткам тисяч людей, і гине тільки з першими заморозками.

Амброзія була завезена в нашу країну з Північної Америки. В Україні вона швидко поширилася й сьогодні росте на полях, у селах і великих містах.

Котлета з... пробірки

Не пізніше 2021 року в ресторанах і магазинах може з’явитися яловичина, вирощена у пробірці в лабораторних умовах.

Вдосконаленням технології, що дозволяє виробляти штучне м’ясо, займається нідерландська фірма Mosa Meat, яка п’ять років тому вже випустила гамбургер з м’ясом лабораторної прописки. Як повідомляє агент-ство Associated Press, для проведення подальших досліджень фірма отримала 7,5 млн доларів інвестицій.

«Гаряча лінія» ПФУ

16 серпня із 10.00 до 11.00 відбудеться «пряма телефонна гаряча лінія» першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Олени Михайлівни Аброскіної на тему «Про порядок отримання інформації з реєстру застрахованих осіб».

Дзвінки приймаються за номером: (048) 728-29-88.

У сузір’ї рівних церков

27 та 28 липня у Києві пройшли урочистості з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Руси-України.

Першого дня столицею пройшов хресний хід, організований Українською православною церквою Московського патріархату. У ньому, за оцінками поліції, взяли участь десь 20 тисяч духовенства і вірних УПЦ МП («Інтер», що-правда, нарахував аж 200—250 тисяч, але то на його совісті). Цього разу обійшлися без Сталіна, Миколи ІІ і георгіївських стрічок.

Наступного дня середмістя Києва виповнилося священно-служителями і віруючими Україн-ської православної церкви Київського патріархату, Української православної автокефальної церкви та Української греко-католицької церкви, людьми інших віросповідань, які долучилися до загальнодержавного свята.

Шпаргалка для Трампа

Що Держдеп записав між рядками Кримської декларації

Таке враження, що всі тільки й чекали цього документа. Кримську декларацію державного секретаря Майка Помпео щодо невизнання анексії Криму, опубліковану 25 липня, моментально підтримали європейські партнери. Очікувано — Швеція, Латвія, Чехія, Норвегія, Велика Британія, Німеччина, Польща та ЄС. Приємне здивування — Італія, чий міністр внутрішніх справ лише кілька днів тому фактично оголошував проросійську позицію щодо Криму.

Після важких самітів НАТО в Брюсселі та американсько-ро-сійського в Гельсінкі у багатьох спостерігачів та партнерів США залишалися питання щодо справжньої позиції Білого дому з деяких ключових кризових питань, зокрема й українського.

Чи є запит на приватизацію?

Центр демократії та верховенства права спільно з Центром економічної стратегії й Реанімаційним пакетом реформ організували в Одесі дискусію про приватизацію державних підприємств.

Як відомо, приватизація великих об’єктів в Україні уже багато років поспіль пробуксовує — часто-густо державні підприємства залежать від олігархів, як, наприклад, Одеський припортовий завод. Підприємство, що могло б приносити країні чималий дохід, має фінансові зобов’язання перед бізнесменом Дмитром Фірташем і не може їх виплатити. Знайти ж покупця на такий товар, обтяжений боргами, — вельми непросто.

Зачудування Дельтою

Національна конкурсна програма ІХ Одеського міжнародного кінофестивалю

На ухресті дикого Сходу й цивілізованого Заходу загубився клапоть неторкнутої екзотичної землі — дельта Дунаю. Про це — фільм українського режисера Олександра Течинського (виробництво — Україна, Німеччина).

«Відхурделила білогрива зимонька. На святих тепер усі сподівання, на молитви наші. Майбутнє відплило, а ми залишились. Заблукали, не потрапили на ча-рівний корабель. Завдання тепер просте: не загинути в тумані, не здохнути від холоду, не піти під лід. Не втрапити б у власні пастки. Чи ми тут всі в одній великій пастці? Бігаємо-метушимося у вузькому колі, перераховуючи зниклих». Так представлено фільм у фестивальному каталозі. Одначе насправді все виглядає трохи інакше, не так похмуро та песимістично, та й автори, далебі, мали на думці щось таки інше.

Це був великий людський подвиг

В Одеському музеї Голокосту на Малій Арнаутській, 111 триває виставка «Ризикуючи життям. Поляки рятують євреїв під час Голокосту». На ній представлені обличчя, історії та мотивації поляків, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Виставка, створена в рамках проекту музею «Історії поль-ських євреїв «Полін» — «Польські праведники — повернення па-м’яті» за підтримки Міністерства закордонних справ РП, базується на унікальних документальних матеріалах праведників і євреїв, які пережили Голокост.

Кремлівський попит на «кримінальну мораль»

Російське політичне та військове керівництво свідомо приховує від суспільства величезні втрати найманців у гібридній війні в Україні та Сирії. Про злочини та втрати найманців приватної військової компанії «Вагнер» розповів на брифінгу керівник апарату голови СБУ Ігор Гуськов. Правдивість даних, зібраних безпековим відомством, підтверджується і численними журналістськими розслідуваннями провідних світових та вітчизняних ЗМІ.

У лютому 2018 року з’явилася інформація про величезні втрати ПВК «Вагнер» на території Сирії під час так званого «пригожинського наступу» у сирійській провінції Дейр-ез-Зор. «Служба встановила та ідентифікувала особи 206 найманців, які безпосередньо брали участь у цій авантюрі», — повідомив Ігор Гуськов. Наявні в СБУ документи свідчать, що не менше вісімдесяти з них загинули, ще майже сто отримали поранення різного ступеня важкості. «Сьогодні ми оприлюднюємо першу частину наявної та перевіреної СБУ інформації, а саме персональні дані сорока загиблих, тридцяти поранених, а також «досьє» стосовно іноземних громадян — учасників тих подій», — наголосив керівник апарату голови СБУ.

Повернення Михайла Жука

У постійній експозиції Одеського художнього музею, в залі, в якому репрезентується українське малярство, переважно одеських художників двадцятих років ХХ століття, зайняли своє гідне місце ранні твори видатного митця Михайла Жука (1883—1964). З Одесою його пов’язувало майже чотири десятиліття плідного творчого життя.

Донедавна вони зберігалися в запасниках і лише періодично фігурували на ретроспективних виставках М.Жука, які проводилися в нашому місті.

Самостійній Державі — самостійну Церкву

(Закінчення. Початок у номері за 28 липня).

Церква і її роль у формуванні національної свідомості громадянина

Оскільки політичні цілі імперського центру та колоніальних країн (чи тих, що звільнилися від залежності) не можуть збігатися, то не можуть збігатися і їхні ідеологеми, а відтак і ставлення до видатних постатей та історичних подій, які сакралізуються чи анатемізуються ідеологією. В ідеології імперського центру, якій не може суперечити Церква, йому підпорядкована, сакралізованими постатями будуть ті, хто сприяв утвердженню й розширенню імперії за рахунок колонізованих земель, а анатемізованими — всі, хто боровся проти колонізації, за свободу й незалежність своїх народів.

У нашому випадку постатями, сакралізованими імперською ідеологією, є Андрій Суздальський — нищитель Києва у 1169 році; Олександр Невський, що як і його батько Ярослав Всеволодович Переяслав-Заліський, сприяв Орді в підкоренні наших земель: батько, за свідченням «Слова о погибелі землі Руської», допомагав Батиєві штурмувати Київ у 1240-у, а син у 1245-у «доклав руку» до організації походу Куремси на Данила Галицького.

«На березі моря, на березі степу...», або Одеські вітрила Володимира Панченка

«На березі моря, на березі степу» [2, 3] — це початковий рядок гімну філологічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Того факультету, на якому Володимир Панченко — нині відомий літературо-знавець і громадський діяч, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» — у період 1970-1975 років був студентом, протягом наступних трьох літ — аспірантом, а потім — аж до від’їзду з Одеси — викладачем.

І.

...Намір здобути фах філолога в уродженця невеликого села Демидівка, що на півночі Одещини, визрів не одразу. «У школі, — зізнався В. Панченко у словесному «Автопортреті» 1995 року, — я ділив свою любов між літературою і математикою. Заняття алгеброю й геометрією приносили велику насолоду, я носився з усякими збірниками задач, довідниками, відвідував математичний факультатив, змагався з другом у розв’язуванні складних, із «заковикою», задач... І водночас, у бібліотеці мене тягло до полиці з книжками про літературу. Читав, звісно, навмання: після монографії О. Засенка про Марка Вовчка брався за дослідження Г. В’язовського про художню типізацію, потім — за статті й рецензії в журналі «Дніпро», за збірку літературно-критичних статей В. Брюггена, дослідження «Новела і новелісти» В. Фащенка, літературні спогади Б. Антоненка-Давидовича «Про що і як». Довго не розлучався з його ж (Антоненка-Давидовича) книжкою «Як ми говоримо», зі «Словником українських ідіом» Удовиченка... Читав поезію, сучасну прозу... Згадувати все це дивно й цікаво, бо ж, виходить, вузівський підготовці передувала довузівська — хай і стихійна, безладна, зіперта на якісь неусвідомлені потреби душі й напівдитячого розуму» [5, 73].

Географія мовного поступу

Коли зустрічаєш україномовну людину в Одесі чи в інших великих містах Південного Сходу, то мимоволі проймаєшся до неї повагою. Усвідомлюєш, що доля «білої ворони» не кожному під силу, а ти от зустрів саме таку. І тоді радієш, що, попри гарантовані труднощі, частина співвітчизників вперто стає на тернистий шлях мовного подвижництва. В Одесі, Києві, Харкові... І це вселяє надію. Бо згодом ця тенденція може призвести до суттєвого посилення позицій української мови.

А що буде далі, після «посилення»? Чи стане Одеса настільки україномовною, наскільки російськомовним став козацький Краснодар? Колись він був справжньою столицею кубанського краю. На початку 1930-х українською тут викладали навіть у технікумах і в педінституті. І в станицях панувала українська! Не пощастило Краснодару лише в тому, що він належить до Російської Федерації. Вже у 1932 році там були запущені асиміляційні процеси. Що-що, а асимілювати Москва вміє.

Ігор ШОХА. Вірш

Пам’ятник

Я уночі чатую площу.
А ти сльозу мою утри,
коли дощі мене полощуть
і не висушують вітри.
Кого,
кого побачу на світанні,
коли твої розтанули сліди?

Екологи з великої дороги?

Голова ОДА Максим Степанов звернеться до Кабінету Міністрів з проханням перевірити діяльність Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря у портах Одеської області. Це зумовлене численними зверненнями підприємців щодо неправомірних, на їхню думку, дій інспекції, які призводять до затримки суден, завдають значних збитків для судновласників, а також псують міжнародний імідж нашого краю та всієї України.

— До мене постійно звертаються представники бізнесу, як локального, так і міжнародного, які працюють у наших портах та вкладають інвестиції у регіон, зі схожими скаргами на безпрецедентні дії Державної екологічної інспекції. Вони розповідають про перевірки з численними порушеннями, що проводяться за відсутності закріпленого на нормативному рівні механізму. Коли я почав із цим детально розбиратися, у мене був шок! На вимогу Державної екологічної інспекції регулярно відбувається затримання морських суден у пунктах пропуску через державний кордон. Це — колосальні матеріальні збитки. Через це ми втрачаємо імідж ре-гіону, який є транспортним хабом України на міжнародній арені. Уявіть, ми — єдина країна Європи, заходячи в яку, судновласники вимушені закладати додаткові кошти на витрати, по 3—5 тисяч доларів, для проходження так званого «екологіч-ного контролю», — обурювався Максим Степанов.

Протистояння Марса

У ніч на 29 липня земляни могли спостерігати відразу дві рідкісні астрономічні події: найтриваліше в XXI столітті затемнення Місяця і так зване велике протистояння Марса, коли Червона планета і Земля вишикувалися в лінію щодо Сонця і рухалися разом впродовж певного часу. Такий збіг відбувається раз на 25 тисяч років, хоча великі протистояння Марса трапляються кожні 13-17 років.

В останній день липня Марс рекордно наблизився до Землі — на відстань у 0,39 астрономічної одиниці, тобто на 57,8 мільйона кілометрів. Це найближча відстань між планетами за останні 15 років, повідомляється на офіційному сайті NASA. Тої ночі Марс сяяв на небі як дуже яскрава червона зірка — 2,8 зоряної величини, поступаючись яскравістю лише Венері.

Чорна діра всередині Землі?

Учені, які займаються вивченням Антарктиди, з початку липня фіксують дивний радіосигнал. Швидше за все, він виходить від чорної діри, яка росте у надрах Землі і поглине її зсередини.

Уперше сигнал невідомого походження вловив апарат ANITA, створений фахівцями NASA. Експериментальний пристрій являє собою антену із 96 елементів, яка фіксує навіть незначні імпульси. ANITA літає над Антарктидою на гелієвій кулі і збирає для науковців дані. Апарату вдалося вловити потужний потік нейтрино, що пронизує льоди. Фізики припускають, що джерело виходить від чорної діри, яка сформувалася у надрах Землі.

Самостійній Державі — самостійну Церкву

Церква і її роль у формуванні національної свідомості громадянина

Становлення і розвиток будь-якої держави неможливе без наявності національно свідомого, патріотично налаштованого громадянства. Ця аксіоматична істина особливо актуальна для України, де деформаційні процеси, породжені століттями бездержавності, відчутні надзвичайно гостро. «Століття фальсифікації історії, — пише академік П.П. Кононенко, підміна науки ідеологією, дискредитація всього національного... зумовили духовне каліцтво цілих поколінь». Саме тому одним із першочергових завдань сучасної школи та інших інституцій, так чи інакше причетних до виховних впливів на соціум, є формування національної свідомості, що в концептуальній своїй сутності може бути осмислена як концентрація національного духу, спрямованого на саморозвиток і самореалізацію етносу,

з одного боку, та формування державницької волі народу в розбудові держави — з іншого.

Незмінна і рішуча позиція

У середу Державний департамент США оприлюднив офі-ційну Декларацію щодо Криму. Сам уряд США прирівнює її до Декларації Веллеса 1940 року, якою Америка засудила окупацію країн Балтії з боку СРСР та закріпила невизнання їх анексії. Декларація Веллеса, оприлюднена тодішнім держсекретарем США Самнером Веллесом, поклала початок політиці невизнання анексії країн Балтії, яка зберігалася аж до здобуття ними незалежності.

«Росія своїм вторгненням до України у 2014 році та спробою анексії Криму прагнула підірвати основний міжнародний принцип, який поділяють демократичні країни: жодна країна не може змінювали кордони іншої країни силою. Держави світу, включно з Росією, погодилися з цим принципом у Хартії ООН, зобов’язавшись утримуватися від погроз використання сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави. Цей фундаментальний принцип, який закріплений у Гельсінських угодах, є одною з основ, на яких базується наша спільна безпека», — йдеться у Декларації, оприлюдненій Держдепом США.

Мисливці за мідіями

У середу серед білого дня чергова служба стоянки кораблів та катерів Одеського загону морської охорони в районі старого хвилелому (приблизно за 300 метрів від пірсу стоянки) запримітила малий плавзасіб.

Чоловік, що був на човні, підні-мав з води якісь об’ємні предмети. На виклики радіообміну встановлених у порту каналів зв’язку з плавзасобу не відповідали.

Для розпізнання й огляду підозрілого об’єкта на гумовому моторному човні «Бриг» негайно рушила чергова спецгрупа від-ділу спеціальних дій на воді. Тим часом оперативно-чергова служба загону з’ясувала, що виявлений човен у встановленому порядку не зареєстрований, до жодного з причалів морського узбережжя не приписаний. За даними диспетчера порту Одеса, на ви-хід в акваторію малі плавзасоби дозвіл не запитували.

«Укрпошта» газетярів не чує...

У Міністерстві інфраструктури 20 липня відбулася нарада щодо тарифів «Укрпошти». За зверненням Національної спілки журналістів України, відповідно до урядового доручення, учасники розмови (переважно представники НСЖУ й поштового відомства) шукали шляхи розв’язання гострих проблем, що реально загрожують існуванню друкованих ЗМІ.

Нагадаємо, нещодавно НСЖУ звернулася до глави уряду Володимира Гройсмана з листом, у якому наголошувала на тому, що нинішнє балансування преси на межі виживання обмежує інформаційну безпеку держави. На думку редакторів, видавців, рішення ПАТ «Укрпошта» вчергове підвищити тарифи на доставку періодики матиме вкрай негативні наслідки. Як відомо, у 2014—2018 роках обсяги передплати друкованих ЗМІ в Україні зменшилися на 46%, а відтак руйнувати ринок передплати й далі — неприпустимо, тим більше, що для значної частини населення, особливо сільського, місцеві газети є, по суті, основним джерелом інформації. Практика показала прямий зв’язок між збільшенням тарифів на доставку (а вони сягають уже 50% загальної вартості передплати для населення) і зменшенням читацької аудиторії.

Тимчасове материнство

Сьогодні в Україні є чимало жінок, які стають сурогатними мамами і виношують дітей інших біологічних батьків. Ставлення суспільства до такого явища неоднозначне, але воно існує в правовому полі і такі послуги навіть відкрито рекламуються.

Наскільки захищені права тимчасових матерів і дітей, яких вони народжують? На це та інші питання відповідає директорка департаменту правової, соціальної та гуманітарної допомоги громадської організації «Ла Страда — Україна», адвокат Марина ЛЕГЕНЬКА (на знімку).

— Наскільки сурогатне материнство поширене в Україні?

Місцеве самоврядування

Проекти розвитку, а не латання дірок

Мінрегіон удосконалив підходи до підготовки, оці-нювання і відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, які реалізуються за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Відповідна постанова підтримана на засіданні Кабміну.

Загалом уряд уже затвердив 755 інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які у 2018 році фінансуватимуться за рахунок коштів ДФРР на загальну суму 5,8 млрд грн.

Газ відклали до вересня

Кабінет Міністрів залишив незмінними ціни на природний газ для населення до 1 вересня цього року.

Як відомо, з липня 2017-го Україна перебуває в складному переговорному процесі з МВФ із газового питання: Фонд наполягає на підвищенні ціни газу для населення, яке, за різними оцінками, може становити від 30% до 60%, з огляду на зростання цін на міжнародних ринках, тоді як прем’єр вважає таке різке підвищення невиправданим.

Донбас: від симфонії до какофонії

Одеський кінофестиваль — це не лише свято й відпочинок: цікаві покази, круті тусовки та зустрічі з непересічними людьми. На ньому неможливо було оминути найболючішу тему — російську агресію проти України. Червоною ниткою вона проходила через ігрові та документальні фільми, постійні нагадування про голодування ув’язненого Кремлем українського режисера Олега Сенцова, відкриті дискусії та приватні розмови.

У рамках позаконкурсної програми на ОМКФ було показано дві кінострічки про Донбас. Одна з них — «Донбас» — уже отримала цьогоріч нагороду за кращу режисуру на Каннському фестивалі у конкурсній програмі «Особливий погляд». Сергій Лозниця, один з найвідоміших у світі українських режисерів, екранізував зняті на захопленій терористами території ролики, які побачив на YouTube, показавши, що відбувається там, де панує «русскій мір», де пропаганду подають як істину, а ненависть проголошують любов’ю. Подорож Донбасом розгортає низку цікавих пригод, у яких переплітаються гротеск і драма, а сміх та сльози проймають водночас.

Новодруки для незрячих

В Україні з’явився найновіший професійний принтер для друку шрифтом Брайля Braille Box V5. Його придбали за кошти, зібрані в межах благодійного проекту, ініційованого Першим Українським Міжнародним Банком (ПУМБ) та виданням L’Officiel Україна. Техніка передана волонтерському проекту Braille Studio.

Хоча принтер працюватиме у столиці, він задовольнятиме потреби людей з порушеннями зору по всій Україні. Насамперед на ньому друкуватимуть навчальну та художню літературу для шести спецшкіл у Харківській, Львівській, Одеській, Київській, Закарпатській та Донецькій областях. Окрім того, освітні заклади та громадські організації, які займаються навчанням, реабілітацією, захистом прав незрячих людей, зможуть звернутися до Braille Studio, щоб спільно ініціювати друк необхідних матеріалів.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua